Ірина Сех: На «Свободу» причепили лейбу агентів Путіна і «Газпрому»

Однією з топ-тем для парламентських новачків зі «Свободи», окрім відомих філологічних диспутів, стала боротьба з видобутком сланцевого газу. Багатьох це здивувало, бо пошук альтернативних джерел енергії є одним з програмних положень партії, а недоброзичливці вже натякають, що «свободівці» грають на руку самому «Газпрому».

Головним ідеологом «антисланцевої» боротьби в «Свободі» є Ірина Сех, яка очолила комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Раніше Сех очолювала екологічну комісію в Львівській облраді, де, до того ж, була головою найбільшої фракції. В травні 2012-го року депутати Львівської облради виступили проти розробки компанією Chevron родовищ сланцевих газів Олеської площі, посилаючись на те, що Кабмін провів конкурс на розробку родовищ з порушеннями законодавства. Вже в цьому році «свободівців» обурили рішення Харківської та Донецької облрад, що погодили проект угоди про видобуток сланцевого газу на територіях областей, і вони пообіцяли оскаржувати ці рішення в судах. Очевидно, що при проходженні аналогічного питання в західних облрадах у влади виникнуть, м’яко кажучи, деякі складнощі.

-- «Міністр Проскуряков не пустив мене до колегії Мінекології»

Судячи з усього, місцеві ради Львівщини та Івано-Франківщини, які контролює «Свобода», навряд чи дадуть згоду на видобуток сланцевого газу на територіях Олеського родовища. Чи зможуть видобувальники якось обійти цей момент?

Зараз на Львівщині відбуваються громадські обговорення на вимогу місцевих рад, на відміну від Харківської та Донецької областей, де Shell нічого людям не пояснила, а угоди були підтримані загальним «одобрямсом». На Львівщині Chevron хоча б робить вигляд, що вони рахуються з місцевим самоврядуванням. Вважаю, що наша центральна влада грубо порушує Конституцію і закони України. Від першого дня хронології щодо майбутньої розробки сланцевого газу і до сьогодні кожен крок відбувався з грубими порушеннями.

В Конституції чітко сказано, що надра є власністю українського народу. У нас же 17 листопада 2011 року були внесені зміни в Кодекс України про надра та закон «Про угоди про розподіл продукції». З кодексу було вилучено пункт, згідно з яким обов’язковому погодженню обласними радами підлягав перелік ділянок надр (родовищ корисних копалин), що могли надаватись у користування на умовах, визначених угодою про розподіл продукції. Аналогічні зміни внесені і в закон про розподіл продукції. Більше того, з цього закону вилучено абзац, яким передбачалась обов’язкова публікація в офіційних друкованих виданнях переліку таких ділянок надр. Тобто місцеві ради, що є представниками населення, цими змінами повністю усунені від будь-якого погодження. На сьогодні я готую конституційне подання про те, що ці зміни до закону є грубим порушенням Конституції. Думаю, на вівторок таке подання буде готове і під ним будуть стояти підписи депутатів.

А що тоді погоджували Харківська та Донецька облради?

Це вже вступає в дію норма закону про угоди про розподіл продукції, до якої вони не встигли внести зміни. Відповідно до діючого зараз законодавства без рішення облрад ніякі роботи піти не можуть. Повинно бути хоча б формальне погодження, як було в Донецьку та Харкові. Навіть відповідно до закону про доступ до публічної інформації, цей проект угоди мав бути надрукований на офіційному сайті облради за місяць до сесії, але цього не було. Тобто депутати облрад цієї угоди не бачили, але, хоч і з порушенням процедури, формально цей закон підтриманий сесією.

А чи можуть в разі складнощів з боку західних облрад бути вилучені з закону і норми про необхідність узгодження з облрадами самої угоди?

В сьогоднішніх умовах, коли я очолюю комітет, вони навіть міжвідомчу комісію ліквідували, а міністр Проскуряков такий наляканий, що навіть не зреагував на рішення комітету включити трьох осіб з комітету до колегії Мінекології – мене як голову комітету та двох заступників. Включили тільки одного заступника, що входить до складу правлячої більшості. В історії українського парламентаризму ще такого не було. Тож очевидно може бути все – зміни до закону можуть ставитись на розгляд сесії без погодження комітету. Але це вже їм буде набагато важче робити, оскільки буде реакція, і не буде вже так тихенько, як зі змінами до законодавства, що відбулися протягом 2011–2012 років. На жаль, ті рішення приймалось не на користь ані екології, ані економіці.

Наприклад, 2 жовтня 2012 року Верховна Рада в період, коли всі зайняті виборами, ухвалила закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання угод про розподіл продукції, яким створила просто тепличні умови інвесторам у розробці національного природного багатства, водночас нехтуючи законами та Конституцією.

Але угоди щодо сланцевого газу і залучення потужних інвесторів влада зараз подає як свою перемогу.

Добре, давайте дивитись на економіку. Я зараз буду говорити, як людина, яка теж вболіває за енергетичну і економічну незалежність України. В статті 6 закону про угоду про розподіл продукції передбачені такі зміни – набуття права власності на земельні ділянки, необхідні для використання надр на умовах угод про розподіл продукції, здійснюється державою відповідно до закону, якщо інше не передбачене угодою про розподіл продукції. Тобто може бути встановлений інший порядок набуття прав власності на землю, ніж це передбачене Земельним кодексом! Мені часто наводять Польщу як приклад, але там, якщо чітко не встановлено, чия це є земля, вона ніколи не буде надаватися в розробку родовищ. Згідно ж змін до нашого законодавства, ця земля може вилучатися для так званих суспільних потреб. На Львівщині, де я живу, багато такої землі, і вже можна уявити, як цю землю починають вилучати рішенням суду для так званих суспільних потреб. Це вже хотіли зробити під Євро – і це був бунт, Коліївщина, люди просто готові були за вили взятись.

Також згідно з змінами до закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність, угодою про розподіл продукції може бути встановлений і інший порядок ведення бухгалтерського обліку, фінансово-господарської діяльності та звітності, ніж це передбачене законом. Тобто не буде жодних тендерів на закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти.

В мене є звіт американської сторони, який я буду озвучувати, – вчені вивчали, наскільки наше українське законодавство прилаштоване до подібних робіт. Більше ніж на 150 сторінок один том і другий. Представники серйозних наукових інституцій пишуть, що потрібно внести зміни до Земельного кодексу, що можна розпоряджатися тільки приватизованою земельною ділянкою, а не так, як хоче наша нинішня влада. І вони дають пропозиції внесення змін десь до 50 українських законів, де чітко пишуть, що і як треба врегулювати. Але наша влада цього не чує і все бігом проштовхує, щоб показати в Давосі ніби в нас немає репресій, але є сланцевий газ.

-- «Ґвалт щодо енергетичної незалежності – це просто марево»

Що ви знаєте про дрібну приватну компанію, якій належить 10% з української сторони в цьому «сланцевому» СП?

Я зараз маю на руках угоду між нашим урядом і інвестором на 400 сторінок і буду дуже уважно її аналізувати. Але з’ясовано, що ця дрібна компанія має за собою досить не дрібних покровителів з вищих ешелонів української влади, з «сім’ї». Тому весь цей ґвалт щодо енергетичної та економічної незалежності – це просто фата моргана, марево, яким хочуть закрити очі багатьом людям.

Чи можлива зміна вашої думки щодо видобутку сланцевого газу?

В програмі ВО «Свобода» є цілий розділ, присвячений альтернативній енергії – ми розуміємо і усвідомлюємо важливість енергетичної незалежності. Але ми вимагаємо чіткого дотримання законодавства, міжнародних екологічних норм, інформованості територіальної громади. Коли я очолювала екологічну комісію в Львівській облраді, то взагалі ще не знала, що таке сланцевий газ. Але вже тоді з’являлися люди, які претендували на окремі ділянки сьогоднішньої Олеської площі. Коли ж з’явилася єдина Олеська площа, на сесію облради приїхав представник міністерства і почав переконувати, що негайно треба прийняти погодження видобутку. Ми просили техніко-економічне обґрунтування, але нам, крім листка формату А4, нічого не показали. І від 9 лютого 2011-го року до сьогоднішнього дня робиться все, щоб ніхто не знав, що відбувається. В сьогоднішніх умовах тотальної корупції, збагачення окремої сім’ї і окремих груп я не бачу, що це відбувається для користі нашої держави і для українців.

Може ж бути так, що потім все спишуть на якогось виконроба, який мало зацементував трубу – і від того забруднилися води. А на території Карпатського басейну – вододіл Чорного та Балтійського морів, і, якщо, боронь Боже, щось буде не так, може статись страшна трагедія. Ми вже маємо Радехів, де на прийом громадян до мене прийшов десяток людей з серйозними проблемами, з пухлинами в голові. Там меланж – радіоактивне паливо, і ми декілька років боролися, щоб його звідти вивезли. Ми маємо Дунаївці Хмельницької області, де діти вже народжуються з одною перетинкою в носику. Про це ніхто не думає, проте причепили лейбу: той, хто говорить про екологічні загрози та порушення законодавства, – агенти Путіна і «Газпрому». Давайте краще говорити, скільки агентів Путіна сьогодні сидить в українському уряді. Казати про наркомана, який є у залежності від наркотиків, що він лише в одному моменті став свідомим, – це якраз про нашу виконавчу владу.

Ваші партнери з опозиції вам допомагають в цій боротьбі?

З Кужель ми разом ходимо на круглі столи. На пікетування Донецької адміністрації подавав заявку «Фронт змін», чула, що «Удар» буде оскаржувати угоду з «Шеллом». Фракція «Батьківщини» не голосувала за цю угоду у Харківській облраді. Так що ми не одні в полі воїни.

Хлопці Медведчука, до речі, теж на вашому боці. Чи має ваш комітет якісь свої висновки щодо екологічності видобутку?

Я запропонувала проведення парламентських слухань, але за їх проведення має проголосувати парламентська більшість. На погоджувальній раді я буду пропонувати цю постанову. Але якщо не буде парламентських слухань, ми проводитимемо комітетські слухання. Зараз дуже активізувалися громадські та екологічні організації Донецька і Харкова – я навіть не сподівалась. Люди дуже переймаються тим, що нам хотіли підсунути «кота в мішку».

-- «Перше виїзне засідання комітету буде у Чорнобилі»

Чи в комітету, що ви очолюєте, є реальні повноваження впливати на екологічну ситуацію?

В комітеті паритет: з 14 членів 7 – це Партія регіонів і комуністи і 7 – демократи. Звичайно, що реальні – фінансові і контролюючі – повноваження у виконавчої влади, але на кожному засіданні комітету я ставлю конкретні питання щодо порушень законодавства, зокрема в тих же Дунаївцях, де шкідливе виробництво по документах закрите, але вночі працює.

{-3}

Це окрім підготовки законодавчої бази. На жаль, багато законів, що готував комітет, не були підтримані в сесійній залі. Наприклад, зміни до Водного кодексу щодо тієї ж забудови прибережних смуг не приймаються з четвертого скликання і суспільство про це не знає.

Перше виїзне засідання комітету буде у Чорнобилі – хочемо поїхати, подивитись стан виконання загальнодержавної програми, бо грошей багато було витрачено, потім їдемо в Кривий Ріг, Калуш…

В комітеті паритет, тобто доводиться шукати компроміси. Це вдається?

В нас були дуже бурхливі дискусії щодо плану роботи, але зрештою все вдалося.

«Регіоналка» Юлія Льовочкіна нещодавно пропонувала ввести податок на товари в упаковці. Ваша фракція підтримала б такий проект?

Поки що такого законопроекту в нас немає.

Він минулого скликання був зареєстрований.

Але в нас його ще немає. Звісно, проблема з побутовими відходами в Україні не є вирішеною. Немає державної програми поводження з цими відходами, і, на жаль, «регіоналка» Льовочкіна з пропозицією такої програми не виходила. Наш комітет вже це обговорював, і ми маємо намір ставити це питання перед Кабінетом міністрів. Україна без цієї стратегії топиться в смітті, і серйозних заводів щодо переробки ТПВ, крім Харкова, не існує. Проекти «Чисте місто», які були анонсовані, серйозних результатів поки що не дали.

Ви зареєстрували законопроект про підвищення екологічного податку для місцевих бюджетів. Які в нього шанси пройти в Раді?

Цього я не можу сказати, але я знаю свій обов’язок. Ми маємо проблему на місцях – там є забруднюючі підприємства, які зареєстровані в Києві, обласних центрах, а території, на яких вони розташовані, мають серйозні проблеми. Цей законопроект є певним поверненням до Бюджетного кодексу, який був раніше. Ми бачимо, що відрахування до загального фонду держбюджету з кожним роком збільшується за рахунок місцевих бюджетів. Цей процес треба зупинити. І першою моєю постановою був мораторій на ухвалення законів, які обмежують права місцевого самоврядування.

Завершимо тим, з чого почали – газом, тільки не сланцевим, а природнім. Чи ви можете прокоментувати активізацію на чорноморському шлейфі пана Ахметова?

Я це не можу коментувати. Але я спостерігала ще у Львові, як дуже часто дослідження відбувалися за державні кошти, а потім ліцензії на ті надра отримували приватні структури. Це є приводом для серйозної розмови на державному рівні – що відбувається з нашими надрами, хто скільки видобуває і заробляє, і що з цього має український народ.

Джерело фото: torezdon.blogspot.com, ipress.ua, vk.com, job-sbu.org