Віктор Пинзеник: Вексель відкриває унікальні можливості для зловживань
Екс-міністр фінансів про нереальність бюджету та «дерибан» грошей через Кіпр
Ситуація з виконанням державного бюджету аж ніяк не відповідає щоденним повідомленням влади про суцільне «покращення». За підсумками першої половини 2013 року можна зробити висновок: нереальні показники «з успіхом» провалені. Щоб урятувати ситуацію, уряд озвучив купу ініціатив, які мали б стати додатковим джерелом доходів. Та деякі з новацій настільки радикальні, що вже викликали хвилю обурення і в суспільстві, і в експертному середовищі.
Податки для заробітчан, на валюту та нерухомість, як вважає екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник, рівнозначні збиранню грошей за подих повітря.
Відомий економіст, урядовець та народний депутат з фракції «Удар», навіть з огляду на ранішні заклики забирати країну із шляху кредитування, тепер констатує: ситуація погіршилася настільки, що без нових позик Україні не вижити. Про це, а також про абсурдність нинішніх реформ політик розповів в інтерв’ю «Главкому».
-- «Бюджет за доходами не виконується»
Вікторе Михайловичу, пройшла фактично половина 2013 року. Вже можна говорити, що виконання бюджетних показників під загрозою?
Бюджет за доходами не виконується. Я не знаю, якими даними керуються ті, хто озвучує оптимістичні оцінки. Але по доходах бюджет далекий від намічених показників.
Провал доходів був очевидний ще тоді, коли бюджет приймався. А вже зараз фактичні дані дозволяють точніше оцінити реальний стан його виконання. Закон затвердив зростання доходів на 9,2%. Для того, щоб бюджет був виконаний цього року, доходи в перші п’ять місяців мали б зрости на стільки ж. А ми маємо фактичний приріст бюджету за ці п’ять місяців всього 2,4%. Тобто в чотири рази менше, ніж передбачено законом.
Така ситуація буде тривати до кінця року?
Я прогнозую, що до кінця року невиконання доходів буде 20-25 мільярдів гривень. Я роблю оцінку по загальному фонду державного бюджету. Цифра ще буде уточнюватись, але недалеко від названої суми. Це серйозне невиконання. Це означає, що дефіцит бюджету буде в півтора рази більше, ніж затверджено законом.
Чи можна запобігти подальшому збільшенню дірки? Як скоротити цей дефіцит?
Зараз є дірка. Це означає, що наростає нестача джерел фінансування видатків. Очевидно, з позиції відповідальності влади перед країною, бюджет мав би бути переглянутий. Я не поділяю думку, що в бюджет треба «напихати хотєлкі». Для такого оптимізму немає підстав. Так, бюджет потрібно переглядати. Але філософія перегляду мала б полягати в секвестрі, у приведенні видатків у відповідність до ресурсу. Ресурсу немає. Це не означає, що є проблеми тільки у видатках. Обов’язково необхідно закрити податкові дірки та схеми уникнення оподаткування.
7 червня Верховна Рада мала заслухати звіт уряду щодо виконання державного бюджету на 2012 рік. Але опозиція з самого ранку заблокувала трибуну. Коли тепер буде заслуханий звіт?
Коли буде врешті заслуханий цей звіт, я не знаю. Заслухати його можна було вже давно. Але так, як інколи розглядаються питання в парламенті, їх можна не слухати. Скоро будуть збирати депутатів, перерахують назви сорока чи п’ятдесяти законів, швиденько проголосують, хто «за», хто «проти». У нинішньому парламенті навіть друге читання зникає – з таким я стикаюся вперше. В другому читанні приймається закон за кілька хвилин: виходить доповідаючий, називає 100 поправок, 97 відхилені, три поправки враховані, голосують «за» чи «проти». І без особливих дискусій закон прийнято. Якщо говорити про такого роду слухання, то воно абсолютно нічого не варто. Питання ж не в тому, щоб просто заслухати звіт про виконання бюджету. Логіка слухання полягає не в тому, щоб зайняти чимось свій час.
Думаю, що звіт цей буде стояти в порядку денному наступного тижня. Але, щоб говорити про якісь серйозні висновки, це має бути слухання по повній процедурі. Це принципове питання. Від констатації проблем минулого року вони не зникнуть, але важливе виявлення і розуміння проблем, які були в попередньому році, які спостерігаються зараз. У такому разі розгляд звіту може бути корисним.
Якщо далі говорити про очікування від цього року. Деякі агентства вже спрогнозували зниження курсу гривні до 9 гривень за долар до кінця 2013 року на фоні скорочення валютних резервів. Які ваші прогнози?
Якби це була б інша країна, то було б легко спрогнозувати. В країні, де керуються логікою, вимогами економічних законів, вживаються зовсім інші дії. Очевидно, що курс тоді вже б давно не був 7,993 грн. А там, де керуються незрозумілою логікою, чи ця логіка, взагалі, відсутня, спрогнозувати що-небудь неможливо. Очевидним є, що проблема курсу залишилася - вона нікуди не ділась. Дисбаланси, які впливають на курс, як були, так і лишились. Не треба тішити себе ілюзіями, що населення стало менше купувати долари. Не населення робило цю проблему.
Дефіцит торгівлі збільшується. Дірка наростає. Друга частина дірки – борги - покривається новими позиками. Тобто курс тримається тільки за рахунок позик. Надійна опора курсу – експорт. А позика залежить від бажання позичати. І це бажання колись увірветься. Тому що наша країна постійно нарощує борги. Проблеми в платіжному балансі не зникли, а те, що заводиться з позитивом – тільки завдяки тому, що склалась сприятлива кон’юнктура на зовнішніх фінансових ринках. Та завтра вона може змінитись. При збереженні статус-кво неминуче настане межа, за якою бажання позичати Україні гроші зникне. І перше рішення, яке мало б бути прийнято давно – припинити встановлювати «радянський» курс долара, дати йому можливість реагувати на ситуацію.
-- «МВФ здійснив «туристичну» поїздку в Україну»
Щодо того, що нам перестануть позичати. В середині квітня був оприлюднений Огляд світової економіки, підготовлений експертами МВФ. Він спрогнозував нульовий приріст ВВП України за результатом 2013 року. Згідно прогнозу уряду, ВВП має становити 2,5-3,4%...
Від закликів економіка не росте! Від добрих побажань – також. Можна скільки завгодно говорити, що економіка буде рости, але від цього рости вона не буде. Ми маємо результати першого кварталу: -1,1%. Уряд буде виправляти це на плюс? Паличку додадуть? Мінус не стає плюсом без дій. Економіка не має підстав для росту. Ми маємо проблеми і боргові, і курсові, і проблеми з інвестиційним кліматом. З чого економіка може зрости? Економіка росте тільки на папері в уряді. А в реальності маємо спад економіки впродовж трьох кварталів підряд.
З огляду на це, МВФ дасть Україні кредит? З 4 червня керівником місії МВФ в Україні замість Крістофера Джарвіса був призначений спеціаліст з великим досвідом в країнах, де економіка розвивається, - Ніколай Гєоргієв. За певною інформацією, його завдання: або змусити Україну виконати зобов’язання перед Фондом, або переконати МВФ, що Києву не потрібно видавати жодних кредитів.
Валютний Фонд – це спеціальний кредитор. Більшість країн не потребує послуг МВФ. Чому? Бо їм і так позичають. У них немає проблем із позиками. Але цей спеціальний кредитор не дає кредитів безумовно. Він вимагає позбутись проблем. А ці проблеми – українські, а не Валютного Фонду.
Що відбувалось в останній час? Два рази МВФ здійснив «туристичну» поїздку в Україну. Все гарно: подивились, зустрілись, поїхали. Бо коли є бажання знайти спільну точку зору, то приїзд місії закінчується щонайменше заявою про те, про що домовилися. А те, що ніяких подібних повідомлень не було, є свідченням того, що домовленості про кредит немає. А це дуже недобрий сигнал.
Недобрий? Ви ж самі раніше в інтерв’ю «Главкому» говорили, що країна має відмовлятись від шляху кредитів, і це можливо. Змінили свою думку? Наскільки потрібен нам цей кредит від МВФ в 15 мільярдів доларів?
Україна, на жаль, настільки влізла в борги, що без нових позик вийти з ситуації не може. Не можна зараз кавалерійською атакою розрубати кредити, позбутися їх за один раз. Я не люблю державних боргів, але не кажу, що їх можна позбутись одним помахом пера. Дуже важливо почати їх позбуватись. Однак і при таких діях це означає перепозичати кошти для обслуговування своїх боргів. А позичати гроші для країни стає проблемою.
Я назву тільки одну цифру. Україні протягом дванадцяти місяців треба повертати 60 мільярдів доларів зовнішніх боргів. Ця цифра мене шокує! Я дивуюсь олімпійському спокою, який панує в інститутах влади стосовно проблеми. Сума, яку треба повертати, немає надійних стабільних джерел. Експорт не забезпечує потреби навіть імпорту. Резерви і близько не пахнуть такою сумою. Та й втрачати їх недопустимо. Отже втримати ситуацію можливо тільки, позичивши протягом року 60 мільярдів доларів. Це всі кредити – не тільки урядові, це й кредити суб’єктів господарювання. Але всі вони мають відношення до курсу. Це серйозна проблема. І п’ять років жити з такою бомбою із заведеним механізмом – недопустима річ.
Я не кажу, що завтра країна може позбутись необхідності брати кредити – це неможливо. Але Україна має стати на шлях, на якому буде позбуватися залежності від зовнішніх кредитів і ризиків, які несе така ситуація.
-- «Гроші, які раніше були в банківському секторі, зникнуть»
Якщо говорити про джерела, якими влада намагається наповнювати бюджет. Як вам ідея податку на доходи заробітчан. Що це дасть, окрім того, що призведе по погіршення матеріального становища родин заробітчан?
Якщо мова йде про соціальний внесок – це не прибутковий податок, - я нічого не бачу поганого. Наголошую: якщо це добровільна сплата. Якщо людина хоче бути учасником програми пенсійного забезпечення, вона може потихеньку оплачувати страхові платежі для отримання пенсії. Тим більше, що в багатьох країнах такі страхові платежі роблять самі громадяни. Як добровільний інструмент це можливо.
Якщо ж це розглядати як спосіб оподаткування переказів грошей, то нічого доброго з цього не вийде.
Заробітчани почнуть приховувати прибутки? Можна вже спрогнозувати тотальну «тінізацію» переказів?
Звичайно.
Скільки може втратити від цього держава? Дійсно, що українську економіку рятують саме заробітчани?
7-8 мільярдів доларів – це та частина платіжного балансу, яку закривають громадяни України, це половина дефіциту торгівлі товаром. Якби цих людей не було, дірка платіжного балансу була б значно більшою.
Та зникнення з легального обліку – це не означає, що зникнуть ці гроші. Не думаю, що люди у зв’язку з цим нововведенням кинуть свої місця роботи і приїдуть сюди. Просто канали притоку будуть нелегальними. Гроші, які раніше були в банківському секторі і були інструментом обслуговування економіки, зникнуть звідти. Для економіки це недобре. Ресурси зникають. Бо люди будуть боятися показувати їх в легальному вигляді. Вони будуть використовувати різні схеми неофіційного переказу грошей.
Постійними дискусії точаться і навколо податку на нерухомість. Навесні в міністерстві доходів та зборів попереджували, що з 15 квітня українці почнуть отримувати квитанції для сплати такого податку. Але через те, що в Україні нараховують збори не від оціночної вартості житла, а від його площі, селяни можуть потрапити в ситуацію, коли за свою нерухомість будуть платити більше, ніж чиновники і олігархи. Якісь плюси в цій ініціативі є?
В нас немає такого податку – це не податок на нерухомість. Бо те, як цей податок виписано… краще такого податку не збирати. Витрати на адміністрування такого податку будуть значно більшими, ніж суми, які вдасться зібрати.
Навколо цього податку йдуть популістські ігри нібито хтось із заможних буде оподатковуватись.
Податок на нерухомість має інше призначення. Треба розуміти природу цього податку.
-- «Як дерибанили гроші через Кіпр, так і будуть дерибанити»
Ще одна не менш дивна ініціатива – новий податок на валюту у розмірі 1% з усіх валютообмінних операцій. Вона дійсно може стати реальним додатковим джерелом доходів бюджету?
Якщо в когось є дефіцит ініціатив, дефіцит ідей, то я підкажу їм ще кращий спосіб. Закупити лічильники на обличчя кожної людини і встановити податок на подих повітря. Геніальна ідея! Введіть ще такий податок. Бюджет буде завжди повний – бо дихати хочуть всі.
…Це податок на експорт. Він абсурдний. Особливо для країни, що переживає хронічну нестачу твердої валюти.
Щодо додаткових джерел для бюджету. Тут варто замислитись над іншими речами. Повно людей не платять податки. Чи треба вигадувати нові податки, якщо немала частина людей не платять існуючі? Згадаймо Кіпр. Це не джерело? Та через цей канал дехто взагалі не платить податки. Ми щойно зачіпали податок на нерухомість, який нібито мав охопити заможних. Та заможні в принципі не платять податки. Тому що у них є Кіпр і так далі. Так закривайте це, а не говоріть про порівняно невеликі кошти, які вони заплатять за свої будинки і квартири. І це важливо вже не тільки з точки зору наповнення бюджету. Це також дуже важливо з точки зору інвестиційного клімату, коли немає дискримінації в оподаткуванні, коли всі працюють на рівних умовах. Це означає рівні умови конкуренції, тобто спокійно можна працювати, не чекаючи ударів чи навіть знищення в результаті податкової дискримінації.
Неможливо обійти і видатки бюджету. Скоротити видатки і, тим самим, привести у відповідність до зібраних податків свої апетити. У нас всі чомусь думають, що треба шукати тільки, де взяти. Ні, треба думати і, де скоротити. Для цього достатньо каналів.
Ви особисто працюєте в цьому напрямку? Готуєте відповідні законопроекти?
Це не зможе зробити опозиція. У нас просто немає голосів для таких рішень.
Ну якщо цього не робить, наприклад, влада, треба ж комусь цим займатись.
Влада має розуміти свою відповідальність. Опозиція ж має з розумінням ставитися до потрібних у нинішній ситуації ініціатив влади. На жаль, зараз немає до чого проявити розуміння, бо подібними ініціативами навіть не пахне.
Якщо ви вже зачепили проблему оподаткування з Кіпром. Проекти законів про денонсацію угоди щодо уникнення подвійного оподаткування доходів та майна були провалені. Верховна Рада в більшому складі відмовилась оподатковувати гроші, які виводять на Кіпр. Що це означає для України? Що чекає на її економіку?
Це означає, що як дерибанили гроші через Кіпр, так і будуть дерибанити.
Ми постійно чуємо повідомлення: якась українська компанія продана за мільярд доларів. В Україні цей мільярд підлягає оподаткуванню. Уточню: якщо українська компанія продає нерухомість, майно, активи. Але коли продаж іде через Кіпр, оподаткування немає! По суті, це сигнал: люди вивозьте гроші на Кіпр, засновуйте там компанії, через ці компанії купуйте українські підприємства, і не платіть податків. Схема відома.
Уряд підготував нову угоду…
Так! Але вона не закриває згаданий канал – цей канал лишається!
Угода між Радянським Союзом і Кіпром поставила нас у програшну ситуацію. Союзу вже давно немає, а угода діє.
Ми запропонували зробити кроки, щоб досягти укладення нормальної угоди. Готуючи відповідний законопроект, я розумів, що наступного дня мала ратифікуватись урядова угода. Моєю метою не було на один день денонсувати чинний документ. Була запропонована схема: ми денонсуємо чинну і не ратифікуємо нову угоду з Кіпром.
Діалог в парламенті з цього приводу був. Не знаю, чим керувалась більшість в цьому випадку, не підтримуючи внесений проект. Чим завгодно, тільки не інтересами країни та її громадян.
-- «Вексель – це звичайний папірець»
В чиї інтереси входить так звана «вексельна» реформа? І що саме означає подача таких законопроектів на розгляд? Це свідоцтво дійсно глибокої бюджетної кризи?
Давайте поставимо питання: що саме збирається вирішити вексель, яку проблему. Проблему нестачі грошей? Вона так не вирішується. Бо вексель – це не гроші. Якщо є нестача грошей, шукають або доходи, або, як скоротити видатки, або одне і друге. Вексель проблему не вирішує.
Якщо це робиться для боргів, то для боргів уже є стандартні інструменти. Щоб профінансувати видатки, немає потреби вигадувати через пень колоду якийсь спосіб. Є ОВДП. Випускайте єврооблігації, залучайте гроші, відшкодовуйте або ПДВ, або залучайте гроші і фінансуйте видатки.
Очевидно, за векселем стоять зовсім інші мотиви, які не мають відношення до вирішення проблем країни.
Давайте докладніше зупинимось на мотивах. Чим стануть фінансові векселі для українського бізнесу, виробничого сектору, інвестиційного іміджу країни?
Вексель відкриває унікальні можливості для зловживань.
От ви виконали роботу для бюджету. Вам кажуть: грошей не дамо – дамо вексель. Вексель – це звичайний папірець, де написано, що вам, можливо, повернуть гроші через п’ять років. Але у вас працюють люди, і ви їсти хочете. Вам треба перетворити ці векселі в гроші. Яким чином це можна зробити? Може знайдеться добрий дядечко, який купить у вас вексель? Купить, по-перше, той, хто має можливість перетворити це зобов’язання в гроші, а, по-друге, купить, напевно, з величезним дисконтом.
Ви говорите про те, що опозиція не здатна змінити такі розклади, бо не має більшості. Але щодо того, що коїться із самою опозицією. Вона втрачає навіть «меншість». Із «Батьківщини» продовжують виходити «тушки». Ви обговорюєте у себе в фракції цю проблему? Чи тисне влада на «ударівців»? Як саме?
Тиснуть на всіх! «Удар» не виняток. Але треба усвідомлювати свою відповідальність перед громадянами, бо обирали не одну окрему людину. Голосували за політичну силу – навіть по мажоритарній частині. Всі йшли під певним брендом, і люди значною мірою голосували саме за цей бренд. Це проблема моралі людей, які потрапили до парламенту.
Думаю, «Батьківщина» розуміє свої внутрішні проблеми, зробить необхідні висновки і реалізує правильні рішення.