Як Росія переслідує в Криму незалежних журналістів

Можливість отримати об’єктивну інформацію про життя в Криму після анексії українського півострова Росією дедалі меншає. У 2015 році Інститутом масової інформації (ІМІ) було зафіксовано 44 випадки порушення прав та свобод кримських незалежних журналістів. Основними з таких порушень є тиск та перешкоджання професійній роботі з боку російських спецслужб, регулярні обшуки, допити та відкриття кримінальних справ.

Навесні 2014 року після проведення кримського «референдуму» більшість редакцій незалежних ЗМІ півострова через переслідування місцевими правоохоронними органами переїхали до столиці України, де й продовжили висвітлювати кримські події вже дистанційно.

Друга хвиля зачистки медіапростору Криму відбувалася навесні вже 2015 року, коли непровладні ЗМІ півострова не отримали російську реєстрацію. Так, кримськотатарський телеканал АТР втратив можливість мовлення та переїхав також до Києва.

У квітні 2016 року відбулася серія обшуків та вилучення техніки у журналістів з Ялти, Сімферополя та Севастополя у межах розслідування кримінальної справи проти позаштатного кореспондента проекту Радіо «Свобода» «Крим. Реалії» Миколи Семени. Як повідомив у розмові з DW його адвокат Олександр Попков, після цього випадку більшість з цих журналістів під тиском залишили півостровів.

До п'яти років тюрми за публікацію

Микола Семена багато років працював спецкореспондентом у Криму для всеукраїнських видань «День» та «Дзеркало тижня», а від моменту створення проекту «Крим. Реалії», навесні 2014 року, став його постійним дописувачем.

Підконтрольні Росії кримські правоохоронні органи порушили справу проти Семени за статтею 280.1 КК РФ, тобто за заклики до порушення територіальної цілісності Росії. Таке звинувачення журналіст дістав за матеріал про товарну блокаду Криму, який опублікував під псевдонімом на ресурсі «Крим. Реалії». На думку журналіста, спецслужби довго слідкували за ним та отримали дистанційний доступ до його робочого комп’ютера.

«Коли я вперше прийшов на допит, слідчі показали мені пачку скріншотів з екрану мого ноутбука. Весь процес, коли я писав статтю, по абзацах, вони мали», – повідомив Микола Семена.

Нині журналіст перебуває під слідством, з нього взяли підписку про невиїзд. За словами адвоката Попкова, Семена не може покинути навіть межі міста Сімферополя, чоловікові також було заблоковано банківські картки, що обмежило його можливість отримувати пенсію та соцвиплати. «Стаття, за якою висунуто обвинувачення, є новою для Росії. Її запровадили після подій в Україні, але до відповідальності за нею притягали переважно за дописи в інтернеті. Для Криму ця справа проти журналіста є показовою, з метою дискредитації незалежних ЗМІ», – коментує перебіг справи Попков.

Адвокат також повідомив, що стан здоров’я чоловіка вже похилого віку погіршується, він потребує лікування. Інститут нейрохірургії у Києві запрошує Семену на безкоштовне лікування, проте через підписку про невиїзд виникають певні складнощі. Адвокати звернулися до слідства про відповідний дозвіл.

Через цю публікацію Миколу Семену ще до рішення суду було внесено до російського списку терористів та екстремістів. Йому загрожує до п’яти років ув’язнення.

Масштаби проблеми збільшуються

Микола Семена не єдиний кримчанин, якого було внесено до такого списку з моменту анексії Криму. Від 2014 року цей список поповнився близько 20 прізвищами кримчан, серед яких і журналістка Ганна Андрієвська.

Андрієвська вимушено залишила півострів через її звинувачення в екстремізмі. Вона написала статтю про волонтерів батальйону «Крим», який воював на сході України. За словами журналістки, до її батьків та колег приходили з обшуками, вилучали комп’ютери. Сама ж вона розцінює такі дії як залякування та намагання обмежити доступ до Криму незгодних людей.

Подібний тиск поширюється не тільки на кримських журналістів. Один із західноєвропейських журналістів, який попросив не розголошувати його прізвище, після анексії вже кілька разів відвідував півострів. Він зазначає, що найбільшу небезпеку для іноземців становить ФСБ. «Отримавши всі дозволи на в’їзд до Криму від обох країн, журналіст усе одно наражає себе на небезпеку. На «російському кордоні» на тебе вже чекають спецслужби. Вони можуть годинами перевіряти ноутбук, телефон, фотоапарат, вести бесіди про мету та теми поїздки, – ділиться з DW своїм досвідом журналіст. – Звісно, ти розумієш, що за твоєю роботою постійно спостерігають. Так само на небезпеку наражаються й ті люди, з якими ти зустрічаєшся».

В аналітичному моніторингу свободи слова ІМІ зазначено, що експерти вбачають вкрай негативну перспективу для кримської незалежної журналістики – штрафи, обшуки, переслідування та арешти з боку російської влади.