Боронив Україну на південно-слобожанському напрямку. Згадаймо Павла Бориса

Павло Борис став на захист Батьківщини у 2024 році
колаж: glavcom.ua

Воїн стояв на захисті України у складі 250-го Об’єднаного центру інженерної підтримки Сил підтримки ЗСУ

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Павла Бориса.

Захисник України Павло Борис поліг на фронті 26 травня 2026 року. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду.

Павло Борис народився 13 липня 2003 року у селі Руда Львівської області. Навчався у Рудянському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Гніздичівської селищної ради Львівської області, згодом – у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.

Зі слів рідних, Павло любив готувати, захоплювався народними танцями та спортом. Був дуже віруючою людиною, завжди допомагав іншим і залишався опорою для своїх близьких. Вирізнявся ініціативністю, відповідальністю, турботливістю, життєрадісністю та амбітністю. Був мужнім і сміливим, справжнім лідером – ставив перед собою цілі й наполегливо йшов до них. Свідомо обрав шлях військового та присвятив себе служінню Україні.

У 2024 році Павло Борис став на захист Батьківщини
фото: Львівська міська рада

У 2024 році достроково завершив навчання та став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на південно-слобожанському напрямку у складі 250-го Об’єднаного центру інженерної підтримки Сил підтримки Збройних сил України.

Поховали захисника України 29 травня 2026 року на місцевому кладовищі села Руда.

У Павла Бориса залишилися батьки, брат, кохана дівчина, хрещені батьки та родина.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.