Свято на вулиці обленерго. Хто заплатить за бенкет?

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), на своєму засіданні 9 грудня встановила нові тарифи на послугу з розподілу електричної енергії для 25 компаній за методикою RAB-стимулювання. Нові тарифи вступлять у дію з 1 січня 2021 року. До цього рішення НКРЕКП готувалася вісім років. 

«Нарешті прийшли до прийняття тарифів на RAB-регулювання і застосування його з 1 січня. Хочемо подякувати усім, хто брав участь: і Фонд держмайна, і експертна участь була практично від усіх груп та компаній. І особлива подяка компанії Deloitte. Це наша спільна заслуга, а не лише комісії», – зазначив голова НКРЕКП Валерій Тарасюк, оголосивши розгляд цього питання.

Отже, з нового року в платіжці кожного пересічного українця за спожиту електроенергію в графі «розрахунок» в останньому рядку, де зазначено «У т.ч. за послуги оператора розподілу, грн. з ПДВ за тарифом Х,ХХ грн» буде більша цифра порівняно з тією, що діяла з 1 січня 2020 р. для усіх 32 операторів системи розподілу.

Обленерго обіцяють кращий сервіс

Рішення про підвищення цих тарифів національний регулятор узгодив ще у листопаді. Потім кожна компанія провела відкриті слухання, в ході яких були враховані зауваження та пропозиції. Сьогодні тарифи були затверджені практично без розгляду на засіданні, відеозапис якого можна переглянути тут.  

За розробленою в НКРЕКП методикою, RAB-стимулювання погодили для 25 компаній-операторів системи розподілу:

• АТ «Житомиробленерго»;

• ПРАТ «Закарпаттяобленерго»;

• ПАТ «Запоріжжяобленерго»;

• АТ «Вінницяобленерго»;

• ПРАТ «Волиньобленерго»;

• АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі»;

• АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі»;

• ПРАТ «ДТЕК Київські Електромережі»;

• ПРАТ «ДТЕК Київські Регіональні Електромережі»;

• АТ «ДТЕК Одеські електромережі»;

• ТОВ «ДТЕК Високовольтні Мережі»;

• ПРАТ «Кіровоградобленерго»;

• ПРАТ «Львівобленерго»;

• АТ «Миколаївобленерго»;

• АТ «Прикарпаттяобленерго»;

• ПРАТ «Рівнеобленерго»;

• АТ «Сумиобленерго»;

• ВАТ «Тернопільобленерго»;

• АТ «Харківобленерго»;

• АТ «Херсонобленерго»;

• АТ «Хмельницькобленерго»;

• ПАТ «Черкасиобленерго»;

• АТ «Чернівціобленерго»;

• АТ «Чернігівобленерго»;

• ПРАТ «ПЕЕМ «ЦЕК».

Регулятор пообіцяв пізніше опублікувати ставки тарифів для кожного обленерго, адже вони були переглянуті (у порівнянні із проєктом, оголошеним місяць тому) з урахуванням ухваленого на сьогоднішньому засіданні нового тарифу «Укренерго» на передачу електроенергії на рівні 293,93 грн/МВт-год. Враховуючи, що всі локальні мережі операторів системи розподілу під`єднані до високовольтних мереж «Укренерго»,  в розрахунках тарифів мають бути враховані зміни тарифу на передачу мережами «Укренерго» – сьогодні НКРЕКП знизила цей тариф на 6% порівняно з нині діючим.

Проте окремим компаніям-операторам системи розподілу, які не виконали всіх вимог комісії, тариф на 2021 рік не був ухвалений на базі стимулюючого регулювання. Серед таких – сім операторів: ТОВ «Луганське Енергетичне Об'єднання»; ПАТ «Полтаваобленерго»; ДПЕМ ПРАТ «Атомсервіс»; ДП «Регіональні Електромережі»; ПРАТ «ДТЕК Пем-Енерговугілля»; ТОВ «Нафтогаз Тепло»; АТ «Укрзалізниця». Для них регулятор встановив  тариф із застосуванням нині діючої методики «Витрати+», але з можливістю подальшого перегляду на RAB-регулювання вже у наступному році.

Оператори ринку, звичайно, дуже задоволені таким рішенням. Найбільший енергохолдинг країни, компанія ДТЕК Рината Ахметова схвально прореагувала на збільшення тарифів з 2021 року і пообіцяла покращити якість електропостачання споживачам, які, до речі, страждають від частих знеструмлень, особливо на Київщині. «Стимулююче тарифоутворення дозволить збільшити обсяг запланованих інвестицій в поліпшення якості електропостачання в середньому на 30% в порівнянні з 2020 роком для всіх операторів системи розподілу, що входять до складу «ДТЕК Мережі». Значна частина інвестицій буде направлена на скорочення втрат електроенергії в електромережах і скорочення показника SAIDI (часу відключення електроенергії споживачеві). Ці два показника НКРЕКП визначає, як ключові показники якості роботи оператора системи розподілу», – заявили в ДТЕК.

Зворотна сторона медалі

Отже, в середньому тарифи для операторів розподілу в 2021 році зростуть приблизно на 30% порівняно з  діючими в 2020-му. На 30% зростуть і доходи компаній на цьому ринку: вони їх отримають за рахунок підвищення тарифів для всіх споживачів.  «Загалом за 2021 рік доходи 25 компаній-операторів розподілу зростуть приблизно на 13 млрд грн», – зазначив у розмові з «Главкомом» колишній керівник  Департаменту стратегічного розвитку НКРЕКП  Валерій Цаплін. – Ці розрахунки я зробив на базі оприлюдненої комісією інформації щодо кожної з компаній».

За даними фахівця, зростання тарифів можна було стримати, адже в розрахунках компаній-операторів розподілу щодо використання зібраних зі споживачів коштів в 2021 році, «закладено неефективне використання коштів на суму 5,1 млрд грн». «Їх треба було б вилучити, можливо, не за один рік, а за декілька. Комісія мала б прийняти рішення з цього питання, але вона його навіть не розглядала. Тобто у регулятора була можливість пригальмувати ріст тарифів, але вона це проігнорувала», – пояснив Цаплін.

З прийняттям в 2012 році змін до Закону «Про природні монополії»,  НКРЕКП вирішила  вдосконалювати існуючу з 1998 року тарифну методології шляхом копіювання «RAB – регулювання, запровадженого в Росії з 2008 року.

Але ще з 2001 року в НКРЕ/НКРЕКП розроблялися методи регулювання природних монополій на базі регулювання за нормою прибутку та багаторічного механізму стимулювання. В 2006-2008 роках всі основні елементи тарифної методології були відпрацьовані з урахуванням досвіду Великобританії та інших країн ЄС, а також регуляторів США, але для  їх впровадження не вистачило політичної волі  керівництва.

У прийнятій Регулятором в серпні 2020 року методології «стимулюючого регулювання» – на заміну системі «Витрати +» – були скасовані індивідуальні фактори ефективності, що стало справжнім подарунок власникам  обленерго. Адже регулятор мав би встановити  компаніям завдання зі  скорочення витрат: щоб протягом певного періоду часу компанія досягла 100% ефективності, тобто повернула споживачам необґрунтовано вилучені у них кошти.   

Тому колишній керівник підрозділу НКРЕКП  назвав нині запроваджене  комісією RAB-регулювання «пародією на стимулююче регулювання», яка нібито не відповідає європейським стандартам.

«У деяких компаніях операційні витрати завищені більш ніж удвічі, а в середньому – на 22%. Для  компаній, яким НКРЕКП протягом 30.10.2020 – 18.11.2020 попередньо схвалила тарифи на розподіл за методом стимулюючого регулювання, неефективні витрати можна оцінити в 5,1 млрд грн – приблизно таку загальну суму переплатять споживачі цим компаніям через скасування індивідуальних факторів ефективності», – переконує Цаплін.

Попередня тарифна  методологія, що застосовується з невеликими  змінами з 1998 року, дозволяла власникам компаній не інвестувати і не залучати зовнішні інвестиції. «Таким чином не виникало питання про розмивання їхнього пакету акцій. При підготовці нової тарифної методології багато говорилось, що вона сприятиме  залученню приватних інвестицій, але фактично, ця методологія спрямована на те, щоб у власників не було потреби в залучених інвестиціях – всі інвестиційні потреби будуть покриті за рахунок прибутку  на «старі активи», тобто ляжуть на плечі споживачів», – пояснює Валерій Цаплін.

Експерт переконаний, що запровадження «RAB-регулювання»  в нинішньому вигляді,  «збільшує ймовірність приватизації обленерго на користь українських/російських олігархічних груп, які звикли працювати в ризикованому українському середовищі, використовуючи свій політичний вплив. Прихильниками «RAB-регулювання» декларується, що його впровадження дозволить сприяти залученню стратегічних інвесторів для приватизації шести державних обленерго і отримати більший дохід від приватизації. Я думаю, що наслідки впровадження «RAB-регулювання» будуть протилежними».

Наталка Прудка, «Главком»