Альтернатива є? Влада хоче зупинити бум зеленої енергетики

Влада готується суттєво скоротити держпідтримку розвитку відновлюваних джерел енергії, гарантовану законом. Наразі у Кабміні обговорюють декілька варіантів того, як це зробити. Який би шлях не обрав уряд, така політика може зупинити прихід інвестицій в країну і спричинити низку судових позовів з боку бізнесу, який вже вклали мільйони доларів у розвиток «зеленої» енергетики. «Ситуація, яка склалася через невизначеність  державної політики стимулювання позбавляє змоги прогнозувати свою роботу на довгострокову перспективу, а для іноземних компаній є стримуючим фактором для інвестицій», - пояснює виконавчий директор Асоціації сонячної енергетики України Артем Семенишин.

Нинішня невизначеність державної політики зумовлена тим, що уряд зірвав виконання вимог ухваленого  навесні закону про «зелені» аукціони, їх запуск планувався на січень 2020 року. На аукціонах виробники мають пропонувати найнижчу ціну за «зелену» електроенергію, щоб зменшити витрати споживачів. «У грудні уряд мав би провести перший демонстраційний аукціон на прикладі сонячної і вітрової енергетики. Але цього не сталося, тому говорити, як будуть відбуватися аукціони досить складно», - визнає у розмові з «Главкомом» голова правління «Української вітроенергетичної асоціації»  Андрій Конеченков.

Дійсно, запуск аукціонів стане можливим лише після того, як уряд визначиться з обсягами квот на право будувати «зелені» електростанції на п’ять років вперед. Оприлюднити ці  квоти Мінекоенерго мало 1 листопада, потім термін перенесли  на 1 грудня. Але й цей дедлайн  зірвано.  «Через дефіцит коштів на енергоринку на виплату виробникам «зеленої» електроенергії сьогодні вирішується питання, як на майбутнє понизити «зелений» тариф більше, ніж це передбачено законом. Навіть розглядається питання, що робити з уже підписаними договорами на реалізацію «зеленої» електроенергії», - повідомив Конеченков.

Відтермінування аукціонів множить і без того колосальні фінансові проблеми енергоринку  України.  За прогнозами Мінекоенерго, у 2020 році дефіцит коштів на оплату електроенергії виробникам з відновлювальних джерел може сягнути 14 млрд грн.

Зміна правил на ринку заднім числом може болісно вдарити і по бюджету держави. «Мене як фахового юриста сильно схвилювала пропозиція уряду щодо анулювання договорів на купівлю електроенергії у виробників альтернативної енергії, які були укладені у 2019 році, але потужності не будуть введені до 1 січня 2020 року (закон залишає право продавати електроенергію за  чинним «зеленим» тарифом, якщо договори були підписані у 2019 році – «Главком»)», - каже партнерка  Адвокатської компанії «Соколовський і партнери» Тетяна Лисовець. За її словами, такі кроки руйнують всю систему права. «Приміром Іспанія спочатку надала інвесторам привабливі умови, а потім їх суттєво обмежила і вже чотири роки ніхто з системних інвесторів туди не заходить. Зараз проти країни виставляють позови на шалені суми і в більшості випадків інвестори їх виграють», - попереджає Лисовець.

За даними Держенергоефективності, за 9 місяців цього року введено понад 2500 МВт потужностей  «зелених» електростанцій, що втричі більше, ніж протягом 2018 р. (848 МВт). Такі швидкі темпи впровадження нових об’єктів потребують відповідного балансування енергосистеми. У створення цих потужностей інвестовано більше 2 млрд євро.

«Зелені» аукціони стартують із запізненням на чотири місяці?

Наприкінці листопада збентежених учасників ринку «зеленої» енергетики раптом обнадіяв  міністр  енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель. Він повідомив, що у  квітні відбудеться перший аукціон для потенційних інвесторів виробництва електроенергії з альтернативних джерел. «Для нас дуже важливо якомога швидше провести аукціони, які дозволять визначити ринкову вартість електроенергії з відновлюваних джерел енергії та покращити фінансове становище ДП «Гарантований покупець», якому загрожує дефіцит коштів для обов`язкової закупівлі електроенергії у виробників за завищеними тарифами», - повідомив міністр.

Спочатку виплати за «зеленим» тарифом були  включені в тариф на передачу електроенергії системним оператором «Укренерго». Але через протести феросплавних заводів Ігоря Коломойського державний регулятор зобов’язав ДП «Гарантований покупець» обов’язково викуповувати всю вироблену за «зеленим» тарифом електроенергію, а потім реалізувати її на ринку «на добу наперед», тобто, за ринковими цінами, які значно нижчі від «зеленого» тарифу. 

Водночас «Гарантованому  покупцеві» за  фіксованими цінами зобов’язані продавати  електроенергію НАЕК «Енергоатом» і «Укргідроенерго» -  відповідно 90% та 35% своїх обсягів - щоб потім  продавати її постачальникам універсальних послуг, які  продають її населенню за пільговими  тарифами.

Але обнадійлива інформація про запуск «зелених» аукціонів жила недовго: вже через кілька днів міністр запропонував учасникам ринку погодитися на умови добровільної реструктуризації, тобто, зменшення «зеленого» тарифу з огляду на фінансовий дефіцит ДП «Гарантований покупець», який виникне в майбутньому році при застосуванні нині діючих ставок тарифу. «Дуже важливо, щоб ми знайшли спільну мову з інвесторами, щоб вони пішли на ті умови реструктуризації, які зараз пропонує уряд. Це критично важливо, щоб одночасно всі йшли назустріч один одному. Ми очікуємо від бізнесу добровільної реструктуризації», - попередив міністр, сподіваючись, що в такий спосіб вдасться уникнути судових процесів, які мали місце в країнах, які змінили гарантовані «зелені» тарифи в односторонньому порядку.

Мінекоенерго обіцяє підготувати законопроект про реструктуризацію «зеленого» тарифу, а також сформулювати пропозиції, завдяки яким можна буде скоротити фінансове  навантаження на енергоринок. Тоді ж будуть визначені й квоти на будівництво «зелених» електростанцій в наступні роки.

Дискримінаційні пропозиції

Проте не виключено, що «зелені» аукціони взагалі виявляться не потрібними, адже через зміни в законодавстві «зелені» тарифи можуть просто обмежити. Крім того, з середини жовтня в парламенті очікує своєї черги законопроект №2236-2, яким  пропонується внести зміни до закону «Про ринок електричної енергії». Цей документ ініційований головою Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, депутатом Андрієм Герусом. Проти запланованих дискримінаційних змін вже навіть виступив секретаріат Енергетичного співтовариства, адже цим документом   пропонується запровадити пріоритетні переваги виробникам, що використовують альтернативні джерела енергії  із встановленою потужністю до 150 МВт.  Це означає, що при здійсненні оперативно-технологічного  управлінням об'єктами об'єднаної енергетичної системи диспетчери «Укренерго» зможуть обмежувати роботу виробників, які використовують альтернативні джерела енергії із встановленою потужністю понад 150 МВт.

Виходить,  Герус пропонує диспетчерам «Укренерго»  обмежувати виробництво електроенергії  лише найпотужнішим об’єктам «зеленої» енергетики.  До речі, такі об’єкти вже зазнали різкого обмеження видачі електроенергії в енергосистему. Через надлишок електроенергії в ніч з 4 на 5 листопада  (якій співпав з рекордним імпортом електроенергії з Росії) «Укренерго» вперше в історії обмежила видачу електроенергії  найбільших вітрових електростанцій - Ботієвської, Приморської-1 і Орловської.

«Обсяг виробництва відновлюваних джерел вже зараз настільки великий, що наша недостатньо гнучка енергосистема не має можливості його безболісно балансувати. Єдиним виходом з цієї ситуації є примусове обмеження за диспетчерською командою або атомної генерації, або самих відновлювальних джерел», - заявив керівник  «Укренерго» Всеволод Ковальчук.

За даними топ-менеджера, наступного року до 10% «зеленої» енергії  попадають у подібні балансові обмеження. Проте представники енергокомпаній вважають, що  обмеження «зеленої» генерації відбулося внаслідок імпорту електроенергії з Росії та Білорусі.

Але і в самій енергосистемі дійсно є великі проблеми – вони пов’язані з її неготовністю прийняти потужні обсяги новозбудованих «зелених» об’єктів, а енергоринку – здійснювати шалені виплати за найвищим у Європі «зеленим» тарифом. Саме тому  й планувалися аукціони, які давали б змогу на умовах жорсткої конкуренції  регулювати тариф.

Чому падають «зелені» тарифи?

В останні роки вартість обладнання для будівництва відновлюваної  енергетики значно знизилась, паралельно в європейських країнах відбувається здешевлення «зеленої» енергії: у Франції  - 5,8 євроцентів, в Данії – 4,  у США – 7,8 євроцента, в Німеччині та Сполученому Королівстві з 2020 року взагалі не буде «зеленого» тарифу для нових сонячних електростанцій. Але в Україні він дійсно продовжує існувати, адже держава і закон гарантували його незмінність до 2030 року.

Сприятливі умови спричинили справжній бум альтернативної енергетики в Україні. Але в таких умовах невідворотним є подорожчання електроенергії для всіх споживачів, тоді як інвестори отримують надприбутки.  

Частка альтернативної енергетики до 2020 року мала б зрости до 11% в енергобалансі держави. В дійсності ж «зелена» енергетика сягнула лише 4%, але при цьому виплати з енергоринку вже перевищили 16% від загального обороту енергоринку.

Крім того, нинішня структура генерації України – через відсутність високоманеврових електростанцій -  не здатна прийняти всі заплановані до будівництва «зелені» електростанції. Але це не привід для припинення розвитку відновлюваних джерел енергії. «Зелені самі зацікавлені розвивати балансуючі потужності - про них протягом останніх 10 років лише говорять, але ніхто нічого не зробив для розвитку цієї галузі», - говорить Андрій Конеченков.

В разі, якщо уряд піде шляхом  ретроспективних  змін до чинного законодавства, інвестори переорієнтуються на іноземні ринки. Що цікаво, в «Укренерго» не виключають можливість навіть призупинити розвиток «зеленої» енергетики не менше ніж на 5 років – для того, щоб протягом цього часу створити умови для  балансування всієї енергосистеми.  

Наталка Прудка, «Главком»