Юрій Ключковський: Закон про місцеві вибори на тверезу голову не зрозумієш

Сьогодні коаліція в першому читанні ухвалила новий закон про місцеві вибори. Партія регіонів пропонує заборонити блокам брати в них участь, а до виборчих перегонів допускати лише ті партійні місцеві осередки, які зареєстровані за рік до виборів. Тігіпко, Яценюк та Гриценко вже заявляють, що їх викидають з виборчого процесу, а БЮТ кричить про цілеспрямовану війну проти Юлії Тимошенко.

Про те, що Партія регіонів продавить цей закон через Верховну Раду, і вибори місцевих органів влади 31 жовтня будуть проводити саме за ним, в опозиції сумнівів немає. Фактично, «регіонали» створюють виборчу систему під одну єдину партію – свою, і шансів у її конкурентів поборотися за місцеві органи влади залишиться небагато.

Юрій Ключковський – чи не найдосвідченіший спеціаліст з виборчого права у фракції «Наша Україна – Народна самооборона». Він однозначно називає цей законопроект інструментом узурпації влади Партією регіонів та проведення нею масштабних фальсифікацій. Ключковський констатує, що можливостей протидії прийняттю цього документу в опозиції немає, а тому варто чекати тріумфу регіоналів на місцевих виборах 31 жовтня. До того ж, на його думку, ухваливши новий закон про референдум, регіонали без зайвих проблем поєднають вибори з плебісцитом і проштовхнуть потрібні для себе конституційні зміни.

Юрію Богдановичу, сьогодні Верховна Рада проголосувала законопроект Партії регіонів щодо місцевих виборів. Як людина, яка вже багато років працює в галузі виборчого права, як ви оціните цей документ?

Цей законопроект спрямований на чітке виконання поставленої цілі – забезпечити всю повноту влади Партії регіонів в місцевому самоврядуванні. Навіть не коаліції, а тільки однієї правлячої партії. Вони хочуть консолідувати владу в одних руках. Тому навіть говорити про якусь подобу демократичних виборів за цим законом не доводиться. Це смішно і наївно.

Які саме положення дають вам підстави так казати?

В законі є багато речей, які мають політичне навантаження. Але є й чисто правові положення закону про місцеві вибори, які неможливо зрозуміти на тверезу голову. Наприклад, виборчий процес скорочується до 50 днів. Але висування кандидатів починається за тридцять днів до голосування. Якщо висунення кандидатів починається пізно, то і агітація почнеться пізно. Що робити ці 20 днів – незрозуміло, адже агітація до висунення кандидатів заборонена. В цей час передбачені технічні процедури, які можна проводити поза межами виборчого процесу. А як відомо, скорочений строк агітації завжди вигідний владі, яка контролює адмінресурс.

Крім того, на висування кандидатів в місцеві органи влади відводиться лише тиждень, за який треба провести всі конференції й визначити всіх кандидатів. Зрозуміло, що встигнути зробити це буде важко.

Половину депутатів пропонують обирати по списку партій, а половину в мажоритарних округах. Але самовисування не передбачається, тільки партії можуть визначати людей, які підуть по мажоритарці. Без дозволу партії дозволяється балотуватися тільки в селах і селищах. Навіть на вибори міських голів треба благословення партії.

Чисто політичним ходом є заборона брати участь у місцевих виборах партіям, місцеві осередки яких зареєстровані менше ніж за рік до виборів. В правовому відношенні такий хід нормальний. Але ж всім очевидно, що відсікаються популярні опозиційні партії, які виникли навколо лідерів президентських виборів. Партія регіонів не хоче конкуренції Тігіпка, Яценюка, Гриценка й інших. Вони просто забрали у них шанс на участь у місцевій владі.

Також дивує процедура формування територіальних комісій лише представниками парламентських партій. Це дуже дивно, оскільки незрозуміло, яке відношення вони мають до виборів у районних радах. Є ще багато подібних речей – тонших, грубіших і дуже грубих.

Ви неодноразово в своїх законопроектах пропонували прибрати блоки з виборчого процесу. Це ж чисто ваша пропозиція…

Я не маю ніяких застережень проти ліквідації блоків. Я в цьому з ними погоджуюсь. Але ж це не можна робити ось таким чином, за кілька місяців до виборів!

До речі, в цьому законі в прикінцевих положеннях вносяться зміни до деяких інших законів України. Частину з них я підтримую – про ліквідацію партійного імперативного мандату на місцевих виборах. Але це треба робити окремим актом, а не законом про вибори.

Тому все це викликає дуже багато питань, відповіді на які очевидні, але оптимізму щодо демократичного розвитку країни не додають.

Зараз практично вся українська опозиція почала кричати про утиски через норму про рік реєстрації місцевих організацій партій для участі у виборах. Чи можливо якось домовитись з коаліцією про зменшення цього терміну?

Абсолютно нереально. Коли законопроект вчора розглядався на комітеті, то жодні аргументи з цього приводу не сприймалися. Вони машинно проголосували за нього і направили в сесійний зал. Шансів для зміни одіозних норм цього документу я не бачу.

Ви бачите схему для партій Тігіпка і Яценюка обійти новий закон про вибори і взяти в них участь?

Ніяк вони його не обійдуть. Там дуже добре все написано. Без зареєстрованої за рік до виборів місцевої парторганізації їх ніщо не порятує.

Але ж можна знаходити не функціонуючу зареєстровану в місті партію і через неї висувати кандидатів?

Можна так робити. Тільки в такому випадку в мене зустрічне питання – в кого більше грошей, в Яценюка чи Януковича?

Згідно із законопроектом про місцеві вибори, членів територіальних виборчих дільниць, які відіграватимуть ключову роль на виборах, призначають парламентські партії – по три від кожної. Якщо фракція була утворена виборчим блоком партій, то всі партії блоку разом подають 3 кандидати в кожну комісію. В такому разі, як може вийти із ситуації ваша фракція «НУНС», де аж 9 партій?

Ось тут і питання. Що будуть тепер робити лідери всіх цих партій? Адже, щоб висунути кандидатури в ТВК, треба підписи всіх глав партій і їх партійні печатки. Чим це для нас закінчиться, не знаю, але зрозуміло, що така норма передбачена не для того, щоб полегшити життя опозиційним паріям і блокам. Але, з іншого боку, ніхто нам не винен, що блок був утворений з 9 партій.

Тобто варто очікувати жорстких чвар у фракції «НУНС» за місця в територіальних комісіях?

Що буде, я не знаю. Побачимо.

Прочитавши законопроект про вибори, дуже важко зрозуміти, за яким принципом призначатимуться керівники територіальних виборчих комісій. Зрозуміло, що 5 парламентських фракцій подадуть по 3 кандидатури до кожної. Але там не прописано, як обирається керівництво…

Як захоче комісія, того і призначать. А враховуючи, що представників коаліції в ТВК буде 9, а опозиції – 6, не важко здогадатись, я комісія захоче. Все покладається на розсуд більшості комісії, а більшість буде в коаліції.

Деякі політики визнають, що закон про місцеві вибори в редакції Партії регіонів вигідний партії «Наша Україна». У вас розгалужена місцева мережа осередків, яким більше року, також норма про заборону блоків по вас не б’є. Чи дійсно закон для «Нашої України» не такий і шкідливий?

Норма про блоки і рік існування місцевого осередку не б’є по багатьох. Але ж сформувати територіальні комісії ми окремо не можемо. Тільки через узгодження в структурах блоку, а це досить складний механізм.

Норма про голосування на дому тільки за власною заявою на президентських виборах викликала багато суперечок як потенційне джерело фальсифікацій. Вона перекочувала і в цей закон. Можна буде її використати для маніпуляцій з голосуванням на місцевих виборах?

Звичайно, її в закон і включили для фальсифікацій. Голосування на дому тільки за власною заявою найкращий механізм для цього, і це добре всім відомо.

Але ж на останній президентських виборах грубих фальсифікацій за допомогою голосування вдома не було помічено…

Та хто взагалі щось помічав на тих виборах? Те ж саме стосується норми щодо внесення змін до списків виборців в день голосування за рішенням виборчої дільниці. Це ще один стандартний механізм фальсифікації, і він в законопроекті Партії регіонів прописаний. В день виборів неможливо перевірити підставність включення людини до списку виборців. Для того і створювався Державний реєстр виборців, щоб все це робилося заздалегідь, а не в останній момент. Намагання забезпечити внесення змін у списки виборців в день голосування, та ще й за рішенням дільничної комісії, яка зайнята проведенням виборів - це фальсифікації. Розібратися потім, хто там що натворив, ніхто не зможе. Та й не встигне.

Існує ще одна цікава норма про те, що в день виборів виборча комісія ухвалює рішення без кворуму більшістю від присутніх. Її критикували на президентських виборах, але значних порушень через це не було. Чи варто зараз остерігатися ухвалення протилежних рішень різними частинами комісії?

Це дуже небезпечне положення. На виборах Президента вона не вибухнула, а на місцевих вибухатиме. Будуть збиратися дві половини складу комісії й приймати протилежні рішення. Справа у тому, що президентські вибори – цілісні. Місцевих же виборів буде дуже багато – 25 тисяч, і в кожному регіоні буде незалежний виборчий процес з незалежними кандидатами і боротьбою інтересів. Одну ситуацію можна проконтролювати, а 25 тисяч – неможливо.

Новий закон запроваджує систему грошових застав для кандидатів в депутати і на посади голів сіл та міст. На виборах Президента застава суттєво скоротила довжину бюлетеня. Настільки адекватна така практика на місцевих виборах, навіть до сільської ради?

З інститутом грошових застав пов’язані дві проблеми, і обидві вони вилазять в цьому законі. Перше – це розмір застави. Для кандидата на сільського голову 700 гривень забагато. Хто балотується на цю посаду? Вчитель, фермер, тобто той, хто не має високих прибутків. Якщо поставити високу заставу, то балотуватимуться тільки бізнесмени. Фактично проведуть приватизацію сіл і запровадять систему нового кріпацтва й нових феодалів.

Але в ситуації із заставою є й інша проблема – кому вона повертається. Сам термін «застава» означає, що я вніс, а потім мені повернули. Якщо повертається тільки переможцю, то це не застава, а податок. А це вже форма майнового цензу й обмеження рівності. Запровадження майнового цензу на місцевих виборах неприпустимо в демократичних країнах. Я вже не кажу, що кандидати до обласної ради мають вносити заставу по 7 тисяч гривень. Це дуже висока застава, яка значно вища за середню заробітну плату навіть у Києві, не кажучи вже про провінцію.

Регіонали говорять про те, що треба обмежувати кількість зайвих кандидатів, щоб за владу боролися впливові партійні структури…

А чому в депутати мають іти тільки багаті люди? Чому логіка Партії регіонів орієнтована лише на багатих людей? Хіба бідні не мають права балотуватися? Чому їх право може обмежувати Партія регіонів? Це дискримінація за майновою ознакою, що заборонено Конституцією. Це філософія майнового податку, який Європа вже давно пережила. А ми в 21 столітті на місцевих виборах запроваджуємо майновий ценз.

Але ж погодьтесь, в їх аргументах є логіка: команда, яка не має коштів для сплати застави, і не має потужної партії, не зможе забезпечити роботу місцевих органів влади. Хіба не так?

Визначати, хто придатний для управління громадою, а хто ні, має право лише виборець. Ніхто замість нього цього не може робити. Якщо Партія регіонів робить це замість виборця, то Конституція це називає узурпацією влади. З точки зору Кримінального кодексу – це злочин.

В законі про вибори є дуже цікава стаття про те, що всі місцеві органи влади, обрані на позачергових виборах, працюють до обрання на наступних чергових. Чи не порушує це рішення Конституційного суду щодо здійснення місцевими органами влади, обраними на позачергових виборах, повного терміну повноважень?

Я, чесно кажучи, цю норму не розумію. Які це наступні вибори? Чи обрані на позачергових виборах ради і мери мають обиратися вже в 2010 році? Чи в 2016-му? У нас є рішення КС щодо тлумачення Конституції, і там чітко написано, що обрані на позачергових виборах місцеві органи влади працюють повний строк. Змінити Конституцію законом не можна. Тому не виключаю, що стосовно цієї статті закону, а також багатьох інших будуть звернення до Конституційного суду.

А чи є ще якісь можливості в опозиції запобігти ухваленню цьому закону в цілому, не чекаючи звернень в КС?

На жаль, ніяких механізмів, як цьому зарадити, я не знаю. Механізм машинного голосування в парламенті за цей закон сформовано. Ситуація складається так, що 226 голосів за нього є навіть без міноритарних фракцій коаліції - Блока Литвина та комуністів. Закон приймуть за рахунок «тушок», абсолютно слухняних Партії регіонів.

А як щодо звернень до європейського співтовариства, Венеціанської комісії?

Та Україна й так вже собі зіпсувала репутацію в Європі. В останніх заявах моніторингового комітету ПАРЄ чітко сказано, що в Україні утверджується авторитарна влада. Європа все бачить, але нашій владі все одно: «Васька слушает, да ест».

Багато хто припускає, що разом з місцевими виборами Партія регіонів хоче провести ще й референдум…

Це дуже імовірно. І закон про референдум в другому читанні хочуть ухвалити вже сьогодні.

Чи збереглися до другого читання в законі найодіозніші положення про ухвалення на референдумі без участі парламенту нової Конституції, законів і відміну змін до Основного Закону?

До закону про референдум подано більше 900 поправок. Але коаліція врахує тільки свої. Там залишаться всі названі вами норми, які зроблять з Верховної Ради нікому не потрібний апендикс. Вони згідно цього закону за так званою «народною ініціативою» будуть протягувати через референдум все що завгодно.

Але ж є рішення КС, яке забороняє це робити?

Ну і що з того? Якщо треба, зроблять ще одне рішення, яке все дозволить. Розумієте, ця влада взагалі не зважає на Конституцію та закон. Для неї не існує загальних правил гри. Для них є правила гри – «наші», а для всіх інших – закон.

Які питання Віктор Янукович може винести на референдум?

Що завгодно – починаючи від відміни політреформи, і закінчуючи законом про другу державну мову. Кількість питань і тематика обмежена не буде.