НБУ і Нацфінпослуг уклали меморандум про співпрацю
Меморандум підписано для реалізації положень закону про спліт в частині передачі функцій держрегулювання і нагляду за небанківськими фінансовими установами від Нацфінпослуг до Нацбанку
Національний банк і Національна комісія з регулювання ринків фінансових послуг уклали меморандум про співпрацю. Про це йдеться в повідомленні НБУ.
Меморандум про співпрацю було підписано для забезпечення реалізації положень закону про спліт в частині передачі функцій державного регулювання і нагляду за небанківськими фінансовими установами від Нацфінпослуг до Нацбанку.
Зазначається, у вересні 2019 року було прийнято закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій з державного регулювання ринків фінансових послуг», яким і передбачено так званий спліт.
Відповідно до закону, з 1 липня 2020 Нацбанк стане регулятором страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій замість Нацфінпослуг.
Підписаний регуляторами документ забезпечить більш скоординований і ефективний процес передачі функцій з регулювання і нагляду за ринком небанківських фінпослуг від Нацфінпослуг до НБУ.
Вказується, що цей меморандум передбачає: створення робочої групи з представників регуляторів, яка буде координувати взаємодію НБУ і Нацфінпослуг з метою передачі функцій; порядок обміну між установами інформацією з кадрових питань, планами роботи Нацфінпослуг на 2020 року, в тому числі щодо запланованої діяльності Нацфінпослуг з підготовки проєктів регуляторних актів; передачу НБУ документів і матеріалів, створених Нацфінпослуг у процесі виконання своїх повноважень і функцій; обмін інформацією щодо нагляду за небанківськими фінансовими установами, в тому числі досвідом проведення перевірок і застосування заходів впливу.
Меморандум набрав чинності 7 лютого і буде діяти до моменту завершення його сторонами реалізації положень закону про спліт.
Як повідомлялось, метою закону про спліт є дерегулювання та зменшення кількості точок дотику бізнесу і держави: зменшення регулюючих і контролюючих органів; зменшення погоджувальних процедур, а також зниження корупційних ризиків.