Уряд і депутати не зрадили традиції: бюджет приймали до світанку
Процедура ухвалення державного бюджету у другому читанні цього року знову видалась виснажливою і завершилась з першими півнями. Єдина відмінність: бюджетна ніч трапилась не перед Новим роком, а набагато раніше – наприкінці листопада, що за українськими мірками – нечуваний успіх. Причина для поспіху в уряду та коаліції була вагома. Наступного року Україні доведеться витратити 34% свого бюджету на повернення коштів за кредитами. У такій ситуації, уряду кров з носа потрібні нові кредити. Києву, аби отримати новий транш, потрібно було виконати умову МВФ – головний фінансовий документ ухвалити до грудня. Щоб пришвидшити процес, нардепи вчора вирішили сидіти у Верховній Раді до останнього. У результаті робочий день 22 листопада (останній пленарний цього місяця) перейшов у робочу ніч і завершився на світанку. О 6-01 відбулось фінальне голосування.
Як в бюджеті з’явився Порошенко
У МВФ було ще одне наполегливе побажання: прийняття збалансованого бюджету, що у виборчий рік – гігантська проблема для нашої влади. Багаточисельні мажоритарники звикли вибивати собі так звані «гроші на округи». Зазвичай, різноманітних фінансових побажань назбирувалось ще на два бюджети. Але у вирішальну ніч щороку відбувалось одне і те саме: у цейтноті фінансовий пиріг ділили так, аби вистачило голосів його затвердити. Цього року для задоволення потреб «мажорів» на «соцекономрозвиток» уряд виділив майже 5 млрд плюс ще 2 млрд були направлені на проекти Державного фонду регіонального розвитку.
Групи «Відродження» та «Воля народу», що складаються переважно з мажоритарників, могли «качати права», бо їхні голоси цього року мали стати ключовими. Ще зранку 22 листопада за бюджет були готові голосувати лише у Блоці Петра Порошенка та «Народному фронті». Більшість депутатів правлячої коаліції ще на ранковому засіданні проголосували за продовження вечірнього засідання Верховної Ради до «переможного кінця» розгляду бюджету на 2019 рік, тож були налаштовані рішуче.
Важлива деталь: між першим та другим читанням уряд збільшив як дохідну, так і видаткову частини кошторису. Зокрема було збільшене фінансування Міноборони (на мільярд), Служби безпеки (на 150 млн), Генпрокуратури, Головного управління розвідки Міноборони, Управління державної охорони (всім – на 100 млн). Більш як 300 млн додали Апарату Верховної Ради, майже 230 млн – Кабінету міністрів, більш як 170 млн – Державному управлінню справами. Рекордсмен серед міністерств – Міністерство соціальної політики, яке контролює безпосередньо прем’єр, – його бюджет було збільшено на 56 млрд грн. Частина цих коштів піде на монетизацію пільг та субсидій. «Народний фронт» пролобіював виділення 2,8 млрд на докапіталізацію «Укроборонпрому», на кілька мільярдів були збільшений бюджет «Укравтодору».
У фракціях «Самопоміч», «Батьківщина», Радикальна партія та Опозиційний блок одразу заявили, що бюджет не підтримуватимуть. Водночас нардепи висловлювали одні і ті ж претензії – високі комунальні тарифи, високі податки та нестача коштів, виділених на субсидії. На думку опозиціонерів, 55 млрд на субсидії – замала сума. Навіть цього року, ще до підвищення тарифів, на підтримку малозабезпечених країна витрачала більше. «У 2019 році вже будуть діяти нові правила запровадження субсидій: тепер сукупний дохід сім’ї рахується як сума доходів тих, хто живе в одному помешканні. Дозволяється не рахувати доходи тих членів родини, які живуть окремо, і це можна підтвердити документально. Тому людей, які отримають субсидії, буде більше. Думаю, депутати будуть протягом року ще збиратися, і вносити в цей пункт бюджету зміни, бо закладених коштів не вистачить», – пояснювала нардеп від «Самопомочі» Тетяна Острікова.
«Це бюджет бідності, бюджет жебрацтва, ми за такий бюджет голосувати не будемо», – запевняв член Радикальної партії Ігор Мосійчук. Втім, пам’ятаючи, як «радикали» змінювали свою позицію в минулі бюджетні ночі, всі ці гасла можна було пускати повз вуха.
«Бюджет не передбачає покращення соціальних стандартів для громадян, – обурювався нардеп від «Батьківщини» Іван Крулько. – Натомість ми пропонуємо закон про трансферне ціноутворення, який би міг гарантувати дохід до бюджету приблизно у 50 млрд грн щороку. Тоді як кредит МВФ – всього лише $1 млрд».
Острікова нагадала, що парламент ніяк не може ухвалити закон про офшорне регулювання, який би дозволив наповнити бюджет від припинення схем з податковими гаванями. Але у Блоці Порошенка знайшли, як на це відповісти. «Хай Острікова з нами голосує за закон про податок на виведений капітал, і тоді жодного офшору не буде. Бо вивести гроші в офшор після прийняття цього законопроекту буде дорожче, ніж залишити кошти в Україні», – прокоментував «Главкому» претензії «Самопомочі» до бюджету нардеп Сергій Березенко.
Але найобговорюванішою в кулуарах статтею витрат держбюджету був скандальний мільярд на фінансування Фонду президента України. Що цікаво – цей фонд було створено лише 6 листопада для «підтримки освітніх та наукових програм для молоді». Чим буде займатись ця структура – достеменно було невідомо, бо результатів його діяльності за такий короткий термін побачити не довелось. Тож представники опозиції в своїх думках були одностайні: мільярд виділяють не на науку, а на піар-кампанію Петра Порошенка, який полюбляє перерізати стрічки, перед президентськими виборами темпи «перерізань» мають суттєво зрости. Тим часом Порошенко, аби загасити скандал, вже пообіцяв витратити мільярд на стипендії та гранти для студентів та молодих вчених, які поведуть країну в НАТО та ЄС.
«Цукерки» для Хомутинника
Для того, щоб перейти до розгляду проекту бюджету, депутатам треба було ухвалити зміни до Бюджетного та Податкового кодексів. До 19:30 народні депутати встигли змінити Бюджетний кодекс, прийнявши законопроект №9084. Зокрема, він передбачає зарахування з 1 січня 2019 року 5% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу і газового конденсату) до бюджетів місцевого самоврядування за місцем видобутку відповідних корисних копалин. Також проектом доповнюється перелік категорій населення, яким надаються пільги та субсидії за рахунок субвенції місцевим бюджетам, новою категорією – «постраждалі учасники Революції гідності».
Головна суперечка точилась навколо поправки №165. Її автори, депутати від Радикальної партії, стверджували, що мова в ній йде про те, щоб 200 млн грн направляти на розвиток науки, зокрема на фінансування Національної академії наук. Але нардеп Віктор Пинзеник мав свою версію. «Не слухайте, що говорять депутати. Не про науку йдеться. Насправді ж є державні підприємства, які в системі Академії наук. А всі державні підприємства частину прибутку повинні віддати власнику, тобто у цьому випадку державі. А ця поправка визначає, що вони платити не будуть. Нам же кажуть, що це йде на фінансування науки», – пояснив депутат. Тим не менше, ухвалити зміни до Бюджетного кодексу 243 голосами вдалося тільки з боями, включивши в документ саме цю поправку про Академію наук.
Відверту лобістську штуку вибив для себе один зі співголів «Відродження», найбагатший депутат парламенту Віталій Хомутинник, який є акціонером агрохолдингу «Кернел». По-перше, лобісти вимагали збільшення дотацій для «Кернела» через перерозподіл виплат, які достаються «Миронівському хлібопродукту» Юрія Косюка, по-друге, додаткові 300 мільйонів дотацій на закупівлю зерновозів.
Після прийняття змін до Бюджетного кодексу спікер Андрій Парубій оголосив перерву до 21:30. Другий законопроект про прийняття змін до Податкового кодексу №9260 ще мав розглянути комітет з питань митної і податкової політики. «Прийом правок до нього, за регламентом, закінчився тільки в обід. Раніше податковий комітет навіть не міг приступити до їхнього розгляду», – пояснював ситуацію нардеп Блоку Порошенка Олексій Гончаренко.
І тут депутати розщедрились: правок до законопроекту було внесено близько 600, тому швидкого завершення роботи комітету ніхто не очікував. «Депутати пхають у ті поправки що треба і що не треба, навіть ті норми, які ніякого відношення до цього закону не мають», – нарікав Пинзеник. Однією з таких красномовних правок, яку намагались запхнути спочатку в один, потім в інший кодекс, стала ініціатива депутата БПП Василя Яніцького. Він вимагав звільнити від подальшого кваліфікаційного оцінювання тих суддів, які брали участь в конкурсах на посади в Апеляційному суді, Вищому спеціалізованому суді і Верховному суді, але не пройшли. Проте пильні депутати її не пропустили.
З ароматом перегару
Розгляд правок комітетом затягнувся: віце-спікер Ради Ірина Геращенко переносила закінчення перерви двічі. Якщо на початку дня в керівництві президентської фракції висловлювали оптимізм, що з бюджетом вдасться впоратись до півночі, то потім дедлайн зміщався на другу-третю, а згодом на четверту-п’яту годину ранку.
У результаті нардепи зібрались аж о першій ночі. Причому почали одразу не з розгляду ще неузгоджених правок в кодекс, а щоб чимось себе зайняти, ухвалили законопроект щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом ЄС і законопроект про зміни до механізму державних закупівель.
Настрій у сесійній залі панував зовсім неробочий: спікеру доводилось перекрикувати депутатів, які голосно розмовляли між собою, вільно пересуваючись по залу. «Свободівець» Юрій Левченко і «бепепешник-соціаліст» Сергій Каплін не витримали і звинуватили депутатів у тому, що вони ухвалюють закони у стані алкогольного сп’яніння. «Відсотків 30 депутатів були п’яні. Одразу після завершення перерви о першій у сесійній залі відчувався явний запах перегару», – підтвердив «Главкому» Левченко.
Перший віце-спікер Ірина Геращенко закликала депутатів не пити на робочому місці:
Коли дійшло до правок у кодекс, узгоджених комітетом, то депутати стали їх методично провалювати попри благання Гройсмана та Парубія. Тож о 4:20 було оголошено чергову перерву для консультацій з головами фракцій. За двадцять хвилин всі повернулись до залу і, нарешті, дотиснули. «Радикали» в цей час відверто бавились, бігаючи по рядах з вигуками «Кнопкодави!».
Лише о п’ятій ранку, без голосів Радикальної партії, Опоблоку, «Батьківщини» та «Самопомочі» зміни до Податкового кодексу ухвалили. Так, парламент вирішив підвищити ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 9%; ставки екологічного податку на викиди парникових газів в 24,4 рази – до 10 гривень за тонну; ставки податку на користування надрами для видобутку нафти на 2%; ставки податку на користування надрами для видобутку залізної руди на 0,8%; рентну плату за користування лісом на 50%. Також депутати змінили правила ввезення міжнародних посилок в Україну. З 1 липня 2019 року мінімальна вартість посилок, яка буде обкладатися ПДВ, зменшиться зі 150 до 100 євро.
«Помутніння» Добкіна
Після цього настала черга вже самого бюджету. Хоча це питання було ключовим у порядку денному, його розгляд відбувався «для галочки». Як тільки новопризначений міністр фінансів Оксана Маркарова вийшла за трибуну, щоб представити проект закону про держбюджет до другого читання, більш ніж половина депутатів покинула сесійну залу, і повернулись лише за годину для голосування. Тому обговорення законопроекту №9000 відбувалось без бурхливих дискусій.
Нарешті, о шостій ранку, на світанку 24 листопада депутати ухвалили державний бюджет на 2019 рік: за відповідне рішення проголосували 240 народних депутатів. Прогнозовано голосували Блок Порошенка (108 депутатів зі 134), «Народний фронт» (72 з 81), «Відродження» (22 з 24, причому один зі співголів групи Віктор Бондар був «проти»), «Воля народу» (16 з 19), та позафракційні (18 з 60). Представники Радикальної партії, «Батьківщини» та «Самопомочі» стримали своє слово і не віддали жодного голосу. На відміну від чотирьох депутатів з Опоблоку, які проголосували всупереч «лінії партії». Рука здригнулася у представників «ахметівського» крила – Тетяни Бахтєєвої, Володимира Гусака, Дмитра Добкіна (в той час, як його брат Михайло тиснув «проти») та Юрія Мороко. Втім вже згодом в Опоблоці назвали цей казус «технічною помилкою» і голоси «відкликали», але на результат ці маніпуляції не вплинули.
Як шуткували сонні депутати, це був бюджет, який, нарешті, був прийнятий не вночі, бо, коли вони почали розходитись, вже світало. Можливо, багато хто з нинішніх парламентарів буде згадувати цю ніч з ностальгією – для нинішнього скликання Ради ці бюджетні посиденьки, скоріш за все, останні.
Яна Степанковська, «Главком»
Коментарі — 0