Чому медики київської лікарні вийшли на протест. Інтерв’ю з головним лікарем
Анатолій Пілецький: Люди чекають того, що їм обіцяли по телевізору
Колектив Київської міської клінічної лікарні №8 Оболонського району 30 квітня вийшов на протест. Медики відмовляються працювати за зарплату у 3-5 тисяч грн в умовах пандемії.
Як розповів «Главкому» заступник директора лікарні Богдан Легінь, мова насамперед про медсестер і санітарок. За його словами, лікарня №8 почала надавати допомогу хворим коронавірусом з 17 березня, хоча за інформацією мерії, мала бути долученою до боротьби з Covid-19 як лікарня другої хвилі, тобто лише з початку квітня. «У нас інфекціоністів немає, епідеміологів також немає. У нас є терапевти, алергологи, хірурги, реаніматологи, анестезіологи, отоларингологи. Тобто вони зараз займаються наданням медичної допомоги хворим з пневмонією», - пояснив ситуацію «Главкому» пан Легінь.
«Люди, які вийшли на протест, очікують на суттєві надбавки до зарплати, обіцянки про які чули по телебаченню і від столичного керманича, так і від уряду», - пояснює головний лікар Анатолій Пілецький. В інтерв’ю «Главкому» керівник розповів, що таке «лікарня другої хвилі», чи варто розраховувати протестувальникам на доплати у обіцяні урядом 300%, і як лікарі, які не навчені займатися інфекційними хворобами, справляються із новими викликами.
Як сталося, що ваша лікарня, яка була включена до переліку лікарень другої хвилі на початку квітня, почала приймати хворих на Covid-19 ще у березні?
Трохи не так. Ми приймаємо пацієнтів із пневмонією. Усі, хто з пневмонією, зараз є з підозрою на Covid-19. При шпиталізації хворі з пневмонією тестуються експрес-тестами. Якщо тест позитивний у пацієнта, його одразу відправляють до лікарні з інфекційним відділенням, якщо ж ні, йому роблять ще ПЛР-тестування, результати яких приходять через 1-3 доби. Якщо тест негативний, ми продовжуємо далі лікувати пацієнта. Якщо ж ні, його переводимо до лікарень, де є інфекційні відділення. І у цей час, між забором ПЛР-аналізу і отриманням результату хворий із підозрою перебуває у нас і наші співробітники надають йому допомогу. Щодо двох хвиль лікарень, то ми потрапили до другої хвилі, а це якраз пневмонії з підозрою, як вже є зараз. На початковому етапі цього не було.
Кілька десятків медпрацівників вашої лікарні 30 квітня протестували проти несправедливої оплати праці. Хто заборгував гроші? Чи була можливість не доводити до протестів?
Ці медпрацівники у нас працюють вахтовим методом, доба через три. Люди отримали платіжки, зарплату за квітень і в платіжках вони не побачили тих відсотків, про які їм обіцяли по телевізору і урядовці, і міський голова. Зауважте, що з 1 квітня, згідно з законодавством, нас фінансує не мерія, а Національна служба здоров’я, яка перерахувала людям аванс. В цьому авансі, який отримали люди, передбачена зарплата без усіляких надбавок. Решту ми повинні були заробити самі. Але враховуючи те, що нас «закрили» на пневмонію (від середини березня заклад приймає лише хворих з пневмонією і з підозрою на Covid-19), більше ми нічого не можемо заробити. Київрада проголосувала, щоби нам дати надбавки в розмірі 4 тис. грн лікарю, 3 тис. грн медсестрі і 1 тис. грн санітарці. Ось ці гроші на початку травня нам нібито обіцяють, що надійдуть до нас. Але це 4, 3 і 1 тис. А з телевізора нам говорили про 300%, а мер говорив, що лікар отримуватиме майже 50 тис. грн, а медсестра 35 тис. грн… Самі розумієте.
Основний незадоволений контингент, який вийшов з протестами, – це медсестри і санітарки. Вони майже усі живуть біля Києва, в Іванкові, за Вишгородом, неподалік Чорнобильської зони.
То чи варто медпрацівникам чекати надбавки у 300%, про які керівники міста і держави говорять?
Це ж повинно бути вирішено на рівні уряду. Там же щось депутати Верховної Ради проголосували. Вочевидь, далі має відбутися погодження з Мінфіном, далі передати гроші на міське казначейство… Це законодавча і бюрократична процедура, яка займає деякий час. Але мер раніше це озвучив, ніж ця процедура розпочалася. А народ у нас такий, що чекає все зараз і сьогодні. Лікарям було легше пояснювати, іншим медпрацівникам складніше, треба було на пальцях, наполегливо, переконувати. 25 хвилин поспілкувалися з ними і вони пішли до роботи. Чекають з понеділка отримати надбавки. Далі будемо працювати.
Як влада реагує на ситуацію, що склалася?
Ми на постійному зв’язку з головою постійної комісії Київської міськради з питань охорони здоров’я та соціального захисту Олегом Гелевеєм.
В розмові з «Главкомом», заступник директора лікарні Богдан Легінь розповів, що для наказом Департаменту охорони здоров’я Києва для вашої установи передбачали 400 ліжко-місць для Covid-19, хоча ви максимум можете прийняти лише 250 пацієнтів. Це означає, що визначаючи лікарні для боротьби з коронавірусом, з вами ніхто не консультувався?
Якщо враховувати те, що ми лікарня не інфекційна, а соматична, у нас боксів немає, тому за нормативом можна тримати максимум двох людей в одній палаті. Тож ми порахували, якщо таким чином розмістимо хворих, то це максимум буде 240-250 людей. Давайте скажемо так: ми отримали наказ, ми його виконуємо. Ми їм написали, що ми не можемо 400, тільки 250. Вони погодилися. Це не настільки принципово. Принципово те, що у нас 900 ліжок, і якби ми продовжували працювати у своєму режимі як соматична лікарня, у нас не було б ніяких проблем, сплесків-протестів. Ми би заробили гроші і було б все в порядку. Тому що ми уклали 11 пакетів договорів з Національною службою здоров’я. Тобто це послуги профільні, які є у нас в лікарні, для хворих з хірургічною патологією, терапевтичною патологією, ортопедична реабілітація, інсульти, інфаркти тощо. Всі відділення у нас відповідають вимогам Нацслужби, кваліфікація лікарів також.
Але у вас у лікарні немає інфекційного відділення, немає епідеміологів і інфекціоністів. Яким чином ваші лікарі можуть надавати допомогу за профілем, за яким не працюють?
Наші лікарі майже усі вищої категорії. А коли лікар має таку категорію, він зобов’язаний знати ці питання. А для того, щоби знання оновити, ми уклали угоду з Інститутом епідеміології та інфекційних хвороб імені Громашевського і їхні фахівці провели навчання для нас у нашій лікарні щодо епідеміології, лікування, діагностики, правил поведінки, користування захисним одягом (амуніції). Це був тренінг для всіх лікарів абсолютно усіх профілів. От сьогодні у нас вісім терапевтів, а треба 28, тому наші хірурги підняли конспекти, прослухали онлайн-конференцію, запросили ми фахівців, які ще і лекцію прочитали, щоби вони усе нагадали. Хворі з пневмонією не потребують коригування лікування щогодини. Лікування таких хворих за визначеною схемою відбувається 2-3 дні, вже потім можливе коригування.
Тренінгів і лекцій достатньо, аби підготувати непрофільних фахівців до боротьби з Covid-19?
Якщо у нас майже усі лікарі вищої категорії, з них майже 40 – кандидати медичних наук, то вони мають знання. Епідеміологи проводили практичний курс, лекції, семінари для того, щоби оновити у пам’яті людей те, що вони знають. Ми на постійному зв’язку з ними (із фахівцями Інституту Громашевського). Всіх хворих, у яких підтверджується Covid-19, ми відправляємо в іншу лікарню. У нас тільки один хворий з Covid-19, перебуває у реанімації. Ми його не можемо перевезти, бо він вкрай важкий, йому 83 роки. Людина має цукровий діабет, перенесений інсульт, там дуже тяжка соматика, він не транспортабельний.
Скільки у вас у лікарні лежить хворих зараз, наскільки велика завантаженість?
Станом на ранок 30 квітня було 136 пацієнтів, в усіх пневмонії. За останні два дні поступили близько 30 пацієнтів, чекаємо на результати їх тестів. Всі інші результати наших пацієнтів негативні. Але в тих хворих не тільки пневмонія, а й цукровий діабет, надлишкова вага, ендокринологічна патологія. Зважаєте і на вік пацієнтів, вони старші 65-75 років.
Наскільки забезпечена ваша лікарня засобами індивідуального захисту?
Завдяки спонсорам і волонтерам забезпечені на найближчий тиждень-півтора. Місто допомагає медикаментами, експрес-тестами.