НАБУ надіслало повідомлення про підозру співробітникам ДТЕК

Співробітники ДТЕК вже надали НАБУ необхідні документи та відповіли на запитання

У ДТЕК наголошують на законності та економічній обгрунтованості методики ціноутворення на енергоносії за принципом імпортного паритету

Національне антикорупційне бюро України надіслало повідомлення про підозру співробітникам ДТЕК. В компанії вважають, що жодної обґрунтованої причини для подібних слідчих дій немає, а підозри слідства безпідставні. 

Про це компанія повідомила на офіційному сайті.  

«Порядок, щодо якого мають претензії слідчі органи, визначив прозорі правила роботи на оптовому ринку електричної енергії, які раніше були відсутні, а рішення щодо правил роботи приймалися державними органами суб’єктивно. Доцільність використання принципу імпортного паритету та відповідність методики ціноутворення на енергетичне вугілля в Україні практикам європейських держав була підтверджена численними міжнародними експертизами, результати яких мають бути враховані. Зокрема, експерти підтверджують коректність застосування принципу імпортного паритету, прив’язку цін на енергетичне вугілля в Україні до європейських індексів, коректність включення витрат на логістику тощо. Дослідження показують відсутність надприбутків як у вугільному секторі, так і для української теплової генерації. Використання принципу імпортного паритету при встановленні ціни на енергоносії – вимога МВФ та інших кредиторів України. Але, на відміну від стрімкого зростання цін на газ, тарифи на електроенергію для населення незмінно залишаються найнижчими в Європі».
 
Як зазначено в повідомленні, співробітники ДТЕК вже надали НАБУ необхідні документи та відповіли на запитання. «Під час взаємодії з державними органами співробітники ДТЕК завжди дотримувались норм ділової етики. Компанія приймала активну участь у запровадженні реформи на ринку електричної енергії задля встановлення рівних та прозорих правил роботи для всіх учасників. Звинувачення слідчого органу щодо некоректної поведінки співробітників ДТЕК під час взаємодії з державними органами влади ми вважаємо безпідставними та необґрунтованими. Компанія буде вживати всіх законних заходів щодо захисту честі та гідності співробітників ДТЕК. В компанії наголошують на необхідності всебічного і об’єктивного розслідування, яке, врешті, припинить спекуляції навколо методики ціноутворення на енергетичне вугілля».
 
У ДТЕК зазначають, що працюють в рамках законодавчого поля України та дотримується міжнародних стандартів з комплаенс-етики. «Компанія - найбільший інвестор, платник податків та працедавець України. У 2018 році капітальні інвестиції ДТЕК склали 20 млрд грн, податкові відрахування - 26 млрд грн. Тільки у вугільну галузь за весь час існування компанія інвестувала 3,5 млрд доларів, що дозволило збільшити видобуток вугілля більше ніж в 2 рази, забезпечити генерацію українським вугіллям та уникнути відключень електроенергії», - підкреслили у компанії.
 
Нагадаємо, Європейська асоціація вугілля та лігніту (Euracoal) підтвердила економічну обґрунтованість української методології ціноутворення на вугілля. «Вибір маркерної ціни є правильним, індекс API-2 є прозорим і відповідає показникам ціни імпортного паритету для вугілля в Україні» - йдеться в прес-релізі Euracoal, опублікованому на її Інтернет-сайті 21 вересня 2018 року.
 
Законність та економічна обґрунтованість формули «Роттердам+» підтверджена експертизою Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. У грудні 2017 року експертиза була призначена судом. Експертиза підтвердила обґрунтованість формули, а також установила, що методика розрахунку була законною. Формула є наслідком Директиви ЄС 2009/72/ЄС від 13 липня 2009 року, договору про членство України в Енергетичному співтоваристві, Угоди про асоціацію України з ЄС, рекомендацій Антимонопольного комітету України від 17 вересня 2015 року.  
 
Директор Інституту економіки і прогнозування НАН України, академік Валерій Геєць в інтерв’ю газеті «Україна молода» стверджував - проведене Інститутом на замовлення НАБУ дослідження не  підтвердило, що приватні вугледобувні підприємства отримували надприбуток в результаті використання формули «Роттердам+».