Чому «газонули» ціни на автомобільний газ?
Різке зростання цін на автомобільний газ впродовж останніх тижнів привернуло увагу не лише автомобілістів.
Деякі політики вже запитують, чи не чекає Україну «газовий бунт». Проте експерти, хоча й роблять різні наголоси, кажуть, що подорожчання зумовлене низкою економічних причин.
Нині літр скрапленого газу для авто коштує від 15 до 16,5 грн. Ще десять днів тому ціна коливалася довкола 11-13 грн, а на початку літа становила близько 10 грн за літр.
Минулого року приблизно у той самий час ціни на пропан-бутан, яким заправляють авто, також різко стрибнули. Проте згодом ситуація стабілізувалася.
Цього року стрибок є дещо вищим, і увага до нього - більша.
Винна Росія і монополісти?
Минулого тижня міністр економіки Степан Кубів дав доручення проаналізувати ситуацію на ринку міністерству енергетики, Державній регуляторній службі, Антимонопольному комітету, Державній фіскальній службі та Держстату.
Зокрема, у дорученні йдеться і про перевірку «на предмет можливого порушення законодавства про захист економічної конкуренції». Простіше кажучи, чи не є стрибок цін результатом монополізації ринку чи монопольної змови.
У Мінекономіки також пояснили, що українські виробники «покривають не більше 20% потреб ринку».
«Решту Україна імпортує з Росії, Білорусі, Казахстану та інших країн. Обмеження з боку РФ призвели до зменшення імпорту скрапленого газу в Україну і, на жаль, його дефіциту», - йшлося у повідомленні відомства у Twitter.
Суперечка у Facebook
«Так, звичайно, я цілком допускаю, що росіяни або білоруси перекрили за ніч весь газ, але я точно так само розумію, що якби трейдерів було більше, цього маразматичного стрибка цін не сталося б», - написав у Facebook депутат від БПП Мустафа Найєм, який має авто «на газу».
Він нагадує ситуацію початку року, коли «за мовчазної згоди уряду і адміністрації президента СБУ вбила конкуренцію шляхом витіснення з ринку низки трейдерів», і робить висновок: «Якщо я правильно все розумію, на нас чекає газовий бунт».
Соратник Мустафи Найєма і також депутат від БПП Сергій Лещенко у своєму Facebook закликав приєднатися до газового протесту біля СБУ. Серед винуватців нинішньої ситуації із газом для авто він також називає і міністра економіки та його відомство.
Водночас заступник Степана Кубіва, Максим Нефьодов наголошує на тому, що Мінекономіки не опікується цінами на пальне, - це радше прерогатива Міненерго. А санкції за поданням СБУ, за його словами, навіть не встигли вплинути на ринок.
«Санкції на зовнішньоекономічну діяльність, які ми адмініструємо за поданням СБУ, не зупинили діяльність жодного гравця на ринку, - написав заступник міністра економіки у Facebook. - Коли виходить наказ про санкції, він набирає чинності за 40 днів - власне, аби можна було подати апеляцію. В даному випадку так і відбулося, СБУ змінило подання - і ми скасували наказ ДО його вступу в силу».
Проблеми росту чи перерозподіл ринку?
Напруження на ринку газу для авто, що дійсно виникло на початку цього року через подання СБУ, було вичерпано ще до кінця весни, - каже директор консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн. На його думку, гучними звинуваченнями політики намагаються очолити процес вирішення проблеми, яка має суто економічне коріння.
«На жаль, маємо рецидив ситуації ще з минулого року. І причини - ті ж самі: зростання сезонного попиту на скраплений газ і нестача ресурсу для покриття цього попиту», - каже Сергій Куюн.
Він пояснює, що брак ресурсу пов'язаний із тим, що одразу кілька заводів у Росії та Білорусі розпочали профілактичні ремонти. І це при тому, що в самій Україні підвищився попит на газ з боку автовласників, - Україна вже входить у трійку світових лідерів за споживанням скрапленого газу на транспорті.
До того ж, каже Сергій Куюн, на цьому ринку існують величезні проблеми із логістикою та інфраструктурою: бракує рухомого складу, а там, де він є, не вистачає дизелю, немає парку спеціальних цистерн, немає сховищ (при місячному споживанні у 150 тис. тонн, резервуари для зберігання розраховані лише на 40 тис. тонн).
Загалом, вважає експерт, «є цілий вузол проблем, які всі зійшлися в одній точці».
«Це є проблеми росту. За споживанням не встигає інфраструктура, джерела постачання. Це як підліток, який дуже швидко росте, а деякі органи не встигають за цим ростом»,- пояснює експерт, і додає, що ринок, фактично, «працює з коліс».
Водночас директор Бюро комплексного аналізу і прогнозів Сергій Дяченко вважає, що нинішня «нездорова» ситуація на ринку автомобільного газу пояснюється радше браком конкуренції і перерозподілом ринку:
«Я не думаю, що це є наслідок зростання попиту. Це наслідок звуження пропозиції, - каже експерт. - На ринку є ознаки монопольного поводження. Але і владні органи докладають певних зусиль до цього, оскільки останнім часом є тиск на певне коло трейдерів».
На підтвердження своєї думки він наводить такі розрахунки: якщо за нормальних умов газ для авто коштує приблизно удвічі дешевше бензину, нинішні ціни завищені на 20-30%, і це завищення є штучним.
Що далі?
Експерти погоджуються у тому, що до середини-кінця вересня ситуація стабілізується, а ціни - впадуть.
«Ціна знизиться, але навряд чи вона повернеться до докризового рівня. Мабуть, в цьому і є мета: заробити на стрибку, а потім знизити, але залишити собі непоганий заробіток», - припускає Сергій Дяченко.
Він також припускає, що наразі на цьому ринку працюють трейдери «зі старими зв'язками у Росії і Білорусі», а у разі, як на ринок зайдуть трейдери, які працюють із європейськими виробниками, «буде легше».
«Всі хотіли їздити на дешевому пальному вічно. Так не буває. Коли ринок зростає, хтось намагається на цьому заробити», - вважає Сергій Куюн.
Він твердить, що поступово постачання відновиться, ажіотажний попит згасне, особливо, коли газ стане економічно невигідним у порівнянні із бензином, - а така межа вже зовсім близько.
І тоді трейдерам не залишиться нічого іншого, як почати знижувати ціни.