«Зима без світла». Історія студентки, чий вірш розчулив всю Україну
Дівчина запевняє, що зиму без світла можна пережити, а от зиму без рідних людей, життя яких забрала війна, навряд чи
Студентка із Львівщини, 19-річна Ірина Сало, вразила українців своїм віршем про реалії сьогодення. Відео з проникливим віршем миттєво поширилося мережею і знайшло відклик у серцях багатьох наших громадян, хоча сама авторка такого ажіотажу навіть і не очікувала.
У коментарі «Главкому» молода поетеса розповіла, що пише вірші ще зі шкільної парти, але зараз у її творчості лише одна тема – війна.
«Війна додала до віршів багато сліз, болю, страху. Зараз я багато пишу саме про війну, бо ця тема болить найсильніше і стосується кожного. Комусь мої вірші допомагають не падати духом, комусь нагадують про рідних, когось змушують плакати... Війна не проходить безслідно, вона змінює життя людей – руйнує домівки, ламає долі, відбирає рідних. Когось загартовує, зміцнює дух, додає патріотизму. Я, на щастя, не покинула свій дім, я залишилась разом із сім’єю. Продовжую навчатись, розвиватись. Так, буває страшно. Страшно, що в один день може прилетіти й у твій дім. Страшно, що зустріч із кимось може стати останньою. Страшно за своє життя, яке може обірватись в будь-який момент», – зазначає поетеса.
Вірш, який сьогодні почув майже кожен українець «Зима без світла – це не страшно», дівчина написала в один з вечорів, коли вимушена була сидіти без світла через обстріли рашистів. Вона запевняє, що зиму без світла можна пережити, а от зиму без рідних людей, життя яких забрала війна, навряд чи.
«Написати вірш мене надихнув вечір при свічці. Тоді на вулиці була дощова та холодна погода, а я сиділа у теплій кімнаті. Я згадала про тих, хто зараз не має навіть цього. Все, що їх оточує – це холодні окопи, постріли, вибухи та темрява. В один момент запитала сама в себе, чи бути без світла – найстрашніше? Чи можливо буває щось, що є гірше, болючіше і важче? І відповіла собі, що так... Ця зима без світла – складний період, який ми точно переживемо. Залишаться, мабуть, лише неприємні спогади. А зима без рідних залишиться раною, яка постійно щемітиме і яку неможливо вилікувати. Я написала цей вірш, аби кожен зробив висновки. І я неймовірно щаслива, що його прочитала велика кількість людей. Бо там про важливе», – розповіла Ірина.
Проте дівчина не впадає у відчай і вірить, що незабаром війна закінчиться і всі українці будуть жити під мирним небом.
Вірш Ірини Сало
Зима без світла – це не страшно
страшно без сина, без тата, без брата
без душевних розмов, без вечері разом
без тих кого забрала війна
страшно, коли тримаєш у долонях руку,
а вона льодяна.
Зиму без світла можна пережити,
а втрату можна? Мабуть, ні.
бо їх вже більше не вернути, не обійняти
не притулитись, не поцілувати
і не заговорити, бо вуста німі.
Зима без світла – це не важко
бо є і свічка, і камін, і в небі ліхтарі
важко – день і ніч у боротьбі
пораненого друга прикривати собою
побратима нести у труні
важко писати:
«мила, якби я загинув,
поцілуй від мене малого
і пам'ятай – хоч я не поруч, але я з тобою»
так важко чекати дзвінка
коли повсюди лунає тривога
і при свічці тихенько вимовляєш слова
«Ти лиш бережи їх всіх, Боже».
Нагадаємо, легендарна 85-річна актриса Ада Роговцева на своїй сторінці у Фейсбук розмістила відео зі свого будинку під Києвом, в якому читає вірші Лесі Українки.
Також відомий український письменник та поет Сергій Жадан взяв участь у проєкті «Поетичний фронт». Він зачитав свого вірша «Вони б мали тебе називати сестрою...»