Був хранителем історії України. Згадаймо Павла Залуцького

Павло Залуцький родом з Хмельниччини
фото з відкритих джерел

Чоловік встиг повоювати лиш два місяці

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Павла Залуцького.

Історик, краєзнавець, вчитель, екскурсовод, зберігач фондів інноваційного Городоцького краєзнавчого музею Павло Залуцький загинув 18 березня 2023 року під час артилерійського обстрілу на Донеччині.

«На жаль, війна забирає найкращих… Зберігач фондів Городоцького краєзнавчого музею, військовослужбовець Збройних сил України, гранатометник, солдат окремої аеромобільної бригади Залуцький Павло Анатолійович загинув у районі села Оріхово-Василівка Бахмутського району. Йому навічно залишиться 32 роки…» – повідомив про загибель чоловіка музей.

Павло Залуцький був талановитим екскурсоводом, знайомив з історією Городоччини своїх земляків та гостей громади
фото з відкритих джерел

Павло Залуцький із перших днів повномасштабної російської агресії вступив до лав територіальної оборони. Після чергувань він часто йшов розвантажувати гуманітарну допомогу для переселенців. Коли у січні 2023 року Павло отримав повістку, одразу долучився до ЗСУ, пройшов навчання за кордоном і став на захист України.

Гранатометник Павло Залуцький загинув під Бахмутом Донецької області
фото з відкритих джерел

За освітою чоловік був вчителем історії, потім навчався у магістратурі за спеціальністю «Філософія» у Тернопільському педагогічному університеті. З 2019 року працював зберігачем фондів у Городоцькому краєзнавчому музеї та тривалий час виконував обов’язки його директора.

Зберігач фондів Городоцького музею пропрацював чимало років у скарбниці історії
фото з відкритих джерел

На сторінці музейника у соцмережах багато дописів на історичні теми. Він любив історію і надихав нею інших, проводячи захопливі екскурсії. Павло паралельно вів і музейну сторінку, наповнюючи її цікавим змістом, а також проводив безплатні екскурсії для переселенців. Колеги пригадують, що до останніх він ставився дуже відповідально і провів їх навіть більше, ніж планувалося.

«Не можу повірити... тільки восени ми були у Городоцькому краєзнавчому музеї і Павло Залуцький провів надзвичайно цікаву екскурсію. З перших хвилин було зрозуміло, що перед нами розумна, інтелігентна та дуже добра людина. Він навіть не робив зауваження дітлахам, які галасували», – зауважила Юлія Трімасова.

Павло Залуцький жив роботою і музейною справою
фото з відкритих джерел
фото з відкритих джерел

Павло Залуцький любив спілкуватися з журналістами. Він часто коментував певні події на місцевому телебаченні, виступав на Городоцькому радіо, залюбки ділився всіма здобутками.

Усі, хто знали Залуцького, запам’ятали його людиною, яка працювала за покликанням, творила історії й нині вже стала її частиною.

«Прагнув стати тим, хто переможе! Останній раз, коли ми спілкувалися, його голос був іншим – дуже помужнів, він говорив з упевненістю, твердо. Відчувалося, що разом із військовою підготовкою він став іншою людиною – витривалішою та міцнішою. Та, на жаль, його серце вже не б’ється… Вірю, що ти потрапив у кращий світ та з усмішкою будеш виглядати з неба», – написав про музейника його знайомий Сергій Щур.

Охайно вбраний історик розповідав відвідувачам музею історію рідного краю та охоче відповідав на всі їхні запитання, адже кожен експонат у музеї для нього був важливим
фото з відкритих джерел

«Павло був надзвичайно закоханий в історію і був для нас науковим авторитетом. Він був професіоналом своєї справи. Готував кандидатську дисертацію. Це була дуже амбіційна і дуже перспективна людина», – сказав Петро Кривий.

Музей був для Павла Залуцького другим домом
фото з відкритих джерел

Павло Залуцький не встиг створити своєї сім’ї, у нього залишилися мама і сестра.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села. 

Читайте також: Загинув при обороні Маріуполя. Згадаймо Максима Моцевика родом з Донеччини