Дмитро Тимчук: На тлі виборів у Росії Путін може надати підтримку бойовикам «ЛДНР»

Попри оголошене в зоні проведення антитерористичної операції 25 серпня «шкільного перемир’я» - чергова спроба встановити режим тиші – обстріли з боку окупантів не припиняються. Того ж дня троє українських військових отримали поранення. Вогонь відкривали переважно по Авдіївській промзоні, приморському та луганському напрямках. Водночас інтенсивність обстрілів помітно зменшилась. Якщо до режиму тиші бойовики відкривали вогонь понад 20 разів на добу, то з початком «шкільного перемир’я» активність обстрілів була на рівні 8-19 на день.

В інтерв’ю «Главкому» координатор групи «Інформаційний спротив» народний депутат Дмитро Тимчук розповів, чому не встановлено строки «шкільного перемир’я», з якої причини міністр оборони був змушений відмовитися від відпустки, а також - чи продовжує Росія постачати бойовикам зброю та боєприпаси.

Міністр оборони відмовився йти у заплановану раніше відпустку через, як вказує відомство, «складну військово-політичну обстановку». Що сам могло стати приводом для такого кроку, адже, згідно з інформаційними зведеннями штабу АТО, інтенсивність обстрілів дещо впала?

Мені важко сказати, що саме мав на увазі Степан Тимофійович. Якщо говорити про процеси, які мають нині велике значення на Донбасі, то це так зване «шкільне перемир’я». Це чергова спроба зобразити якесь перемир’я, щоб закласти першу цеглину у фундамент виконання Мінських домовленостей. Напевно, Полторак не хоче йди у відпустку саме через це.

Як довго має тривати «шкільне перемир’я» та чи дотримуються його окупаційні війська?

Якщо говорити про всі періоди перемир’я, які оголошувалися раніше, і в тому числі це, чітко називається лише дата початку. Так робиться, щоб з’явився якийсь привід для режиму тиші, і якщо його дотримуються, то тоді вже можна говорити про початок дотримання Мінських угод. Бо ж перший пункт – це припинення вогню.  І якщо його дотримуються – поступово намагатися реалізувати наступні пункти.

Можна констатувати, що інтенсивність обстрілів помітно скоротилась. Так, вони не припинились, але кількість обстрілів істотно скоротилась, понад те – бойовики припинили використовувати важке озброєння.

Військове телебачення України повідомляло, що російські окупаційні війська обстрілюють ЗСУ з незрозумілої зброї. Що вам про це відомо?

Якщо говорити про артилерійську зброю, зовсім не факт, що йдеться про якісь нові системи. Можливо, йдеться про нові боєприпаси, які мають більшу зону ураження.

«Шкільне перемир’я», відсутність масштабних провокацій на День Незалежності, про які попереджала СБУ, відсутність кібератаки, яку прогнозувала поліція... Кремль нас просто лякав чи у спокої є заслуга наших спецслужб?

У День Незалежності, справді, були спроби активізації російських спецслужб «ЛДНР» у прифронтових районах та на підконтрольних Україні територіях – це факт. Крім того, певна активізація проросійських агентів відбувалась у Харківській, Одеській, Херсонській та Миколаївській областях. До чого вони могли призвести – важко сказати. Коли йдеться про якісь провокації, яких не відбувається, можна говорити або про ефективність спецслужб, або про піар спецслужб.

Однак наші правоохоронці  – це серйозний стримувальний фактор. Згадайте, як вільно почувалася російська агентура в Україні у 2014 році, особливо у південних та східних областях. Зараз будь-які дії, які вона чинить, натикаються на протидію з боку наших силовиків.

Наближаються вибори президента Росії. Чи можна очікувати найближчим часом активізації проросійських бойовиків на Донбасі або спроб наступу на інші області чи навіть спроб повномасштабного вторгнення?

Ми не повинні орієнтуватися на те, що в Росії економічна криза, що їй стає не до війни, що вона задихається і скоро їй прийде кінець. Варто пам’ятати, що за умов всіх труднощів Росії, які грають нам на руку, у неї досить великий «жировий прошарок». Якщо ми почнемо мірятися військово-економічним потенціалом, то для нас це буде глухий кут. Тому нам потрібно оцінювати інші фактори. А тут ми бачимо два такі фактори. З одного боку, може мати велике значення зняття санкцій. Тобто доцільними були б дії щодо деескалації конфлікту може мати на мені пом’якшення санкцій, відповідно, це покращить економічний стан РФ, дасть змогу повернутися до розвитку соціальної сфери, яку було б вигідно розвивати перед виборами. Але це логіка цивілізованого європейського політика. Треба розуміти, що Путін як російський політик, глава авторитарної держави, яку сам створив, виходить з інших міркувань. Він може піти протореним шляхом і надати підтримку бойовикам «ЛДНР» - показати, що росіяни своїх не кидають, продовжувати дії проти «київської хунти», а отже – проти всього західного освіту. На превеликий жаль, у ході передвиборної кампанії Путін може піти на активізацію бойових дій на Донбасі. Якщо говорити про широкомасштабне вторгнення – я не думаю, що у планах Путіна на найближчий час, але цю можливість виключати не можна.

Чи фіксувалось останнім часом масштабне перекидання російської техніки в окуповані райони Донбасу?

Упродовж останнього тижня ми фіксували на залізничних мостах окупованої території Донбасу перекидання пально-мастильних матеріалів не менш як 1,5 тис. тонн, близько 100 тонн боєприпасів, до десяти одиниць бронетехніки. Це не настільки великі перекидання сил і засобів, щоб говорити про планування широкомасштабного наступу. Тим не менш, бойовики здійснюють тактичні перегрупування. В районі депо Донецьк-Північний окупанти розгорнули новий підрозділ. Там зафіксовано міномети, протитанкові гранатомети, бронетранспортери.

У районі Ясинуватої, біля Крутої Балки, окупанти активно ведуть земляні роботи: за добу вони створюють по 200-300 метрів нових траншей і окопів.

Викликає занепокоєння поява нової бази зберігання техніки поблизу села Маркіного. Це біля кордону з РФ, Новоазовський район. Туди перекидають техніку і озброєння, як відведені від лінії фронту, так і ті, що прибувають із Росії. Нині на базі зберігається близько 10 од. бойових броньованих машин і з десяток одиниць автотранспорту. 

Наталія Сокирчук, «Главком»