За крок до співбесід: про що ми б хотіли запитати кандидатів на голову АРМА

Вже 30 травня Конкурсна комісія з відбору Голови АРМА розпочне співбесіди із кандидатами. 

Очолити Агентство виявили бажання 10 кандидатів. Серед них керівники різних ланок АРМА, старший детектив НАБУ, адвокат, який подається на всі можливі конкурси у правоохоронні органи, працівник Антикорсуду, ексзаступниця голови Чернігівської ОДА, керівник Офісу протидії рейдерству Мін`юсту, колишній керівник департаменту ФДМУ. 

Традиційно перед цим етапом конкурсу на керівну посаду в такий надважливий антикорупційний орган Transparency International Ukraine проаналізувала всіх кандидатів. У нас виникли запитання до потенційних керівників Нацагенства – про їхнє майно та активи, зв’язки з росією, конфлікт інтересів, дисциплінарні справи й не тільки. Про що ще варто спитати у кандидатів – детальніше у матеріалі. 

Як будуть проходити співбесіди?

Загалом спілкування Комісії з кандидатами проходитиме протягом 5 днів – з 30 травня до 8 червня. Під час співбесіди із кандидатами будуть обговорювати професійний досвід, знання, моральні та ділові якості учасників конкурсу та їхні погляди на можливу майбутню діяльність на посаді Голови Національного агентства.

На жаль, наразі ми не знаємо, за якими саме критеріями комісія буде оцінювати кандидатів. На засіданні 22 травня членам комісії так і не вдалося затвердити критерії оцінювання претендентів на відповідність моральним та діловим якостям, які потрібні для роботи Голови АРМА.

Відповідні правила оцінювання розробив член комісії, адвокат Дмитро Остапенко. TI Ukraine позитивно сприйняла таку ініціативу, адже раніше ми вже окремо наголошували на необхідності цього кроку. Наша організація переконана, що затвердження таких критеріїв дозволило б якісно оцінити рішення комісії щодо відповідності кожного з кандидатів вимогам Закону про АРМА. 

Проте на останньому засіданні члени комісії зазначили, що будуть лише орієнтуватися на розроблені критерії, але не бачать потреби їх оприлюднювати і тим паче затверджувати.

«Конкурс АРМА вже триває майже три роки. А проте комісія так і не запровадила повністю найкращі практики оцінювання кандидатів, які використовувались в конкурсах на посади схожого рівня, наприклад, на директора НАБУ. Дуже сподіваємося, що під час співбесід і при прийнятті фінального рішення члени конкурсної комісії будуть максимально об‘єктивними, послідовними й обґрунтованими. А ми зі свого боку будемо уважно стежити й аналізувати перебіг цього етапу конкурсу», – зауважує Катерина Риженко, заступниця директора з юридичних питань Transparency International Ukraine.

Що ми дізналися про кандидатів?

Загалом до останнього етапу пройшли 10 кандидатів. Transparency International Ukraine проаналізувала всю наявну публічну інформацію про них. Наші експерти намагалися максимально дослідити дані, які могли б свідчити про рівень доброчесності претендентів.

Проте оскільки доступ до реєстру електронних декларацій з початку війни обмежений, а подані кандидатами декларації конкурсна комісія вирішила не публікувати, зібрані нами дані можуть неповно відображати картину майнового стану учасників конкурсу. 

Зі свого боку комісія може мати більше інформації на цю тему, тож ми сподіваємось під час співбесід почути повнішу картину щодо відповідності кандидатів вимогам.

Брінцов розпочинав свій карʼєрний шлях з канцелярії Судової палати у господарських справах Верховного Суду України. Також працював у Касаційному господарському суді у складі ВС та за сумісництвом – асистентом кафедри аграрного, земельного та екологічного права Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Мати кандидата Нелля Брінцова є однією із засновників кредитної спілки «Полтавщина». Так само серед засновників цієї організації вказаний колишній міський голова Полтави Олександр Мамай. Його 2 березня 2023 року ВАКС визнав винним в організації розтрати чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем у великих розмірах та організації внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Відтак конкурсній комісії варто уточнити в кандидата про стосунки його матері з Олександром Мамаєм, а також чи вплине це на потенційне виконання Брінцовим повноважень керівника АРМА.

Дума свого часу була директоркою Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування, а також обіймала керівні посади в Міністерстві екології та природних ресурсів, Державній реєстраційній службі України та Київському міському відділенні Фонду соціального страхування. Також працювала у патронатній службі, зокрема була помічницею народного депутата та здійснювала юридичну практику.

Кандидатка оскаржувала своє звільнення з Фонду соціального страхування. В позові їй відмовили, але це рішення скасувала апеляція. Цікаво, що підставою для звільнення Думи стало недотримання нею законодавства про працю та загальнообов’язкового державного соціального страхування за період з 31 січня 2020 по 22 квітня 2020 року. 

Наприклад, у тому судовому рішенні йдеться про спроби незаконної виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, призначення виконуючих обов`язків та заступників директора виконавчої дирекції Фонду, невиплати премії працівникам виконавчої дирекції Фонду та керівникам робочих органів виконавчої дирекції Фонду та інші порушення.

Також в інтерв’ю кандидатка сказала, що АРМА не використовує інші юридичні механізми, які можуть надати йому можливість отримати в управління (зокрема, з правом реалізації) закордонні активи. Вони, на думку Думи, ґрунтуються на можливості АРМА щодо захисту свого речового права з управління арештованими активами в цивільних або господарських (арбітражних) судах – українських та іноземних. Однак кандидатка не розкрила питання щодо джерел фінансування таких юридичних механізмів.

2 вересня 2020 року НАЗК склало на Думу протокол за те, що вона несвоєчасно і без поважних причин подала щорічну декларацію за 2018 рік, тобто вчинила правопорушення пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Але суд закрив провадження, оскільки під час розгляду справи виявилося, що кандидатка пропустила строк подачі декларації через хворобу сина. 

Олена Дума також подавала документи на участь в конкурсі на директора НАБУ, але не з’явилася на тестування.

Від цієї кандидатки було б цікаво отримати пояснення про ті порушення, які встановила в її діяльності тимчасова комісія Фонду соціального страхування. Також із публічної інформації незрозуміло, чим на сьогодні займається Дума та звідки отримує доходи для життя.

Нині Жоравович тимчасово виконує обов’язки Голови АРМА. З липня 2019 року був начальником Північно-східного міжрегіонального територіального управління Агентства. До роботи на посадах державної служби займався приватною юридичною практикою.

За даними Харківського антикорупційного центру, кандидат до листопада 2017-го був головою релігійної громади храму Жон-Мироносиць Української православної церкви Московського патріархату в Харкові. Будівництво цього храму фінансували Олександр Шишкін (екссенатор рф, що голосував за анексію Автономної Республіки Крим та член «Єдиної Росії») та Павло Фукс (українсько-російський підприємець, який має спільні інтереси у сфері нерухомості в москві). На попередній співбесіді Жоравович пояснив, що Шишкін не фінансував будівництво храму, а зводилася споруда на кошти «Фармацевтичної компанії Здоров’я», «Здоровʼя народу» та інших підприємств і фізичних осіб. Однак саме ці компанії, за повідомленнями ЗМІ, мають російське коріння.

Тимчасового очільника Агентства систематично критикують у ЗМІ. Критика дійшла до такого рівня, що з уст високопосадовців лунали ідеї ліквідувати АРМА. Чимало з них мали підґрунтя у непрозорій реалізації майна та викликах, які породило управління арештованими активами російського походження. Наприклад, реєстр арештованих активів не доступний для широкого загалу. Керівництво Агентства каже, що доступ до нього обмежено на виконання постанови Кабінету Міністрів та рекомендацій СБУ.

Також на попередній співбесіді на посаду Голови АРМА Жоравович пояснив, що Агентство мало практику звернення до правоохоронних органів щодо аналізу кандидатур управителів арештованими активами. Однак у відповіді на запит Transparency International Ukraine АРМА повідомило, що такі дії не передбачені чинним законодавством і стосуються виключно «майна профспілок» за зверненням Офісу Генерального прокурора. 

Іншим питанням щодо роботи Жоравовича на нинішній посаді є прийняття нормотворчих ініціатив АРМА. На попередній співбесіді кандидат вказував, що своїми довгостроковими цілями бачить вдосконалення законодавчої бази щодо роботи Агентства. Однак жоден з чотирьох проєктів законів про внесення змін до Закону про АРМА (вони зареєстровані за номерами 4483, 6144, 6201, 6233), так і не прийняли. Ці документи були розроблені якраз за час роботи Жоравовича як очільника АРМА, і саме йому потрібно було адвокатувати їх прийняття. 

Також кандидат повідомляв, що в Агентстві розроблені адміністративні регламенти виконання основних функцій АРМА. Однак їх так і не опублікували, що не дозволяє громадськості оцінювати повноту та якість цих регламентів, а також наскільки дії посадовців АРМА відповідають локальним нормативним актам інституції.

Відтак конкурсній комісії необхідно уточнити, чи є зараз у кандидата якісь звʼязки з корпорацією «Здоров’я» або особами, які обіймають в ній посади. Також кандидату варто пояснити свої відповіді на критику та заходи, вжиті для виправлення помилок в роботі з арештованими активами. Наприклад, щодо відкриття реєстру арештованих активів, адже СБУ лише рекомендувала обмежити до нього доступ. А також щодо того, як Жоравович планує відстоювати позицію АРМА в уряді та перед парламентарями, щоб вони приймали доречні закони для посилення виконання Агентством своїх функцій. 

У ЗМІ також є інформація про застосування дисциплінарного стягнення щодо очільника територіального підрозділу АРМА Станіслава Серьогіна, деталі якого розпишемо нижче. Тож тут виникає запитання, чи не розцінює Жоравович ці дії як тиск на іншого учасника конкурсу на голову АРМА і як може пояснити прийняте рішення.

До початку роботи в Агентстві працював радником голови АРМА, а також займався приватною юридичною практикою.

Відповідно до декларації за 2018 рік, у 2016 році Павленко набув право власності на садовий будинок площею 33 кв. м у Києві та земельну ділянку під ним площею 585 кв. м. Наприкінці 2021 року, перед звільненням з АРМА, кандидат задекларував інше право користування тим же майном, яке тоді вже належало Олені Володимирівні Дашковській. При цьому дохід від відчуження майна Дашковській не декларувався. Тому комісії варто уточнити цю ситуацію у кандидата.

Кандидат є підозрюваним у справі щодо заволодіння $400 тис. За даними НАБУ, протягом серпня-грудня 2020 року Павленко разом із тимчасово виконуючим обов’язки Голови АРМА Віталієм Сигидином та керівником управління менеджменту активів Вахтангом Бочорішвілі у змові з адвокатами та Ігорем Королем ймовірно заволодів коштами, які були передані в управлінні АРМА. На попередній співбесіді кандидат пояснив, що у цій справі працівники АРМА були введені в оману щодо дійсності ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва. 

Варто також зазначити, що кандидат оскаржив своє звільнення з АРМА в суді. І Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду своїм рішенням залишив у силі рішення ОАСК про визнання звільнення Павленка протиправним та поновлення його на посаді.

Конкурсній комісії варто дізнатися у Павленка про стан розгляду кримінального провадження, у якому йому повідомлено про підозру. А також уточнити, які речі треба вдосконалити для нівелювання ризиків, що стали підставою для повідомлення йому про підозру.

У червні 2021 року Павленко став жертвою нападу – хтось стріляв у нього з вогнепальної зброї, і кандидат отримав поранення. Необхідно уточнити у кандидата, з чим був пов’язаний замах на його життя, і чи це стосувалось роботи Павленка в АРМА.

Значну частину кар’єри Потьомкін працював у судових органах, згодом – в юридичній практиці. Пізніше почав працювати в Мінʼюсті – за часів міністра Павла Петренка. В АРМА розпочав роботу з березня 2017 року.

Керуючим партнером LCF Law Group, де кандидат працював радником з юридичних питань, є Анна Огренчук. Вона є дружиною Андрія Довбенка, якому ВАКС обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за підозрою в організації розтрати арештованого та переданого в управління АРМА майна на 485 млн грн.

У ЗМІ також поширювалася інформація про конфлікт між АРМА та колишніми співробітниками Андрієм Потьомкіним і Віталієм Різником через їхні зв’язки з ексміністром юстиції Павлом Петренком і юристом Андрієм Довбенком. Також у тих публікаціях ідеться про те, що саме за заявою Потьомкіна Держбюро розслідувань відкрило справу проти т.в.о. голови Віталія Сигидина про так звані «плівки Гончарука» – мовляв, саме Сигидин таємно записав розмову в кабінеті прем’єра.

Також на попередній співбесіді кандидат не пояснив свою роль у продажі трьох земельних ділянок на Одещині, придбаних свого часу для будівництва торговельних центрів мережі «Ашан», 2,6 тис. тонн піску річкового середньої та дрібної крупності на Київщині, понад 4,5 тис. тонн карбаміду, зерна, крупи та олійних культур. Все це майно на той час перебувало в управлінні АРМА, а сам Потьомкін працював керівником юридичного управління Агентства. Його колегам екскерівнику АРМА Антону Янчуку та ексначальнику управління менеджменту активів центрального апарату АРМА Віталію Різнику було повідомлено про підозри у зловживанні владою та розтраті понад 426 млн грн.

Кандидата звільнили з АРМА через негативне оцінювання його діяльності як державного службовця. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду звільнення Потьомкіна було визнано законним, однак ця постанова ще оскаржується в суді касаційної інстанції.

Невідомо також, чим кандидат займається зараз.

На попередній співбесіді кандидат передав членам конкурсної комісії повідомлення про підозру в одній з кримінальних справ щодо посадовців АРМА як доказ того, що він не причетний до інкримінованих діянь. Однак виникає запитання, звідки в нього повідомлення про підозру іншій особі, якщо цей документ має процесуальний характер, а сам кандидат наче не причетний до цього кримінального провадження.

Також конкурсній комісії було б доцільно отримати від Андрія Потьомкіна коментар про його знайомство з Андрієм Довбенком, а також чи впливав той на його роботу в АРМА. А ще варто дізнатися, чи дійсно кандидат ініціював кримінальне провадження щодо «плівок Гончарука», і взагалі які фінансові ресурси використовує для свого проживання.

Враховуючи, що Потьомкін заявив про свою активну співпрацю зі слідством у справах щодо працівників АРМА, варто додатково уточнити в кандидата, чи володів він інформацією щодо ймовірних корупційних діянь інших працівників Агентства у той період, коли керував юридичним напрямком інституції. І якщо так, то чи звертався він у правоохоронні органи з відповідними повідомленнями. Також потребують уточнень заяви кандидата про неправомірність його звільнення з АРМА, адже судовими рішеннями встановлено протилежне.

Раніше працював у Головному управлінні Державної фіскальної служби у Рівненській області та Державній податковій інспекції у Рівному.

Кандидат звернувся до суду за захистом честі, гідності та ділової репутації щодо публікацій, у яких ішлося про ймовірне кумівство при призначенні на посади в НАБУ.

Відтак кандидату варто пояснити обставини звернення з цим позовом, а також висловити свою оцінку відомостям, поширеними в публікаціях.

Кандидат є адвокатом, головою Адвокатського об’єднання «РО ЛЕКС». Більшість своєї карʼєри займався приватною юридичною практикою. 

У 2020 році чотири рази подавав декларації кандидата на різні посади: керівника САП, Директора БЕБ, Директора ДБР та Голови АРМА. Також він брав участь в конкурсі на директора НАБУ. До цього кандидат не обіймав жодну посаду на державній службі. 

Під час співбесіди на позицію директора НАБУ у лютому 2023 року найбільше запитань комісія мала щодо кредиту Руденка в 1,7 млн грн, який він отримав від банку «Портал» у 2019 році. За резюме сам Руденко є членом наглядової ради цього банку, тож комісія поцікавилася, чи не було в цьому випадку конфлікту інтересів. За словами Руденка, це питання вирішувало правління банку, а наглядова рада і він особисто до нього стосунку не мали.

Конкурсній комісії варто детально оцінити обставини отримання активів кандидатом. Крім цього, варто уточнити, чому Руденко вирішив подаватися на такі різні за своїми функціями посади.

Працював раніше юрисконсультом та начальником юридичного відділу ДП «Українські спеціальні системи», а також начальником юридичного департаменту підприємства з іноземним капіталом «ІНДРАЯНІ ОВЕРСІЗ». Також Серьогін є адвокатом.

Брат кандидата Олександр став членом НАЗК у серпні 2017 році. До діяльності його колективу були серйозні претензії в громадськості, що зрештою призвело до перезапуску Агентства.

У соціальних мережах поширювалися відомості про те, що Станіслав Серьогін у робочий час розвозив по місцевих кав’ярнях тістечка макарун, які виготовляє його дружина.

Відтак варто в кандидата поцікавитися родинними звʼязками в контексті можливого впливу на виконання його повноважень як Голови АРМА. А також зʼясувати обставини притягнення Серьогіна до дисциплінарної відповідальності, і чи оскаржував він дисциплінарні стягнення.

Розпочинав свій трудовий шлях помічником прокурора Подільського району Києва, згодом працював у приватних компаніях до призначення заступником директора Департаменту корпоративного управління ФДМУ у лютому 2021 року. 

Костянтина Ткаченка рекомендувала на посаду члена ВККС конкурсна комісія. Він кандидував також до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (був 17-м з 16 рекомендованих). При цьому дружина кандидата Олена Ткаченко була помічницею нардепа Романа Бабія, а дружина брата Наталя Блажівська – суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Відтак у кандидата треба дізнатися про причини його звільнення з ФДМУ, а також його звʼязки з Романом Бабієм. До цього ж варто визначити, яким чином Ткаченко буде робити свій вибір, якщо його призначать і Головою АРМА, і членом ВККС.

Джерело: Transparency International Ukraine