Павло Розенко: Оформляти субсидії треба вже сьогодні. Поки немає черг

Павло Розенко отримав посаду міністра соціальної політики в грудні минулого року за квотою Блоку Порошенка. Відверто кажучи, великої черги бажаючих зайняти це крісло не було. Перед керівником відомства ставилося багато надзавдань: провести ряд непопулярних реформ в пенсійній сфері, в системі соціального захисту та й в самому міністерстві, де, як стверджують деякі представники нинішньої коаліції, працювали корупційні схеми. І все це - на тлі економічної кризи та війни на Сході країни, мешканцям якого уряд теж змушений допомагати.

Розенко - не новачок в Мінсоці. Ще в лютому 2005 року він посів місце першого заступника тодішнього міністра праці та соціальної політики В’ячеслава Кириленка. Потім керував службою соцполітики Секретаріату президента Віктора Ющенка, був першим заступником у міністра праці Людмили Денисової, працював незалежним експертом з питань соціальної політики Центра Разумкова.

Зайшовши в 2012 році разом із «Ударом» до Верховної Ради, Розенко став заступником голови профільного комітету. Цілком можливо, що у парламенті VIII скликання, куди Розенко потрапив за списками Блоку Порошенка, він міг би й очолити цей комітет. Та президент і прем’єр «побачили» Павла Валерійовича в міністерському кріслі.

На зустріч з «Главкомом» міністр приходить доволі виснажений. «Важкі переговори з МВФ», - пояснює він. Одразу зізнається, що перші 15 днів нового року були критичними для соціальної сфери і обіцяє коли-небудь в мемуарах розповісти, в яких умовах довелось працювати нинішньому уряду.

-- «На початку року казна була абсолютно порожня»

Павле Валерійовичу, уряд запропонував зміни до бюджету на 2015 рік, за які Рада має голосувати вже на позачерговому засіданні 26 лютого. Що змінено в соціальних статтях?

Щодо соціальної сфери в бюджетних ініціативах є дві основні речі.

Додається 12,5 мільярдів гривень компенсації через систему субсидій. Це потрібно у зв’язку зі збільшенням цін на газ і на житлово-комунальні послуги. Воно відбудеться, це неминучий факт. Але підвищення цін в Україні має відбутися лише після серйозної реформи субсидій, ця система повинна мати достатньо ресурсів, щоб найбільш незахищені люди не відчули цих різких змін.

Також йдеться про збільшення фактично до 3 мільярдів гривень допомоги, яка буде надаватися тимчасово переміщеним особам. В державному бюджеті на 2015 рік була зафіксована занадто оптимістична цифра – 500 мільйонів для виплат особам, що переїжджають із зони антитерористичної операції. Робився розрахунок на те, що, може ситуація якось заспокоїться, і люди будуть менше переселятися, будуть повертатися в свої домівки. Але сталось так, що цієї цифри (0,5 млрд. грн) нам вистачає рівно на два місяці. І ми ж бачимо, що ситуація, навпаки, тільки більше загострюється.

А трьох мільярдів, вважаєте, вистачить?

Думаю, має вистачати, і розрахунок на три мільярди дозволить вже закрити питання до кінця року. Все-таки у нас є сподівання на те, що Мінські угоди мають спрацювати, і ситуація буде заспокоюватися. Держава, зрозуміло, не може компенсувати все одразу, не може забезпечити всіх житлом, не може всім повернути їхні заробітки чи всіх працевлаштувати. Ми зіштовхнулися з реальною гуманітарною катастрофою. На жаль, я бачу, що останні дії російських терористичних військ спрямовані якраз на соціальний і гуманітарний вибух в Україні навколо теми переселенців. Адже якщо раніше була, скажімо так, війна війська проти війська, то останні кілька місяців ми яскраво бачимо зміну тактики, коли знищується вся інфраструктура українських міст і сіл, коли бомбардуваннями просто стираються з мапи цілі населенні пункти. Терористи просто знищують всі будинки, роблять неможливим повернення людей в свої домівки навіть після завершення активних бойових двій.

Чи є підрахунки, скільком людям вже немає куди повертатися?

Сотні тисяч родин втратили домівки. Та порахувати точно надзвичайно важко. Наприклад, Дебальцеве фактично знищено, мешканцям таких населених пунктів, як Піски, Авдєєвка, Вуглегірськ практично теж вже немає, куди повертатися.

Стосовно бюджетних змін. Рівень інфляції в новому варіанті бюджету на цей рік підвищений з 13 до 26%. Але при цьому уряд не змінює соціальні стандарти. Рівень мінімальної заробітної плати та прожитковий мінімум до грудня поточного року залишатиметься на старому рівні. Отже, більшості пенсіонерів пропонується жити на 1 долар на день. Ви уявляєте, як це їм робити?

Ми можемо багато говорити про прив’язку соціальних стандартів до індексу інфляції, але можливості держави підвищувати соціальні стандарти залежать виключно від стану економіки, від того, чи є додатковий ресурс. Так от – у держави сьогодні додаткового ресурсу немає. У держави немає навіть ресурсу, щоб вчасно платити ті мізерні пенсії, які на сьогодні є. Мало хто про це знає, та думаю, колись в мемуарах я ще розкажу, як складалися для нас 15 днів першого місяця 2015 року, коли стояло питання: де, взагалі, взяти кошти, щоб виплатити пенсії?

Може, не будемо чекати ваших мемуарів?

На початку року казна була абсолютно порожня. І тільки титанічні зусилля президента і прем’єра відкрили можливість профінансувати ці статті, про які ми говоримо.

Ситуація проста. 1, 2, 3, 4 січня – святкові дні. А 5 січня нам вже треба було виплатити пенсії всім військовим пенсіонерам одночасно. 7, 8, 9, 10, 11 січня – знову вихідні дні. У вихідні дні не працюють підприємства, а отже Пенсійний фонд не отримує жодної копійки соціальних внесків, на які може розраховувати. І це все накладається на курсові стрибки, на те, що економіка держави падає, на війну, яка вимиває ресурси. Не хотілося б дуже драматизувати ситуацію. Але, повірте, перші два тижні 2015 року були для соціальної сфери та й для усієї фінансової системи держави надкритичними. Та суспільство цього не побачило, не відчуло на собі. Були знайдені можливості для того, щоб не затримати ні пенсії, ні соціальні допомоги.

Тож, де Яценюк і Порошенко взяли кошти, якщо казна, як ви кажете, була порожня?

Знов таки кажу, ця робота була здійснена на найвищому рівні. Найголовніше – люди отримали результат. Яким чином це було зроблено – це вже хай залишиться для історії.

Але треба розуміти, в якій ситуації ми знаходимося. І говорити про те, що ми зможемо проіндексувати все і одразу, не можна. Для цього ми мусимо фінансувати, в першу чергу, армію. Ті додаткові 60 мільярдів гривень, які ми виділили в цьому році на Збройні сили, а в цілому – це понад 80 мільярдів, в звичайний час, безумовно, потрібно б було спрямовувати на підвищення соціальних стандартів. Та сьогодні ми дозволити собі цього не можемо. Якщо не буде забезпечена армія, не буде і держави.

Нам треба розворушити економічні процеси, провести швидкі реформи, щоб хоча б в 2016 році ми мали додатковий ресурс для індексації заробітних плат, пенсій тощо. Ми поставили перед собою дуже амбітне завдання. І з 1 грудня 2015 року ми передбачили все-таки збільшення мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, пенсій на 13%.

Ви розумієте, що в умовах нинішнього зростання цін – це абсолютно нічого.

Давайте не забувати, що в 2014 році і цього зроблено не було. В 2014 році були заморожені всі соціальні стандарти, всі індексації зокрема. Тому, знаєте, все-таки проіндексувати і збільшити пенсії, заробітні плати на 13% в грудні буде надзвичайно важко з огляду на стан економіки, а також на те, що ситуація на Сході не заспокоюється. Це реально амбітні плани. І для того, щоб їх реалізувати, треба зробити дуже багато. А так, автоматично, за помахом якоїсь чарівної палички, гроші в державному бюджеті не з’являться.

Також в змінах, запропонованих Кабінетом міністрів, йдеться про те, що на 3,9 мільярдів гривень будуть зменшені дотації Пенсійному фонду. За рахунок чого це буде здійснено?

Це буде здійснено за рахунок певної оптимізації пенсійного законодавства. Зараз розробляються і будуть внесені у Верховну Раду відповідні зміни. Вони будуть стосуватися питань режимів спеціальних пенсій. Будуть посилені вимоги для отримання спеціальних пенсій. Буде збільшений необхідний страховий стаж для можливості пільгового виходу на пенсію. Через це Україна має пройти, бо у нас є цілий ряд спеціальностей, які дають можливості в досить молодому віці людям виходити на пенсію. Це перше. Друге – безумовно, будуть внесені певні обмеження на отримання пенсії, зокрема працюючими пенсіонерами – це прокурори, судді, народні депутати, державні чиновники тощо. Це обмеження, на які ми можемо і зобов’язані піти. Тому що можна дуже багато говорити про те, за рахунок чого можна збільшити доходи Пенсійного фонду, але треба пройти і через зменшення видатків.

-- «Я мав дуже непрості переговори з представниками МВФ»

Щодо спеціальних пенсій. Які з них зараз найвищі?

Після введення відповідних змін до законів України нарахування нових пенсій не може бути вищим, ніж 10 прожиткових мінімумів. На сьогоднішній день це біля 9,5 тисяч гривень. Але була введена інша норма, коли пенсії, які перевищують суму 3654 гривні ще додатково оподатковуються. Тобто діє обмеження високих пенсій і додаткове оподаткування - 15% податку на доходи фізичних осіб. Таким чином певний рівень соціальної справедливості зберігається і унеможливлює ситуацію, яка була ще три роки тому, коли мінімальна пенсія складала 700 гривень, а максимальний розмір пенсії, яка нараховувалася Пенсійним фондом, міг складати 20 тисяч гривень. Таких розривів в сучасній пенсійній системі вже не буде.

Якщо ще кілька років тому спецпенсії прокурорам, суддям, народним депутатам, державним службовцям, чиновникам найвищого рівня, членам Кабінету міністрів розраховувалися у розмірі 90% від їхньої заробітної плати, то сьогодні ця сума вже не перевищує 60%. Для звичайної людини в звичайній пенсійній системі – це складає приблизно 50-55%. Зараз для таких працюючих пенсіонерів, як судді, прокурори, народні депутати, інших чиновників, ми ще й поставимо вибір: або ти працюєш і отримуєш заробітну плату, або ти спеціальний пенсіонер і отримуєш пенсію. Спецпенсіонери, за нашою ідеєю, будуть позбавлені права отримувати заробітну плату і пенсію. Це вже європейський принцип. Та для звичайних пенсіонерів ми застосовувати його не будемо. Це несправедливо в наших умовах. Хоча в Європі якщо ти працюєш – то ти працюєш, якщо ти пенсіонер – то ти пенсіонер. Таким чином ми ще й підемо на омолодження і державного апарату, і суддівського, і прокурорського корпусу.

Якщо нас Верховна Рада підтримає, такі ініціативи будуть ухвалені і вступлять в дію вже з 1 березня.

Скорочення пенсій важко назвати повноцінною реформою, погодитесь?

Ми в принципі будемо відмовлятися від системи спецпенсій в Україні і все-таки переходити на єдиний принцип нарахування пенсії для всіх категорій громадян. Але в усьому світі є механізми підтримки певних категорій спеціальностей, які варто було б підтримувати, і ми також будемо пропонувати відповідну систему. Будемо пропонувати запровадження пенсійної системи, де будуть використовуватися елементи накопичувальної системи, елементи недержавної пенсійної системи, за допомогою якої держава зможе підтримувати певні категорії професій. Але солідарна система і принцип нарахування пенсій мають бути єдині. Ми будемо пропонувати, щоб Україна переходила на трирівневу модель пенсійного страхування, коли буде існувати система солідарна, накопичувальна, коли буде розвинута система недержавного пенсійного страхування. Ця система у нас в законодавстві записана уже понад 10 років. Вона не працює, але ми будемо її запускати. Ми готуємо вже комплексні зміни, які запустять і нові принципи нарахування пенсій в солідарній системі, і підґрунтя до запуску накопичувальної системи.

Ви завжди критикували ідею підвищення пенсійного віку як інструмента наповнення Пенсійного фонду, говорили, що «овчинка выделки не стоит». МВФ, навпаки, вимагав підвищити пенсійний вік для українських чоловіків до 65 років. І це було одним з тих пунктів, що ускладнював переговори з кредитування. Та Україні вдалося «встояти». Які аргументи використовували сторони в цій дискусії?

Безумовно, в переговорних позиціях Міжнародний валютний фонд пропонує моделі, які, в принципі, вже використовуються в усьому світі. І через модель підвищення пенсійного віку пройшли всі країни Європи. Очевидно, що таку саму модель, як реформування цієї системи, пропонували експерти МВФ. І в попередньому меморандумі, який був наданий на розгляд до уряду, стояло питання необхідності підняття пенсійного віку для чоловіків до 65 років.

Я не хочу вдаватися в деталі і подробиці дискусії… Переговорний процес був непростий. Мені дуже приємно, що влада зайняла єдину і принципову позицію. Питання – підвищення пенсійного віку - обговорювалося навіть на рівні президента і керівника МВФ, на рівні світових лідерів. Нам вдалося переконати, пояснити, що проблема нашої нинішньої пенсійної системи – зовсім не в тому, що чоловік мало працює.

У пенсійній системі України є насправді дві інші проблемі точки. Це мізерні заробітні плати, з яких сплачуються невеликі відрахування у Пенсійний фонд, і рівень тіньової економіки. У нас, за оцінками експертів, біля 200 мільярдів гривень щороку платиться в тіньовому секторі економіки. І без вирішення цих двох принципових питань ми можемо пенсійний вік підвищувати до 100 років, все одно ми не збалансуємо бюджет Пенсійного фонду, а лише спровокуємо загострення.

Тим більше, що ідея підвищення пенсійного віку відверто була дискредитована у нас в 2011 році. Саме тоді не була проведена комплексна пенсійна реформа, яка б охоплювала зміни всієї пенсійної системи, яка б могла надати результат. Було підвищення лише пенсійного віку для жінок на 5 років. Але підвищення пенсійного віку для жінок – це не є реформа. Несправедливість в пенсійній системі залишилась, спецпенсії ніхто не чіпав, накопичувальну систему не ввели, недержавну пенсійну систему не ввели. Але якщо тоді дотація бюджету Пенсійного фонду складала 50 мільярдів гривень, то сьогодні, вже після підвищення пенсійного віку, - це понад 80 мільярдів. Дефіцит не лише не зменшився, він збільшився.

І я особисто говорив представникам МВФ., що ми вже маємо досвід і маємо негативний досвід. Якщо ми просто сьогодні зробимо такий же крок для чоловіків, через чотири роки будемо мати такий самий від’ємний результат.

Ми говорили: дайте нам можливість провести економічні і соціальні реформи, які не збурять суспільство, які запустять економіку, які зроблять детінізацію заробітних плат, які дадуть можливість накачати Пенсійний фонд реальними доходами. Нам потрібен час, щоб ці реформи провести. А вимогою підвищення пенсійного віку ми просто підірвемо ситуацію в Україні, і тоді не буде ні реформ, ні покращення соціального становища людей. Та і України може не бути. Давайте говорити відверто. Зовнішні сили, які не хочуть стабільності в Україні, елементарно і легко можуть розкачати ситуацію тут лише на одній темі – темі підвищення пенсійного віку.

Як довго довелося переконувати представників МВФ?

Це були неодноразові, жорсткі і багатогодинні дискусії. І вони точилися навколо одного питання на різних рівнях. Сам процес сьогодні вже не такий важливий. Головне – результат є. Ми знайшли компроміс і зняли питання, яке могло просто розірвати країну.

Щодо детінізації економіки. Є конкретний план, як оці 200 мільярдів вивести з тіні?

Відразу їх вивести, звісно, не вдасться. Але рухатися до цього треба.

Тут комплексне питання. Мова йде не лише про зменшення ставки єдиного соціального внеску. Хоча формально величезне йде навантаження на фонд оплати праці. В тіні працювати легше. Все набагато глибше. Треба дати бізнесу нормально працювати. І найголовніше в цьому питанні легалізації – довіра. Довіра бізнесу до влади.

Але це абстракті пафосні слова. Що конкретно має отримати бізнес?

Довіра складається з багатьох факторів. Перший – зрозумілий – легкі податки і збори.

Другий – позбавлення тиску, регуляторного, зайвого фіскального. Ні для кого не секрет, що працювати в легальному секторі економіки надзвичайно важко, і в тиждень у тебе може бути по 10-12 перевірок, які просто блокують твою діяльність. Кабмін вніс певні зміни щодо дерегуляції бізнесу і буде скасовувати зайві дозволи і ліцензії. З іншого боку, у нас існує мораторій на перевірки. Думаю, що ми дійдемо до того, що просто частина контролюючих і перевіряючих структур буде розпущена, і перші кроки вже в цьому процесі зроблені.

Третій – кардинальне реформування судової системи. Саме через неї здійснюється основне захоплення і незаконне поглинання бізнесу в Україні. Рейдерські захоплення проходять виключно через суди. Бізнес повинен розуміти, що він може захистити свої інвестиції, свої вкладення в чесному і прозорому суді.

Четвертий – непримиренна і рішуча боротьба з корупцією і хабарництвом у владі. І рівний доступ бізнесу до державних ресурсів.

Тобто це комплексне питання. І сказати, що є одна така чудодійна штучка, яка одразу легалізує оці 200 мільярдів, не можна.

Уряд встановив для себе дедлайн для здійснення цих реформ?

Дедлайн нам суспільство встановлює. Ми вже побачили перші кроки уряду, щодо децентралізації бюджетної системи, щодо зміни принципів бюджетної системи, щодо ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ). До змін податкового законодавства є питання. Ми готові готові до конструктивної критики і готові досить швидко вносити зміни в чинне законодавство. Є питання, наприклад, до зменшення ЄСВ. Уряд запропонував свою схему зменшення єдиного соціального внеску, в парламенті, на жаль, ця модель була змінена. Народні депутати запропонували свій варіант зменшення ЄСВ. Сьогодні ми бачимо, що він не спрацював. Ми – уряд – готові дуже швидко внести до ВР зміни до цієї системи.

-- «3/4 пенсіонерів Донбасу отримують виплати на українських територіях»

Кількість переселенців із зони АТО, як ви самі зазначили, збільшується щодня. У вас є дані, скільки пенсіонерів реально виїхали із районів, де ведуться бойові дії, а скільки виїхали, перереєструвалися і повернулися назад?

На жаль, таку інформацію не може мати ніхто. Органи Пенсійного фонду наділені функцією лише надавати пенсію тим людям, які, згідно з законами України, переїхали на територію України. Вони приносять довідки, які відповідним чином проштамповані державною міграційною службою. Пенсійний фонд немає жодних повноважень перевіряти, чи відповідає ця довідка фактичному місцю проживання, чи ні.

Отже, скільки згідно з документами переселилося на території, підконтрольні Україні?

Вже біля 900 тисяч людей, саме пенсіонерів, стоять на обліку і отримують пенсію. Якщо раніше ми казали, що біля 1 мільйона 200 тисяч пенсіонерів мешкали на території, яка не контролюється українською владою, то сьогодні вже 3/4 пенсіонерів Донбасу отримують відповідні виплати на українських територіях.

Як вирішуєте питання оптимізації роботи місцевих Пенсійних фондів в умовах війни? От в Артемівську, принаймні, була проблема. Скажімо так, бракувало рук. Працівники фонду встигали обробляти в місяць близько 2 тисяч заяв, а їх було більше 40 тисяч.

Ми намагаємося дуже оперативно вирішувати такі питання. Та, незалежно від того, коли розглянута заява, нарахування людині йдуть. Вона може отримати пізніше пенсійну виплату. Але вона її отримає в повному обсязі за весь час вимушеної «затримки». Якщо людині, наприклад, з червня не платили пенсію, а вона зараз переїхала на територію, підконтрольну українській владі, після оформлення всіх документів вона отримає всю пенсію за півроку одразу. Гроші є, вони зарезервовані.

Всі органи соціального захисту і Пенсійного фонду сьогодні працюють на виснаження. Навантаження у нас сьогодні йде на п’ять областей: Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку, Одеську, Полтавську і місто Київ. Ну і, безумовно, - на підконтрольні Україні території Донецької та Луганської областей. Ми це розуміємо і посилюємо органи там. У нас фактично люди працюють в цілодобовому режимі. І до реєстрації людей залучені і центри зайнятості, і управління освіти, і в деяких областях навіть управління сільського господарства. Ми намагаємося посилити кадровий потенціал. Ми туди спрямовуємо додаткову комп’ютерну техніку, залучаємо волонтерів. Хоча очевидно, що влада не була готова до такого потоку переміщених осіб.

Який зараз встановлений строк для переоформлення пенсій людям із зони АТО?

Був строк до 1 лютого. Але він стосувався лише тих людей, які ще до жовтня минулого року, до прийняття відповідних постанов уряду, не були зареєстровані на підконтрольній Україні території. Основна маса – біля 90% людей – наскільки знаю, спокійно пройшла перереєстрацію. Але і для інших 10% ніяких бар’єрів чи обмежень немає. Будь-яка людина в будь-який час може зареєструватися, перереєструватися і отримати всі належні собі соціальні виплати.

Скільки на сьогодні складає борг Донбасу в Пенсійний фонд України?

Втрати єдиного соціального внеску досить великі. Наскільки я знаю цифра недоотриманих із непідконтрольній владі страхових внесків складає вже біля 5 мільярдів гривень. Це високі суми для бюджету Пенсійного фонду, які ми недоотримуємо.

Боргів у держави перед пенсіонерами Донбасу, зазначу, не існує. Всі пенсії нараховуються у повному обсязі. Проблема в тому, що немає фізичної можливості доставити цю пенсію в Донецьк, Луганськ чи на іншу територію, яка не контролюється українською владою. Це не наша провина. Кошти є. Але у нас там немає зараз працівників, там не працює банківська система, не працюють органи казначейства, ми фізично не можемо туди завезти готівку. У людей є дві можливості. Або переїжджати на територію України і отримувати кошти. Або чекати поки звільниться територія, поки українська влада відновить свою діяльність в тому чи іншому місті, після того відразу почнуться всі соціальні виплати, пенсії тощо.

Так, я розумію, не всі фізично можуть поїхати переоформити документи. Мені шкода, що терористи поставили цих людей фактично на межу виживання. Але тут немає вини української влади. Ми не можемо принести гроші. прямо туди

Уповноважена з прав людини Валерія Лутковська в інтерв’ю «Главкому» розповіла, що бойовики на Донбасі отримали доступ до українських реєстрів соціальних виплат. Як це сталося? Чому доступ не був заблокований? Чи поніс хтось за це відповідальність?

У мене таких даних немає. Не знаю, звідки такі дані у пані Лутковської. Ясна річ, що локальні мережі, які були на території Донецької та Луганської області, збереглися. Чому вони півроку тому звідти не були своєчасно вивезені чи заблоковані? Очевидно, це питання не до мене. Але я можу сказати, що до загальнодержавної мережі і переселенців, і Пенсійного фонду України з тих регіонів, які не контролюються українською владою, доступу немає. У нас не зафіксовано жодних прикладів проникнення в неї ззовні.

Ось дивіться, конкретна ситуація. В Горлівці, та й в інших містах Донбасу, бойовики розпочали видавати невеликі грошові виплати. Але платять не всім. А лише тим, хто не перереєструвався на українській території. Перед тим, як видати тій чи іншій людині кошти, представники так званої «ДНР» звіряються з реєстром…

Поки що підтвердження такої інформації, що бойовики використовують наші бази даних, у нас немає. На технічному рівні, як мені сьогодні стверджують фахівці, це неможливо. Немає доступу звідти до нашої централізованої системи. Вона побудована не по вертикалі, а по локальній системі. Тобто Горлівка може побачити тільки те, хто там в Горлівці був колись зареєстрований. Але із Горлівки подивитися, чи зареєстрований хтось вже в Запоріжжі, чи у Львові, чи в Києві технічно неможливо.

Загальна кількість переселенців на сьогодні складає вже близько мільйона. Які соціальні гарантії таким людям сьогодні надає держава? Наприклад, часто лунають скарги, що, наприклад, компенсації на оренду житла подекуди затримують на кілька місяців.

Тим людям, які оформили цю виплату, ми намагаємося її забезпечувати регулярно. У нас можуть бути затримки на декілька днів. Мова про місяці не відповідає дійсності.

Щодо житла – об’єктивно всіх забезпечити ним ми не можемо. Цим займаються органи місцевої влади. Вони роблять інвентаризацію наявного житла в селах, селищах, по профілакторіях, санаторіях, і там розміщують людей. Це їхня відповідальність. Зі свого боку, ми намагаємося комунікувати. В тому числі, і через Державну службу надзвичайних ситуацій. У них створений відповідний реєстр житлових будинків, де можна, переселенцю знайти собі місце.

Безумовно, надзвичайно актуальна соціальна адаптація цих людей. І державі треба бути більш активною з точки зору пошуку роботи для цих людей.

Чи не тому ви звільнили голову Державної служби зайнятості Юрія Харченка? Кого підшукали на його місце?

Мене відверто обурила та ситуація, яку я побачив в Службі зайнятості, коли прийшов на посаду міністра. У мене склалося таке враження, що керівництво Державної служби зайнятості просто не розуміє, в якій ситуації сьогодні знаходиться країна. І що сьогодні від служб зайнятості вимагається не просто формально зареєструвати або відмовити переселенцю від реєстрації, а вимагається бути більш активними з точки зору саме пошуку роботи, робочого місця, перекваліфікації, навчання людей. Ця статистика, яка сьогодні існує в службі зайнятості, щодо мізерної кількості осіб серед переселенців, які користуються її послугами, наштовхнула мене на жорсткі кадрові рішення в цій структурі, які б розворушили всю систему центрів зайнятості.

Тому, буквально днями, після детального вивчення роботи служби за останній рік, мною був звільнений з посади керівник Державної служби зайнятості, який за рік так і не зміг або просто не захотів зламати систему корупції в службі, вибудувати ефективні моделі роботи з біженцями, допустив (згідно висновків Рахункової палати) неефективне використання коштів Фонду соцстраху. Будуть проведені також відповідні кадрові зміни в областях.

Сама ж назва за себе говорить – центр зайнятості. Вибачте, це не центр безробіття, який займається виплатою допомоги по безробіттю. Це може зробити будь-яке управління соціального захисту. Не складно бути касою роздачі допомоги по безробіттю. У центра зайнятості основна місія – бути активними на ринку праці, шукати людям роботу, а не займатися невідомо чим.

Кілька днів тому Кабмін розширив список населених пунктів, переселенці з яких мають право на отримання відповідного статусу і матеріальної допомоги, привівши його у відповідність до реальної ситуації. Але чому кілька місяців керівництво країни знаходилося в якомусь паралельному світі? Люди, які реально бігли від війни, від обстрілів, з Тельманівського, Новоазовського та інших районів Донбасу – не вважалися переселенцями, тому що на папері там начебто працювали державні установи.

Ця проблема дійсно була. Розпорядженням уряду №1085 від 7 листопада 2014 року був затверджений цей перелік населених пунктів. І, на жаль, в самій постанові прописаний дуже важкий порядок її зміни, доповнення. Вона доповнюється лише за поданням Антитерористичного центру. Я на засіданнях уряду щонайменше п’ять разів ставив це питання. Були і відповідні доручення Прем’єр-міністра. І, нарешті, постанова була прийнята в новій редакції, розширеній – туди було внесено додатково понад 100 населених пунктів, люди з яких при переселенні будуть отримувати всі соцгарантії. Там тепер і Дебальцеве, і Авдєєвка, і Піски, і Новоазовський та Тельманівський райони.

Давайте повернемося до питання реформування системи надання субсидій. Що воно передбачає? І скільки людей можуть претендувати на субсидію після підвищення тарифів?

За відповідними дослідженнями майнового і фінансового стану людей, ми можемо сказати, що у нас сьогодні біля 3 мільйонів сімей можуть претендувати на субсидію, а отримують її 1-1,2 мільйони. Це означає, що їм щось заважає. По-перше, заважає недовіра. Ми проводили соціологічне дослідження. Люди бояться величезних черг, не довіряють системі. По-друге, є реальні бар’єри, які обмежують людей для отримання цієї допомоги, певні додаткові критерії, які, на мій погляд, не є справедливими. Перед тим, як говорити про підвищення ціни на газ, має бути проведена реформа системи субсидій.

Які конкретні кроки будуть вжиті?

По-перше, ми зробимо систему субсидій безконтактною. Коли людина відправляє заяву і декларацію поштою. Друге – декларація сьогодні складається з 5 сторінок, тому що є певні критерії, заява – це 4 сторінки. Після прийняття відповідної постанови заява і декларація будуть займати по одній сторінці. Все буде максимально спрощено. Будь-яка людина, навіть пенсіонер, дуже легко зможе заповнити ці документи. Відповідні заяви і бланки отримає кожен споживач послуг. Разом з квитанцією до нього прийде конверт з бланками заяви та декларації. Він все це вдома спокійно заповнить, запакує в конверт і відправить в управління соцзахисту.

Не треба буде стояти в чергах. Безумовно, якщо хтось щось не зрозуміє, ми готові прийняти їх в управліннях соцзахисту. Та ми повіримо людині на підставі тієї декларації, яку вона сама заповнить. Єдине, що ми залишаємо за собою право самостійно перевіряти вказані дані про доходи через Пенсійний фонд, податкову. Якщо побачимо, що людина помилилися, підкорегуємо. Якщо людина свідомо занизила суму доходів, субсидія буде відмінена.

Ми намагаємося охопити якомога більше людей, бо підвищення цін йде. І захистити себе людина зможе лише в одному випадку – коли вона оформить субсидію. Я закликаю всіх людей з середнім та низьким рівнем доходів. Вже сьогодні треба й можна оформлювати субсидії. Краще зробити це зараз, поки немає черг в управліннях, поки наші працівники більш вільні. Оформивши субсидію сьогодні, після підняття цін не треба знову буде бігти в управління – перерахунок буде зроблений автоматично.

На якому етапі зараз знаходиться реформа фондів соцстраху?

До цієї реформи ми йшли досить довго – понад 10 років. І буквально місяць тому Радою було ухвалено закон, який об’єднує два фонди соціального страхування – тимчасової втрати працездатності і нещасних випадків на виробництві.

Безумовно, процес непростий. У нас міністерства або центральні органи виконавчої влади об’єднуються по декілька років. А тут дві махіни, які ще й не є державні. Вони управляються ж на тристоронньому рівні (держава, профспілки, роботодавці). І, як міністр, я не можу сказати: от ви бігом, давайте протягом місяця, швиденько об’єднайтеся, і з ми з двох фондів зробимо один. Це дуже важкий процес. При цьому ми не повинні зірвати жодної виплати.

Закон визначив нам на це приблизно півроку. Я звертався до соціальних партнерів, щоб ми все-таки пришвидшили цей процес.

Якщо ми це не зробимо, значить, постане питання про те, що соціальне партнерство проявило свою нездатність до конструктивних дій. І я не виключаю, що у Верховній Раді знайдуться політичні сили, які скажуть, що, ну раз не об’єдналися, тоді варто, взагалі, забути про систему партнерства в цьому плані і перевести цей фонд соціального страхування повністю під управління держави.

Це про які саме політичні сили ви зараз говорите?

Я можу сказати це і про себе. Я відверто казав соціальним партнерам: якщо процес об’єднання фондів буде блокуватися, я буду одним з перших, хто внесе у Верховну Раду пропозицію про ліквідацію системи трипартизму в управлінні фондами, і скажу, що ця система показала свою недієздатність. І тоді я, як представник державної влади, перевожу під свою відповідальність систему соціального страхування. І я зроблю все дуже швидко і ефективно. Тому сподіваюсь, що соціальні партнери мене почули. Принаймні, на сьогоднішній день процес об’єднання фондів йде навіть з випередженням графіку.

-- «Топ-менеджери мають отримувати гідну оплату праці»

В київських школах в січні цього року було скасовано безкоштовне харчування для учнів молодших класів. Потім його швидко повернули. Що це було і навіщо?

Дуже багато дискусій на цю тему. Та ця програма не йде через наше міністерство. Позиція міністерства освіти полягає в тому, що той рівень харчування, який на сьогодні начебто безкоштовно забезпечується, на жаль, є дискредитацією харчування.

Я думаю, що в Києві більшість батьків можуть забезпечити нормальний рівень харчування своїй дитині в школі. А безкоштовне харчування мають отримувати діти із малозабезпечених, багатодітних родин, діти-інваліди тощо. Той невеликий ресурс, який вкладається сюди, дозволить забезпечити саме ці категорії якісним нормальним харчуванням. Бо сьогодні отримують харчування всі. Як наслідок, всі страждають, бо страждає якість харчування. Я за підвищення якості таких послуг. Я як батько двох дітей можу сам забезпечити своїм дітям харчування в школі.

Кабмін в рамках скорочення державних обмежив розмір заробітної плати чиновникам найвищого рангу? Скільки сьогодні складає зарплата міністра?

Перший місяць я отримував зарплату на рівні 8 тисяч гривень – в цілому. Нещодавно уряд вирішив, що всі нарахування на зарплату міністрів будуть також скасовані. Отримуватиму біля 6 тисяч гривень.

Хочу дещо тут згадати із розмов з представниками МВФ. Вони дуже критично були налаштовані до таких обмежень. Адже вони вважають, що це є популізмом, і що це посилює корупціогенність влади. Все-таки топ-менеджери мають отримувати гідний рівень оплати праці.

До речі, міністрам-іноземцям планувалося доплачувати зі спеціально створеного позабюджетного фонду. Що з цією ініціативою?

Це не нова ідея. Щоби не викликати роздратування суспільства, що із державного бюджету платяться чиновникам великі кошти, був створений і в Грузії відповідний фонд, який залучав недержавні кошти для фінансування топ-чиновників вищого рівня. Наскільки я знаю, цей варіант проробляється в Україні зараз. Але поки що нікому нічого не доплачують. Справа в тому, що ще немає юридичного механізму, як це здійснювати в Україні.

Прийшовши у відомство, ви майже не змінювали склад заступників. Чому? Вас «попросили» нікого не чіпати? Наприклад, колишній міністр охорони здоров’я Олег Мусій розповідав «Главкому», що за минулого уряду діяла практика нав’язування заступників «зверху».

Дійсно, з п’яти заступників міністра чотири – це люди, які працювали при попередньому міністрі. Мене ніхто не може звинуватити в тому, що я тут влаштовую чистки за політичною ознакою. Ні президент, ні прем’єр, ніяких кадрових вимог до мене не ставив. Це моє свідоме рішення. Я цих людей знаю, адже я в системі не новачок – я в ній вже понад 10 років. Так, були кадрові зміни. Деяким людям я дав шанс. Тепер все залежить від них.

Раніше називали одним із своїх пріоритетів перекриття корупційним схем, які функціонували у відомстві. Вдається?

Я знаю, що Генеральна прокуратура та МВС розслідують певні факти, скажімо так, щодо попереднього етапу роботи Міністерства. Давайте дочекаємося висновків.

Я всім людям в нашій системі послав сигнали щодо непримиренності з корупційними діяннями. Моїм бажанням є не просто замінити людей, а й ліквідувати самі підстави для корупції в системі соціального захисту. Відповідні кроки вже зроблені: ухвалені три постанови уряду щодо децентралізації тендерних процедур. Зокрема, скандальної процедури харчування дітей. Чому міністр мав визначати, яка фірма буде харчувати дитину-чорнобильця в школі Рівненської області? Хоча я чудово розумію, для чого це робилося. Але це абсурд. Те ж саме по оздоровленню. Всі ці повноваження ми передали місцевим органам влади. Буча була велика.

Тобто, я прибираю корупційні схеми і корупціонерів з міністерства, незважаючи на той лемент, який піднявся в останній тиждень на деяких сайтах-«зливних бачках». Вже розпочалася добре проплачена масована атака. Тепер я точно знаю, що дію абсолютно правильно.

Цей «гучний» тендер та подальше укладання угод про харчування дітей, постраждалих від Чорнобильської катастрофи, відбувалися в часи міністра Людмили Денисової. Ії, власне, спочатку хотіли призначити і в другий уряд Яценюка, але подейкують, що деякі соратники по коаліції виступили проти, назвавши її «корупціонеркою». Ви можете пролити світло на цю історію?

Безумовно, я читав результати журналістських розслідувань щодо тих тендерних процедур які здійснювалися у Мінсоцполітики. Але хай із цими фактами сьогодні розбираються відповідні компетентні органи і дають їм належну правову оцінку.

Моє завдання – не полювати за відьмами, а ліквідовувати самі схеми, які відомі. Навколо Чорнобильського харчування були статті щодо того, хто вигравав ці відверто корупційні тендери. Цього вже в міністерстві більше не буде. Ця схема вже зламана. Всі кошти передані в регіони. І вони самі, а не чиновники з Києва, вирішуватимуть хто і як буде харчувати там дітей.

Головне фото: Укрінформ