Майбутні офіцери СБУ побачили, що таке журналістика «на межі» (фото)
НСЖУ та Академія СБУ об'єднують зусилля для протидії ворожій пропаганді
25 липня у Національній академії Служби безпеки України відбувся спеціальний показ документальної стрічки «На межі: історія незламності редактора прифронтової газети». Фільм створений інформаційною службою НСЖУ.
Головний герой фільму – Василь Мірошник, редактор газети «Зоря» із Золочева на Харківщині. Щотижня він долає 400 км прифронтових доріг, аби самотужки доставити свіжий номер читачам, навіть у села, що розташовані впритул до кордону з Росією.
У показі взяли участь знімальна група НСЖУ, головний герой фільму Василь Мірошник, голова НСЖУ Сергій Томіленко, перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, воєнкори з Харкова Ганна Черненко та Володимир Павлов. Перед учасниками показу виступив ректор Академії СБУ Андрій Черняк.
За словами Сергія Томіленка, НСЖУ розглядає показ стрічки і дискусію після неї як гарну можливість зрозуміти роль і значення журналістики під час війни, роль і значення правдивої інформації для боротьби з ворожою дезінформацією.
«Це також гарна нагода спільно обговорити внесок, який співробітники СБУ і журналісти роблять в оборону України», – сказав Томіленко. Він наголосив на тому, що журналісти високо цінують роботу працівників спецслужб і військових. Проте ризикувати під час війни – це їхній обов’язок. Натомість, цивільні журналісти могли б працювати лише у тилових редакціях, проте багато хто з них, усвідомлюючи надзвичайні ризики для себе, їде на фронт або постійно працює у прифронтовій пресі, висвітлюючи важливі події, документуючи воєнні злочини і доносячи слово правди до українців.
«Росіяни розглядають занурення людей у токсичну бульбашку пропаганди важливою складовою свого наступу. Ми опираємося цьому наступу. Ми підтримуємо прифронтові газети і дуже захоплюємося мужністю тих журналістів і редакторів, які відроджують свої газети і так як Василь Мірошник, ризикуючи життям, доставляють газети до своїх читачів», – сказав Сергій Томіленко.
Томіленко наголосив, що для українців українська газета є одним із символів державності і контролю над певною територією.
«Багатьох людей із фільму, знятого у квітні, на жаль, уже немає, На Золочівщині зараз усе виглядає дуже погано… Людей немає… Вони виїхали або їх просто вбили. Наведу приклад. Я робив матеріал про евакуацію, коли вивозили дітей. Просто вчасно побачив дрон, який завис над машиною поліції. Якби не помахав: «хлопці, не виходьте», на них кинули б (боєприпас, – ред.)… Адреналіну стільки, що ви не уявляєте…», – розповів під час обговорення картини Василь Мірошник.
За словами Василя Мірошника, редакцію «Зорі» обстрілювали щонайменше вісім разів. «Будинку навпроти, який був у кадрі, вже немає. Там убило дуже багато мирних людей, згоріли військові, і не тільки. Те, що з весни відбувається в Золочівській громаді, це жах», – сказав Василь Мірошник.
Він, однак, наголосив, що на прифронтових територіях люди хочуть читати газети і дізнаватися з них правду. Зокрема, великий інтерес викликають матеріали про військових.
Ректор Національної академії НСЖУ Андрій Черняк наголосив на важливості роботи медіапрацівників у інформаційному протистоянні російській пропаганді.
«Сьогодні ми побачили фільм про українських героїв-медійників. Адже з початком повномасштабної війни гібридна війна не закінчилася, і слово часто стає більш значущою зброєю, ніж куля. Розуміючи це, ми усвідомлюємо важливі завдання, як стоять перед Україною: донесення правди, боротьба проти ворожої пропаганди. Тому роль медійників дуже зросла. Про це свідчать і втрати, які понесли українські журналісти: з початку повномасштабної агресії загинуло більше 90 медійників», – сказав Андрій Черняк.
Особливо Андрій Черняк наголосив на ролі журналістів на прифронтових територіях, де подекуди повністю відсутні електрика та інтернет.