Європейський банк погіршив економічний прогноз для України: в чому причина

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув у бік зниження темпи зростання української економіки на 2026 рік. У своєму звіті аналітики банку констатують, що затяжний характер війни та системні удари по критичній інфраструктурі чинять дедалі важчий тиск на господарську діяльність.

Хоча завдяки мільярдній підтримці західних партнерів фінансовий колапс країні не загрожує, реальний сектор змушений адаптуватися до тривалого періоду стриманого та уповільненого розвитку. Раніше банкіри прогнозували зростання ВВП у 2,5%, проте наразі знизили очікування до 2,2%. Окрім того, аналітики скоригували й підсумкові показники минулого року, зафіксувавши реальне зростання у 2025 році на рівні всього 1,8%, що також виявилося слабшим за лютневі розрахунки. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на звіт ЄБРР.

Аналізуючи причини сповільнення української економіки, автори звіту ЄБРР виокремлюють два ключові деструктивні чинники, які безпосередньо стримують промислове виробництво, аграрний сектор та сферу послуг:

• Критичний дефіцит робочої сили: Масштабна міграція населення та триваючі мобілізаційні процеси призвели до глибокого структурного безробіття та браку кадрів, через що підприємства не можуть задіяти свої потужності на повну силу.
• Постійні руйнування енергетичної інфраструктури: Цілеспрямовані та регулярні атаки на об'єкти генерації та електромережі спричиняють довготривалі перебої з живленням, суттєво ускладнюючи внутрішню логістику та збільшуючи собівартість української продукції.

«Економічні показники країни у 2025 році були сформовані постійними обмеженнями воєнного часу. Дефіцит робочої сили та постійні атаки на енергетичну інфраструктуру порушили промислову діяльність та логістику, тоді як ширші проблеми з постачанням обмежили виробництво. Цей тиск продовжувався і у 2026 році, в результаті чого економічне зростання залишалося помірним, незважаючи на стійкість фірм та домогосподарств», – зазначається у звіті.

Окрім уповільнення виробництва, негативним сигналом стало розгортання чергової інфляційної хвилі. Після короткочасного досягнення локального мінімуму у січні 2026 року, коли споживча інфляція впала до 7,4% завдяки жорсткій монетарній політиці НБУ, ціни в країні знову продемонстрували стійку тенденцію до зростання.

Стрибок внутрішніх цін підігрівається зовнішньою кон'юнктурою. Ескалація збройного конфлікту на Близькому Сході спровокувала подорожчання енергоносіїв на світових ринках. Для України це автоматично означає додаткове збільшення фінансових витрат як для великих промислових підприємств, так і для пересічних споживачів.

Попри погіршення прогнозів щодо ВВП, ЄБРР наголошує: макроекономічний каркас України залишається повністю контрольованим. Головним рятівним колом є безпрецедентний рівень зовнішнього фінансування.

Через колосальні оборонні та соціальні видатки дефіцит державного бюджету України (без урахування безповоротних грантів) у 2025 році становив астрономічні 23,6% ВВП, а у 2026 році утримається на рівні 19,3% ВВП. Самостійно покрити таку дірку воююча країна нездатна.

Будь-які критичні ризики для гривні та бюджету на найближчу перспективу нівелюються заздалегідь погодженим пакетом фінансової допомоги від міжнародних донорів на суму понад 110 млрд євро на період 2026–2027 років.

Безпосередню участь у підтриманні життєдіяльності системи бере і сам ЄБРР. Як найбільший інституційний інвестор, з початку повномасштабного вторгнення банк надав Україні майже 10 млрд євро, які були спрямовані на терміновий ремонт енергетичних об'єктів, відбудову транспортних шляхів та капіталізацію приватного бізнесу. Повернення до швидкого відновлення та економічного стрибка (на рівні 4,0%) аналітики банку тепер прогнозують не раніше 2027 року – за умови зниження інтенсивності бойових дій.

Нагадаємо, Верховна Рада розгляне законопроект №11444. У разі його прийняття власники об'єктів нерухомого майна, яке розташовано на території, непридатній для життєдіяльності, матимуть право на компенсації.

Віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба у відповідь на петицію заявив, що ключовим фактором може стати саме непридатність самої території для безпечної життєдіяльності людини.