Фінансова стабілізація замість тарифного тиску: експерти окреслили шляхи виходу Укрзалізниці з кризи
Реструктуризація, держпідтримка, утримання тарифів: експерти про те, як вивести з кризи Укрзалізницю
Фінансові проблеми Укрзалізниця у 2025 році досягли критичного рівня. Однак підвищення вантажних тарифів не є ефективним шляхом їх розв’язання, адже призводять до скорочення вантажної бази. Натомість експерти та сама компанія вказують на необхідність комплексних структурних рішень, які дозволять стабілізувати ситуацію без подальшої втрати надходжень.
Минулого року держава надала Укрзалізниці майже 13 млрд грн прямої бюджетної підтримки, аби компанія могла виконувати базові зобов’язання, зокрема виплачувати заробітні плати. Водночас це не усунуло ключові причини фінансової кризи. За підсумками дев’яти місяців 2025 року чистий збиток УЗ становив 7,3 млрд грн, а дефіцит ліквідності у 2026 році оцінюється в 40–49 млрд грн.
У компанії визнають, що підвищення вантажних тарифів створює замкнене коло: зростання ставок призводить до переходу вантажовідправників на автотранспорт і подальшого падіння обсягів перевезень. За розрахунками УЗ, індексація тарифів на 20% може зменшити вантажообіг майже на 19%, що лише поглибить кризу.
Серед першочергових рішень експерти називають повторну реструктуризацію боргу. Станом на кінець вересня 2025 року сукупний борг УЗ становив 73 млрд грн, понад 90% з яких – валютні зобов’язання. У липні 2026 року компанія має сплатити понад 33 млрд грн за єврооблігаціями та купонними платежами. Без перегляду боргових умов обслуговування цих зобов’язань залишається неможливим.
Ще одним ключовим напрямом є системне державне фінансування пасажирських перевезень за європейською моделлю PSO. Наразі пасажирський сегмент покриває лише до 40% своїх витрат і генерує багатомільярдні збитки. Перехід до регулярного бюджетного фінансування дозволив би відмовитися від перехресного субсидіювання за рахунок вантажних перевезень і зробити фінансові потоки компанії прогнозованішими.
УЗ також декларує внутрішню оптимізацію. На 2026 рік компанія заявляє потенційний економічний ефект у розмірі майже 17 млрд грн, зокрема за рахунок скорочення витрат і додаткових доходів. Окремо розглядається продаж металобрухту та підвищення операційної ефективності, хоча ці плани експерти оцінюють як обмежені за потенціалом.
Довгостроковим рішенням називають структурну реформу компанії та розподіл вантажного й пасажирського сегментів, що є вимогою ЄС. Ухвалення нового закону про залізничний транспорт і поступова лібералізація ринку після завершення воєнного стану мають створити передумови для підвищення ефективності галузі.
Експерти наголошують, що без системного підходу й адресної державної підтримки «Укрзалізниця» ризикує перейти від режиму виживання до деградації. Водночас збереження стабільної роботи компанії є критично важливим для економіки: в умовах війни УЗ забезпечує понад 65% вантажообігу країни та залишається основою транспортної системи України.
Раніше президент ОП Укрметалургпром Олександр Каленков заявив, що відсутність реального реформування Укрзалізниці з 2012 року обійшлася українській економіці вже у понад 200 млрд грн, які бізнес був змушений переплатити через завищені монопольні тарифи.