Голова НАЗК Олександр Новіков: Сподіваємось, що Кабмін та «Нафтогаз» припинять контракт з Вітренком
«Ми ділимося з американцями досвідом боротьби з корупцією»
Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК), яке останнім часом перебувало дещо в тіні інших антикорупційних органів, знову вибилося в ряди основних ньюзмейкерів. Так, НАЗК вимагає негайного звільнення з посади нещодавно призначеного голови НАК «Нафтогаз» Юрія Вітренека.
Намагання останнього закріпитися у владі Зеленського навіть викликають співчуття. Верховна Рада показово відмовилася переводити його з рангу «в.о.» міністра енергетики в статус повноцінного міністра, незважаючи на особисте заступництво президента. Тепер – нова загроза бути звільненим вже на новому місці роботи, куди Вітренко потрапив досить скандально.
НАЗК наполягає, що нинішній очільник «Нафтогазу» не має права його очолювати через норму закону про запобігання корупції. Вона передбачає, що після звільнення з публічної служби особа протягом року не має права брати участь у керівництві організаціями, на які вона могла впливати. Тож якщо ця норма порушена (Вітренко перед своїм призначенням до «Нафтогазу» працював заступником міністра енергетики і мав такий вплив), контракт автоматично має бути розірвано.
Принаймні, так стверджують в НАЗК, і це може стати першим прецедентом для звільнення за такою підставою. У Вітренка та уряду – інша думка, і на їхню сторону став сумнозвісний Окружний адмінсуд Києва. ОАСК зупинив дію припису щодо відсторонення Вітренека за позовом прем'єра Дениса Шмигаля. Рішення по суті може бути винесене вже 29 червня.
Голова НАЗК Олександр Новіков, який збентежений таким швидким рішенням суду, в розмові з «Главкомом» закликає уряд вирішити проблему в досудовому порядку, запевняє, що антикорупційна система в Україні – одна з найкращих в світі, розповідає, скільки порушень знайшли в щорічних деклараціях держслужбовців та пояснює, чому багатостраждальному «Голосу» досі не повернули державне фінансування.
«У нас нема ніяких особистих претензій до Вітренка, просто є вимога закону»
– Ми чекаємо розгляду цього питання Кабінетом Міністрів, бо за законом прем’єр не мав права особисто розглядати цей припис та звертатися до суду, оскільки рішення приймалося урядом як колегіальним органом, – пояснює логіку подальших дій Новіков. – Отже, ми звернемося до уряду, аби той виніс обговорення цього припису на своє засідання. У разі нерозгляду такого звернення ми звернемося до цивільного суду, а не до ОАСК, з позовом про розірвання контракту «Нафтогазу» з Юрієм Вітренком. Також ми дочекаємося розгляду припису наглядовою радою «Нафтогазу».
Чи є у вас відповідні важелі впливу на наглядову раду?
Тут питання не у впливі, а у законодавстві про запобігання корупції. Воно чітко визначає, що контракт, укладений у порушення вимог відповідної статті, а саме щодо особи, яка впливає на діяльність підприємства, припиняється. Тобто не треба навіть звертати увагу на статут «Нафтогазу», а тільки на пряму норму закону.
Але Вітренко з цим не дуже згодний.
Так, в нього інша правова позиція. Але відповідно до закону «Про запобігання корупції», єдиним органом щодо застосування вимог цього закону є наше Агентство. Тільки ми маємо можливість надавати відповідні приписи. Це не повноваження уряду, чи Вітренка, чи навіть президента.
Ви кажете, що будете звертатися до уряду, наглядової ради «Нафтогазу», цивільних судів… Вітренко весь цей час буде фактично виконувати обов’язки. Скільки вся ця історія гіпотетично може тягнутися?
На днях відбулося засідання Організації економічного розвитку та співробітництва щодо запровадження стандартів корпоративного управління, де уряд ще раз підтвердив відданість цим стандартам. Тож ми сподіваємось, що наступного тижня Кабмін та «Нафтогаз» дотримаються цих стандартів і контракт з Вітренком припинять. При цьому у нас нема ніяких особистих претензій до Вітренка, просто є вимога закону, яка не можна інакше трактуватися. Якщо уряд подасть приклад порушення закону, то це буде дуже небезпечний прецедент.
Але це ж перший прецедент, коли взагалі винесений припис з такого приводу.
НАЗК за останній рік багато чого зробило вперше.
Умовно кажучи, той же колишній міністр інфраструктури Владислав Криклій тепер не зможе бути призначеним, скажімо, головою правління «Укрзалізниці» за цією ж логікою?
Звичайно. Це взагалі вимога закону 2014 року, але до перезавантаження у 2020 році НАЗК цей закон практично не виконувала.
Антикорупційна стратегія є дітищем НАЗК. Зараз вона розглядається в парламенті в другому читанні, там купа депутатських правок, які, на вашу думку, можуть закон дещо «вихолостити». Чи вдасться їх відстояти?
Дійсно, згідно з законом, ми готували проєкт Антикорупційної стратегії, але я б не сказав, що це виключно наше дітище. В розробці цього проєкту брали участь дуже багато інституцій, як від держави, так і від громадськості. Її остаточний варіант узгоджувався з президентом та іншими високими посадовцями. Тому сподіваємося, що ключові особи – президент, голова Офісу президента Андрій Єрмак, голова партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко, голова фракції Давид Арахамія – візьмуть на себе лідерство, аби цей проєкт, нарешті, був прийнятий.
Є дві ключові норми, які здатні зробити народних депутатів максимально незалежними від впливу фінансово-промислових груп. Перша – передача розгляду протоколів, які складаються НАЗК щодо конфлікту інтересів та декларування, до Вищого антикорупційного суду, друга – передача справ за статтею 159-1 Кримінального кодексу (порушення про фінансування партій) до НАБУ. Зараз ці провадження передаються до Нацполіції, де не розслідуються. Ми будемо наполягати, аби Верховна Рада повернула ці норми до тексту Антикорупційної стратегії.
«Україна є однією з небагатьох країн в світі, де існують антикорупційні інструменти»
Ви цього місяця відвідували США. Ваше загальне враження – чого від нас хочуть у Штатах щодо антикорупційного порядку денного?
У нас є план, що ми хочемо зробити, і ми якраз його обговорювали. Україна є суб’єктною і знає, що робити, аби подолати корупцію, а потім – перемогти Росію. До того ж, ми презентували, що Україна є однією з небагатьох країн в світі, в якій антикорупційні заходи та інструменти, передбачені Конвенцією ООН проти корупції, є повністю імплементованими в законодавство. Вони у нас найкращі в світі – це і система закупівель Prozorro, і реєстр декларацій посадовців, і реєстр звітів політичних партій POLITDATA.
Тобто ви хочете сказати, що ми ділимося з американцями досвідом боротьби з корупцією?
Насправді, так.
Ми-то ділимось, а вони кажуть, що ми щось робимо не так? Тобто у нас вибудувана система антикорупційних органів, якою ми пишаємось. Але при цьому директор НАБУ знаходиться в підвішеному стані, перебуваючи в реєстрі корупціонерів, голови САП нема вже давно. Чи може ця система, в принципі, в такій ситуації працювати ефективно?
Насправді, той же Антикорупційний суд був лише нещодавно створений, і вже є десятки вироків, насамперед щодо суддів, із реальними строками позбавлення волі. Нарешті система повної безвідповідальності за корупцію почала хоча б частково змінюватись завдяки діяльності Антикорсуду. Щодо САП та відсутності його керівника і певного впливу генпрокурора – треба просто передбачити норму, що обов’язки керівника на час проведення конкурсу виконує його заступник. Це кілька слів у Кримінальному кодексі, які здатні вирішити цю ситуацію. І в Антикорсуді, і у нас у НАЗК є відповіді на всі питання, як підвищити ефективність роботи цієї антикорупційної системи.
Зараз точиться багато розмов про так званий закон про олігархів, вже прізвища конкретні називаються тих, хто під нього потрапить. НАЗК готове до його прийняття?
У президентському законопроекті передбачено, що НАЗК прийматиме та перевірятиме декларації олігархів. У кількох альтернативних зареєстрованих законопроєктах зафіксовано також, що саме НАЗК буде надавати статус олігарха певним особам.
Найважливіше, що під цей законопроект вже є цілий план, як саме знімати корупційні ризики – і це Антикорупційна стратегія.
А ви самі особисто як ставитесь до того, аби виокремлювати в законодавстві окремих осіб і ставити на них тавро «олігарх»?
Це все-таки не питання голови НАЗК. Якщо Верховна Рада цей закон прийме, а президент підпише, ми його будемо виконувати. Адже ми є саме виконавчим органом влади. Наша роль – виконувати закони, які ухвалює законодавча гілка влади.
«За другий квартал «Голос» бюджетного фінансування не отримав. Ми дуже сподіваємось, що вони виправлять свій звіт»
Коли ми з вами розмовляли минулого разу, ще не були подані декларації держслужбовців за минулий рік. Зараз вони вже мають бути подані. Наскільки дисципліновано це робиться і які б цікаві особливості в них ви б відмітили?
Загалом наші автоматичні системи на сьогодні встановили 787 фактів незаконного збагачення і понад півтори тисячі фактів активів, які посадовці «забули» задекларувати. Зараз всі ці факти будуть перевірятися. Вже за результатами аналізу автоматичних систем проходять повні перевірки декларацій 75 осіб. Серед тих, у кого комп’ютер знайшов порушення, є 13 народних депутатів та депутатів місцевих рад. Частина з них була фігурантами чисельних журналістських розслідувань.
До речі, моніторинг способу життя публічних службовців – це унікальний спосіб запобігання корупції. Вже десять матеріалів передані для проведення повних перевірок декларацій. До САП по народному депутату Іллі Киви вже заявлено позов щодо конфіскації необґрунтованих активів.
Державне фінансування парламентських партій, яке блокувала НАЗК через питання до звітів, вже всім поновлене?
«Голосу» не поновлене, бо ця фракція покладається не на виконання закону і виправлення звітів, а на судове рішення, яке забезпечило їхній позов і скасувало наш наказ щодо припинення держфінансування.
Так, а по факту вони це держфінансування зараз отримують?
Ми їм перерахували держфінансування за перший квартал у зв’язку з тим, що ОАСК зупинив мій наказ. В другому кварталі рішення ОАСК було зупинено апеляцією, тому за другий квартал «Голос» бюджетного фінансування не отримав. Ми дуже сподіваємось, що вони виправлять свій звіт. На жаль, порушення у їхніх звітах були очевидними. Наприклад, вони просто видали за власний продукт дослідження, яке робила одна з відомих громадських організацій.
Всі інші партії, до звітів яких були претензії, все вже виправили?
Так, це нормальна процедура, яка повністю відповідає міжнародним практикам. Та й коли ви подаєте звіт до податкової, наприклад, вони так само можуть просити надати виправлений документ. Так це працює у більшості країн світу.
Ви самі нібито знаходитесь під загрозою звільнення через давню справу щодо серверів для реєстру, які НАЗК орендувало у компанії «Алтаюр», але розірвало договір, при цьому конфіскувавши обладнання. Ви стверджуєте, що в цій схемі були факти розтрати та привласнення бюджетних коштів. Чим може завершитись ця суперечка?
Ця справа не може бути підставою для звільнення. Це все розкручують юристи, які погано вчилися. Компанія, яка надавала ці сервери, за обладнання, балансова вартість якого близько 2–3 млн грн, визначала вартість оренди лише за один 2020 рік у 5 млн грн. При тому, що за попередні три роки за оренду цього ж обладнання вже було сплачено 11,5 млн. Звичайно, ми не могли допустити, щоб така значна сума державних коштів була витрачена неефективно. Тому НАЗК звернулось до НАБУ із заявою про вчинення злочину.
Павло Вуєць, Станіслав Груздєв (фото), «Главком»