Чого хочуть покупці та орендарі житла: п'ять ключових трендів

2020-й рік став переломним для бізнесу нерухомості. Потенційні покупці вирішили не витрачати заощаджені кошти на квартири чи будинки під час локдауну, а почекати його завершення. І таки дочекалися: за підсумками останнього року, кількість укладених угод за продаж новенького житла складає близько 486 тисяч, повідомляється на сайті OLX.

Загальна кількість проданих квартир у цьому році менш ніж на три відсотка поступається кількості продажів житла у 2019-му. Що змінилося у побажаннях споживачів, що перечекали локдаун та воліють придбати власні квадратні метри?

Новобудови у прерогативі. Для більшості покупців головним критерієм укладання договору – це «свіженькі» багатоповерхівки. Чому? Архітектори та дизайнери, розробляючи проєкт житлового масиву або багатоквартирного будинку, планують його зробити закритим під посторонніх. Тут і приватна охорона, і консьєрж, а отже безпека.

Ще один плюс новобудов – розвинена інфраструктура. Кафе, магазинчики, перукарні – все є в пішій доступності, адже так планували розробники проєкту.

Платити за тепло у таких будинках мешканці будуть за показниками лічильника, і це теж плюс. Або ж власники квартир матимуть індивідуальне опалення, якщо новобудова зведена за межами міста. Такий варіант теж розглядається, адже саме квитанції за теплопостачання жахають українців з настанням опалювального сезону. Регулювати споживання тепла та сплачувати лише та використаний ресурс – економія і комфорт для власників новеньких квартир.

Часто покупці звертають увагу й на віддаленість будинку від транспортної інраструктури. «Зараз я працюю з клієнткою, яка прибала житло в 3 км від Києва і з часом зрозуміла, що витрачає занадто багато часу на дорогу до міста. Тепер вона хоче нову квартиру ближче до метро», – розповідає приватний ріелтор Олександр Гришко.

Збільшення попиту змушує приймати швидкі рішення. Поки шукач нерухомості думає, який варіант із запропонованих обрати, хтось може встигнути придбати найоптимальніший. Часу на роздуми не лишається, каже керівний партнер і генеральний директор KDU Realty Group Олена Маленкова. «Квартира за ринковою ціною продається в середньому за два-три тижні, максимум – за п’ять. Тому покупець змушений приймати рішення швидше», – пояснює Маленкова.

Орендарі теж перелаштувались під правила гри на ринку нерухомості, змінюючи роботу, вони шукають квартиру ближче до свого нового офісу. Часу на пошуки житла орендарі витрачають небагато – близько двох днів. У покупців нерухомості на вибір квартири йде оди чи два місяці.

Житло за містом цікавить менше. Під час пандемії споживачі почали розкуповувати будинки за містом. Зараз стало зрозуміло, скільки триватиме карантин та за яких умов. Люди почали повертатися до пропозицій нерухомості в місті. Але є альтернатива – котеджі або ж таунхауси.

«Таунхауси – це компромісний варіант між міською квартирою і приватним будинком. Серед плюсів: територія, що охороняється, і невеликі комунальні платежі в порівнянні з повноцінним котеджем», – розповідає Маленкова. Якщо ж такі комплекси зведені за містом, це буде великим мінусом пропозиції.

Житло купує молодь. Середній вік клієнтів, що звертаються до агентств з нерухомості, складає 35-40 років. Це самостійні покупці, які скористалися можливостями протягом короткого періоду часу заробити гроші на житло. Тому вимоги до покупки й них відповідні.

«Ті, хто заробив на нерухомість самостійно, своїми мізками, часто хочуть жити поруч з такими самим сусідами. Їх цікавлять не «дорогі-багаті» райони, а ті, де можна зустріти однодумців, побудувати спільноту людей зі схожими професіями, цінностями і способом життя», – пояснює генеральний директор KDU Realty Group Артур Пилипчук.

Квартира як інвестиція. Є й така категорія покупців, які купують житло не для того, щоб мешкати у ньому, а насамперед, аби вкласти кошти у нерухомість. Хтось ризикує купити квартиру, яка поки що намальована на плані. Але після здачі будинку в експлуатації таке житло можна перепродати й отримати «зверху» до 35% від початкової вартості.

Інші купують квадратні метри, щоб потім здавати їх в оренду. Це довгостроковий, стабільний та актуальний бізнес.

«Обидва варіанти дуже популярні. У нас в країні не розвинений ринок акцій, немає довіри до банків. Зберігати заощадження в гривнях тривожно через постійні коливання курсу, а депозитна ставка в банках у валюті вже має негативні значення. І тому багато українців не знають іншого способу зберегти гроші, крім як інвестувати в нерухомість», – розповідає Маленкова.

Проте ріелтори радять вивчати документи забудовника, щоб не натрапити на довгобуд або ж аферистів.