Тепловий блекаут. Чи готові українці гасити борги перед «Нафтогазом» за свій рахунок?

90% жителів України проти підвищення тарифів на комунальні послуги навіть під загрозою зриву опалювального сезону. Про це свідчать дані останнього соціологічного дослідження Центру економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова.

Соціологи пішли в народ не просто так. Ситуація в тепловій енергетиці цього року критична. І влада шукає найбезболісніші шляхи її вирішення.

Простими словами: українці ризикують цієї зими залишитися без тепла – черговий опалювальний сезон просто може не настати. Борги теплопостачальних компаній перед ГК «Нафтогаз України» складають близько 45 млрд грн, і якщо фінансові питання не будуть вирішені, підприємства теплокомуненерго залишиться без палива.

Неспокійна комуналка

Вирішити цю проблему влада повинна ще до настання опалювального сезону. У неї є два шляхи. Перший – перекласти фінансовий тягар теплопостачальних компаній на плечі споживачів. Тобто потрібно підняти тарифи. Однак цей сценарій навряд чи викличе ентузіазм у населення, тим більше перед виборами. Другий – списати борги. Але й у цього варіанту є свої потужні критики.

Ще в квітні 2020 року Центр Разумкова провів дослідження суспільних настроїв за підсумками першого року діяльності президента і нової влади. Опитування показали, що 56,7% респондентів вважають передвиборчі обіцянки знизити комунальні тарифи абсолютно невиконаними.

Як показують дослідження, найбільше українців хвилює зростання рівня цін і тарифів (61%). На другому місці – проблеми охорони здоров'я (46%), на третьому – низькі зарплати і пенсії.

З огляду на те, що вартість комірного і борги за нього турбують українців найбільше, соціологічна служба Центру Разумкова провела окреме соцопитування «Настрої населення напередодні опалювального сезону», в ході якого вивчалося ставлення громадян до можливості зриву опалювального сезону і зростання комунальних тарифів.

Глас народу

Проведене соціологічне дослідження свідчить: майже 90% населення виступають категорично проти подальшого підвищення тарифів на комунальні послуги. 83% споживачів впевнені, що тарифри для населення і так вищі реальної вартості послуг.

До речі, згідно з цим же дослідженням, централізоване газопостачання є у 80% населення України. 10% використовують газ в балонах, а у 10% українців газу в будинку не мають зовсім.

30% респондентів очікують, що опалювальний сезон, попри заборгованість, яка сформувалася на ринках енергетики і комунальних послуг, пройде успішно. Одночасно з цим 24,2% опитаних вважають, що є ризики – поставки газу можуть бути нестабільними, а значить будуть проблеми і з опаленням.

Більше половини споживачів – 54,4%, виступають проти списання заборгованості побутових споживачів перед постачальниками комунальних послуг. Тут, швидше за все, психологічний фактор – так відповідали респонденти, які вчасно і акуратно оплачують послуги, і їх мотивація: «чого це комусь списувати борги, ми платимо, хай платять і інші!».

У той же час, 23,9% опитаних підтримують списання боргів для населення. Треба відзначити, що зазначене співвідношення відповідає даним Державної служби статистики, в частині співвідношення боржників і тих, у кого боргів немає.

Цікаво і те, громадяни у своїй більшості (60%) виступають проти ідеї списання боргів теплокомуненерго за поставлені енергоносії. І це попри ризик зриву опалювального сезону саме через заборгованість. У даному випадку пряма логіка не проглядається – швидше за все, це просто емоції, впевненість, що гроші у компаній є («ми ж самі платимо»),  вони просто самі не хочуть платити далі постачальнику газу.

Безнадійні борги

«Тарифи підвищувати не можна, люди це не сприймуть. Тому у влади залишається єдина альтернатива, яка дозволить успішно провести опалювальний сезон – оздоровлення фінансового стану комунальних підприємств. А також забезпечення ліквідності газової галузі шляхом списання безнадійних боргів між учасниками ринку», – заявив в ході презентації дослідження «Настрій населення напередодні опалювального сезону» провідний експерт енергетичних програм Центру Разумкова Максим Білявський.

За словами фахівця, ситуація, яка склалася з боргами, позбавляє оборотних коштів підприємства, які задіяні в технологічному ланцюжку «природний газ – електроенергія, тепло та гаряча вода». Безкоштовно постачати енергоресурси ніхто не буде, і все це призводить до ризиків припинення поставок населенню тепла і гарячої води.

На думку директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, списання боргів між теплопостачальними компаніями перед «Нафтогазом України» цілком прийнятний варіант, оскільки подібний механізм уже був задіяний на ринку електричної енергії, де списали 30 млрд внутрішніх боргів між підприємствами.

Тут ще треба відзначити, що всі ці заборгованості між учасниками газового ринку – багато в чому штучні. Збитки сформувались через бездіяльність уряду та дуже повільне регулювання. Колосальні цифри пояснюються в тому числі тим, що підприємства теплокомуненерго вчасно не отримували компенсації з державного бюджету за різницю в тарифах.

Отже, проблема зрозуміла і її вирішення вже запропоноване. 17 липня у Верховній Раді був зареєстрований законопроект №3800-1, який передбачає створення механізму списання заборгованості по всьому ланцюжку доставки газу підприємствам, що виробляють теплову енергію для населення.

«В принципі, у нас в цьому році унікальна ситуація. З ресурсами, як це було раніше, проблем немає. І запаси газу є, і вугілля – накопичили в умовах карантину, коли був спад попиту на енергоносії. Є тільки питання з фінансами і ліквідністю галузі», – каже Володимир Омельченко.

У Центрі Разумкова підкреслюють: для того, щоб системно вирішити проблеми теплової галузі і попередити виникнення боргів в майбутньому, тарифи мають покривати собівартість послуг. А це вже виклик, який стоїть перед органами місцевого самоврядування.

Листи в центр

Представники теплоенергетичних підприємств і відповідних місцевих рад вже зрозуміли серйозність ситуації з боргами напередодні нового опалювального сезону. Всі вони в один голос запевнють: комунальні підприємства практично доведені до банкрутства штучними боргами перед «Нафтогазом». А місцеві бюджети тепер змушені дотувати за рахунок своїх виборців прорахунки в державній політиці.

Керівництво місцевих органів влади масово звертається до Києва з проханням негайно вжити заходів для вирішення складної ситуації на ринку газу, пов'язаною із безпрецедентною внутрішньою заборгованістю.

«Главком» публікує одне із звернень, що надійшло у столицю з Вінниці:

Аналогічні петиції вже направлено до Верховної Ради керівництвом Івано-Франківської, Хмельницької, Чернігівської областей. Усі вони є в розпорядженні «Главкома».

Це тільки ягідки

У бесіді з «Главкомом» заступник директора аналітичного центру економіко-правових досліджень і прогнозування Федерації роботодавців України Ольга Кулик зазначає: станом на 1 липня заборгованість населення за тепло та гарячу воду склала 22 млрд грн, за водопостачання і водовідведення – 5 млрд грн.

«Якщо внутрішні борги тепловиків, 45 млрд, перекласти на населення, піднявши тарифи, буде просто катастрофа. У нас 12 мільйонів споживачів, це додаткові 3750 гривень в квитанцію!», – пояснює Ольга Кулик.

Втім, ці 45 млрд грн – тільки, як то кажуть, квіточки. Якщо їх навіть і спишуть, глобально проблему це не вирішить. Адже за даними «Першої енергетичної асоціації України» (профспілка енергетиків, який об'єднує понад двадцять провідних підприємств електроенергетики та нафтогазового сектора країни), загальні борги на газовому ринку – і населення, і підприємств, перевищили 114 млрд грн. Тому обіцянка президента Зеленського щодо здешевлення тарифів поки не лише не виконується, є все більше підстав до того, що влада буде змушена йти на дуже не популярні кроки. Очевидно, час для них настане, вже після місцевих виборів.

Андрій Кузьмін, «Главком»