Реформа «Укрпошти»: оптимізація чи геноцид?

У селах зникають відділення зв’язку. Генеральний директор «Укрпошти» Ігор Смілянський, який з 2016 року взявся за оптимізацію державного підприємства, вирішив закрити збиткові відділення. Залишаться лише ті, що приносять бодай якийсь прибуток. Їх після такої чистки обіцяють комп’ютеризувати та всіляко покращувати.

Керуючись концепцією just business, реформатори «Укрпошти» відкидають соціальну функцію поштової служби, яка довгі роки забезпечувала зв'язок та інформування громадян у глибинці. Якщо у великих містах поштою користуються в основному для відправлення та отримання листів та посилок, сплати «комуналки», то у селах запити набагато ширші. Для пересічної літньої людини пошта на селі залишається місцем, де можна передплатити газети, журнали, поповнити рахунок на мобільному телефоні, перевести (чи отримати) гроші, зокрема, пенсії. Разом із цим тут можна скористатись непрофільними послугами «Укрпошти», якими вона була змушена займатись, аби виживати, – купити побутову хімію, печиво, цукерки та інші товари. Крім того, йдеться про масове скорочення працівників відділень, які мали у цих селах бодай якусь роботу.

На початку липня на проблему згортання поштового зв’язку увагу звернув президент Петро Порошенко. На зустрічі зі Смілянським він заявив, що вважає «категорично неприйнятним» скорочення кількості відділень «Укрпошти» у сільській місцевості. Наміри припинити доставку пенсій через занизький тариф на цю послугу – а він не змінювався з 2004 року – Порошенко також розкритикував.

Президент направив листа до Кабінету міністрів, запропонувавши «оптимальну модель, яка дозволить забезпечити ефективне функціонування державного підприємства». Водночас ця історія нічим не закінчилась: тарифи на доставку пенсій уряд не підняв.

Тим часом тему закриття відділень поштового зв’язку у селах перед виборами вправно осідлала опозиція. 27 вересня у Верховній Раді був зареєстрований «Проект Закону про мораторій на скорочення мережі відділень національного оператора поштового зв'язку» (№9128). Його авторами стали лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко та її соратник Сергій Євтушок. У пояснювальній записці йдеться: «Проектом запроваджується мораторій на закриття та реорганізацію відділень національного оператора поштового зв’язку та звільнення працівників поштових відділень, який включає заборону ліквідації, реорганізації, зміни умов роботи поштових відділень, скорочення кількості працівників, впровадження інших змін, що призводять до погіршення умов доступності послуг поштового зв’язку для населення».

Що ж пропонує Смілянський?

Однією з ідей гендиректора «Укрпошти» Ігоря Смілянського: скорочені стаціонарні відділення зв’язку замінити пересувними. У відповідь на депутатський запит Євтушка «Укрпошта» описала свої плани так: «У сільській місцевості частину стаціонарних нерентабельних поштових відділень заміняють пересувні відділення поштового зв’язку з новими мобільними бригадами (начальник відділення, листоноша, водій-кур’єр). У кожний населений пункт регіону приїжджатиме поштова машина, яка надаватиме абсолютно весь спектр поштових та фінансових послуг».

(для перегляду натисніть на зображення)

Але така оптимізація породжує у жителів глибинки дві проблеми. По-перше, потрібно буде підлаштовуватися під графік приїзду «мобільної бригади», яка навряд чи буде щодня доправляти свіжу пресу у кожне село. По-друге, з урахуванням якості дорожнього покриття на периферії та погодних умов гарантій прибуття мобільного відділення в населений пункт взагалі може опинитись під питанням.

Приміром, село Клубівка (Ріпкинський район Чернігівщини) вже відчуло на собі «переваги» цієї реформи. Як пише Gazeta.ua, у області з'явиться 141 пересувне відділення замість 431 стаціонарного: першими закривають пошти, які обслуговують менш як 2 тис. осіб. Всього ж таких в Україні 9 тисяч.

Ірина Янченко, колишня листоноша поштового відділення у Клубівці, ділиться враженнями: «Яка вигода від пересувного відділення – не розумію. Приїздять у село. Начальник лишається, а листоношу машина возить під кожен двір. Де економія? Я на велосипеді всі найближчі села об'їжджала – по 20 кілометрів. Газети – найголовніше. А зараз привозять на тиждень пізніше. У четвер виходить свіжий номер, ми тільки наступної середи його отримуємо. Мобільний навіть у вихідний могла поповнити. Тепер – раз на тиждень. Був випадок, коли одній літній парі треба було терміново зв'язатися з дітьми, що живуть у Білорусі. Я тоді мала вихідний, але подзвонила колегам у Ріпки, і вони поповнили людям інтернет. Так само з пенсією. Якщо людина захворіла і потрапила до лікарні, гроші отримає через місяць».

«Укрпошта»: для себе та друзів

У відповіді на депутатський запит «Укрпошта» вказує важливу обставину, через яку вона змушена піти на такі кроки: державне підприємство не фінансується з Держбюджету. Тобто утримувати неприбуткові відділення компанія мусить власним коштом.

Це дійсно важлива деталь. Але є одне «але». З моменту приходу Ігоря Смілянського на підприємство тут склалась особлива ситуація. Два роки тому у мережі зчинився ґвалт через розмір зарплати Смілянського, тоді вона становила понад 333 тис. грн. За підсумками минулого року, згідно з декларацією, топ-менеджер продовжував отримувати стільки ж – майже 4 млн грн за рік.

 

Ігор Смілянський очолює «Укрпошту» з 1 липня 2016-го. 17 серпня цього року з ним підписано новий трирічний контракт на цю посаду.

Не бідує і «молода команда» Смілянського: люди, яких він запросив на керівні посади, отримали  привабливу платню. Наприклад, «незаможна» державна «Укрпошта» підняла більш ніж вдесятеро оклад заступника гендиректора з фінансових питань і на цю посаду отримала «дорогого» фахівця Олександра Чернявського, який за свою роботу отримував понад 265 тис. грн. Пропрацювавши в установі два роки він подав у відставку, і з вересня цього року посаду обіймає його колишній заступник Максим Палій. Інші заступники Смілянського отримували понад 100 тис. грн.

Зарплати керівної ланки до та після призначення Смілянського:

Заради справедливості зазначимо: нинішній менеджмент «Укрпошти» відзначає, що його попередники також не бідували. «У середньому кожен з топ-10 людей попередньої команди керівництва «Укрпошти» отримував, з урахуванням окладу, премій і надбавок, понад 100 тис. грн виплат (загальний дохід) в місяць, без урахування особистого водія і автотранспорту, які оплачувалися компанією. Додатково до цієї суми також виплачувалися матеріальна допомога, відпускні тощо», – зазначили на підприємстві.

Для того, щоб дізнатися, скільки отримує за свою роботу пересічний оператор відділення пошти чи листоноша, достатньо зайти на будь-який сайт з пошуку роботи. Там охочим долучитися до команди Смілянського пропонують дещо інші суми. Приміром, якщо листоноші чи кур’єру у Києві, його передмістях, в окремих обласних центрах «Укрпошта» готова платити 5 тис. грн, то у Сєвєродонецьку – 4 тис., а в Івано-Франківську взагалі 3,8 тис. Тоді як у великих містах багатьом співробітникам поштових відділень доводиться працювати 6 днів на тиждень, по 12 годин на добу.

Якщо ж говорити про реалії глибинки, то там завідувач сільського відділення та листоноша, які працюють лише по кілька годин на день, мали по 600-700 грн на місяць.

Важлива деталь. Є в «Укрпошті» і фінансово привабливіші вакансії. У великих містах компанія шукає електриків, слюсарів, водіїв. Їм обіцяні зарплати у рази вищі.

Наталія Сокирчук, «Главком»