Голова Фонду держмайна припустив, як адміністрація Трампа може вплинути на приватизацію в Україні
Білий дім може як заохочувати американських інвесторів купувати українські підприємства, так і стримувати їх
Адміністрація президента США Дональда Трампа здатна впливати на рішення американських інвесторів щодо участі у приватизації стратегічних підприємств України. Зокрема, потенційні покупці можуть орієнтуватися на перспективу економічних домовленостей між Вашингтоном і Москвою. Таке припущення висловив голова Фонду державного майна України Дмитро Наталуха в інтерв'ю «Главкому».
Відповідаючи на запитання, чи може Білий дім давати американським інвесторам сигнали щодо купівлі українських активів, Наталуха не виключив такої можливості. «Звісно, може», – зазначив він. За словами посадовця, адміністрація США може як застерігати інвесторів від придбання українських підприємств, так і, навпаки, заохочувати до цього.
Наталуха пояснив, що йдеться насамперед про стратегічні об'єкти, які мають значення для української економіки та промисловості, а також можуть бути пов'язані з російською промисловістю. Серед таких підприємств він назвав Одеський припортовий завод (ОПЗ), зокрема через доступ до аміакопроводу з російського Тольятті.
Ще одним прикладом став Демуринський гірничо-збагачувальний комбінат, який становить інтерес завдяки можливостям видобутку корисних копалин. «Я не стверджую, що так точно відбувається, але я б цьому не здивувався», – наголосив голова Фонду держмайна.
Посадовець також припустив, що американські інвестори можуть виявляти підвищений інтерес до великих українських активів, якщо очікують майбутніх економічних домовленостей між США та Росією. За його словами, така поведінка характерна для гравців, які мають певну інформацію про можливі зміни або принаймні впевнені, що вони відбудуться.
«Це класична поведінка будь-яких гравців, у яких є хоча б якась інсайдерська інформація. Або навіть якщо такої точної інформації нема, але є відчуття та впевненість, що щось таке має настати. Це штовхає до більш агресивної поведінки щодо купівлі», – пояснив Наталуха. Водночас він зауважив, що без таких очікувань інвесторам складно обґрунтувати вкладення значних коштів у підприємства країни, де триває повномасштабна війна.
Окремо Наталуха розповів про переговори з американськими інвесторами, які представляють інший політичний табір, ніж нинішня адміністрація США. За його словами, ці інвестори вже зараз готові брати участь в українських приватизаційних аукціонах, розглядаючи це як один зі способів підтримки України.
«Вони кажуть, що, в принципі, готові інвестувати через аукціони в Україну прямо зараз, тому що це один зі способів нас підтримати і показати, що не всі американці думають однаково», – розповів посадовець. Йдеться не про великі промислові підприємства, а про об'єкти державної нерухомості. Водночас потенційні інвестори готові вкладати значні суми.
Голова Фонду держмайна висловлював сподівання, що до кінця жовтня сторони зможуть узгодити публічне повідомлення про відповідні інвестиційні наміри. Наталуха також погодився, що продаж Одеського припортового заводу міг би стати своєрідним геополітичним сигналом. Водночас він застеріг, що однозначно трактувати такий сигнал було б складно.
Втім, вже 18 жовтня стало відомо, що аукціон із продажу Одеського припортового заводу не відбувся через відсутність учасників. Торги в системі «Прозорро.Продажі» було скасовано, хоча раніше американські компанії надсилали листи, в яких гарантували участь в аукціоні та готовність запропонувати стартову ціну.
Як пояснив Дмитро Наталуха, напередодні торгів потенційні американські інвестори почали пропонувати дочекатися 3 листопада – дати проміжних виборів у США. На рішення бізнесу вплинула непередбачуваність американської політики.
Голова ФДМУ також зазначив, що законсервований Одеський припортовий завод продовжує коштувати державному бюджету близько 62 млн грн щомісяця. Після невдалого аукціону Фонд держмайна має визначити подальші сценарії роботи підприємства. Наталуха наголосив, що невизначеність щодо майбутнього заводу впливає не лише на державний бюджет, а й на працівників підприємства та місто Південне, економіка якого залежить від роботи ОПЗ.