Екс-голова НКРЕКП Дмитро Вовк: Ціни на газ тепер треба підвищувати на 60-70%

Дмитро Вовк

«В майбутньому, можливо, повернусь. Ви ж знаєте, що керівники НКРЕКП по кілька разів її очолювали»

Він ні на кого не ображений за своє звільнення, але продовжить у судах відвойовувати право керувати Національною комісію з регулювання ринків енергетики та комунальних послуг.  

Наймолодший за всю історію України голова НКРЕКП Дмитро Вовк зустрівся з «Главкомом» через кілька тижнів після свого звільнення. Обійняв цю високу посаду у 25 років, звільнений в 29. Каже, відставка не стала несподіванкою, оскільки план ротації членів НКРЕКП був затверджений ще два роки тому. Очевидно, лукавить. Адже докладав усіх зусиль, щоб втриматись у Комісії і пройти кадровий конкурс, який формував новий склад регулятора. Та й у середовищі обізнаних мало хто вірив, що ця відставка відбудеться, а президент так просто здасть вірного штика. На каденцію Вовка припали дуже резонансні і неоднозначні рішення. Одна історія з «Роттердам+» вже кілька років є приводом для лавини звинувачень.

Попри всі очікування 26 травня Порошенко таки підписав указ про відставку Вовка.  А вже 6 червня – посаду голови державного регулятора також вперше в історії України зайняла жінка – Оксана Кривенко.

Це перше інтерв’ю Дмитра Вовка після відставки. Після трьох років роботи в НКЕРКП він підкований і упевнений у собі, амбіцій не приховує. Визнає, що набув великого досвіду, якому тепер гріх пропадати. Джерела «Главкому» в уряді не виключають, що Вовк може опинитись у кріслі міністра енергетики. Сам герой нашого інтерв’ю коментувати цю інформацію відмовляється, називає її чутками. Але оскільки до парламентських канікул перестановок в уряді провести не вдалось, ця кадрова інтрига перенесена на осінь. 

Затверджений президентом план ротації членів НКРЕКП передбачав ваше звільнення. Але у вас було реальне бажання залишитися на посаді голови регулятора. Ви докладали максимум зусиль, навіть подали до суду на конкурсну комісію з відбору кандидатів в члени Комісії. Розв’язка настала у кінці травня: президент підписав указ про ваше звільнення. Для вас це була несподіванка?

Ні, це не була несподіванка. Бо відповідно до закону про НКРЕКП, президент своїм указом затвердив план ротації з поіменним списком. Тому дата мого звільнення була завчасно відома, а саме з березня 2017 року. 

Закон про НКРЕКП вступив у дію з 26 листопада 2016 року. З  цієї дати й розпочався відлік до моменту звільнення усіх чинних на той момент семи членів НКРЕКП. До голови та членів регулятора, які перебували на посадах станом на день набрання чинності закону, президент застосував ротацію у такі строки: три члени - не пізніше 6 місяців з дня набрання чинності Закону (26 травня 2017-го); два члени - не пізніше 12 місяців з дня набрання чинності Закону (26 листопада 2017-го); два члени - не пізніше 18 місяців з дня набрання чинності Закону (26 травня 2018-го).

Попри це ви докладали зусилля для того, щоб пройти конкурс і знову отримати посаду в Комісії?

Я – самодостатня людина, впевнена у своїх силах. Думаю, мого досвіду роботи в НКРЕКП вистачатиме для того, щоб ефективно виконувати свою роботу. І це підтверджують й інші експерти, наприклад, у звіті Секретаріату Енергетичного Співтовариства. З огляду на те, що в першій хвилі конкурсу вже були прецеденти, коли допускали людей, виходячи з де-факто їхнього досвіду роботи в енергетичній галузі, я вирішив, що можу бути корисним і ефективним на цій посаді та подав пакет документів. Конкурсна комісія, на мою думку, порушила власний же порядок і не забезпечила рівноправності та об’єктивності під час розгляду моїх документів. Всім відомо, що було одне засідання конкурсної комісії з приблизно десятьма спікерами-опонентами, які активно втручались в роботу Конкурсної комісії. Звичайно можна намагатися «зберегти обличчя» і казати «ні, вони не втручалися», але кожен може зробити свій власний висновок, переглянувши запис засідання. 

Мова йде про одне із засідань Конкурсної комісії в травні 2018 року щодо вибору кандидатів у члени НКРЕКП. Сторонніми спостерігачами на цьому  засіданні були депутати, члени громадських організацій та журналісти. Конкурсна комісія не ухвалила документи Дмитра Вовка, аргументуючи, що в нього відсутні п’ять років стажу в енергетиці на керівних посадах (стаж на посаді керівника  НКРЕКП у Вовка 3,5 роки). Вовк спочатку був призначений указом президента від 30 грудня 2014 року № 969/2014 «Про тимчасове виконання обов'язків Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», а пізніше  президент призначив його головою.

Ви вважаєте, що ваші права були порушені і продовжуєте боротися?

Я письмово виклав свої аргументи про порушення з боку конкурсної комісії. У кожного громадянина є право подати до суду, якщо він не згодний з рішенням, або з бездіяльністю якогось органу, в тому числі й конкурсної комісії. Тому дочекаємось ухвалене судом рішення.

З трибуни Верховної Ради ви вже достатньо давно заявляли про те, що написали заяву про відставку. Що це було?

Це, мабуть, була інтерпретація журналістів, тому що на трибуні я сказав: «Відповідно до закону та указу президента, я звільнений». Це абсолютна правда, тому що під час мого виступу, відповідно до закону та указу президента про ротацію, було відомо, що через 18 місяців, тобто наприкінці травня 2018 року я маю закінчити свою роботу. 

Тобто, ви тоді говорили про майбутнє?

Я казав про факт, що відбувся. Закон є, там вказані дати, указ президента є. 

У законі визначена умова про необхідність п’ятирічного досвіду в енергетиці, який потрібно мати члену НКРЕКП. На вашу думку, ця умова була об’єктивна, чи спеціально прописана як перепона для Вовка?

Я вважаю, що це питання до авторів законопроекту. Насправді, своєю понад трирічною роботою на посаді керівника регулятора я довів, що досвіду і знань маю достатньо для виконання цих функцій. 

Чим ви займаєтесь після звільнення? Відпочивали, кудись їздили?

На момент звільнення у мене залишилось більше двох місяців відпусток, тому певний час я провів з родиною. Зараз я визначаюсь з найбільш ефективним своїм застосуванням, бо досвіду здобуто дійсно дуже багато. 

Джерела в уряді не виключають, що ви можете очолити Міністерство енергетики та вугільної промисловості?

До мене особисто з цього приводу ніхто з пропозицією не звертався.

Відверто кажучи, коли вас призначали головою НКРЕКП, всі оцінювали це кадрове рішення так: посаду отримав 25-річний хлопчина, який мало що розуміє в енергетиці. Але вже на другий-третій рік роботи, дуже багато гравців ринку визнали, що ви стали професіоналом. І це зайвий привід говорити, що без роботи вас не залишать. Головна інтрига: ви її отримаєте в уряді?

Мені про це невідомо, тому я прокоментувати не можу. 

«Кривенко, напевно,  була об’єктивно обрана членами Комісії на посаду голови» 

6 червня була обрана ваша наступниця – Оксана Кривенко. Ви, дійсно, з нею після призначення не зустрічалися?

Перед її обранням я з нею дійсно не зустрічався.

А після обрання? Чому ви як попередній керівник не представили нового голову колективу?

Тому що я залишив свою посаду 30-го травня, а обрання голови комісії відбувалось через півтора тижня після цього. Раніше, коли нові члени Комісії прийшли в НКРЕКП, звичайно, я їх познайомив зі своїми колегами, з керівниками департаментів. Вважаю, що порівняно з іншими змінами керівників в регуляторі, це призначення – одне з найбільш коректних, правильних і фахових. . .

Тобто, ніяких образ у вас немає?

Ні. Чому ображатись?

Призначення Кривенко головою НКРЕКП для багатьох експертів не стало новиною. Дехто натякав, що вона – ваша ставлениця?

По-перше, вона працює в регуляторі дуже багато років. По-друге, призначення Оксани відбувалося членами Комісії, яких неможливо назвати лояльними до мене  Це все не більше ніж плітки.

Ви працювали в Комісії більше трьох років і знаєте нового керівника дуже добре. Як ви характеризуєте Оксану Кривенко. Вона готова до такої відповідальності?

Я думаю, вона фахова, професійна, виважена. І порівняно з іншими працівниками, мала найбільший, актуальний, релевантний досвід, оскільки працювала в Комісії, та й взагалі має великий стаж роботи у регуляторі. Решта (нових членів НКРЕКП – «Главком») до цього часу в регуляторі не працювала, або працювала тимчасово. Тому Кривенко, напевно,  була об’єктивно обрана членами Комісії на посаду голови. 

 Читайте також перше інтервю нового гоголови НКРЕКП: Оксана Кривенко: Я сама можу кран поміняти, сантехніку відремонтувати, замок врізати

Ви можете стати її радником? Чи це теж чутки?

Це не чутки, а фейк, який хтось запустив у ЗМІ.  У голови Комісії взагалі немає офіційних або не офіційних радників.

І «таємного кабінету» в НКРЕКП у вас не залишилося?

Так ви ж кажете, у мене тепер таємний кабінет в уряді?

Чи плануєте ви взагалі колись повернутися в Комісію?

В майбутньому, можливо, так. Ви ж знаєте, що керівники НКРЕКП по кілька разів бували очільниками.

Тобто таки сподіваєтесь, що суд може виправити «несправедливість»?

Для мене тут, насамперед, академічний інтерес – довести, що в комісії не було бажання розбиратись, хто фахово сильніший, що було однозначним порушенням рівноправності та об`єктивності.

Розглядаєте можливість піти в бізнес?

Є обмеження в законодавстві, вони полягають в тому, що два роки не можна працювати в енергетичній сфері, але заборона сформульована досить своєрідно. Я окремо цікавився, як відбувається в Європі: наприклад, людина працювала в Австрії комісіонером, аналогічно є певні обмеження –  їй не можна працювати в приватному секторі, але вона їде до Німеччини і займається тією ж справою. 

За роки роботи в Комісії ви відчували на собі тиск олігархічних угруповань? 

Можу сказати, що тиск є нормою, але не тільки з боку олігархічних угруповань. Питання в тому, щоб адекватно реагувати і на власний розсуд ухвалювати рішення, що нам вдавалося робити. Форми тиску бувають різні: мітинги перед Комісією, або ж якісь агресивніші акції. Наприклад, було таке, що працівники «Черкасиобленерго» захоплювали будівлю Комісії, хоча це й не отримало резонансу в пресі. Дискредитація завдяки ЗМІ, блокування рішень в судах, - мало місце багато форм тиску на Комісію.

Ви отримували погрози за останні три роки?

Було.

Охорону мали?

Ні.

Чи було так, що через тиск вам не вдалось реалізувати якісь ініціативи, які ви вважаєте дуже позитивними?

Я більше за те, щоб коментувати вже завершені справи. Вважаю, що тиск є похідною функцією від активності Комісії. Якщо ми були активні, то ми відчували цей тиск, а якби зберігали статус-кво, то тоді всі  казали б: «який чудовий регулятор». 

Які поради ви дали б людям, які працюватимуть у Комісії після вас?  

Оскільки вони працюють понад місяць, то вже розв’язані  оперативні питання, які накопичились за період відсутності кворуму. Далі – пріоритети загальновідомі, вони визначені коаліційною угодою, законами про ринок електричної енергії, про ринок природного газу і плановою діяльністю уряду, – це лібералізація ринків газу, електричної енергії. Важливо також запроваджувати стимулююче тарифоутворення.

До запровадження  стимулюючого тарифоутворення  (початок 2018 року), тарифи для обленерго Комісія встановлювала за принципом «витрати плюс». Такий підхід не стимулював обленерго до зниження неефективних витрат, адже обсяг прибутку за методикою «витрати плюс» фактично не залежить від ефективності роботи компанії, а лише від можливості обґрунтувати витрати. Згідно стимулюючої методики тариф на передачу електроенергії для обленерго затверджується терміном на декілька років, з фіксацією операційних витрат та норми прибутку. Тобто, прибуток компанії напряму залежатиме від ефективності його роботи, зниження витрат електроенергії під час її транспортування. А це ьспонукатиме компанії інвестувати в модернізацію мереж.

Ваша каденція була однією з найдовших. Коротко назвіть основні її досягнення? 

По-перше, це забезпечення прозорості роботи Комісії. По-друге, це реалізація закону про НКРЕКП в частині фінансової та операційної незалежності. Дуже тривалий час обіцяли ринкові адекватні зарплати в регуляторі, але саме нам це вдалося реалізувати. Прикро, але профільний енергетичний комітет (парламентський Комітет паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки – «Главком»)  не дуже цьому сприяв. Нам вдалося це зробити після того, як я неодноразово сходив на бюджетний комітет Верховної Ради і довів депутатам: якщо вони проголосували за норми фінансової незалежності, тоді мають їх імплементувати та допомагати нам. 

Ще одне досягнення - рішення щодо первинних енергоресурсів. В 2015 році ми розпочали зміни в сфері природного газу, коли це було однією з умов співробітництва з МВФ. У подальшому –  щодо енергетичного вугілля. Наступне досягнення – впровадження всього законодавства на ринку природного газу, розробка вторинного законодавства. Також було напрацьовано всю нормативну  базу для  нової моделі ринку електроенергії.

Мабуть, останнє важливе досягнення - налагодження роботи Комісії зі споживачами. Ми запустили багато сервісів на сайті - облік споживання, кол-центри, це й типові відповіді-запитання, компенсація споживачам за недоотримання гарантованих стандартів якості. Раніше, варто додатково відмітити, була певна тиша, тобто, була відсутня інформація про перевірки ліцензіатів Національною Комісією, а зараз все це стало прозорим. На сайті публікуються всі результати перевірок, а  наша ефективність щодо аудиту, моніторингу в роботі з ліцензіатами значно зросла – це відображається і у сумах штрафів, і у сумах вилучення з тарифів.

Про фінансову незалежність регулятора. Яка зарплата у членів і голови тепер? 

У члена Комісії – це 40 мінімальних зарплат, а для голови Комісії – 50, які зараз рахуються виходячи з 1762 грн. На момент, коли було проголосовано закон про НКРЕКП, тоді ще не було мінімальної зарплати розміром 3200 грн, а вже потім, коли уряд в бюджеті-2017 врахував мінімалку на рівні в 3200 грн, тоді зарплати для всіх органів державної влади прив’язали до прожиткового мінімуму – 1762 грн. 

Тобто, коли колишні члени НКРКП кажуть, що тепер члени Комісії отримують по 120 тис. грн, це неправда?

Ну, в мене, як у голови НКРЕКП, навіть з преміями не було такої зарплати.

Але у вас були повноваження преміювати.

Я не видавав премій. Коли я залишав Комісію, мінімальна заробітна плата головного спеціаліста стартувала орієнтовно з 20 тис. грн. Середня управлінська ланка отримувала по 40-50 тис. грн. Це вже пристойні  заробітні плати для того, щоб утримувати нормальних фахівців, щоб розвивати молодь, яка приходить на стартові позиції. А премії можна отримувати лише за видатні досягнення, а не за виконання рутинних обов`язків.

Є ще одне «досягнення», схвалене за вашої каденції, яке дуже добре всім запам’яталося, – це введення формули «Роттердам+». Її називають змовою між президентом і Рінатом Ахметовим. Вам про це багато доводилося чути. Ви впевнені, що альтернатив цьому підходу не було?

По-перше, я впевнений у логічності ухваленого рішення. До того ж для Комісії немає жодних прізвищ, а є тільки ліцензіати. Тільки-но почнете розмірковувати над прізвищами, відразу ж зіб’єтесь з курсу і зробите орган  політичним. А він, за своєю філософією, має бути аполітичним. 

По-друге, треба розуміти, що Україна імпортує вугілля, природний газ, нафту, ядерне паливо, і на всіх цих ринках раніше були великі перекоси. Вони ледь не довели нашу країну до макроекономічних проблем. Всі ми знаємо, що за природний газ українського видобутку платили $20 доларів за тисячу кубометрів, а за імпортований – повну імпортну ціну, або ще й дорожче. На ринку енергетичного вугілля ситуація аналогічна. Раніше були шалені дотації з державного бюджету, були «вугільні генерали», сума бюджетних дотацій досягала майже $2 млрд на рік. Ціна визначалась кулуарно, ніякої прозорості в цьому секторі не було. Завдяки веденню формули у секторі з’явилась прогнозованість, передбачуваність, прозорість. Я вважаю, що це рішення однозначно було правильним та необхідним на перехідному етапі. 

Ухвалений Верховною Радою закон про електричну енергію означає, що через рік ціни на виробництво електричної енергії будуть вільними – сам ринок встановить рівноважні ціни. 

Яка зараз структура вугільного ринку? Частина видобувається в Україні, частина постачається з Росії, і, схоже, що саме це вугілля видобули на окупованій території. 

Структура регулярно публікувалась Комісією на сайті. В залежності від місяця, імпорт досягав 30%, тобто сьогодні ми не забезпечуємо себе власними ресурсами. Було багато зроблено для зменшення залежності від антрацитового вугілля (марка«А»). Компанія «Центренерго» переобладнала блоки своїх станцій з метою споживання газового вугілля (марка «Г»). Але цей бізнес є капіталоємним, інерційним, і лише минулого року піке змінилося на зростання власного видобутку. А зарплати шахтарів, якщо порівняти з показниками до впровадження «Роттердам+», зараз майже 11 тис. грн, тобто вдвічі зросли. Треба завжди оперувати фактами, а не емоціями. 

«Що дивно: в очах активістів «Роттердам+» – це погано, а «Дюссельдорф+» – це добре»

Більше року НАБУ розслідує запровадження «Роттердам+». Чи вам відомо, як далеко вони просунулися в цьому питанні?

Офіційно я цього не можу коментувати, бо це було б неправильно, та й мені не відомо, як просувається розслідування. Як звичайний громадянин можу тільки зробити припущення, що якщо за рік нічого не змогли показати попри обшуки в Комісії, можливо, нічого і не знайшли. Навіть експертиза, наскільки мені відомо зі ЗМІ, не була проведена.

Детективи з вами спілкувалися? 

Коли я очолював регулятор, у нас була ефективна взаємодія з усіма правоохоронними органами. Тобто ми надавали інформацію, експертів. Зараз я не співробітник Комісії, тому як ця співпраця відбувається, не можу прокоментувати. Юридичний аспект наступний: рішення Комісії щодо цієї методики («Роттердам+» - «Главком») було з повним дотриманням процедур. Була рекомендація Антимонопольного комітету, на базі цієї рекомендації Комісія схвалювала двічі проект методики, який був доступним на сайті. Ніхто до цього проекту ніяких принципових зауважень не надавав, ні в кого не виникало жодних питань, зауважень, тобто жодного резонансу не було. Лише після того, як методика «Роттердам+» була затверджена, з’явилася підвищена увага до цього питання. А власне затвердження методики відбувалося після погодження з Міненерговугілля – профільним міністерством, Державною регуляторною службою, а також самим Антимонопольним комітетом, який надавав рекомендації. Після того, як документ був зареєстрований в Міністерстві юстиції ще в 2016 році деякі політичні партії та активісти намагалися оскаржувати рішення Комісії в судах. Але вони програли першу інстанцію, а потім другу і третю. Тобто, по суті, вже в судовому процесі було встановлено, що Комісія діяла в межах законодавства, в межах своїх повноважень, діяла обґрунтовано та прозоро.   

Як торгова блокада в зоні АТО відобразилась на ситуації? Звучали побоювання, що все зупиниться, не буде світла. Вирулили?

Це в Києві здається, що все так просто відбулося. Насправді ж частка імпорту вугілля зросла ще більше. Негативні наслідки були. Ніхто не каже, що блокада минула непомітно. 

Прокоментуйте інформацію, що видобуте на окупованій території вугілля тепер постачається через Росію. І це можна виявити за хімічним аналізом?

Я не можу цього коментувати. Гадаю, що нормальний бізнес ніколи цим займатися не буде. Мабуть, з цим питанням краще звертатися до прикордонників чи правоохоронців. Якщо є такі припущення, то мабуть Національне антикорупційне бюро мало б бути на залізниці і шукати це вугілля, а не ходити в Комісію, яка всю інформацію розміщує на сайті.

Прив’язку ціни газу до німецького хабу NCG за формулою  «Дюссельдорф+» – це вже рішення уряду. Оціність його як експерт?

Давайте подивимось ширше. Ми вже знаємо, що багато енергетичних ресурсів Україна імпортує, тому що власних не вистачає. І для власних ресурсів, економічна теорія підказує, треба застосовувати ціни на рівні імпорту. Навіщо це робити? Для того, щоб розвивати власний видобуток  і бути незалежними, не навантажувати торговельний баланс країни. 

В 2015 році МВФ мав вимогу щодо поступового приведення ціни на газ до ринкових. Перший крок ми зробили. Потім була пауза, були інші вимоги, в тому числі створення, наприклад, Національного антикорупційного бюро України. Була така вимога? Була. 

Потім уряд ухвалює рішення щодо імпортного паритету ціни для природного газу, відомого як формула «Дюссельдорф+». А потім НАБУ, створене на вимогу МВФ, починає провадження проти службовців уряду щодо цього рішення, яке також є вимогою МВФ. Тобто парадоксальна ситуація: є два ідентичні підходи для ціноутворення на вугілля і газ: «Роттердам+» і «Дюссельдорф+». Навіть за періодом для розрахунку ціни на енергоресурс формули однакові. Тобто, береться ціна хабу за останні 12 місяців, плюс логістика та коригується калорійність. В одному випадку («Роттердам+») це стає «пугалом», всі активісти бігають з цим опудалом. А в другому випадку – мовчать, хоча водночас НАБУ також тут щось розслідує. В результаті уряд зараз шукає якусь іншу формулу.

Підходи імпортного паритету є обґрунтованими, тому я схвалюю обидва підходи. Це також підтверджено вимогою МВФ. Але що дивно: «Роттердам+» – це погано, а «Дюссельдорф+» –   це добре в очах активістів. Але в НАБУ, яке начебто створено на вимогу МВФ, розслідують обидва провадження – і «Роттердам+», і «Дюссельдорф+». 

У 2016 році уряд прив’язав ціну газу для компанії «Укргазвидобування»  до німецького хабу NCG, що поблизу  Дюссельдорфа,  що й стало причиною для розслідування НАБУ.

Перша постанова НКРЕКП у цьому році була ухвалена 9 січня. Комісія внесла зміни в типовий договір між ДП «Енергоринок» та потенційним виробником електроенергії з відновлюваних джерел енергії. Суть змін: компанії Eurocapе,  зареєстрованій в Монако, мають бути надані особливі гарантії, які дозволятимуть їй розірвати угоду, а ДП «Енергоринок» має компенсувати вкладені кошти. «Главком» писав про це. 

По-перше, знову ж таки для Комісії немає прізвищ чи імен, є тільки ліцензіат. І типовий договір, який затверджувався 9 січня, – це було продовження планомірної роботи з розвитку відновлюваної енергетики. Восени 2017 року Комісія затвердила перші зміни до типового договору, а в четвертому кварталі розробила додаткові зміни – з метою приведення типового договору (РРА) до міжнародних стандартів.  Нами така робота була виконана і була схвалена та оцінена міжнародними кредиторами, зокрема, OPIC (Американська урядова корпорація приватних закордонних інвестицій, - «Главком») та IFC (International Finance Corporation – «Главком). 

У OPIC є рада, яка ухвалює рішення про страхування інвестицій, там сім представників з федерального уряду та ще сім – з громадського сектору. У раді присутні міністри торгівлі, фінансів, праці тощо. Вони позитивно оцінили наш документ, в тому числі, враховуючи рішення Комісії, вони ухвалили кредитування одного з учасників ринку для будівництва вітрової електростанції потужністю 500 МВт в Запорізькій області. Це – додатково майже 500 робочих місць, що також дуже позитивно вплине на українську енергетичну незалежність, тому що буде менша потреба в традиційних енергоресурсах. Тобто, з усіх сторін це правильний проект. 

Тема вузькоспеціалізована. Тому критика, яка лунала в медіа, не була досить глибокою. Я думаю, що Україна рухатиметься вперед саме з таким РРА (новація РРА  – попереднє укладення договору – «Главком»), а також із запровадженням аукціонів, в яких перемагатиме той інвестор, який запропонує найнижчий «зелений» тариф для запланованого проекту (7 червня у Верховній Раді зареєстровано відповідний законопроект №8449  про запровадження аукціонів на «зелений тариф» - «Главком»). Тобто для нових потужних проектів потрібно запровадити аукціонну систему продажу права на виробництво енергії за «зеленим» тарифом. Тому потрібні найкращі з можливих юридичні договори. Потрібно заохочувати інвесторів та мати кілька показових прикладів, одним з яких може стати згаданий проект, профінансований на значну суму OPIC. Це вже буде гарантією, що умови на цьому ринку нормальні, адекватні, прозорі.  

Потенційний інвестор «зеленої» енергетики компанія Eurocapе New Energy (зареєстрована в Монако) отримує право розірвати договір на будь-яких законних підставах, а ДП «Енергоринок» повинен буде компенсувати збитки через припинення договору. Платіж має покрити кредит інвестора з усіма нарахованими та несплаченими відсотками, усі суми, що підлягають сплаті контрагентам з хеджування, усі інші витрати та втрати, які зазнають кредитори та банки. Отже, регулятор своїм рішенням фактично робить державне підприємство «Енергоринок» державним гарантом повернення інвестицій приватній компанії. Про порушення чинного законодавства січневою постановою вже заявили Національне антикорупційне бюро України, Антимонопольний комітет та інші структури.

Прокоментуйте історію з будівництвом компанією «Енергоатом» централізованого сховища для відпрацьованого ядерного палива трьох українських АЕС спільно з американською  Holtec. Цей проект в доларовому еквіваленті подорожчав за дев’ять років майже удесятеро - зі $148 млн в 2009 році до $1,4 млрд. НКЕРКП була проти цього, адже уряд не узгодив з нею нові фінансові параметри будівництва.  Що ви бачите в цьому зростанні: корупцію чи об’єктивну необхідність?

Зміна вартості пов’язана з кількома чинниками. Перше – зміна технологій. Ми маємо це враховувати. Друге - інфляція, яка однозначно мала місце. Третє - зміна обсягів проекту. Тому, коли порівнюються якісь величини, треба порівнювати співставні речі. Ідеальних ситуацій не буває, але в цілому можна сказати, що цей проект є позитивним для України з огляду на незалежність у зберіганні відпрацьованого ядерного палива, економію на цій операції. 

 У червні 2017 року Кабінет міністрів своїм розпорядженням №380-р затвердив поданий Міненерговугілля проект «Будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива…» загальною вартістю понад 37,2 млрд грн або $1,4 млрд. Подібний документ ухвалили ще в 2009 році, там вартісні показники в доларах майже в 10 разів  менші. У сховищі буде зберігатися 16529 відпрацьованих тепловидільних збірок для ядерних реакторів. Перший варіант проекту сховища, затверджений урядом в 2009 році розпорядженням №131-р,  має подібні технічні характеристики і також розрахований на зберігання 16529 збірок.

Тобто подорожчання проекту вдесятеро ви оцінюєте позитивно?

Комісія не є останньою інстанцією у встановленні істини, яку технологію має бути обрано. Так, дійсно, попередня версія була дешевшою.  Під час будівництва сховища на Запорізькій АЕС 20 років тому були використані ще дешевші технології. Але з огляду на сучасні вимоги безпеки керівництво «Енергоатому» ухвалило таке рішення, і його погодили різні державні установи. Ми маємо це враховувати.  

Всупереч закону про ринок газу реструктуризація «Нафтогазу» і відокремлення з його складу газотранспортної системи (анбандлінг) зупинені. Бачення цієї реформи у прем’єра і глави НАК «Нафтогаз» кардинально відрізнялося. Чи відображалося це на роботі НКРЕКП? Як ви оцінюєте історію з блокуванням анбандлінгу? Яке значення має цей процес для ринку?

Відповідно до закону, анбандлінг має завершитися таким юридичним кроком як сертифікація. Сертифікація, відповідно до закону, це підтверджене рішенням Регулятора відокремлення та забезпечення незалежності оператора магістральних мереж (нині оператор – це «Укртрансгаз» - «Главком»). Наскільки мені відомо, на сьогодні, як і під час мого перебування в НКРЕКП, документи для сертифікації «Укртрансгаз» не подавав, тому коментувати  ми не можемо. Як тільки такі документи надійдуть,  ми зможемо казати, чи може бути сертифікований такий оператор, чи ні. 

Менеджмент «Нафтогазу» у боротьбі за ГТС використав рішення Стокгольмського арбітражу, переконуючи, що воно начебто не дозволяє змінити транзитера до закінчення договору з «Газпромом» у 2019 році. А віце-прем’єр Кістіон заявив, що в уряді ніхто в очі не бачив цього рішення. А ви бачили?

У нас немає потреби використовувати його в роботі, тому ми і не просили. 

Доволі дивна ситуація. Чому його не опублікувати?

Можуть бути обмеження конфіденційності. Але, на мою думку, заявляти публічно, що суб’єкт вам щось не надає, – це дивно. Уряд може добитися отримання документів у встановленому порядку із забезпеченням вимог конфіденційності. 

Як взагалі ви можете оцінити незалежність «Нафтогазу» від уряду? Ми чуємо заяви Гройсмана про те, що він не задоволений захмарними преміями, які менеджери компанії собі виписують..

У «Нафтогазі»  є наглядова рада, в ній є й представники держави. І наглядова рада ухвалює рішення з важливих питань, у тому числі й щодо премій. Також вона погоджує суттєві транзакції. Все в їхніх руках, було б бажання. 

Можна сказати, що і у вас з урядом Гройсмана стосунки не склалися.

Некоректно так говорити. У мене з усіма, з ким мені доводилось стикатись на посаді керівника НКРЕКП, були робочі стосунки. Можливо, це не завжди комусь подобається, але ми спілкувалися з допомогою аргументів. Жорстко, але справедливо. 

Вам часто дорікають, що на посаді голови НКРЕКП ви з`явилися з подачі Банкової. І нібито виконували вказівки президента та його оточення. Що ви можете відповісти своїм критикам, вже не перебуваючи на посаді?

Треба знати законодавство України, відповідно до якого на той момент керівника регулятора призначав президент. Будь-хто інший призначити не міг. Тому тут спостерігається певна маніпуляція. А в чому саме виконувались вказівки? Якщо немає ніякої конкретики – це маніпуляція.

Чому ж? Є конкретика. Перше: раніше ви були пов’язані з «Рошеном». Друге: останні роки помітне посилення впливу  депутата Ігоря Кононенка, а це друг та бізнеспартнер президента. Тобто приводів, щоб прив’язувати вас до президента, багато.

Тоді скажіть, будь ласка, завдяки якому рішенню НКРЕКП Кононенко отримав більший вплив? Просто, щоб я знав, бо я не знаю.

Приміром, японці погодили кредит $40 млн на модернізацію Трипільської станції. Але все це заблокувалось. Бо це не вигідно саме Кононенку, адже він хоче купити цю станцію, і підвищувати вартість цього об’єкта перед приватизацією йому не потрібно.

Але ж тут немає жодних рішень Комісії?

Комісія затверджує інвестиційні програми  для всіх енергетичних об’єктів…  

Ще раз, де тут рішення Комісії? Відомий філософ колись сказав, що «істина – справа обраних, а омана - повсюди». 

Широко розрекламований влітку 2017 року президентом Порошенком проект модернізації Трипільської ТЕС, що входить до складу «Центренерго», за рахунок кредиту Японії на суму $40 млн фактично став мертвонародженою ініціативою глави держави. На сайті Трипільської ТЕС тепер ні слова про його реалізацію. Відповідь на запит «Главкома» про долю проекту компанія «Центренерго» проігнорувала.

«У «Нафтогазі» не хочуть запроваджувати добове балансування для того, щоб зберегти свої нинішні позиції на ринку»

Перша проблема, з якою зіткнулись нові члени Комісії, - впровадження з 1 серпня 2018 року добового балансування на ринку газуНова команда регулятора заявила про блокування цієї ініціативи оператором – компанією  «Укртрансгаз», який, натомість,  стверджує, що нібито не готовий, хоча процедура має розпочатися? 

Добове балансування Комісія ухвалила наприкінці 2017-го – було передбачено вісім місяців для того, щоб «Укртрансгаз» підготувався.  До затвердження були проведені консультації з секретаріатом Енергетичного співтовариства: надано текст; отримано правки/питання від секретаріату; проведено конференц-дзвінок; надано текст з врахованими правками секретаріату; отримано лист подяки за врахування правок секретаріату та прохання надати після затвердження повний текст; Комісія після затвердження 30.01 надала повну англійську версію.  З того часу письмових зауважень від секретаріату не отримували. У разі потреби могли б бути внесені зміни до нормативних документів. На превеликий жаль, «Укртрансгаз» заявляє, що вони не готові. Це, однозначно, мінус в їхній кошик. Причини, які озвучуються, часто надумані. Тобто Кодекс газотранспортної системи ще не запрацював, але «Укртрансгаз» його вже критикує. Я підтримую рішення Комісії провести публічний захід для того, щоб всі учасники ринку бачили, хто ж займається блокуванням. У «Нафтогазі» не хочуть запроваджувати добове балансування для того, щоб зберегти свої нинішні позиції на ринку. Або для того, щоб шляхом публічного шантажу щось змінити на свою користь. 

Розлучення Києва з «Київенерго», конфлікт «Нафтогазу» з міською владою, на чиєму боці ви у цій історії?

Все дуже емоційно. Я думаю, що все можна було б розв’язати в спокійнішому режимі. Є закон, який вимагає, щоб борги за природний газ завжди були прив’язані до майна – незалежно від реорганізації підприємства. В цьому питанні правда на стороні «Нафтогазу». 

На боці київської міської влади правда про те, що всю суму відразу вважати простроченою – неправильно. На мою думку, можна було б врегулювати це питання шляхом аналізу всієї заборгованості і визначення її природи, укладання графіку погашення по категоріях. Думаю, що зараз цей конфлікт став занадто публічним і «Нафтогаз» без рішення судів на реструктуризацію не погодиться. Така ситуація вже не вперше трапляється, коли «Нафтогаз» абстрагується від інших законів або правил, що діють в державі, і захищає свою власну позицію. З однієї сторони, це правильно, адже оголює в деяких випадках бездіяльність, наприклад, Верховної Ради чи уряду. Але така поведінка не може шкодити громадянам.

Екс-мер та депутат Київради Омельченко вже закликав каналізацію «Нафтогазу» перекрити, електрику вимкнути.

Якщо у них є заборгованість, то можна це зробити відповідно до процедур. Треба діяти завжди відповідно до законодавства.

До речі, «Київводоканал» вже почав перекривати каналізацію боржникам. Але зараз мова дещо про інше. Типова історія –  у нас є закони, які ніхто не виконує. Наприклад, з 10 червня мав вступити в дію новий закон про житлово-комунальні послуги, але його відстрочили, бо уряд не підготував підзаконні акти. А закон про утилізацію сміття ніхто не відстрочував, але все одно не діє у частині роздільного збору відходів. Як ви оцінюєте цю ситуацію?

В сфері поводження з побутовими відходами є три площини. Перша – транспортування відходів. Це абсолютно конкурентний сегмент ринку комунальних послуг. Міська влада має проводити тендери на визначення найефективнішого перевізника. Друга площина – захоронення, третя - переробка. На мою думку, останні два сегменти – не конкурентні, а природні монополії. Впродовж останніх 25 років місцева влада лише робить гучні заяви, а щодо захоронення – навіть не дотримується існуючих стандартів, оскільки насправді захоронення та переробка відходів коштують значно більше, ніж ми звикли платити. 

На думку Комісії, для держави було б корисно зробити наступним чином: є національний регулятор, який розробляє методологію, розділяє відповідальність перед споживачами за якісь непопулярні рішення, забезпечує комфорт для можливих інвесторів в цю галузь. І є місцева влада, яка сприяє цьому процесу, якщо може, навіть популяризує такі проекти. Але у Верховній Раді є осередок місцевого самоврядування, який  тягне на себе всі повноваження у сфері побутових відходів. Комісії ці повноваження надали, але потім знову забрали. На мою думку, це означає, що місцева влада буде знову робити гучні заяви, а рішень і дій не буде. Тому що методологічно у них не вистачає ресурсів, а розділити з кимось відповідальність за непопулярне рішення у них немає  з ким. Тому сектор буде пробуксовувати.  

«Мери, які в минулому році казали, що підвищення тарифів – зрада, зараз їх самі підвищують»

Міністр екології визнав: щоб виконати цей закон, треба підвищувати тарифи на сміття. 

Але це вже не компетенція національного регулятора. У нас є позитивний досвід децентралізації повноважень щодо тепла і води. Ми забезпечили наявність структури тарифів, навчили людей, показали приклад як треба прозоро проводити обговорення,  навчили розробляти інвестиційні програми і пояснили, навіщо вони взагалі потрібні. 

В 2016 – 2017 роках можна було часто бачити певні політичні кроки: мораторій на підвищення тарифів, люди на місцях часто називали якісь рішення Комісії варварськими, ганебними, тощо. Ми провели децентралізацію тарифних повноважень. Мери, які в минулому році казали, що це зрада, все погано і потрібно знизити тарифи мінімум на 40%, зараз їх підвищують. Тому що це вже стало їхньою персональною проблемою. Вони тепер розуміють, що з цієї ситуації інакше виходити неможливо. Ми навіть на своєму сайті зробили підбірку на цю тему. Можу вам показати.

Луцьк: рішення міської ради про те, щоб вжити всіх необхідних заходів для зниження тарифів на всі комунальні послуги мінімум на 40%. Через рік – рішення про підвищення на 10%. 

Рішення Смілянської міської ради: підвищення цін на газ і тарифів на послуги ЖКГ є соціальним геноцидом українського народу, і члени НКРЕКП мають понести кримінальну відповідальність за завищені тарифи. Проходить рік, і тарифи підвищуються на 50%. Під рішенням підпис того ж секретаря міськради.

Маємо постійне зростання ціни на електроенергію. Але проблема перехресного субсидіювання в енергетиці так і не вирішена. Закон про енергоринок зобов’язує повністю ліквідувати цю проблему до запуску нової моделі енергоринку – з 1 липня 2019 року?

По-перше, розмір перехресного субсидіювання значно знизився. Раніше було в межах $5 млрд на рік, а зараз трошки більше одного

Тобто, більше ніж втричі зменшились дотації завдяки тому, що з однієї сторони, відбулась девальвація, з іншої, завдяки тому, що були ухвалені рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів. Те рішення, яке ухвалили в 2015 році про п’ятиетапне зростання тарифу на електроенергію для побутових споживачів і промисловості, базувалося на певних припущеннях, наприклад курс буде 17 грн за долар, тарифи для генерації і для дистрибуції залишаться незмінні, буде стабільною структура виробництва електроенергії тощо. Багато з цих припущень змінилися. 

Як діяти Комісії зараз? В законі передбачено, що нова модель енергоринку має запуститися з 1 липня 2019 року. В законі також передбачено механізм покладення суспільних спецобов’язків на деяких виробників електроенергії. Тому уряд і регулятор можуть ухвалити рішення: на певний період встановити тарифи на діючому рівні, щоб побачити, що буде, коли відкриється ринок і які ціни там встановляться. А потім застосувати ці ціни для споживачів, ще раз проаналізувавши систему надання субсидій. Підтримка має надаватися адресно малозабезпеченим, а не усім одразу. 

Подальше зростання тарифів на електроенергію неминуче?

Коли наводяться цифри, що Комісія регулює ринки обсягом 500-700 млрд грн, то це трішки завищені функції. Багато з вхідних даних для розрахунку тарифів взагалі не залежать від Комісії. Рівень цін на світових ринках на природний газ, вугілля, заробітні плати в країні, інфляція – це все від Комісії не залежить, це вхідні для того, щоб вона провела розрахунок. Завдання Комісії – зробити прозоре ефективне регулювання природних монополій та ефективну діяльність енергетичних ринків. У природних монополіях все зрозуміло, кожна цифра підзвітна і доступна. На енергетичних ринках конкуренція та кон`юнктура вирішує такі таємниці. Ми всі звикли, що ціни на паливо можуть зростати і можуть падати. Всі знають: якщо курс долара підвищився, то зростають ціни на пальне, якщо впала ціна на нафту, то ціни на пальне падають. Всі до цього звикли, і лише тарифи чомусь мають бути константою. 

Кажуть, що у нас чи не найдешевша електроенергія в Європі. 

Це правда. 

Як так, якщо навіть колишні члени НКРЕКП сверджують, що Ахметов продає Угорщині електроенергію на 40% дешевше,  ніж українським споживачам. 

Це не правда. Я не посилаюся на власні джерела чи джерела на енергоринку. Я посилаюсь на дані Євростату. 

Отже, щоб вирішити проблему перехресного субсидіювання, оновити енергомережі, тарифи на електроенергію потрібно знову підвищувати?

Давайте інакше поставимоза питання. Чи хочемо ми мати сталі і якісні послуги? Якщо хочемо, то що для цього необхідно? Я думаю, така постановка питання правильна. Бо ідея «давайте збережемо тарифи на тому ж рівні» веде в нікуди. Людині завжди треба давати можливість вибору, тоді вона сама ухвалить рішення, з яким буде погоджуватись. Є варіант залишити все як є, тоді, можливо, найближчі 10-15 років мережі ще якось будуть функціонувати. Що буде через 15 років? Ми просто фізично не зможемо подолати старіння, тому треба починати зараз. Яким темпом, яким шляхом? Коли я працював на посаді голови НКРЕКП, у нас було своє бачення: для генерації потрібна лібералізація цін, тоді всі інвестори будуть розуміти, що ціни вільні і хто найкраще виробляє електроенергію, які б не були ціни, той і виграє.  Якщо ми не будемо залучати інвестиції в будівництво нових потужностей, діючі скоро повністю деградують. 

У розподільчих мережах необхідно запроваджувати стимулююче тарифоутворення, RAB-тарифи. Це сприятиме залученню фінансового ресурсу для відновлення енергомереж. 

Мета запровадженого НКРЕКП з початку 2018 року стимулюючого тарифоутворення, RAB-тарифів, – залучення додаткових інвестицій в модернізацію зношених  розподільчих енергомереж.

Вимога МВФ про створення Антикорупційного суду, навколо якої була зосередженна основна увага, тепер виконана. Залишається остання умова: підвищити ціну на газ. Що робитиме уряд? Він вперто уникає цієї проблеми, водночас йде розслідування щодо «Дюсельдорф+». Гройсман не хоче брати на себе цей тягар перед виборами?

Я думаю, допускається стратегічна помилка, коли відмовляються від виконання власних зобов’язань. Якби в минулому році ціну було змінено на 10-15%  та запроваджено принцип потужності, все було б нормально, бо далі невідомо, яка була б ситуація на енергетичному ринку. А зараз на ньому ціни зростуть. Тому вже треба буде на 60-70% підвищувати. На таку велику зміну очевидно не погоджуються з політичних міркувань. А МВФ наполягає на виконанні цих вимог. Оскільки я регулярно спілкувався та працював з одними і тими ж людьми (з МВФ, - «Главком») майже чотири роки, мені відома їхня позиція –  чітко кажуть про те, що у нас це було написано в меморандумі, «ми під це дали гроші». Тому думаю,  що з їхньої сторони (МВФ, - «Главком») компромісів може бути дуже мало.

Наталка Прудка, Павло Вуєць, Микола Підвезяний, Станіслав Груздєв, «Главком»

 Читайте також перше інтервю нового гоголови НКРЕКП: Оксана Кривенко: Я сама можу кран поміняти, сантехніку відремонтувати, замок врізати