Журналіст Золкін, який три роки «допитує» росіян, розказав як змінилися погрози на його адресу
Золкін каже, росіяни обіцяли прийти по нього «скоро», тепер обіцяють прийти «рано чи пізно»
Блогер Володимир Золкін, відомий своїми інтерв’ю з російськими військовополоненими, розповів, що у перші місяці великої війни його особисті дані були оприлюднені в інтернеті. Відтоді погрози надходять регулярно. Золкін жартує, що їхній тон змінився: від обіцянок, що «скоро за тобою прийдуть», до фраз «рано чи пізно». Цим він поділився в інтерв'ю «Главкому».
«Пошукайте мене через Яндекс – і ви побачите, де я живу, де живуть моя дружина і донька, наші адреси і номера телефонів, на яких автомобілях ми їздимо. Це все опублікували ще в перші місяці повномасштабної війни. Погрози я отримую постійно», – зауважив журналіст.
Володимир Золкін розповів, що тон погроз росіян від початку повномасштабного вторгнення змінився: від обіцянок, що «скоро за тобою прийдуть», до фраз «рано чи пізно».
«І це насправді смішна історія, бо раніше мені писали: «Скоро за тобою прийдуть». Я у відповідь почав цікавитися, що в розумінні росіянина означає слово «скоро». Нині ж ці погрози переформулювали: починають тепер з «рано чи пізно». Я розумію, що моє життя і здоров'я перебуває під загрозою, і причому у цієї загрози немає термінів давності», – наголосив блогер.
Журналіст зауважив, що приблизно 40% переглядів його відео припадає на аудиторію з Росії. За його словами, останні дані він аналізував кілька місяців тому, і ці показники залишалися стабільними, поки у РФ не почали блокувати YouTube.
Як зазначає Золкін, деякі військові, з яким він спілкувався, повернулися з полону додому. За його словами, якщо рідні докладають зусиль, то окупантів вносять у списки на обмін.
«У них це тільки так і працює. Тобто там забирають лише тих, хто важливий. Моментально забирають кадирівців, курських строковиків. Є один полонений, якого не забирають з перших тижнів війни. Халкін його прізвище», – розповів блогер.
Володимир Золкін також пригадав історію, коли до нього в таборі для військовополонених підійшли росіяни з Самари і попросили про звернення до свого губернатора: «Я їх зібрав всіх в одній кімнаті, куди привозять новоприбулих, і ми записали десь годину спілкування з ними, їх там з 10 було. Вони звернулися до свого губернатора, начебто пішла навіть якась реакція, губернатор на це відреагував, мовляв, будемо робити все можливе. Наперед скажу, що нічого вони не зробили».