Тривожний січень Гройсмана

Перший місяць 2019 року виявився несподівано складним для державних фінансів. Український бюджет недоотримав 6,56 млрд грн проти запланованого показника. Загалом доходи за січень становили 54,49 млрд грн.

Аргументи оптимістів, які переконують, що країна щоразу складно входить у рік, оскільки половину січня відпочиває, цього разу не витримують критики. Адже фінансові результати першого місяця 2019 року виявилися на 0,7 млрд грн нижчими навіть за доходи аналогічного періоду минулого року.

Загальний фонд держбюджету за минулий місяць був профінансований на 44,25 млрд грн – на 10,33 млрд грн (18,9%!) менше запланованого.

Зниження доходів загального фонду становило 10,9%, або 5,4 млрд грн у порівнянні з минулим роком. Водночас податкові надходження зросли на 13,2% порівняно з аналогічним показником січня 2018-го, і становили 39,62 млрд грн. 

Водночас відшкодування ПДВ виросло до рекордних 19,71 млрд грн (відразу на 64,2%, або на 7,7 млрд грн порівняно із січнем 2018-го), і саме це не пішло на користь виконання бюджету. У результаті сальдо податкових надходжень становило 19,91 млрд грн, що на 13,4% гірше показника січня 2018 року і на 27,8% – плану.

Впали митні надходження – на 10,4% до показника першого місяця минулого року, становивши 22,52 млрд грн, або 88,2% від плану.

У цілому січневий план, покладений на фіскальну службу, був недовиконаний на 20,1%, а до січня минулого року спад становив 11,8%.

Хто винен?

Член бюджетного комітету Ради, з якими зв’язався «Главком», здебільшого виявились не готовими предметно коментувати ситуацію, яка склалась на початку року. Депутат Дмитро Білоцерковець визнав у коментарі «Главкому», що дізнався про підсумки січня лише недавно, тому причини йому ще невідомі. Голова комітету ВР з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна вчора теж не була готова прояснити ситуацію, але зробила припущення, що недоотримання доходу може бути пов’язане із затримками у розмитненні товарів, яку натомість пов’язують із запровадженням нових критеріїв ризику щодо митної вартості товарів. «Вже протягом останніх 10 днів у Комітет надходять листи зі скаргами на збої в роботі митниці, пов’язані з цими змінами. Й імпортери, й експортери нібито по декілька діб стояли розмитнювалися, тому можливо цей фактор спровокував таке недоотримання доходу. Але треба розбиратися, причина може бути в іншому», – не виключила Южаніна.

Прояснити ситуацію зміг екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник. За його даними, значною мірою доходи загального фонду бюджету виявилися меншими минулорічного січня через збільшення обсягів відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) порівняно з минулорічними.

Він пояснив, що об’єми відшкодування ПДВ важко передбачити. «Наприклад, ми виростили пшеницю і продали її в Україні за ціною, що включала ПДВ. Її переробили на борошно. І наприклад, її спожили не в Україні, а вивезли в Польщу. А ПДВ – це податок, який збирається тільки з товарів, які продаються на території України. Якщо борошно експортували, то ми не маємо права його оподатковувати. Тому той податок, який було заплачено ще за пшеницю має бути повернутий експортеру», – пояснив на прикладі ситуацію Пинзеник. За його підрахунками, цього року у січні порівняно із січнем 2018 року відшкодували ПДВ на 50% більше.

 «Ростуть ціни, росте економіка – значить, має бути більше доходу. До речі, схваленим на цей рік законом було закладено зростання доходів більш ніж на 11%. Але по факту ми отримали менше. Очевидно, тоді є проблема в роботі фіскальних органів», – підсумував Пинзеник.

Падіння рівнів доходу в січні цього року важко пояснити сезонним фактором, адже тоді б не було великої різниці між показниками січня 2018 і січня 2019-го, пояснює «Главкому» виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко.

«Бюджет планується у щомісячному розрізі зокрема, і доходи січня цього року не повинні були б значно відрізнятися від доходів січня минулого року. Якщо цифри відрізняються, це означає помилки у плануванні бюджету», – розповідає експерт.

На думку Устенка, це могло статись через те, що народні депутати, які затверджували і правили бюджет, переоцінили можливості економіки.

«Гройсман пропонував спочатку дуже консервативну версію бюджету, який би зберігав «макроекономічну оболонку» правильно. Але у ніч голосування нардепи заклали у бюджет різноманітні «хотєлки». Тому вони були зацікавлені в тому, щоб голосування відбувалось вночі – щоб не дати можливість контролювати процес», – вважає Устенко.

Експерт також нагадує, що високий рівень корупції в країні досі так і не подоланий. І це теж одна з найвірогідніших причин невиконання бюджету.

Можливі наслідки і чи можна їм зарадити

За останні декілька років були суттєві позитивні зрушення у напрямку зменшення дефіциту бюджету – у 2018 році він склав 59,2 млрд грн, що близько 2,2% ВВП.

«Хоча моя оцінка дефіциту (67 млрд грн) вища за показник офіційних звітів, але вона вперше за останні роки вимірюється двозначним, а не тризначним числом мільярдів. Бо минулого року не було надано жодної гривні на порятунок банківського сектору. Для розуміння: 2017-го таких коштів було 70 млрд грн», – пояснив у себе у Facebook Віктор Пинзеник.

На думку ж Олега Устенка, дані за січень 2019 року показують, що бюджет перебуває у зоні ризику.

«Недофінансування загального фонду держбюджету за минулий місяць на 10,33 млрд грн – це значні цифри. Якщо подібне недоотримання коштів буде повторюватися щомісяця, це означає, що в нас можуть бути проблеми. І тоді дефіцит буде ледь не удвічі більшим, ніж прогнозувалось. А це вже може мати серйозні наслідки. Тому залишається сподіватись, що якщо помилка у прогнозуванні показників бюджету і була зроблена, то вона мала місце саме за цей місяць, а не на весь рік», – зазначив експерт.

Віктор Пинзеник додає: ситуація, яка склалась – тривожний сигнал, на який треба оперативно реагувати. «Бо якщо ситуація не виправиться, дохідна частина бюджету за рік буде значно недовиконана. Поки що це не таке значне відставання. Але воно може стати проблемою, якщо не буде адекватної реакції», – говорить політик, уточнивши, що насамперед повинні взятись за розв’язання проблеми у Міністерстві фінансів та у фіскальних органах.

Яна Степанковська, «Главком»