На кожні заборонені ліки, пов’язані з РФ, має бути два і більше аналоги – закон
Для іноземних компаній заборона спершу є тимчасовою
Українці не відчують на собі браку необхідних ліків у зв’язку із набранням чинності змін до закону «Про лікарські засоби», що дозволяють обмежувати обіг ліків, виробництво яких пов’язане з РФ та Білоруссю.
На цьому наголошується в експертній статті на Уніан «Україна позбавляється ліків із Росії та Білорусі: Чи відчують це пацієнти?».
Відповідно до оновленого закону, заборонити можна виключно ті лікарські засоби, які мають два та більше аналоги.
«При цьому виробники цих аналогів мають листом підтвердити МОЗ, що вони готові забезпечити 100% потреби країни у конкретному лікарському засобі. У разі відсутності таких листів лікарський засіб повинен мати не менше трьох аналогів», – йдеться у статті.
Крім того, не можуть бути заборонені такі категорії лікарських засобів: біологічні та імунобіологічні; оригінальні (інноваційні); для лікування рідкісних (орфанних) захворювань; лікарські засоби, форма випуску та дозування яких не мають в Україні генеричних замінників; основні ліки для ВІЛ/СНІД; ліки, щодо яких було укладено до 24 лютого 2022 року чинний договір щодо їх закупівлі за бюджетні кошти.
Видання нагадує, що новий закон дозволяє заборону в Україні ліків іноземних компаній, які прямо або опосередковано пов’язані з Росією та Білоруссю, а якщо конкретніше – мають там свої заводи.
Для іноземних компаній заборона спершу є тимчасовою. А далі їм дається пів року на те, аби зробити принциповий вибір – згорнути свій бізнес на території РФ та Білорусі чи потрапити під повну санкційну заборону в Україні.
«Український закон став своєрідним моментом істини для іноземних фармацевтичних гігантів. Є речі, які дорожчі, ніж надприбутки з російського ринку. Тому європейські компанії або звідти йдуть, підтверджуючи свою відданість європейським цінностям, або опиняються під забороною в Україні», – наголошується у статті.
Перше рішення щодо припинення дії реєстраційних посвідчень на ліки було ухвалене у жовтні. Воно стосувалося 35 препаратів угорської компанії «Гедеон Ріхтер». Завод «Гедеон Ріхтер-Рус», що розташований у Московській області, працює на повну потужність.
З аналізу всього переліку цих тимчасово заборонених в Україні ліків, видно, що середня кількість аналогів для них на українському ринку – 10. Наприклад, таблетки Мертеніл мають 34 аналоги, таблетки Синглон – 17 аналогів, капсули Тебантин – 7 аналогів, суспензія Ніфуроксазид-Ріхтер – 4 аналоги.