Керівник головної коронавірусної лікарні Хмельницького: Covid врятував інфекційну медицину

Хмельницька міська інфекційна лікарня першою на Хмельниччині включилася у боротьбу з коронавірусною хворобою. Наприкінці березня 2020 року заклад став базовим і почав приймати перших хворих з досі невідомим вірусом. Та вже скоро лікарня зіткнулася з проблемою – на кінець квітня утворилася зарплатна заборгованість 700 тис. грн. Через кілька місяців борг під акомпанемент палких дискусій перших осіб міста та області вдасться перекрити за рахунок обласного та міського бюджетів.

При цьому, за словами головного лікаря інфекційної лікарні Оксани Піддубної, яка протягом 23 років очолює заклад, нині важко спрогнозувати, чи вистачить грошей на зарплати лікарів у 2021 року. Справа втім, що Національна служба здоров’я розрахувала  так званий «ковідний» пакет лише до початку квітня 2021-го.

В розмові з «Главкомом» медик також торкнулась теми нестачі вартісних медикаментів для лікування Covid-19 та реалізації державної програми щодо централізованої подачі кисню до кожної палати. 

«61,4% педагогів вже мають антитіла»

Протягом грудня у Хмельницькому статистика демонструє обнадійливі цифри. Кількість виявлених хворих на Covid-19 коливається у межах 50-70 осіб на добу, що значно менше пікових показників (на початку листопада були дні, коли виявляли понад 160 хворих). Наразі від цієї недуги вилікувалося понад 8 тис. пацієнтів. Ще близько 800 людей продовжують перебувати у стаціонарах. Чим можна пояснити вказану тенденцію?

Першого хворого на коронавірус до нашої лікарні було доставлено 25 березня. Тож рахуйте: минуло близько восьми місяців з початку епідемії Covid-19, і велика кількість хмельничан просто перехворіли. Здебільшого, коронавірусна хвороба проходить у легкій формі і частина людей навіть не здогадується, що інфікувались. Багато людей нині лікуються вдома. До речі, нещодавно серед освітян Хмельницького провели своєрідний експеримент. Зокрема, протестували 241 педагога на наявність в організмі антитіл до коронавірусу. З них у 148 осіб виявили антитіла, а це значить, що 61,4% людей вже мають антитіла.

Взагалі, для більшості інфекційних захворювань характерним є їхня сезонність та періодичність. Тому можна припустити, що перша хвиля захворюваності Covid-19, пішла на спад. За всіма прогнозами повинна бути друга хвиля, до якої додадуться респіраторні інфекції.

Між іншим, в Україні медики вже зафіксували грип типу В і грип типу А H1N1. І якщо одночасно відбудеться нашарування коронавірусу і грипу, то ніхто не знає, як вони себе поведуть. Адже це зовсім різні інфекції та патогенез. І як би не видозмінювався грип, ми маємо стандарт його лікування, призначаючи відповідні препарати, які не допускають розвитку у хворого блискавичної пневмонії. У випадку ж з коронавірусом немає визначеного лікування, оскільки кожен хворий – окрема історія перебігу захворювання.

Ви згадали про грип. Тоді ще скажіть, куди поділися інші інфекційні хвороби на кшталт вітрянки, кіру, гепатиту, котрі час від часу «трусили» свої групи ризику?

Вони нікуди не зникли, просто їх масово не діагностують. Дехто з пацієнтів, у котрих виявляють інфекційні хвороби, звертаються до приватних клінік. Якщо це важкі хвороби на кшталт сальмонельозу чи ботулізму, то таких хворих ми направляємо до Ярмолинецької райлікарні. Цей медзаклад на час карантину тимчасово лікує пацієнтів з цими діагнозами.

Крім цього, на щастя, нині в області не має спалаху вірусного менінгіту. Кілька років тому до нашої лікарні шпиталізували сотні хворих на менінгіт. Це пояснюється тим, що вказана хвороба прогресує з періодичністю раз на п’ять років.

Тобто всі ліжка Хмельницької міської інфекційної лікарні розгорнуті суто під «ковідних» хворих?

Так. Іще паралельно лікарня продовжує виконувати державну програму з лікування гепатитів, забезпечуючи хворих необхідними ліками.

Із самого початку епідемії Covid-19 ваш заклад отримав статус базового: сюди з усієї області шпиталізували хворих на коронавірус. Однак сталася позаштатна ситуація – заклад залишило близько 20 працівників. Чому?

Можна говорити різні версії, але причина страху також очевидно була. Серед тих, хто тоді звільнився, були лише двоє лікарів. Решта – молодший і середній медичний персонал. Із останнього – близько двох тижнів тому наш колектив залишила одна з найкращих анестезіологів. Вона переїхала на роботу до Німеччини, готувавшись до від’їзду майже рік. При цьому на заміну ми знайшли інших медичних професіоналів...

Що потрібно, аби втримати молодих і перспективних?

Необхідна мотивація, підкріплена матеріально. Даруйте, але медики безвилазно «пашуть» біля «ковідних» хворих. Плюс певний відбиток на роботу лікарів наклали летальні випадки. Адже, приміром, у хворих на грип, яких не вдавалося вилікувати, чітко прослідковувалася симптоматика, яка призводила до смерті. Чого не скажеш про пацієнтів з коронавірусом. Доходило до того, що протягом одного тижня двічі змінювалися протоколи лікування Covid-19!

Наприкінці квітня депутати Хмельницької міської ради виділили з бюджету 3,5 млн грн. Це була так звана муніципальна доплата до зарплати медичним та іншим працівникам, задіяних у протидії Covid-19. Наскільки вистачило цього фінансування і як воно розподілялося?

Гроші виділили на два місяці. Їх одержали всі працівники інфекційної лікарні – всього 40 осіб. Розрахунок виглядав так: по 10 тис. грн – лікарям, по 4-7 тис. грн – молодший і середній медперсонал.

«Ковідний» пакет діятиме до 1 квітня. Що далі - ніхто не знає»

На початку травня працівники лікарень Києва, Вінниці та Тернополя вийшли на акції протесту з вимогою виплатити обіцяні державою 300% окладу за роботу з пацієнтами, хворими на Covid-19. Як у вас справи з цими доплатами?

Інфекційна лікарня одержує вказані доплати від Національної служби здоров’я за так званим «ковідним» пакетом на суму 5 млн грн щомісячно. По 300% доплат отримують усі задіяні медики у лікуванні пацієнтів з коронавірусом; по 150-200% надбавки мають кардіологи, водії, котрі перевозять тіла померлих від «ковіду», спеціалісти, які відповідають за подачу кисню. Якщо після розподілу грошей утворюється певний залишок, його використовуємо на закупівлю ліків.

Для розуміння: разом із доплатами 300% реаніматологи отримують на руки 30-32 тис. грн у місяць, звичайні лікарі – 20-25 тис. грн, медсестри – 16-18 тис. грн, санітарки – близько 15 тис. грн.

До речі, «ковідний» пакет діятиме до 1 квітня 2021 року. Що буде далі, ніхто не знає, у тому числі й Національна служба здоров’я. Припустимо, що епідемія коронавірусу піде на спад, але частина наших приміщень не може ж пустувати, бо є й інші інфекційні захворювання. Інфекційний стаціонар працює цілодобово, як пожежники: сьогодні є спалах, а завтра – немає. Тут важливо втримати на робочих місць фахівців своєї справи.

З квітня 2020 року стартував другий етап медичної реформи. І якби не коронавірусна хвороба, інфекційна галузь мала би суттєві проблеми через недофінансування.

Нас могло б не існувати. Якщо відкинути «ковідний» пакет, то в місяць інфекційна лікарня одержувала б 1,6 млн грн за основним стаціонарним пакетом. Це потягнуло б звільнення половини працівників установи з подальшою незрозумілою реорганізацією. Звучить цинічно, але «ковід» врятував нашу галузь. Водночас влада обіцяла закласти в бюджеті на 2021 рік пакет готовності закладів, який дозволяв би інфекційним стаціонарам одержувати стабільне фінансування за умови відсутності епідемії інфекційних захворювань. Однак усе залишилося на рівні ідеї.

Уточніть, на що вистачає нинішнього фінансування?

На зарплати медиків. Ще частина коштів (максимум до 2 млн грн на місяць) спрямовується на закупівлю медикаментів.

Що можна купити на 2 млн грн?

Антибіотики, жарознижувальні та гормональні медикаменти. Словом, вистачає на невідкладну медичну допомогу.

«Дорогі ліки від «ковіду» можна придбати лише через посередників»

А як бути з дорогими препаратами, що входять до протоколу лікування Covid-19?

Щодо питання вартісних ліків. Інфекційній лікарні не вистачає коштів, щоб повністю забезпечувати хворих на Covid-19 необхідними медикаментами. Є три таких препарати, які використовує світ, і вони також є в українських протоколах лікування коронавірусної хвороби: «Тоцілізумаб», «Ремдисевір» та імуноглобуліни (їхня вартість – понад 20 тис. грн). Пару разів їх отримувала наша лікарня від держави, але дуже в обмеженій кількості – на двох-п’ятьох хворих. На жаль, ці препарати не всі зареєстровані в Україні. А навіть ті, що зареєстровані, не завжди є в аптеках. Здебільшого, їх можна придбати лише через посередників.

Між іншим, на початку жовтня у Хмельницькому з візитом перебував міністр Максим Степанов, але він не відвідав інфекційну лікарню. Натомість на тему «ковіду» він говорив в обласній лікарні. До речі, за його словами, середня вартість лікування хворого на «ковід», становить 40 тис. грн. У такому випадку, щоб забезпечити стовідсоткове лікування хворих, необхідно 12 млн грн, а не 5 млн грн, які ми щомісячно отримуємо за «ковідним» пакетом.

Восени уряд виділив регіонам пів мільярда гривень субвенції для забезпечення киснем ліжко-місць в лікарнях, які надають допомогу хворим на Covid-19. Чи дійшла до вашого закладу субвенція?

При потужності Хмельницької міської інфекційної лікарні у 180 ліжко-місць нині до кисневих точок під’єднано 110 ліжок. Ще 68 ліжок забезпечені стаціонарними кисневими концентраторами. Ось це дійсно важлива підтримка від держави.

Крім цього, за кошти міського бюджету було придбано за 1,5 млн грн і у вересні встановлено кисневу станцію, яка забезпечує подачу кисню до 24 ліжок одночасно. Плюс до кінця року очікуємо поставки ще однієї кисневої станції на 42 ліжка. Таким чином, весь перший корпус лікарні переведемо на забезпечення власним киснем.

До слова, я на собі відчула, наскільки важлива подача кисню під час загостреного перебігу коронавірусної хвороби. На 11 день амбулаторного лікування у мене з’явилися проблеми з диханням. Три дні я лежала в лікарні, отримуючи кисень. Також треба щоденно вимірювати сатурацію (рівень кисню в крові, у здорової людини він має бути 95-99% – «Главком»).

Здавали аналіз на антитіла до коронавірусу?

У мене знайшли імуноглобуліни двох типів: M і G. Наскільки цього вистачить, покаже час. Для цього треба роботи аналізи в динаміці. 

Віталій Тараненко, «Главком»