Нова економічна мапа України: де бізнес заробляє найбільше попри обстріли та блекаути

Повномасштабна війна докорінно змінила правила гри для українських підприємців. Фінансові аналітики платформи YC.Market дослідили, як вітчизняний бізнес виживає та відновлюється у різних куточках країни – від міст-мільйонників до найменших сіл. Результати показують, що попри постійні виклики та обстріли, українська економіка демонструє дивовижну адаптивність, хоча її розвиток залишається дуже нерівномірним, передає «Главком».

Так, хоча економічна активність залишається сильно концентрованою у великих містах, які домінують за кількістю компаній, обсягами доходів і зайнятістю, малі громади у низці випадків демонстрували досить динамічне відновлення, особливо у секторах торгівлі та послуг.

Крім того, відновлення економіки відбувається нерівномірно. Найбільшу стійкість в перші три роки після повномасштабного вторгнення демонстрували громади західних і центральних регіонів, тоді як схід і південь продовжували зазнавати найбільших втрат.

За результатами дослідження, попри те, що сільські та селищні громади становлять дві третини усіх громад України, однак на них припадало лише близько 11% зареєстрованих компаній у 2025 році. Це означає, що економічна активність розподілена між громадами дуже нерівномірно. Значна частина територіальних громад має відносно невелику кількість підприємств і, відповідно, обмежену локальну бізнес-базу.

Натомість великі міські центри концентрують значну частину економічної активності. Наприклад, Харків і Одеса разом генерують приблизно стільки ж доходів бізнесу, як усі селищні громади України разом.

«Такий дисбаланс означає, що громади різних типів входили у повномасштабну війну з дуже різними стартовими умовами для економічного розвитку. Це також вказує на значні структурні дисбаланси у доступі до ресурсів і фінансування для бізнесу в менш урбанізованих громадах. Усунення цих розбіжностей є надзвичайно важливим для подальшого економічного розвитку», – наголошують аналітики.

Повномасштабне вторгнення спричинило різке економічне падіння у 2022 році, однак у подальші роки компанії продемонстрували значну адаптивність. Водночас вплив війни суттєво відрізнявся за регіонами: схід і південь зазнали найбільшого падіння доходів у 2022 році, у той час як західні регіони показали найбільшу стійкість і зберігали позитивне медіанне зростання доходів навіть у перший рік повномасштабної війни, а центральні регіони також продемонстрували відносно стабільну динаміку.

Разом з тим доволі сильну динаміку доходів бізнесу демонструють сільські громади, селищні громади, малі міста.

«Те, що невеликі за розміром  громади показали відносно сильніші темпи економічного відновлення, ймовірно,  пояснюється двома факторами: меншою інтенсивністю обстрілів у порівнянні з крупними промисловими центрами; більшою часткою секторів торгівлі та послуг, які швидше відновлювалися завдяки стійкому споживчому попиту в умовах макрофінансової стабілізації», – наголошується в аналітичному звіті.

Крім того, війна спричинила нерівномірні зміни в секторній структурі: галузі, пов’язані зі споживчим попитом і оборонним виробництвом, зростали, тоді як частина промисловості скорочувалася.

Однією з найбільш помітних тенденцій стало зростання доходів у роздрібній торгівлі, особливо в малих громадах. Це було пов’язано як із підвищенням споживчого попиту, так і з входженням нових торговельних компаній на ці ринки.

Водночас воєнний шок зумовив появу й інших важливих тенденцій – зростання виробництва машин і обладнання, значною мірою через попит оборонного сектору, падіння доходів у металургії, що була зосереджена в регіонах, які найбільше постраждали від вторгнення, а також номінальне скорочення доходів у будівництві, що свідчило про те, що масштабна відбудова все ще перебувала на ранніх етапах.

Станом на зараз прибутковість бізнесу поступово відновлюється. За показником Net Profit Margin (NPM) у багатьох секторах спостерігалося помірне зростання медіанної прибутковості у наступні роки після початку повномасштабного вторгнення.

У 2024 році медіанна прибутковість у шести досліджуваних секторах залишалася позитивною у всіх типах громад. Найвищі показники чистої маржі демонстрували енергетика та сільське господарство.

Доступ до фінансування лишається ключовим обмеженням для розвитку бізнесу. Лише невелика частка компаній використовує банківські кредити – лише 14,2 тис компаній з 228 тис, або ж 6%. При цьому у малих громадах частка банківського фінансування відносно вища, оскільки воно часто було єдиним доступним джерелом зовнішнього боргового фінансування.

Однак загалом доступ до фінансування обмежував слабко розвинений ринок корпоративних облігацій, які в розвинутих країнах є помітною альтернативою і суттєвим доповненням до банківського кредитування. Додатковим бар’єром для розвитку кредитування є недостатня кількість так званих bankable проєктів і компаній, тобто фінансово життєздатних і готових до залучення фінансування, що також обмежувало попит на формальне фінансування.

Водночас економічна ситуація продовжує змінюватись, наголошують аналітики.

«Нещодавнє оприлюднення фінансових даних за 2025 рік, а також подальші трансформації економічної активності на початку 2026 року свідчать про формування нових трендів у розвитку бізнесу на локальному рівні. Саме тому наразі автори працюють над оновленою версією дослідження, яка дозволить проаналізувати більш актуальну динаміку та порівняти її з тенденціями первинного впливу повномасштабної війни на бізнес громад, зафіксованими у 2022–2024 роках», – резюмується у звіті.

Нагадаємо, за підсумками січня-червня 2026 року, до загального та спеціального фондів державного бюджету надійшло 2,52 трлн грн податків, зборів та інших платежів. Касові видатки держбюджету за цей період становили 2,83 трлн грн, у тому числі загального фонду – 2,23 трлн грн. Найважливішими джерелами доходу дердбюджету стали ПДВ з ввезених на митну територію України товарів, ПДФО та військовий збір та податок на прибуток підприємств.