Геннадій Москаль: Усі заяви Балоги про мафію на Закарпатті – від безсилля

За результатами виборів до Закарпатської обласної ради перше місце виборола партія Віктора Балоги «Єдиний центр», а провладна «Солідарність» на чолі з губернатором Геннадієм Москалем поступилася проекту Балоги на 4%. Попри це саме пропрезидентська політична сила буде формувати порядок денний в регіоні. 1 грудня більшість з присутніх депутатів (38 з 64) обрали головою облради представника БПП «Солідарності» Михайла Рівіса. За нього проголосували, зокрема, і екс-регіонали з фракцій партій «Відродження» і «Опозиційний блок». Проти виступили тільки «Батьківщина» і «Єдиний центр».

У підсумку політична партія Балоги, якого багато років вважали господарем Закарпаття, опинилась у меншості. На що Віктор Іванович відразу відреагував агресивною заявою. Політик передбачив регіону долю мафіозної Сицилії, де влада зрослась з мафією. «Зараз на Закарпатті виростає справжня мафіозна структура. Тобто, влади на Закарпатті в класичному розумінні цього слова більше не існує. Є криміналітет, який представлений у владі, яка водночас захищає його інтереси і отримує зиск від співпраці з ним», - написав Балога, закидаючи партії президента об’єднання з колишніми регіоналами.

Глава ОДА і лідер закарпатської «Солідарності» Геннадій Москаль, природно, всі ці обвинувачення відкидає. Він приписує всі гріхи якраз команді Балоги, яка постійно брала участь в політичних «договорняках» із Партією регіонів. «Хочу поставити зустрічне питання – а чому сам ЄЦ («Єдиний Центр») так активно співпрацює з колишніми «регіоналами»? В Мукачівському районі є така Оксана Біров, котра на виборах 2010 року входила в першу п’ятірку Партії регіонів у Мукачівську райраду й була одним із найактивніших членів цієї партії. А її чоловік – Людвіг Біров – разом із дружиною в 2010 році не тільки став районним депутатом від Партії регіонів, а й очолив біло-блакитну фракцію в районній раді. Подружжя Бірових заправляло «регіонами» на Мукачівщині, яку Балоги вважають своєю вотчиною. Тепер Оксана Біров стала депутатом обласної ради від ЄЦ, а її чоловік – депутатом Мукачівської районної ради від ЄЦ, - апелює фактами губернатор.

В інтерв’ю «Главкому» Москаль розповів за рахунок чого «Солідарність» на виборах поступилася проекту Балоги, чому після двох років з моменту Революції гідності мером Ужгорода став соратник Януковича, а також прокоментував інформацію про свою відставку, яку, за інформацією ЗМІ, місяць тому не прийняв президент.

В інтерв’ю «Главкому» у серпні ви говорили, що на той час у БПП не було конкуренції в області. Натомість місцеві вибори в області виграв «Єдиний центр». Визнаєте, що помилялися тоді, які причина поразки БПП?

 

Чекайте. Якщо хтось іде на бокс чи на футбол, чи в політику, він одразу кричить, що він кращий, що виграє. Яка з команд напередодні футбольного матчу говорить про те, що ми ніколи не виграємо в суперників? На вибори потрібно іти з оптимізмом, що ми будемо перші. Проте крапки над «і» розставляє відкриття скриньок після голосування.

Отже, крапки розставлені. Ви на такий результат очікували?

 

Були помилки, (у «Солідарності», «Главком») було мало людей, які були знаними на Закарпатті, був дефіцит кадрів, які могли набрати високий відсоток підтримки в області. Окрім того, у нас був запобіжник для кандидатів: з екс-СДПУ(о) не брати, з колишніх регіоналів не брати, колишніх представників «Єдиного центру» також не брати. З одного боку це добре, з іншого боку ті люди, яких не взяли пішли у списки «Батьківщини», «Відродження» і від них пройшли. Тут треба або боротися за чистоту лав, або боротися за кількість. Визнаємо: була така дилема.

 

Після виборів у ЗМІ активно розповсюджувалася інформація про ваш намір піти у відставку, начебто ви навіть заяву написали, навіть з президентом зустрічалися. Чому хотіли піти з посади?

 

Хто вам казав про заяву? Звісно, я не писав ніякої заяви. Тут у Закарпатті є ЗМІ, які і некролог можуть про мене написати.

 

І все ж Адміністрація президента змушена була реагувати на цю інформацію. А диму без вогню, самі знаєте…

 

Я не надав цьому значення, але воно почало дуже вже розкручуватися на всеукраїнському рівні. В Адміністрації президента вже не було виходу тільки як зустрітися зі мною і показати цю зустріч у випусках новин.

 

То ви тоді питання відставки обговорювали?

 

Ні. У мене було сім днів на відпустку після виборів, яку мені дав президент. Але оскільки підрахунок голосів затягнувся, я всього днів п’ять відпочив. Потім почався цей скандал (з відставкою) і мене викликали в Київ.

 

Про що з Петром Порошенком говорили?

 

Про ситуацію на Закарпатті, про ті задачі, які він ставив. Розмова стосувалася соціально-економічного життя регіону.

 

Президент задоволений вашою роботою?

 

Ви самі чули, він казав, що моєю роботою задоволений. Це чула вся країна.

 

Геннадію Геннадійовичу, 1 грудня головою Закарпатської облради було обрано представника «Солідарності» Михайла Рівіса. Кандидатуру від партії президента підтримали колишні регіонали з «Опоблоку» і «Відродження», з якими ваша політична сила не хотіла мати жодних справ, і критикувала Балогу за співпрацю з ними. Як так сталося?

 

Його підтримали ті депутати, яких обрали виборці на Закарпатті. Давайте трошки по-іншому подивимося. Ці депутати ж не на парашуті спустилися в Закарпатську обласну раду, їх вибрали люди. Тому давайте поважати вибір людей. Кожен міг висунути свою кандидатуру. Могли це зробити і депутати з «Єдиного центру». Тільки вони і «Батьківщина» не голосували за пана Рівіса. Хоча я не розумію, чому «Батьківщина» не голосувала. А от чому «ЄЦ», зрозуміло, бо це - наші політичні опоненти.

 

Те, що «Опоблок», «Відродження» і «Солідарність» разом обрали голову облради означає, що ці політичні сили сформували більшість?

 

Тут потрібно розуміти політичну специфіку Закарпаття. Голосували не за «Солідарність», голосували проти «Єдиного центру». В обласних, районних радах немає такого розуміння як більшість, меншість, коаліція. Є депутатські групи. Одним чином голосують за одні питання, іншим – за інші. Це не аналог Верховної Ради, де це все прописано в Конституції, законах тощо. Тут такого немає. Сьогодні ситуація одна, завтра вона може змінитися. Буде ще голосування за бюджет.

 

Але колишній голова ОДА Василь Губаль критикує вас, мовляв, порушено регламент, привнесенні кандидатури Михайла Рівіса на посаду голови облради...

 

Знаєте, після бою руками не махають, а він вирішив махати. Немає ніякого порушення регламенту. В регламенті написано, що має бути внесена кандидатура, за яку мають проголосувати. Але в регламенті не написано, скільки саме людей мають за це висунення проголосувати. Скільки кандидат набере голосів покаже лічильна комісія. До того ж, коли вже безпосередньо обирали Рівіса, за нього проголосувало 38 депутатів, більше половини… Заява пана Василя – це як крик в горах Закарпаття.

 

Віктор Балога обвинувачує вас у створенні «Сицилії» в регіоні через те, що колишні «регіонали» з «Опоблока» і «Відродження» підтримали кандидатуру представника провладної «Солідарності». Які аргументи ви змогли знайти для колишніх соратників Януковича?

 

Тут треба трішки знати специфіку закарпатського політикуму. Колишні «регіонали» є практично у всіх політичних силах, у тому числі «Єдиному центрі». Сам Балога — також екс-регіонал. У 2010 році він активно агітував за Януковича й проти Тимошенко, а потім пішов працювати в уряд Азарова, за що потрапив під люстрацію після Революції гідності. У депутатському корпусі «Єдиного центру» різних місцевих рад купа не те що «регіоналів», а навіть активних діячів «Партії регіонів». Тому створити більшість у облраді без екс-регіоналів у принципі неможливо. Питання тільки в тому, з якими екс-регіоналами її створювати — з «Єдиного центру» чи з інших політичних сил. Мені не треба було жодних аргументів для «Опоблоку» чи «Відродження» — вони самостійно проголосували за представника «Солідарності». І знаєте чому? Щоб не пройшла кандидатура від ЄЦ. До речі, представники «Опоблоку» і «Відродження» — це колишні однопартійці Балоги по «Нашій Україні» чи «Єдиному центру». І зараз вони голосували проти ЄЦ тільки через те, що Балога має талант перетворювати колишніх соратників на лютих ворогів. Усі ці його закиди про мафію і т.д. — тільки від безсилля. Я вже відповів окремою заявою — якщо є конкретні факти про мафію, хай звернеться в Генпрокуратуру чи Національне антикорупційне бюро й назве всіх поіменно. А якщо не звернеться, значить він як та базарна баба — просто «ля-ля-ля — три рубля».

 

Під час виборів ви говорили про факти фальсифікацій, які мали місце, зокрема про підкуп студентів Ужгородського національного університету за 500 грн. Чи іде розслідування, які результати цих гучних обвинувачень?

 

Ми все передали в міліцію. Я особисто усі матеріали туди надсилав. Але там у нас щось все десь пропадає. Андрій Портнов (заступник глави Адміністрації часів президента Януковича з питань правової політики, - «Главком») зробив «унікальний» кримінально-процесуальний кодекс. Тільки хтось чхнув, одразу відкривається кримінальне провадження. Тому якщо запитуєш, що ви робите, то відповідають: «у нас відкрите кримінальне провадження». Це нині як ширма. Нікого не найшли. То що я сьогодні, маю ходити з міліцією судитися через це?

 

Хто в міліції саботує розкриття злочинів, якщо вони реально мали місце?

 

Мені зараз абсолютно не до цього. Дорога ложка до обіду. Чого сьогодні будемо кричати, якщо всі комісії, територіальна, обласна, районні, міські, селищні, всі комісії визнали результати виборів, повибирали вже керівні органи. Що ця боротьба нам сьогодні дасть? Сатисфакцію на те, що не повториться ситуація на наступних виборах? Можливо. Ще раз запитаю у начальника міліції. В чому проблема? Вони усі там нині сидять на валізах. Ніхто з них не знає, хто лишиться, хто не лишиться. Всі у статусі виконуючих обов’язки. От така ситуація в нас у міліції, вона деморалізована. Люди не знають, що з ними буде. А коли так, то ніхто нічого робити не хоче. От вони й складають ці всі справи в папку.

 

Міським головою Ужгорода став екс-регіонал Богдан Андріїв. Це контрреволюція в окремо взятому Ужгороді?

 

А чому ви мене питаєте? Хіба я мав виборцям казати, за кого голосувати? Чомусь завжди глава адміністрації як та невістка винувата в тому, що твориться в області. Я не можу впливати на вільне волевиявлення мешканців Ужгорода. А чому в Маріуполі, в регіоні, де іде війна, переміг Опозиційний блок? Таких «чому» можна задавати кожній області. Тому, що так люди вирішили. Мені нічого не лишається, як поважати цей вибір. Мабуть, він (Андріїв, - «Главком») краще спілкувався з людьми, дохідливіше. Мабуть, люди дивилися на те, що три роки до цього вибори мера були невдалими, от і результат.

 

Вибір маріупольців можна пояснити тим, що багато жителів там працюють на крупних підприємствах Ахметова, а новий мер Бойченко якраз представляв ММК ім. Ілліча, що також належить олігарху. В Ужгороді ж нема підприємств Ахметова, чому ж тут переміг «регіонал»…

 

То що, губернатор мав стати з дубинкою і перевіряти кожен бюлетень, хто за кого голосує? ОДА не є суб’єктом виборчого процесу. Ми не використовували адмінресурс…

 

На білбордах, розвішених під час виборчої кампанії в Ужгороді, ви стоїте разом з тоді кандидатом на посаду міського голови Михайлом Качуром. А кажете, що не можете впливати…

 

 

А з ким я мав фотографуватися, окрім Качура, якщо я йшов від «Солідарності»? Я був особисто суб’єктом виборчого процесу, бо був кандидатом у депутати обласної ради від «Солідарності», і я цим депутатом став. То й міг фотографуватися з ким завгодно.

 

 

Після виборів ви гостро критикували своїх соратників, і Михайла Качура, і керівника Закарпатської обласної організації «Солідарність», нардепа Валерія Пацкана за результати кампанії. Як так виходить, що з одного боку з білбордів ви підтримуєте людину, з іншого боку – критикуєте? Не шкодуєте, що підтримали Качура, який програв?

 

Так, були у мене проблеми зі штабом, я про це чітко казав. Бо штаб вибрав слабкого кандидата (на посаду міського голови Ужгорода, - «Главком»). Ну так що тепер, не я ж приймав рішення. Кандидати затверджувалися у штабі, в пана Пацкана, а не в мене.

 

Вашої думки хоч питали?

 

Я не є членом партії «Солідарність».

 

Ви були на білбордах з Качуром проти власної волі, виходить?

 

Послухайте, у нас за кожного кандидата (в процесі висування, - «Главком») ледь до бійки не доходило. Штаб пропонує одну кандидатуру, а ми бачимо, що він ні в тин, ні у ворота не йде. На кому вони наполягли, всі вони пролетіли. А ті, на кому я наполіг, усі пройшли. Я ж одразу бачу, кого населення підтримає. Ви знаєте, усі критикують цей закон (про місцеві вибори, - «Главком»), але він дуже грамотний. Це вперше, коли партії не витягали кота в мішку після виборів. Тобто не засвічували лише перших п’ятьох, щоб потім виборці дивилися і хитали головою, мовляв, кого ми вибрали. Тепер все у нас було чітко і прозоро.

 

Ви говорили, що Костянтин Жеваго профінансував кампанію Качура на $400 тис, однак сам Качур заперечує, каже, що не брав гроші. Звідки у вас інформація про таке фінансування кампанії?

 

А він (Качур) що, будучи найманим працівником (директором ВАТ «Ужгородський Турбогаз», яке належить Костянтину Живаго – «Главком») у пана Живаго, за свою скромну зарплату проводив виборчу кампанію?

 

Звідки інформація саме про $400 тис.?

 

Якщо я говорю, значить це відповідає дійсності. Це не секрет, принаймні на Закарпатті в цій інформації немає ніякої таємниці. А хто там що заперечує, це його право.

Яку кандидатуру замість Качура бачили ви?

 

В місті Ужгороді така специфіка, що могла виграти людина, яка абсолютно нейтральна. За ректора Ужгородського університету, у якому з професорами і студентами тисяч двадцять буде, проголосувало всього 400 людей. То які ви хочете від мене аргументи непередбачуваності ситуації? Молодь, як правило, не ходить на вибори. В гуртожитках від сили 10-15 студентів на один гуртожиток взяли участь у виборах. Основна маса виборців, які прийшли на дільниці, – це старше покоління. Качур програв не через неграмотне ведення кампанії. Просто є люди, які подобаються виборцям, а є ті, які не подобаються. Як не подобається, то хоч вішайте білборди на вікна, люди все одно не проголосують. Але те, що написано на білбордах і в газетах, то ніхто не читає зараз. Я живу у зйомній квартирі і бачу, що ніхто не хоче брати ніякі його агітки, вони всі висипаються з поштових скриньок прямо на підлогу. На вибори можна витратити сотні мільйонів доларів, але результату не отримати. Хто інший міг піти від «Солідарності»? Та що ми будемо тепер гадати про минуле, якщо треба іти вперед. Не зійшлися зі штабом в розумінні іншого кандидата. Партія «Солідарність» була зареєстрована за три дні до початку виборчого процесу. Думаю, що такий результат, який ми отримали, є достойним. Можливо, при правильній розстановці ми би взяли ще 5%, але не більше. Ніякої трагедії в тому, що сталося, не відбулося.

 

Які у вас нині стосунки з Пацканом і Качуром?

 

Я їх давним-давно не бачив. І велике бажання їх бачити у мене немає.

 

Нардеп Валерій Пацкан в інтерв’ю «Главкому» заявив про те, що контрабанда із Закарпаття нікуди не зникала, як була, так і є. Натомість ви раніше в інтерв'ю нашому виданню говорили про те, що її вдалося принаймні локалізувати. Яка насправді ситуація з контрабандою нині?

 

Кілька тижнів тому була прес-конференція закарпатських митників і прикордонників, де їм ставили питання про цю заяву. Керівник митниці спеціально зустрічався з Пацканом і просив надати конкретні факти контрабанди, щоб провести по них розслідування. І не отримав нічого. Так що говорити пресі можна будь-що, зовсім інша справа — довести свої заяви фактами. Системної контрабанди тютюнових виробів, яка «кришувалася» попередньою ОДА й правоохоронцями, немає — це я відповідально заявляю.

 

Колишній керівник словацької розвідки Ігор Цибуля заявив, що терористи ІДІЛ можуть використовувати територію Словаччини для розташування своїх логістичних баз, тобто західні спецслужби визнають небезпеку прямо біля кордону з Україною. Ви відчуваєте загрозу ІДІЛ в Закарпатті?

 

Вони не хочуть жити в Україні через низький життєвий рівень. Так, наші прикордонники ловлять нелегалів на кордоні, кожну ніч, ловлять словацькі, ловлять угорські, ловлять польські. Територію вони можуть використовувати тільки для транзиту. Це я про нелегалів. Але у нас немає рентгену, щоб перевірити, чи це бойовик, чи це не бойовик. Та в нас ІДІЛ був при всіх владах у Криму. «Хізб ут-Тахрір» візьміть. Ця організація – політичне крило ІДІЛ сьогодні. Я про це говорив, коли вона була організованою в Україні, коли в багатьох країнах (в Росії, Німеччині) вона була забороненою. У нас ця організація, активно існувала, виступала за створення єдиної ісламської держави. За часів Партії регіонів уряд Криму видавав їм газету, в ефірі телерадіокомпанії «Крим» навіть передача була їхня, «Хізб ут-Тахрір», так і називалася, їм легалізували усі районні осередки. Тоді держава палець об палець не вдарила. У нас на Закарпатті такої загрози немає.