Українці мають один із найдешевших тарифів на світло у Європі: порівняння цін

Цієї зими Україна, до війни експортер електрики, вдалася до імпорту електроенергії з території Європейського Союзу, щоб компенсувати дефіцит потужності, який виник через російські теракти. Однак навіть в умовах ворожих терористичних атак електрика в Україні все ще коштує порівняно недорого – особливо, якщо подивитися на цінники в Європі. «Слово і Діло» порівняли, скільки коштує електроенергія в різних країнах і кому у 2023 році доводиться платити за МВт-год найдорожче.

Найдорожче світло в Європі виявилося в Греції – там за 1 МВт-год доведеться віддати €191,66 (≈7500 грн). Друге місце за ціною електроенергії займає Італія, де 1 МВт-год обійдеться в €174,44 (≈6800 грн). Замикає трійку лідерів антирейтингу вартості електроенергії Швейцарія – €157,46 (≈6170 грн) за МВт-год.

Найдешевша в ЄС електроенергія в Португалії – за 1 МВт-год потрібно буде віддати тільки €69,53 (≈2700 грн); у сусідній Іспанії ціна на МВт-год всього на 20 євроцентів дорожча - €69,73 (≈2730 грн). Цього вдалося домогтися внаслідок широкого поширення в цих країнах «зеленої енергетики» – Португалія, зокрема, один з європейських лідерів у цій галузі. Крім того, Португалія та Іспанія імпортують газ з півночі та заходу Африки, що робить їх максимально незалежними від російського газу.

До переліку країн ЄС, в яких електроенергія виявилася найдешевшою, крім Іспанії та Португалії, входять Фінляндія (€78,87 – ≈3100 грн) та Швеція (€80,66 – ≈3160 грн). Мешканцям усіх інших країн Євросоюзу електроенергія обходиться дорожче, ніж українцям: у нашій країні 1 МВт-год за нинішнім курсом коштує всього €83,28 (≈3260 грн), що значно дешевше, ніж у більшості європейських країн.

Естонія, Латвія та Норвегія також є країнами, де МВт-год коштує менш як €100. А ось сусідні Данія та Литва потрапляють вже в іншу «вагову категорію» – там МВт-година обійдеться в €107,57 (≈4200 грн) та €103,17 (≈4 тис. грн) відповідно.

Зауважимо, уже місяць в українській енергосистемі немає дефіциту для споживачів  завдяки достроковому завершенню ремонтів на енергоблоках атомних електростанцій, відновленню низки енергоблоків теплової генерації, сприятливій погоді та зростанню виробництва на гідроелектростанціях та сонячних електростанціях. Українські енергетики змогли забезпечити основні потреби об’єктів критичної інфраструктури та черговість електропостачання для всіх інших категорій споживачів, а колапсу, на який сподівався ворог, не трапилось: Україна завершує опалювальний сезон із профіцитом потужності.