Захищав Україну ще під час АТО. Згадаймо полковника Віталія Данчука

Усе своє доросле життя Данчук присвятив службі, був кадровим військовим
колаж: glavcom.ua

Полковник Віталій Данчук у 2020 році пішов на пенсію, але з початком повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Віталія Данчука.

59-річний полковник Віталій Данчук помер 17 жовтня 2025-го року у Чернігівській області – внаслідок ішемічної хвороби серця. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Рівненську обласну раду

Віталій Данчук народився 23 березня 1966 року у селі Антонівка на Хмельниччині. Закінчив тамтешню школу, згодом вступив до Московського вищого військового командного училища.

Усе своє доросле життя чоловік присвятив службі, був кадровим військовим. Брав участь у бойових діях в Афганістані та Азербайджані.

Родина Віталія часто змінювала місце проживання – до Рівного переїхали у 2003-му році.

Військовослужбовець захищав Україну ще під час АТО. У 2020-му пішов на пенсію, але з початком повномасштабного вторгнення знову взяв до рук зброю.

Усе своє доросле життя Віталій Данчук присвятив службі, був кадровим військовим
фото: Рівненська міська рада/Facebook

Зі слів дружини, Віталій був відданий службі і своїм побратимам – називав їх великою військовою сім’єю. У вихідні дні та під час відпусток чоловік полюбляв разом з ними рибалити.

59-річний полковник Віталій Данчук помер 17 жовтня 2025-го року у Чернігівській області – внаслідок ішемічної хвороби серця.

Прощання з Віталієм Данчуком відбулося 19 жовтня на майдані Незалежності у Рівному. Поховали військовослужбовця на Алеї Героїв обласного центру.

Військовий тримає траурний портрет полковника Віталія Данчука
фото: Рівненська міська рада/Facebook
Прощання з Віталієм Данчуком
фото: Рівненська міська рада/Facebook

З найрідніших у Віталія залишилися мати, брат, дружина та син.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.