Понад півтора року вважався зниклим безвісти. Згадаймо Володимира Мудріка
Захисник пройшов саме пекло купʼянського та покровського напрямків, Часового Яру
Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Володимира Мудріка.
15 квітня 2026 року Ужгород попрощався із загиблим захисником України – 57-річним солдатом, стрільцем 3-го штурмового спеціалізованого відділення військової частини А4862 Володимиром Мудріком. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Ужгородську міську раду.
Володимир Васильович Мудрік народився 5 квітня 1967 року у місті Костянтинівка, що на Донеччині. Його життєвий шлях був сповнений випробувань, доля не була лагідною до нього, однак він гідно тримав удари. Попри всі труднощі, залишався щирою людиною з добрим серцем.
Доєднався до лав ЗСУ і боронив Україну у складі окремого штурмового полку «Скеля». Пройшов саме пекло купʼянського та покровського напрямків, Часового Яру.
Мужньо боронячи Батьківщину, воїн загинув 13 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Благодатне Покровського району Донецької області. Понад півтора року Володимир Васильович вважався зниклим безвісти.
Чин похорону відбувся на площі Народній. Віддати останню шану полеглому прийшли рідні, військовослужбовці, ужгородці та міський голова Богдан Андріїв.
Під час церемонії зачитали пам’ятний лист від головнокомандувача Збройних сил України генерала Олександра Сирського – як знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах ЗСУ.
Після прощання жалобна хода вирушила до Пагорба Слави, де Володимира Мудріка поховали з військовими почестями.
У захисника залишилися дружина, син і дві доньки, одна з яких також боронить Україну.
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.