Йому назавжди залишилося 20. Згадаймо Володимира Власова

Володимир Власов з Вінниччини
фото з відкритих джерел

Юнак служив за контрактом у Національній гвардії з 2022 року

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Володимира Власова.

4 січня 2023 року стало відомо про загибель солдата Володимира Власова при виконанні бойового завдання в Запорізькій області.

«Йому назавжди буде 20: на фронті загинув військовослужбовець з села Роздолівка Володимир Власов», – повідомили у Мурованокуриловецькій селищній раді на Вінниччині.

20-річний Володимир Власов на службі
фото з відкритих джерел

Володимир народився 3 вересня 2003 року. У 2021 році хлопець був призваний на строкову військову службу, з 2022 року служив за контрактом у Національній гвардії України. 

Володимир Власов захищав Україну з початку повномасштабного вторгнення
фото з відкритих джерел

«Ще зовсім недавно цей спокійний, добрий, сповнений сил і жаги до життя 20-річний хлопець був серед нас, будував плани на своє подальше життя… Але не судилось… Тепер він на небесах і звідти боронить свою країну, кожного з нас. Дякуємо за подвиг і низько схиляємо голови у глибокій скорботі та пошані перед світлою пам’яттю Героя-Захисника, яка назавжди залишиться в наших серцях, в наших душах, в наших спогадах!» – написали у Мурованокуриловецькій селищній раді.

Володимир Власов загинув у Запорізькій області
фото з відкритих джерел

«Пригадується, як Вову, маленького, боязкого, батьки привели до 1 класу у 2009 році. Зі спогадів учителів, Вова був надзвичайно добрим та позитивним учнем, веселим та порядним, обіцяв стати то кухарем, то підприємцем і обов'язково в майбутньому допомагати школі. У 2020 році закінчив навчання юним, але смілим і відважним. ...Вова назавжди залишиться в наших серцях таким, як він був – доброзичливим, усміхненим, чесним, порядним, відповідальним, великим патріотом України», – розповіли у ліцеї №1 селища Муровані Курилівці, де навчався Володимир.

20-річний Володимир Власов
фото з відкритих джерел

«Вовчику було всього 20. Перша наша розмова не дуже задалась, можливо через те, що мені здалось, що такому юнаку не місце на війні і я не сприйняла його всерйоз. Ну як я можу добровільно зібрати дитину на фронт?» – пригадала волонтерка, яка була знайома з юнаком.

«У Вови було дуже гарне виховання, це відчувалось одразу. А ще, якась дитяча щирість, скромність, привітність, відповідальність і зовсім не по роках, мужність. Ми швиденько розробили план дій і впевнено йшли до цілі крок за кроком. Він так хвилювався і так щиро радів кожній надісланій гривні, а згодом придбаним речам, як ніби зовсім не розумів, що війна, у якій він братиме участь, справжня.

Повернувшись з першого завдання він одразу записав мені голосове повідомлення, дякував і тішився, що вийшов неушкодженим. Обіцяв подарувати свій шеврон при зустрічі, але з другого завдання уже не повернувся.
Дуже боляче усвідомлювати всю безглуздість усього, що відбувається, що змушена знову писати про людину у минулому часі, що все те, про що говорили і домовлялись, не збудеться ніколи.

Так неймовірно боляче, що у своїх 20, йому довелось захищати свою країну і віддати за неї життя. Єдине, що хоч трішки заспокоює, що він не встиг побачити і відчути усіх жахіть цієї аморальної війни, дуже хочеться вірити, що не встиг», – написала жінка.

Попрощались з Володимиром Власовим 7 січня в його рідному селі.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села. 

Читайте також: Мав трьох неповнолітніх дітей та бронь, але пішов на війну. Згадаймо прокурора Віталія Стадника