Голова Волноваської райдержадміністрації Олександр Баранник: У нас досі без проблем мовлять сепаратистські телеканали

В ніч на понеділок проросійські бойовики обстріляли селища Графське і Ольгинка Волноваського району Донеччини. Постраждали житлові будинки, а також підстанція, внаслідок чого 140 споруд залишилися без електропостачання. У Графському було пошкоджено гуртожиток, де жили студенти лісового коледжу. Окрім цього у селищі Жованка (частина смт Зайцеве) в результаті обстрілу загорівся житловий будинок, посічено його фасад, вибиті вікна. На щастя, внаслідок атаки травмованих і загиблих не було, хоча як повідомляють місцеві ЗМІ, усю ніч кілька тисяч людей були змушені ховатися в підвалах.

Несподіваним у цій ситуації є те, що вищеназвані населені пункти перебувають на доволі далекій відстані від лінії розмежування, близько 20-25 кілометрів. Однак, небезпека загинути в тилу, як бачимо, цілком реальна. Це визнає в інтерв’ю «Главкому» голова Волноваської районної державної адміністрації Олександр Баранник. Чиновник розповів, про «нормальне життя в умовах війни», а також про те, яке виробництво у Волноваському районі в умовах АТО розвивається стрімкіше, ніж у мирні часи.

У Волноваському районі бойовики обстріляли смт Ольгинка і Графське (колишній Комсомольський). Наскільки серйозними є руйнування?

В ніч на 12 червня о першій ночі почався обстріл населеного пункту Ольгинка. 14 будинків зазнали пошкоджень, два з них – сильних. В інших потрібно міняти покрівлю, вікна. Люди, слава богу, живі. Графське також було обстріляне. Добре, що також без жертв. У будівлі коледжу розбиті шибки, є також нерозірвані снаряди, які застрягли в дорожньому полотні. Зараз вирішуємо питання розмінування ділянки дороги. Ситуація неприємна ще й через те, що останні три роки Ольгинка взагалі не зазнавала обстрілів. Нині цей обстріл дуже схвилював людей, це все було не очікувано.

Раніше найгарячіше було, наприклад, у сусідньому Новотроїцькому. З огляду на нинішній обстріл Ольгинки і Графського можна сказати, що ситуація змінюється в гірший бік?

Це вже не перший обстріл (у Волноваському районі). За останній місяць три обстріли було на території сусіднього лісу, яка знаходиться у 25 км від лінії розмежування. Важкою артилерією було пошкоджено піонерський табір, розташований там. Через це, на жаль, тепер не можемо оздоровити дітей із населених пунктів на лінії розмежування, як планували, бо це просто небезпечно.

З огляду на ситуацію, чи плануєте відселяти людей, чи самі вони висловлюють бажання виїхати з небезпечної зони?

Населений пункт перебуває на території тилу наших передових частин і до лінії розмежування значна відстань. Якщо вже говорити про відселення, то потрібно говорити про евакуацію всієї лінії розмежування. У нас в районі проживає 107 тисяч жителів, додайте ще 40 тисяч переселенців. Чи можемо ми надати такій кількості людей місця для проживання? Думаю, що ні. Краще аби все стало на свої місця і кордон з Росією набув того малюнку, яким був до початку агресії РФ.

Але реалії такі, що люди потребують допомоги сьогодні. Яким чином держава допомагає?

Найближчим часом будуть надані всі необхідні будівельні матеріали і допомогу для відновлення житла. Такі проблеми з руйнуваннями для нас не нові. Навесні були обстріли села Трудівське. Для відновлення житла ми тоді залучали волонтерські організації, міжнародні фонди, облдержадміністрація виділяла будматеріали. Ольгинка не буде винятком, все буде зроблено так, аби люди мали змогу відновити житло. Зараз відбувається підрахунок завданих збитків.

Люди ховаються від обстрілів у підвалах. Наскільки такі схованки надійні?

Я нещодавно виїхав з місця, де був обстріл. Так от, один із снарядів влучив у полотно дороги обласного значення біля Графського. Снаряд зайшов углибину три метри і пішов вбік у землю. Він не вибухнув, сапери його розміновуватимуть. Уявіть, там дорожнє покриття плюс так звана «подушка», основа дороги, і все одно настільки глибоко снаряд зайшов у землю. В підвалах, на жаль, людину не захистити від 150 мм снарядів, якими нас обстрілюють. Єдине, від чого вони рятують, це від осколків.

Після обстрілу 140 будинків залишалися без світла. Яка ситуація зараз?

Нині відновлюємо роботу трансформатора підстанції, задіяні всі резерви, кинули на це усі сили. Стараємося якнайшвидше.

Які проблеми є з водопостачанням?

Проблема є, оскільки, як ви знаєте, минулого четверга було пошкоджено фільтрувальну станцію, яка знаходиться під Донецьком. Вона вже майже відновила свою роботу, але зараз знову усе повернулося на круги своя. Зараз Волноваський район перебуває у стані надзвичайної ситуації. Сьогодні зранку ми зібрали комісію, організували роботу з приводу доставки питної, технічної води. Перш за все водою будуть забезпечені дитячі садки, школи, лікарні. Звичайно, допомагатимемо перш за все категоріям людей, які не можуть купувати воду в магазинах. Хоча, мешканці нашого району вже давно звикли купувати воду, з питною водою проблем немає. Головне – доставити технічну.

Скільки людей виїхало з Графського і Ольгинки з початку війни?

Нині немає ніякого руху. Усі люди залишилися на своїх місцях. В Ольгинці, наприклад, близько 2000 людей проживає. Думаю, виїхали з початком конфлікту 5-7%, але частково ці люди повернулися. Додайте переселенців з окупованих територій, які у нас тепер мешкають, і вийде приблизно та сама кількість жителів, яка була і до війни.

Яке виробництво працює у Волноваському районі?

Працює і, знаєте, навіть нарощує темпи. Наприклад, Новотроїцьке рудоуправління до війни мало у штаті 600-700 людей, зараз наростило до 1200 працівників. Планують розширення кар’єрного поля. Одним словом, виробництво розвивається. Розвиваються і сільськогосподарські підприємства. В цьому плані у нас нормальне життя, але за умов війни.

У яких населених пунктах Волноваського району найважча ситуація?

У Волноваському районі важка ситуація тому, що відсутнє централізоване водопостачання. Підприємства, які займалися торгівлею вугіллям пішли з цієї території. Через це люди не мають змоги закуповувати собі вугілля на опалювальний сезон. Комерсанти, які таки продають вугілля, завищують ціни. Цю проблему ми хочемо вирішити законним шляхом, аби люди мали змогу підготуватися до опалювального сезону. Найважче тим населеним пунктам, які знаходяться на лінії розмежування і які часто попадають під обстріли. Це Новотроїцьке, Миколаївка, Старогнатівка, Гранітне, Чермалик... Сіл дуже багато, які знаходяться на лінії розмежування.

У Водяному майже місяць тому відбувся обстріл, внаслідок якого було повністю зруйновано житловий будинок. У якій ситуації нині родина, яка втратила житло?

У Водяному ситуація трішки інакша. Я сам виїжджав туди, бачив на власні очі те, що там відбулося. Дійсно, руйнування є великими, але слід пам’ятати, що це дачне селище. Тут знаходяться дачні будиночки, які люди збудували ще в радянські часи. Тобто люди, які перебувають в цьому населеному пункті, здебільшого мають житло в Маріуполі. А приїжджають до Водяного на відпочинок, або живуть, бо тут їм, можливо, більше подобається. Але після тієї біди, коли снаряд влучив в будинок, і бабуся з дідусем дивом не постраждали, вони збиралися остаточно переїхати до Маріуполя, в чому їм мали допомагати наші воїни.

Якщо це дачні будинки і людина окрім них має ще житло, держава не допомагатиме з відновленням такої нерухомості?

Держава буде допомагати кожному громадянину відбудувати своє житло. Але справа в тім, що Водяне знаходиться в тій зоні, де проводити саме зараз якісь будівельні роботи просто неможливо через те, що ця територія постійно обстрілюється.

На 9 травня священнослужителі Свято-Успенського Миколо-Василівського монастиря УПЦ МП, який знаходиться в селі Нікольське Волноваського району нібито закликали російську землю «встати за віру» і «піти у священний бій». Що це за історія, чи насправді московська церква підливає олії у вогонь війни?

Вони (церковники) заспівали пісню дореволюційного характеру, де були заклики іти за царя-батюшку. Це була їхня самодіяльність, яку вони ні з ким не узгоджували, пісню заспівали спонтанно. Хай співають, але ми свою думку маємо, знаємо, що наша країна вільна і незалежна.

Тобто за такі пісні нікому нічого?

З людьми була проведена роз’яснювальна робота. Розумієте, треба розповідати, що відбувається насправді. Велика проблема саме в тому, що ЗМІ, насамперед телебачення (українське) не працює. На жаль, до цього додається те, що багато телеканалів «ДНР» можуть працювати на території, підконтрольній нашій державі. Люди все це дивляться, слухають. Багато з них просто не розуміють, що насправді відбувається. Сьогодні спілкувався з жінкою, яка говорила, що це стріляли саме українці (обстріляли Графське і Ольгинку). Але я сам живу в п’яти кілометрах від місця обстрілу і чітко бачив, звідкіля були ці постріли, вони були з непідконтрольної території.

Чи дійсно, телеканали бойовиків на кшталт «Оплот», «Новороссия» без проблем можна зловити у районі?

Поки що так.

Не блокуєте їх?

Нині проводиться робота із закупівлі обладнання для цього.

Михайло Глуховський, «Главком»