Великі гроші. Як Зе!Команда познущалася із ProZorro і до чого тут ювілейна Незалежність

«Вигадали класну історію: назвімо святкуванням Дня Незалежності. Будівництво аеропорту буде теж святкуванням. Головне не побудувати, а укласти контракт. А потім можна кілька років будувати. Ситуація сумна. Міністерство інфраструктури крім, як розпиляти кошти на «Велике будівництво», швидше, більше ні про що не думає». Автором цієї заяви є колишній перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України у 2015-2019 роках та ідеолог системи ProZorro Максим Нефьодов.

Так експосадовець відреагував на законодавчі зміни, які чинна влада в авральному режимі ухвалила, підлаштувавши до ювілейної Незалежності, яку відзначатимуть 24 серпня.

Цю ж небезпеку помітила співзасновниця платформи «Ліга антитрасту», в минулому державна уповноважена Антимонопольного комітету Агія Загребельська. «Зеленський та його команда тільки завдяки цьому закону поповнять свою особисту та «партійну касу» на, щонайменше, 20 млрд. грн. Про ProZorro можна забути. Скоро там залишаться тільки закупівлі, які через свою «копійчаність» не цікавлять Банкову», – написала вона у Facebook.

«Главком» зібрав максимально доступної інформації, щоб зрозуміти, наскільки можна вважати виправданим цей «банкет».

«Впихнути невпихаєме»

В останній день травня Кабінет міністрів затвердив план заходів з підготовки та відзначення 30-річниці Незалежності України. У ньому чільне місце посіли різноманітні масові святкові зібрання, включно з військовим парадом у Києві та підняття найбільших біло-блакитних прапорів в обласних центрах. Натомість «білою вороною» в урядовому плані виглядають кілька загальнодержавних проєктів, частина з яких роками залишається незавершеною. Це - модернізація та будівництво шести аеропортів (Вінниця, Дніпро, Одеса, Рівне, Херсон, Закарпатська область), завершення будівництва другої черги Національного музею Голодомору і лікувального корпусу в Одесі під створення сучасної клінічної бази для хірургічного лікування очної патології, добудова нового лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит», реалізація проєкту «Євроколія Київ-Львів-Скнилів».

При цьому уряд вирішив не сильно заморочуватися і своїм документом відкрив шлюз для великих бюджетних грошей. Ще й визначив фінансові дейлайни (весь серпень або з 17 до 24 серпня), тим самим орієнтуючи можновладців, коли варто готуватися перерізати святкові стрічки.

Кошторис «Великого святкування» оприлюднило Міністерство фінансів. Мова про 5,4 млрд грн з них 100 млн грн оцінюються витрати на самі урочистості з нагоди Дня Незалежності. У міністерстві уточнили, що фінансування всіх заходів здійснюватиметься за рахунок державного, місцевих бюджетів, інших джерел, в тому числі приватних інвестицій, грантів, донорської допомоги.

Парламент – у поміч

Для вчасного використання запланованих мільярдів (часу відведено трохи більше двох місяців) центральна влада підключила парламент. Річ утім, що всі бюджетні кошти, а тим паче видатки на інфраструктурні об’єкти, обов’язково повинні пройти через систему електронних закупівель ProZorro. Вона має давно виписані правила гри та «штатних» контролерів у вигляді держаудитслужби і Антимонопольного комітету.

Якщо йти цим шляхом, то стандартна тендерна процедура вартістю у кілька десятків або сотні мільйонів гривень триває не менше двох місяців. А далі, зважаючи на апетити учасників торгів, процес може іще затягнутися на певний час через оскарження результатів тендера.

Отже, аби уникнути непотрібної волокити, нардепи від «Слуги народу» і представник депгрупи «Довіра» зареєстрували законопроєкт про внесення змін до закону про публічні закупівлі. У ході обговорення «слуги» Трухін та Корнієнко подали поправки, які передбачають закупівлю товарів, робіт і послуг для заходів 30-річниці незалежності України за переговорною процедурою. Відтепер замовник в обхід ProZorro шукатиме «перевірених» підрядників, з якими напряму укладатиме договори.

«Ми були проти змін до законодавства, якими дозволили без аукціонів купувати необхідне для святкування Дня Незалежності цього року. Однак їх все-таки прийняли. Відповідно, єдине, що ми можемо зараз зробити - вимагати, щоб процедури проводили максимально прозоро із залученням багатьох учасників задля досягнення економії», – наголосив заступник виконавчого директора з реалізації інноваційних проєктів Transparency International Україна Іван Лахтіонов.

Також експерт додав, що з-під дії закону «Про публічні закупівлі» парламентарі взагалі вивели будівництво Великої кільцевої дороги навколо Києва, яке оцінюється у близько 100 млрд. грн. Водночас державне підприємство «Прозорро» наполягало на тому, що проєкти на кшталт кільцевої дороги, необхідно проводити на максимально відкритих та конкурентних засадах.

Біль «Охматдиту»

Пройдемося деякими проєктами, які влада запхала у святкові заходи. Історія добудови столичної лікарні «Охматдит», що спеціалізується на лікуванні дитячої патології, тягнеться останні 20 років. На початку липня новий міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко повідомив, що його відомство знайшло алгоритм розв'язання цієї проблеми.

Зокрема, МОЗ планує до кінця поточного року запустити інноваційний корпус «Охматдиту». Для цього в державному бюджеті передбачено 1,2 млрд. грн. Більшість коштів або вже спрацювали – укладені договори з постачальниками, або завершені тендерні процедури, наголосив Ляшко. Поряд з цим відкриті торги на унікальне та коштовне обладнання загальною вартістю понад 300 млн грн заблоковані. Однак постачальники скаржаться один на одного в Антимонопольний комітет.

І ось тут на допомогу прийшов Кабмін. 14 липня видав розпорядження про деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення заходів з відзначення 30-річниці незалежності України, куди включив придбання меобладнання для лікарні «Охматдит». Функції замовника товарів Кабмін поклав на державне підприємство «Укрмедпроектбуд».

«Укрмедпроектбуд», як замовник, може запросити на переговори ті компанії, які вважатиме за потрібне. Замовник може провести переговори навіть виключно з однією обраною ним компанією. Відбір компанії/компаній, які запрошуватимуться на переговори, замовник не зобов’язаний проводити публічно та прозоро. Це може здійснюватися в тому числі шляхом електронних переписок або телефонних дзвінків...

Як можна цьому запобігти? Тільки добра воля «Укрмедпроектбуду» або «стусан» з офісу президента, щоб всю переговорну процедуру вони провели прозоро та публічно. Звичайно, це не буде повноцінною заміною відкритим конкурентним торгам, але частково мінімізує ризики», – пояснила Загребельська.

Є ще один фокус, який зробив міністр Ляшко. Будучи керівником робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, пов’язаної з Covid-19, він 2 червня вніс «Охматдит» до переліку «ковідних» медзакладів. Голова Опікунської ради цієї лікарні і народний депутат VIII скликання Оксана Корчинська висловила занепокоєння такою ситуацією. Вона зауважила, що за законом «Охматдит» не може укладати договір із Національною службою здоров’я, відповідно, не може отримувати «ковідні» доплати. До того медзаклад не забезпечений «антиковідними» медикаментами.

«Охматдит» оголосили «ковідним» для того, щоб без тендерів, за «ковідною» процедурою закупити обладнання на 1,2 млрд. грн... Навіщо ця гонитва з відкриттям нового корпусу лікарні конче до 24 серпня? У Зеленського ще три роки президентства попереду.

Яка вам різниця, коли відкривати? Ми просили: добудуйте, будь ласка - і відкрийте, скажімо, 19 грудня. Купіть якісне обладнання, дайте час спеціалістам запустити та випробувати це обладнання – його ж треба кілька місяців встановлювати і налагоджувати. Навчіть лікарів та медсестер цим обладнанням користуватися, отримайте гарантійне офіційне обслуговування зрештою! Але в офісі президента це нікого не цікавить. Всі ці люди є виконавцями ганебної афери, яка не варта життя хворих дітей. Їх цікавить декорація. Зеленський повинен щось відкрити 24 серпня, а чи буде воно потім працювати і чи буде воно рятувати життя дітей – байдуже», – вважає голова опікунської ради «Охматдиту».

Мільярд на аеропорти

З будівництвом шести аеропортів, термін виконання по яким Кабмін визначив з 17 до 24 серпня 2021 року, теж не все ясно. Так, у відповіді на інформаційний запит «Главкома» міністерство фінансів повідомило, що цьогоріч держава передбачила фінансування лише чотирьох аеропортів: 1,4 млрд грн – на проєктування і будівництво аеродрому міжнародного аеропорту Дніпра, 604,27 млн грн – для аеропорту Вінниці, 320 млн грн – аеропорту Херсона і 75,73 млн грн – аеропорту Рівного.

(для перегляду натисніть на зображення)

Їхнє фінансування стало можливим після внесення до Державної цільової програми розвитку аеропортів до 2023 року, яку ухвалив ще уряд Арсенія Яценюка.

Із перерахованих аеропортів суттєве фінансове пожвавлення спостерігається довкола аеропорту Дніпра. У 2021 році державне підприємство «Фінансування інфраструктурних проектів» провело ряд тендерів: будівництво аеродрому аеропорту «Дніпропетровськ» (послуги інженера-консультанта та технічного нагляду) вартістю 69,99 млн грн, розробка проєктної документації за об'єктом «Будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» – 33,77 млн грн, розробка робочого проєкту землеустрою щодо рекультивації порушених земель державної власності об’єкту «Будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» - 1,35 млн грн.

Міністр інфраструктури в урядах Гончарука-Шмигаля Владислав Криклій сумнівається, у можливості до Дня незалежності добудувати шість аеропортів, які згадуються у «святковому» розпорядженні Кабміну.

«Проєкт міжнародного аеропорту Дніпро – це взагалі два роки мінімально, Вінниця – десь до кінця 2021 року можна частину зробити. Суто технологічно можна було б – якби вже був проведений тендер і був обраний виконавець – доробити якісь дрібні речі. Наприклад, по Херсону чи Рівному можна було б зробити», – зазначив він в інтерв’ю одному ЗМІ.

Омріяна євроколія

У заходах до Дня Незалежності заплановано реалізацію амбітного проєкту «Євроколія Київ-Львів-Скнилів». Ще до розпалу коронавірусної хвороби, восени 2019 року тодішній директор «Укрзалізниці» Євген Кравцов жив грандіозними мріями: обіцяв за 2020 рік побудувати євроколію від станції «Скнилів» (на околиці Львова) до державного кордону для приймання поїздів із країн Європи. Суть у тому, що потягам із Європи не доведеться «перевзуватися» на кордоні, аби доїхати до Львова ширшими коліями.

«Про це говорять останні років 10. Але ми зробимо це за рік. Тобто через рік українці зможуть отримати пряме швидкісне сполучення зі Львова до Кракова, Праги, Відня», – наголосив Кравцов.

Не судилося. Наступним, хто продовжив тішити народ обіцянками, виявився уже ексміністр інфраструктури Владислав Криклій. Наприкінці лютого 2021 року він сказав, що поточного року влада планує розпочати роботу над проектом реалізації в Україні залізничної мережі європейського формату зі швидкістю руху потягів понад 250 км/год.

«Це чотири ділянки загальною протяжністю майже 2 тисячі км залізничної колії. Перша ділянка - це Київ-Львів і кордон, 896 км, і один із цих етапів уже починаємо будувати й готувати цього року», – зазначив Криклій.

Одним із скептиків, який публічно розкритикував ідею з євроколією, став колишній керівник управління інвестиційної політики Львівської обладміністрації Роман Матис. За його словами, це виглядає нереалістично і навів яскравий приклад втілення іншого питання, яке «пробуксовує». Львівська ОДА більше року не може викупити кілька десятків земельних ділянок для добудови окружної дороги. Тому з існуючими темпами невідомо, скільки десятиліть знадобиться владі для врегулювання земельних питань пов‘язаних з будівництвом залічничного полотна протяжністю більше 700 км.

«Існує давній проєкт реконструкції колії Рава-Руська-Брюховичі. Ціна питання орієнтовно 50 млн. євро. Легкість реалізації в тому, що прокладання євроколії відбувається шляхом реконструкції існуючої колії, що в мільйон разів спрощує дозвільні процедури і не чіпає земельних питань. Але це ж занадто просто і дешево… Тому, великому святкуванню бути», – підсумовував Матис.

Віталій Тараненко, «Главком»