Мав виняткові навички у програмуванні. Згадаймо Владислава Ситенького

У Владислава Ситенького залишилися дві сестри та кохана дівчина
колаж: glavcom.ua

Завдяки своїм здібностям у галузі програмування та техніки Владислав Ситенький досяг значних успіхів у військовій справі

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Владислава Ситенького. 

19 серпня 2024 року загинув 20-річний захисник зі Львова Владислав Ситенький Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Львівську міську раду

Владислав Ситенький народився 20 вересня 2003 року у Запоріжжі. Навчався у Запорізькій гімназії №14 Запорізької міської ради. Здобував освіту в Запорізькому національному університеті.

Зі слів близьких, Владислав демонстрував виняткові навички у програмуванні, також захоплювався кінематографом і кулінарією – готував надзвичайно смачні страви для своєї родини.

Владислав Ситенький виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності України на східному напрямку
фото: Львівська міська рада

Після початку повномасштабного вторгнення РФ родина Владислава переїхала до Львова. Сам він одразу після завершення навчання добровольцем став на захист Батьківщини від російських загарбників. Завдяки своїм здібностям у галузі програмування та техніки досяг значних успіхів у військовій справі, за що неодноразово був відзначений командуванням.

Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності України на східному напрямку у складі механізованого батальйону 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Сухопутних військ Збройних сил України.

Життя захисника обірвалося 19 серпня 2024 року, але повернути тіло воїна вдалося лише у травні 2025 року. 

Чин похорону воїна відбувся 16 травня у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла у Львові. Поховали захисника на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв. 

У Владислава Ситенького залишилися дві сестри та кохана дівчина.  

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.