Поліомієліт в Україні: як МОЗ бореться зі спалахом небезпечної хвороби

З 1 лютого через спалах поліомієліту в Україні розпочинається кампанія з вакцинації проти цього захворювання. Як повідомляють у міністерстві охорони здоров'я України (МОЗ), у першу чергу вона має охопити дітей, котрі не мають жодного щеплення від поліомієліту або не пройшли повний курс захисту, що складається з шести доз вакцини. За три тижні першого етапу кампанії щеплення мають отримати майже 140 тисяч дітей. На другому етапі МОЗ має намір щепити оральною вакциною всіх дітей віком до шести років, навіть якщо вони пройшли цей курс раніше. Повторна вакцинація необхідна для того, аби припинити циркуляцію вірусу в Україні.

Так заходи стали реакцією на зафіксоване поширення поліомієліту в Україні. Ще один випадок вірусу у дворічної дитини з Закарпаття був підтверджений минулого тижня. Симптоми хвороби у невакцинованого хлопчика з'явилися ще 13 грудня, а 24 грудня дитина мала ознаки ослаблення рухової активності м'язів ніг. Заключну кваліфікацію для підтвердження діагнозу хлопчика за два місяці проведе спеціальна комісія, проте наявність поліовірусу у зразках біоматеріалів малюка підтвердила референс-лабораторія Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у Гельсінкі. В лабораторії встановили, що виявлений у зразках хворої дитини вірус подібний до того, що його визначили восени 2021 року у дітей на Рівненщині та Закарпатті. Тоді внаслідок хвороби півторарічна дитина отримала параліч, ще 19 були контактними та мали безсимптомний перебіг інфекції.

«Мусимо констатувати, що в Україні зареєстровані випадки поліомієліту у дітей. Це стало можливим тільки тому, що у деяких адміністративно-територіальних одиницях занадто низький відсоток вакцинації серед дітей, який би сформував колективний імунітет», – зазначила в ході пресконференції 28 січня директорка департаменту охорони здоров’я Києва Валентина Гінзбург. За її словами, наразі достатній рівень вакцинації є лише у столиці, проте від поширення вірусу це не захистить.

Чому впав рівень вакцинації

Як вважає епідеміологиня Людмила Мухарська, рівень вакцинації знизився в першу чергу через небажання батьків робити дітям щеплення. «Від поліомієліту починають вакцинувати дітей у перший рік життя, потім дають ще кілька доз вакцини. Але йдеться про дітей, які самі не можуть ухвалювати рішення за себе, вирішують батьки. Окрім того, не всі розуміють, що поліомієліт – це непроста і страшна інфекція, наслідки залишаються на все життя. А деякі люди вважають, що немає потреби вакцинуватися, адже в Україні багато років поспіль не фіксувалися випадки поліомієліту. Тобто люди не розуміють, що випадків немає саме тому, що більшість населення щеплена від нього», – пояснює епідеміологиня.

Керівниця відділу організації епіднагляду Центру громадського здоров'я (ЦГЗ) України Оксана Кошалко звернула увагу на ще один аспект: батьки вирішують відмовитись від вакцинації своїх дітей від поліомієліту через застереження та брак інформації про цей процес. «Батьки не хочуть вакцинувати своїх дітей не просто так: вони мають якісь аргументи та запитання, на які треба надати їм правильну відповідь і пояснити для чого потрібна саме така вакцина, як вона впливає і якими можуть бути наслідки відмови. Якщо батьки будуть розуміти всі «за» і «проти», то я думаю, що вони все ж прийдуть вакцинувати дітей», – каже Кошалко.

У чому небезпека поліо

Поліомієліт – це гостра інфекційна хвороба, яку спричиняє поліовірус. Він передається від людини до людини найчастіше через брудні руки, інфіковану їжу, воду та розмножується у кишківнику. Як пояснюють у МОЗ, поліовірус також може залишатися на іграшках та побутових речах, з якими контактували інфіковані люди.

Загалом у світі існує кілька різновидів поліовірусу: дикий та вакцинний, нагадала Кошалко. Дикий нині фіксується лише на території Афганістану та Пакистану, в інших випадках йдеться про так званий вакцинний вірус, який потрапив у зовнішнє середовище – дериват поліовірусу, який буває трьох типів. За словами Кошалко, в Україні зафіксували дериват поліовірусу другого типу.

Раніше, коли у світі циркулював дикий поліовірус другого типу, він у послабленому вигляді входив до живої вакцини. Наразі цей тип вірусу у світі ліквідований, тому і зі складу вакцини його виключили. Проте внаслідок передачі від вакцинованих дітей, які після щеплення певний час виділяють вірус, до невакцинованих він змінився і набув властивостей викликати тяжкі наслідки, пояснює Кошалко.

Найбільша група ризику – діти віком до шести років, захворіти можуть також невакциновані дорослі. Незважаючи на те, що у частини інфікованих хвороба минає безсимптомно, проте вони ще певний час є носіями вірусу. За даними МОЗ, приблизно у 25 відсотків людей поліомієліт має симптоми, подібні до грипу: лихоманку, нудоту, біль у горлі та животі, головний біль. Найбільший ризик становлять випадки складного перебігу хвороби, які можуть викликати незворотний параліч або спричинити смерть, адже вірус здатен уражати дихальні м'язи. Ліків від поліомієліту не існує, єдиним превентивним заходом є вакцинація. Перші щеплення діти мають отримувати у перші місяці життя.

Шість етапів вакцинації

Вакцинація від поліомієліту в Україні безкоштовна і проводиться двома видами вакцини у шість етапів. Перші дві дози інактивованої вакцини згідно з календарем щеплень дітям вводять у вигляді ін'єкцій у два і чотири місяці. Ще чотири дози живої вакцини діти мають приймати у вигляді крапель, тобто орально, у шість та 18 місяців та у шість і 14 років.

Як зазначають у МОЗ, обидві вакцини захищають від інфікування поліомієлітом, проте саме оральна – ще і від загрози бути безсимптомним носієм вірусу. «Обидві вакцини ефективні. Кожна з них має свої специфічні якості. Наприклад, жива вакцина створює місцевий імунітет і не дає людині бути переносником вірусу. Вона більш ефективна в умовах циркуляції вірусу, коли він потрапив в навколишнє середовище, і існує ризик спалаху. Інактивована вакцина забезпечує більше індивідуальний захист – людина не захворіє, не помре, але вона може деякий час бути носієм», – пояснює Віталій Євтушенко, експерт департаменту охорони здоров’я КМДА з дитячих інфекційних хвороб, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб Національного медичного університету імені Олександра Богомольця.

Окрім того, уникнути використання «живої» вакцини неможливо, адже саме вона здатна зупинити циркуляцію вірусу серед дітей, зазначає Кошалко. Інактивована ж вакцина здатна захистити конкретну людину, але не допомагає створити колективний імунітет, пояснює вона. «Для того, щоб припинити циркуляцію поліовірусів взагалі використовують оральну вакцину, тобто «живу» вакцину, яка містить живий ослаблений вірус. Але для того, щоб діти, яких вакцинують цією вакциною, не хворіли, для того, щоб живий вірус не викликав у них параліч, до того, як отримати «живу» вакцину, діти мають бути двічі вакциновані інактивованою вакциною. Тобто якщо дитина вакцинована інактивованою вакциною, від живого вірусу вона не захворіє», – підкреслює Кошалко.

Окрім того, така схема вакцинації необхідна для того, аби захистити від поліовірусу дітей, які за станом здоров'я мають протипоказання до щеплень від нього, каже експертка ЦГЗ.

Загалом шість доз вакцини достатньо, щоб у людини сформувався імунітет до поліомієліту до кінця життя, зазначають у МОЗ. У разі ж виникнення спалахів поліомієліту потрібна саме так звана турова вакцинація – введення додаткових доз вакцини великій кількості дітей впродовж короткого періоду часу. Це допоможе сформувати колективний імунітет.

За рекомендацією ВООЗ, рівень охоплення щепленнями від поліомієліту має складати 95 відсотків. Проте, згідно з даними Центру громадського здоров'я МОЗ, станом на кінець 2021 року в Україні перші три дози вакцини отримали 80,1 відсотка дітей у віці до року, та 80,5 відсотка – у віці до 18 місяців. Наступні дози отримали 78,4 відсотка дітей у віці шести років та 76,1 відсотка – у віці 14 років.