Приручений регулятор. Чому новий закон про НКРЕКП не влаштував опозицію?

19 грудня Верховна Рада ухвалила закон, відповідно до якого Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), по суті, втрачає статус незалежного колегіального органу. Відтепер комісія буде «введена в систему органів виконавчої влади» зі спеціальним статусом. Це означає, що державного регулятора, який курує діяльність енергетичних ринків з річним оборотом понад 500 млрд грн, призначатиме уряд, а відтак, він фактично і керуватиме цим органом.

Відбір кандидатів на посади членів НКРЕКП, як і раніше, відбуватиметься на конкурсній основі. Але   тепер остаточне призначення членів підпорядкованого уряду регулятора робитиме прем`єр-міністр, тоді як раніше їх призначав президент України.

Проте автор законопроекту, голова енергетичного комітету Верховної Ради Андрій Герус раніше переконував, що текст документа обговорювався з Секретаріатом Енергетичного співтовариства і отримав оцінку про відсутність в ньому протиріч з європейськими правилами. «Ми проводили консультації з Європейським Союзом, з Енергетичним Співтовариством і отримали лист підтримки від ЕС», - стверджував автор закону.

Проте в ході підготовки законопроекту до другого читання депутати  внесли  269 правок з метою уникнення порушень конституційних норм та колізій у законодавстві. Але жодна з них не була проголосована – за виключенням чотирьох, автором яких був сам Герус. Тому відвойовувати свою правоту депутати обіцяють в Конституційному суді. Про це «Главкому» повідомив «перший заступник голови енергетичного комітету парламенту Олексій Кучеренко.

«Слуги» проти Конституції?

Необхідність оновлення НКРЕКП зумовлена тим, що в червні 2019 року Конституційний суд  визнав невідповідними певні частини закону про цю Комісію Конституції. Але задля того, щоб не створювати правовий вакуум, регулятору дали право функціонувати за нині діючим  законом до 31 грудня 2019 року – за умови, що він  буде приведений у відповідність до конституційних норм. Але ухвалений 19 грудня законопроект  №2490-1 крім  виправлених зауважень Конституційного Суду, передбачає низку нових змін, які, за висновками експертів Головного юридичного  управління Верховної Ради протирічать Конституції. Тому експерти прогнозують нову хвилю позовів до Конституційного Суду. «Сподіваюсь, президент встигне швидко підписати цей закон. Але наступного року можливе нове коло конституційних справ», - прогнозує експерт з питань енергетичної політики і регулювання проекту Енергетична безпека України USAID Світлана Голікова.

Головне юридичне  управління Верховної Ради застерігає щодо неправомірності створення НКРЕКП як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Проте, якщо залишити за дужками ймовірні порушення конституційних норм, з новим законом державний регулятор «отримує значну міру самостійності у прийнятті рішень (без юстування та публікацій в «Урядовому кур`єрі»). «Також скорочується термін розгляду зауважень та пропозицій (від господарюючих суб`єктів – «Главком»), вдосконалюються процедури та сфери регулювання, збільшується зарплата працівників», - визнає Світлана Голікова.

Основні нововведення

Відповідно до ухваленого закону, Кабінет Міністрів має створити нову конкурсну комісію, яка діятиме протягом двох років: в 2020 році буде відібрано одного члена НКРЕКП, а у 2021 році - ще  одного. В 2023 році буде призначена нова конкурсна комісія, яка проведе конкурси на п’ять посад - з 2023 по 2025 роки. Це зумовлено тим, що закон передбачає ротацію членів комісії, які перебувають на посаді станом на день набрання чинності цим законом:

• Одного члена до 1 липня 2020р;
• Одного члена до 1 липня 2021р;
• Одного члена до 1 липня 2023р;
• Двох членів до 1 липня 2024р;
• Двох членів до 1 липня 2025р.

До роботи у цій комісії на громадських засадах з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники Європейської Комісії, Секретаріату Енергетичного співтовариства, інших міжнародних організацій, які співпрацюють з Україною у сферах енергетики та комунальних послуг.

Строк повноважень членів Регулятора становить шість років. Голова Нацкомісії обирається членами регулятора шляхом таємного голосування строком на два роки. Одна і та ж особа не може бути обрана головою регулятора на два строки поспіль.

У прийнятій редакції закону, крім вище згаданого спеціального статусу НКРЕКП,  передбачені  такі положення:

• Кандидат в члени комісії повинен мати не менше трьох років досвіду роботи в галузі, тобто, порівняно з нині діючим законом, досвід професійної роботи для обрання членами НКРЕКП знижується з п’яти до трьох років.
• Конкурсна комісія утворюється Кабміном, вона складається з п’яти членів (трьох – за поданням профільного парламентського комітету, одного – за пропозицією Мінекоенерго та одного – за поданням Мінрегіону). Строк повноважень члена Конкурсної комісії – три роки;
• Звітність перед Верховною Радою – один раз на рік, до 1 червня.

У законі зазначено, що не може бути підставою для звільнення члена регулятора складення повноважень уряду перед новообраною Верховною Радою, відставка Кабінету Міністрів, прийнята Радою, або формування нового складу Кабміну.

Зарплати в НКРЕКП

Відповідно до закону, зарплата членів регулятора буде прив'язана не до мінімальної зарплати (в 2020 році зросте до 4723 грн), як раніше, а до прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 1 січня 2020 року - 2027 гривень). Крім того, до зарплат додаються надбавки, премії та інші  виплати всім працівникам центрального апарату і територіальних органів регулятора.

Установлюються такі посадові оклади:

• голова регулятора – 75 прожиткових мінімумів  –  понад 152 тис грн на місяць;
• член регулятора – 60 прожиткових мінімумів  – майже 122 тис грн;

керівник, заступник керівника самостійного структурного підрозділу центрального апарату або територіального органу Регулятора, інші працівники центрального апарату або територіального органу Регулятора - від 15 до 30 прожиткових мінімумів  – від 30,4 тис до 60,8 тис грн на місяць.

Голові, члену регулятора можуть встановлюватись такі премії:

• місячна або квартальна премія за відмінне виконання службових обов’язків;
• за виконання окремих особливо важливих завдань.

«Депутат Герус передбачив посадовий оклад голові регулятора 152 тис грн на місяць, а членам регулятора – 122 тис грн. А загальна сума зарплати з урахуванням премій може добігати й до мільйона і більше гривень на місяць… Найнижчій ланці працівників – 45 тис грн. Ці гроші вони заберуть у всіх нас, адже ми будемо платити за енергоносії та комунальні платежі. Це приблизно те ж саме, що відбувається з зарплатою  Коболєва (голова правління НАК «Нафтогаз України»). Це неприпустимо. Я пропоную встановити зарплату голові НКРЕКП на рівні прем`єр-міністра, або ж в півтора рази більше, від окладу прем`єра. Тобто якщо у прем`єра посадовий оклад 17,5 тис грн, то у голови НКРЕКП буде 25,5 тис грн», - повідомив «Главкому» напередодні дня голосування народний депутат Михайло Волинець. Але всі його сім правок до закону були проігноровані «слугами» під час голосування.

Наталка Прудка, «Главком»