Українські військові в Азовському морі: нерівний баланс сил

Наприкінці минулого тижня малі артилерійські бронекатери «Бердянськ» та «Нікополь» у супроводі рейдового буксира «Яни Капу» вийшли з порту Одеси та лягли курсом на Маріуполь. Там вони мали посилити нову військово-морську базу, яку українська армія активно розбудовує у Азовському морі протягом останніх місяців. Однак в неділю під час спроби пройти Керченську протоку кораблі були атаковані та захоплені російською береговою охороною. 23 українські моряки фактично перебувають у полоні в Керчі.

У морі - лише прикордонники

Угода між Україною та Росією про спільне використання Азовського моря, підписана українським президентом Леонідом Кучмою ще 2003 року після конфлікту з сусідами довкола острова Тузла, не передбачала демілітаризації моря. Утім, військова присутність України в ньому довгий час була мінімальною - постійно безпеку в акваторії забезпечував лише Керченський загін морської охорони Державної прикордонної служби.

Після анексії Криму флотилія прикордонників перебралася до Маріуполя, де змінила назву. Нині саме Маріупольський загін забезпечує основний захист азовського узбережжя від Арабатської стрілки на Херсонщині до Широкиного в Донецькій області, де проходить лінія зіткнення між українськими військовими та бойовиками самопроголошеної «Донецької народної республіки (ДНР)».

Дюжина катерів та шхуна

Сам формат морської охорони не передбачає використання великих кораблів - за даними прикордонників, флагманом Маріупольського загону є сторожовий катер «Донбас» водотоннажністю 211 тонн та довжиною 40 метрів. «Донбас» оснащений двома спареними артилерійськими установками калібром 30 міліметрів та чотирма кулеметами. Команда корабля складається з 31 особи, у автономному ході він може перебувати десять діб. Флагман було збудовано ще на початку 1980-х років, місяць тому він знову став на службу після ремонту.

Як повідомляється на сайті Держприкордонслужби, крім нього основу Маріупольської флотилії становлять сторожові катери типу «Гриф» (п'ять одиниць), «Калкан» (сім одиниць), Galia (одна одиниця) та UMS (три одиниці), які мають невеликий запас автономного ходу та оснащені лише великокаліберними кулеметами. Ще одне допоміжне судно, «Онікс», було переоснащене прикордонниками із захопленої в 2011 році турецької браконьєрської шхуни. Саме його екіпаж затримав у березні цього року керченське риболовецьке судно «Норд», що стало приводом для посилення військової присутності росіян у морі.

Військово-морська база в Бердянську

«Азовська криза», що розгорталася у наступні місяці та супроводжувалася постійними перевірками судів, які прямували до та з українських портів Азовського моря, росіянами, змусила Україну прискорити створення повноцінної військово-морської бази в Бердянську. Її будівництво мало розпочатися ще 2016 року на базі корпусів колишнього ПТУ, втім, вони так і не були передані на баланс військово-морських сил (ВМС) української армії. 6 вересня 2018 Рада нацбезпеки і оборони (РНБО) України прийняла рішення про створення в Азовському морі окремого корабельно-катерного угрупування, оснащеного ракетною та артилерійською зброєю.

За тиждень до Бердянська були суходолом доставлені перші артилерійські бронекатери - «Кременчук» та «Лубни». Як і захоплені росіянами «Бердянськ» та «Нікополь», вони збудовані 2017 року на київському заводі «Кузня на Рибальському» в рамках проекту «Гюрза-М». Катери можуть автономно функціонувати протягом п'яти діб та керуються екіпажем з п'яти осіб. Вони озброєнні двома 30-міліметровими гарматами, двома гранатометами та двома протитанковими ракетними комплексами із лазерною системою наведення. Останні вперше були випробувані минулого тижня в Азовському морі з «Кременчука».

Плановий перехід

Наприкінці вересня на Азовську військово-морську базу з Одеси у супроводі буксиру «Корець» прийшов корабель управління «Донбас» - наразі найбільше українське військове судно в Азовському морі. «Донбас» був збудований ще 49 років тому, довгий час використовувався як плавуча майстерня та рятувальний корабель. За планами командування, корабель довжиною 122 метрів може використовуватися як місце дислокації штабу та проживання військовослужбовців, адже вміщує 145 членів екіпажу.

Затримані Росією кораблі йшли до Азовського моря за тим самим планом, що й «Донбас» та «Корець», заявив у понеділок у Верховній Раді керівник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко. «Мені незрозуміло, чому цього разу росіяни завадили українським кораблям. Але це точно було не спонтанне рішення, а спланована операція»,- заявив він.

Нерівні сили

Азовська база створюється відповідно до концепції так званого «москітного флоту», зазначав в червні цього року командувач українських ВМС Ігор Воронченко в інтерв'ю «Радіо Свобода». Вона передбачає збільшення кількості саме малих артилерійських та ракетних катерів для захисту судноплавства та берегів. Завершення будівництва «москітного флоту» має завершитись до 2020 року.

Такі дії України у Генштабі ЗСУ називають відповіддю на мілітаризацію Азовського моря, розпочату Росією. Місяць тому голова Держприкордонслужби Петро Цигикал оцінював військові сили Росії у Азовському морі в 120 кораблів та катерів.

Андрій Клименко, керівник Моніторингової групи «Майдан закордонних справ», яка з 2014 року стежить за судноплавством біля берегів Криму, підтверджує: «До травня в росіян на Азовському морі був тільки флот берегової охорони прикордонників. Утім, з літа туди заходили не лише кораблі Чорноморського флоту, але й ракетні корвети Каспійського флоту «Град Свияжск» та «Великий Устюг», які вже використовували у Сирії».