Керівник Державної служби геології і надр Микола Бояркін: В «Укрнафти» 97 ліцензій і 12 мільярдів боргів за них

Держгеослужба – структура, яка завжди була в центрі скандалів. Чиновників державного відомства, яке відповідає за «роздачу» надр, постійно звинувачували в непрозорому розподілі дозволів на видобуток корисних копалин.

Не уникнув скандалів і нинішній керівник держслужби – Микола Бояркін. Проти топ-чиновника, який зараз керує на правах тимчасового виконувача обов'язків, практично одразу виступив тодішній міністр екології Ігор Шевченко. А самого Бояркіна ЗМІ охрестили «людиною Яценюка».

Не порозумівся Бояркін і з новим профільним міністром Остапом Семераком, який постійно критикує роботу служби і навіть ініціював позапланову перевірку підконтрольного міністерству відомства. Про непрості взаємини Бояркіна з урядом свідчить і суд між міністерством та службою, який ініціював «розпорядник» вітчизняних надр.

Багато питань виникає і щодо аукціонів на право видобутку корисних копалин, які проводить держслужба. І хоча останнім часом вони стали відкритими, деякі журналісти запевняють, що від цього не стали чеснішими.

Сам Микола Бояркін усі звинувачення вважає безпідставними, а конфлікт із міністерством – непорозумінням. Свою позицію за всіма скандальними питаннями керівник Держгеослужби озвучив в інтерв'ю «Главкому».

У міністра екології та природних ресурсів Остапа Семерака були до вас претензії стосовно конкурсу на Юзівське родовище сланцевого газу, де перемогла компанія «Юзгаз». До міжвідомчої комісії, за положенням, мало бути залучено міністра. Але його не було. Натомість конкурс відбувся, як стверджують «Наші гроші», за участю виключно соратників президента. Ви взагалі знали про цей конкурс?

Ви маєте рацію. Я є членом комісії, але участі в цьому процесі не брав. Так вийшло: про те, що конкурс відбувся і було оголошено про технічного переможця, а саме технічного, бо остаточне рішення прийматиме Кабмін, я дізнався за фактом. Після того, як відбувся конкурс, котрий проводила спеціальна комісія, наступного ранку я викликав до себе директорів «Надра Юзівська» та «Надра України», аби вони мені пояснили, що відбулося, і зібрали мені всі необхідні документи. Бо я вже розумів, що в наш бік полетить каміння і мені треба буде все пояснювати і на рівні міністерства, і на рівні Кабінету міністрів.

Наразі документи ще готуються, бо це великий обсяг паперів. А з того, що я вже побачив, можу зробити висновок: конкурс відбувся прозоро і Україна зробила все, аби залучити до нього всіх потенційних інвесторів. «Надра України» надіслала 11 листів до різних посольств – Америки, Канади, Польщі. Повірте, залучити інвестора, який би погодився не лише працювати в сучасних українських реаліях, а ще й гарантії надати, – це складне завдання. Знаю, що компанія-переможець запропонувала найкращі умови: і у фінансовому відношенні, і щодо покриття ризиків. Але зарано робити висновки. Треба дочекатися реалізації проекту і тоді говорити, наскільки ця співпраця є вигідною для України.

Якщо з конкурсом розібралися і вам нічого приховувати, то чому тоді ви подали до суду на Мінприроди і намагаєтеся блокувати перевірку?

Цікаво ви перехрещуєте паралельно існуючі речі. Ви неправильно трактуєте. Я поясню вам: я допустив перевірку. Будь ласка. А чого подав до суду? Тому що непосадові особи, які були у складі комісії, що перевіряла, мали доступ до конфіденційної інформації. А тепер, якщо буде витік інформації, хто буде винним? Я буду винним. Бо я допустив непосадових осіб до конфіденційної інформації.

Є наказ про співпрацю, а там чітко прописано, коли та хто має перевіряти. Міністр може перевірити службу, якщо в нього є якась інформація за конкретним питанням. Але в нього немає повноважень здійснювати комплексну позапланову перевірку. Для цього є КРУ, ДФС, Рахункова палата. Це перше.

Друге – до комісії, яку створив Остап Михайлович, мають входити і перевіряти «Держгеонадра» лише посадові особи міністерства.

Ви є креатурою екс-депутата Миколи Мартиненка?

Я вам дякую за те, що інформуєте мене, чия я креатура. Я не є креатурою ані Яценюка, ані когось іншого. Кого там ще мені приписують? Мартиненка? Я нічия креатура. Понад те, я відвів «Держгеонадра» від політики. У мене немає жодного політичного рішення.

Я нагадаю вам ситуацію, яка мала місце перед моїм призначенням. У нас два місяці у службі не було керівника. Всі ходили на роботу й не знали, що їм робити. Хтось має за щось відповідати при цьому. Потім питання зарплат у людей. Видача спецдозволів.

Коли ми проходили співбесіду, нас було троє людей. Зі служби взяли трьох начальників – двох голів департаментів і одного начальника управління. Так вийшло, що обрали мене. Бо начальник юридичного управління, якщо чесно, втекла. Вона швиденько співбесіду пройшла і тишком-нишком втекла. Сказала: «Я не хочу».

Директор департаменту геоконтролю сказав, що однозначно ні. Ще був директор департаменту геології, але він уже ну в дуже поважному віці був, тому його кандидатура не підходила.

Угоду з «Юзгазом» ще має узгодити уряд. Яке рішення, на вашу думку, прийме Кабмін?

Не можу нічого зараз сказати. Кабмін у цій ситуації теж був здивованим. Після перемоги «Юзгазу» я їздив в уряд, надавав усі належні документи. І тоді в Кабміні теж зрозуміли, що, в принципі, порушень не було.

Але тут справа в іншому. В українського суспільства великий відсоток недовіри до всього, що діється в нашій країні. Я розумію, чому так відбувається. Але послухайте, неможливо чекати на зміни і щоразу ці зміни засуджувати, навіть не розібравшись у суті. І тому, навіть якщо на Юзівське родовище знову зайшов би Shell, а їм також знову пропонували, але вони відмовились, або якась інша компанія зі світовим ім'ям, то все одно щось було б не так. На думку переважної більшості українців, хтось завжди у чомусь винен чи має свої інтереси.

Чому пішов Shell? Вирішили, що поклади сланцевого газу заховані так глибоко, що вони їх не дістануть?

Ні, вони пішли через скандали та наше законодавство. Донецький суд скасував  погодження облради, які було надано для підписання угоди. Війна, звичайно, також зіграла свою роль. Але коли ми з ними спілкувались у другому кварталі минулого року, та питали, чи йдуть вони через війну. Вони відповіли, що війна їх не лякає.

Chevron пішов з тих самих причин?

Офіційно Chevron ще не відмовився від своєї ділянки. Вони зараз ведуть роботу трохи інакше. Вони перейняли наш менталітет, і зараз їхня риторика приблизно така: «Ми зараз не будемо реалізовувати цей проект, але залиште це за нами, ми потім займемося».

Але ж чинність дозволів обмежена у часі.

Вони намагаються вкластися в дозволений термін, щоб їх не позбавили дозволу. Вони хочуть, щоб ми їм офіційно призупинили його дію, а коли вони надумають – щоб почали з тієї точки, на якій зупинилися. Правда, вони нічого не зробили, тому я не знаю, як вирахувати якусь точку. І, в принципі, у нас законодавство не дозволяє щось призупинити і дочекатися, поки Chevron щось надумає.

Ви сказали, що Eni просила перенести конкурс. Чому ж тоді компанія не зацікавилась Юзівським газом?

Так, вони зверталися з таким проханням. Бо оформлення всіх документів належним чином – це довга та клопітка праця. Судіть самі, це понад терабайт інформації та мінімум рік на збір документів. Але, мабуть, врешті-решт інвестори Eni вирішили, що цей проект нецікавий для компанії. Не треба забувати і про чинники, які змусили піти Shell, – українське законодавство та війна.

А «Юзгаз» влаштовують і війна, і законодавство?

Це питання до них. Вони прийняли майже всі ті умови, які було поставлено, – інвестиції, буріння 15 свердловин для розвідки. Інші учасники конкурсу пропонували менше. Хтось – три, хтось – п’ять.

За обсягом інвестицій у «Юзгазу» також найбільш привабливі умови та пропозиції. Наприклад, вони вже заявили, що на першому етапі буде інвестовано $200 мільйонів.

Я не знаю, як воно працюватиме. Ніхто ще не знає. Shell теж пропонував золоті гори, але не виконав обіцяного. Але якщо «Юзгаз» дійсно вкладе те, що запропонував, це буде перший договір такого рівня.

А якщо ні?

Буде все точно так, як із Shell.

Shell пішов сам. А якщо «Юзгаз» нічого не робитиме, ви зможете розірвати відносини з компанією?

У «Юзгазу» є зобов’язання, прописані в документах. Якщо ці зобов’язання не виконуватимуться, то компанія просто втратить дозвіл на користування надрами. Й іншого не буде. Попередження – якщо вони ігноруватимуть наші зауваження. А потім – анулювання.

Це якщо взагалі нічого не робитимуть і у них не буде об’єктивних причин. Серед таких – відсутність землевідводу та блокування його отримання на місцях. Проблеми з гірничим відведенням. Також якщо надрокористувач почав фінансування проекту, але на якомусь етапі в компанії виникли фінансові складнощі, вони також можуть внести зміни до програми робіт. Держгеонадрами було запроваджено практику воркшопів, де члени комісії з розгляду внесення змін до програми робіт, обговорюють безпосередньо з надрокористувачем причини ускладнень. Науковці, геологи безпомилково визначають, якщо власник дозволу нічого не зробив, і комісія бачить, що робити нічого не збирається, а спецдозвіл він взяв за безцінь і хоче продати в кращі часи, то ніякі зміни не вносяться і подається на анулювання дозволу.

Багато таких анулювань?

Минулого року ми зробили інвентаризацію спецдозволів. З 5,5 тис. – півтори тисячі було, які не почали працювати, терміном до двох років.

Добровільно відмовляються від спецдозволів?

Так.

Багато таких?

У нас зараз близько 400 судів. Не лише тих, хто не діючі. Нам із кожним користувачем треба працювати. Десь з півтисячі ми вже опрацювали, з них близько 80 добровільно відмовилися від спецдозволів. Деякі навіть не знали, що у них є спецдозволи. Це смішно, але факт.

А суди на вашому боці?

У нас всі докази, що вони порушили порядок користування надрами. Надрокористувачеві немає що запропонувати. Якби вони зверталися з тим, що, наприклад, обіцяли вкласти 100 тисяч, а вклали 60 через фінансову скруту, і просили б час на те, щоб допрацювати, то комісія не йшла б на анулювання. Якщо є причини, які він може пояснити. Ми всі люди. Якщо щось вкладає користувач, у нього працюють люди, то просто анулювати – неправильно.

Голова правління «Укргазвидобування» Олег Прохоренко жалівся, що за останніх 10 років компанія отримала лише чотири ліцензії. А за останніх п’ять років – жодної. Чому так склалося?

Це не зовсім правда. Я вже робив Олегу Прохоренку зауваження з цього приводу. Він, мабуть, трохи не розібрався. І в 2014-му почали видаватися йому спецдозволи, і в 2015-му, мало, але видавались.

Протягом 2007–2013 років «Укргазвидобування» отримало 28 спецдозволів на користування надрами з метою видобування вуглеводнів.

Нещодавно журналісти робили розслідування стосовно аукціонів «Держгеонадр», у якому доводили, що в аукціонах беруть участь компанії, які можна запідозрити у фіктивності. Наприклад, деякі компанії засновані в один день незадовго до аукціону. Ви розбиралися у цій ситуації? Після таких розслідувань важко стверджувати, що щось змінилося на краще.

Ніхто не може порівняти, що саме змінилось в аукціонах, з тієї простої причини, що раніше вони були закритими. Тільки в 2015 році ми запровадили відкриті аукціони. І всі побачили, що таке аукціон, але не зрозуміли: що головне на аукціоні…

...пропонування ціни за родовище.

І всі повинні це розуміти, але чомусь не розуміють, що аукціон виграють ціною. Коли фірми подають документи, ми їх спрямовуємо до Антимонопольного комітету, СБУ, ДФС та НБУ на перевірку на сепаратизм тощо.

Антимонопольний комітет на той час надав нам відповідь, що інформації щодо пов’язаних осіб немає. Тобто ми мали всі підстави вважати: АМКУ ці компанії перевірив і у комітету немає до них зауважень.

Усі знають, що ця тема болюча зараз. Триває формування ринку. І при тому при всьому Антимонопольний комітет собі дозволив не перевірити цю всю інформацію, а потім ще замість того, щоб гідно себе повести, бо припустився помилок, ще й виступив і на «Держгеонадра» до суду подав. Будь ласка, подавайте. І ми тоді з вами зустрінемось у суді і надамо всі необхідні аргументи.

А вони вже подали до суду?

Я лише знаю, що вони збираються судитися. Ми готові. І якщо навіть мені скажуть, що я був у чомусь не правий, це теж добре. Чому? Тому що це досвід на майбутнє. Тоді я розумітиму, що в нас Антимонопольний комітет не володіє інформацією, я маю сам нею володіти. Хоча, звідки я її братиму, ще нікому не зрозуміло.

Тобто, коли якісь компанії подаються на участь в аукціоні, ви повинні мати згоду певних відомств?

У квітні цього року ми це прописали офіційно, ініційовані нами зміни було внесено до постанови №594. А до цього служба тільки впроваджувала цю практику, це було експериментально. Ми перевіряли, чи працюватиме така модель – коли компанії перевіряють АМКУ, ДФС, СБУ, МВС, ГПУ.

Але виявилося, що з Антимонопольним комітетом це не спрацювало. Питання тепер – чому? Якби вони не надали інформації, це була б інша справа. Але ж вони дали відповідь, що у них немає ніякої інформації. Якщо немає, це означає, що перевірили і не знайшли зв’язків між учасниками аукціону.

Хіба не викликають підозру компанії, які було створено за один день за кілька місяців до аукціону?

У нас немає можливості перевіряти компанії. Немає таких повноважень. Для цього ми й віддаємо їх на перевірку до Антимонопольного комітету тощо. Бо ми не можемо перевіряти самі. Це не передбачено законодавством. 

Наприклад, компанія «Голден Дерік». Свого часу ЗМІ активно обговорювали той факт, що вона належала Едуарду Ставицькому. Наразі її викупили інші інвестори. Наскільки мені відомо, ви не знайдете жодного прізвища, яке було б пов’язане з попередньою командою Ставицького. Нові інвестори активно працюють над своїм іміджем, запрошували геолога зі світовим ім’ям. А от попередня команда зарекомендувала себе негативно. І саме через це новому керівництву так і не вдається довести, що вони працюють за іншими правилами. Українське суспільство нинішній стан справ не цікавить. А цікавлять лише прізвища людей, до яких свого часу була прикута увага. І це є проблема.

А коли є новостворена фірма – у нас є порядок, за яким ми перевіряємо: що це українська компанія, її статут і заяву. Загалом три документи.

Тобто у вас немає жодних підстав не допускати такі компанії до аукціону?

Звісно. Якщо служба когось не допустить до аукціону, бо наші співробітники десь щось чули чи десь хтось щось сказав, компанія зірве весь аукціон. Вона подасть до суду і виграє справу. І матиме рацію.

А якими мають бути дії держслужби, якщо, наприклад, є підозра змови компаній?

Як ви це доведете? Ви це бачили?

Ну, в цілому, якщо у вас є така підозра, ви можете щось зробити?

У нас це не прописано. Треба буде писати в Антимонопольний комітет. Бо це антимонопольне законодавство. Це з одного боку. А з іншого – якщо вони так реагують на наші звернення нині, довіри до АМКУ мало.

Ви розумієте, ось журналісти писали, що дві компанії – учасниці аукціону нібито мали однакові пакетики, коли спускалися. Ще хтось бачив, що представники цих фірм у коридорі документи складали. Можливо, це й так. Може, в них і були ті однакові пакетики. Може, вони й складали ці документи десь у закутку в коридорі. Але аукціонний комітет цього не бачить. Він сидить у залі і не виходить, аби не створювати певні ситуації.

Бо зазвичай, як хтось виходить, його починають смикати за руку. А якщо це хтось побачить, як смикають його за руку – все! А якщо ще й виграє той, хто кого там смикнув за руку, то це абсолютно все. Це одразу треба самому скасовувати результати, бо реально потім нічого не доведеш. Тому аукціонний комітет як зайшов до зали, так до кінця й сидів. І ніхто не дивився за тим, хто там у закутках складає документи.

На членах комітету така відповідальність лежить, що вони самі зацікавлені, аби аукціон відбувся без жодних питань. Виключно в правовому полі.

Люди, які тут працюють, пречудово знають, що за все, що тут робиться, доведеться відповідати. За все. Кожен зі співробітників це знає, а я як керівник – тим більше.

Зрозумійте, ми можемо користуватися лише законом. Навіть якщо наші співробітники побачили б якісь підозрілі дії з боку потенційних надрокористувачів, то…

…це не є приводом для скасування аукціону?

Абсолютно.

Тобто, наприклад, якщо 10 компаній, зареєстровано в один день, але в них усі документи «ОК», вони можуть брати участь в аукціоні?

Так. Люди різні. Між собою ніде не пов’язані. Не родичі. Не працюють на одній фірмі. Я не знаю, які там ще можуть бути випадки, коли можуть пов’язати людей між собою. Для цього є Антимонопольний комітет.

АМКУ – це той орган, який має слідкувати за монополією, який повинен її не допускати, його для цього й було створено, в нього є реєстр всієї інформації, спеціальний статус. Вони можуть виїхати на перевірку, вони мають усі важелі і вони цього не роблять!

Раніше була практика засекречувати деякі дозволи. Як зараз?

З 2015 року ми почали відкривати геологічну інформацію. Але так, є ще й закриті. І ми їх теж намагаємося відкрити. Цей бар’єр треба подолати.

А що зараз заважає відкрити?

Законодавство, звичайно. Якщо кількість запасів перебуває в межах певного обсягу, то інформація про ці запаси «закривається».

Раніше була практика видавати дозволи поза аукціоном. Чи є таке явище зараз?

Так. Зараз поза аукціоном видається близько 7-8% дозволів. Такі дозволи можуть отримати лише ті компанії, які мають у власності чи в оренді цілісний майновий комплекс для видобування надр.

Ідея хороша, але не вийде. Ось тут поруч стоїть (завод) «Росинка». В неї є своя територія, на якій розташована свердловина. Кожна свердловина має спецдозвіл. За логікою речей, якщо ми скасовуємо положення про цілісний майновий комплекс, то коли закінчується спецдозвіл, ми маємо виставити ці свердловини на аукціон? А хто ж братиме участь в аукціоні?

Добре, ми з вами прийшли на аукціон поборотися з «Росинкою». І навіть виграли його. А ви зможете там видобувати, на її власній території, його комплексом і користуватися цією свердловиною? Ну то й що, що ви маєте спецдозвіл? Спецдозвіл – це лише право на видобування. Але це ще не видобування. Власник компанії нас просто не пустить на територію. І ваш спецдозвіл – це фейк.

То варто в таких випадках проводити аукціони?

Але ж, як стверджують ЗМІ, іноді поза конкурсом видаються дозволи компаніям, які мають у власності лише гараж. І стверджують, що це і є той майновий комплекс, який дає їм право отримати дозвіл без аукціону. Наприклад, у розслідуванні журналістів як приклад наводилася компанія «Північно-західне видобування».

Документація, яка подається на одержання спецдозволу, грубо кажучи, конфіденційна. Ми не маємо права її оприлюднювати. Тому звідки «Схеми» взяли, що у «Північно-західного видобування» є лише гараж, мені невідомо.

Одержання спецдозволу поза аукціоном – це серйозна процедура. Потрібен цілий пакет документів, погодження облради, Мінекології. Мають бути висновки Геоінформу.

Потім засідає комісія, до якої входить представник Мінекології, представник Кабміну, геологічні підприємства. Обов’язково до комісії входить представник громадськості. Звичайно, є там і люди від «Держгеонадр». Всі ці люди приймають рішення, давати дозвіл без аукціону чи ні.

Як ви гадаєте, якби у «Північно-західного видобування» був лише гараж, як стверджують «Схеми», 12 осіб, які сидять у комісії, дали б дозвіл?

А скільки має бути голосів, щоб прийняти рішення?

Рішення приймається більшістю. Чітко прописано: відповідальність за надання інформації несе той, хто її подає. І коли облрада дає погодження, як господар своєї території вона має перевірити, що це за майновий комплекс.

І коли нам подають документи після всіх голосувань і облради, то в нас немає сумнівів у тому, що компанія таки має необхідний комплекс. І якщо в цьому «Південно-західному видобуванні» в реалі гараж, то їх треба посадити. Тому що вони нас тоді обманули. Якби вони написали «гараж», звісно, ніхто б ніколи не дав ніякого дозволу.

Коли нас почали звинувачувати, що тут просто всі отримують дозволи без аукціону, я відповів аргументом цифр. З 450 спецдозволів, які було видано, 38 лише йшли за нормою про цілісний майновий комплекс.

Американська торгова палата спільно з Асоціацією видобувних компаній хоче розробити новий кодекс про надра. Це справді зробить прозорою процедуру?

Я дуже сподіваюся, що саме Американська торгова палата як гарант незаангажованості, як гарант відкритості винесе цей проект і тоді вже до чинного Кодексу про надра точково не вноситимуться зміни під інтереси окремих осіб. Це по-перше. По-друге, редакція кодексу – 1994 року, її давно треба було адаптувати під міжнародні стандарти. По-третє, «Держгеонадра» співпрацюють з Американською торговою палатою, і вже 23 серпня ми підписуємо Меморандум про співпрацю.

Американська торгова палата об’єднує дуже багато надрокористувачів, юристів, і тому ми сподіваємося на якісний спільний продукт. Наразі в нас уже є проект кодексу.

Який зараз борг у «Укрнафти» за ліцензіями на користування надрами?

Зараз це приблизно 12 млрд гривень.

Чому Держгеослужба не анулює ліцензії за борги?

В «Укрнафти» 97 спецдозволів. І для того, щоб комісія прийняла рішення стосовно якогось зі спецдозволів «Укрнафти», ми повинні чітко розуміти, що от є певний спецдозвіл, за ним є заборгованість. І тоді комісія проводить засідання і приймає рішення.

Але ДФС нам надає лише загальну суму боргу. Тому ми не знаємо, за якими спецдозволами «Укрнафта» сплачує ренту, а за якими – ні.

Якщо «Держгеонадра» зупинять дію всіх дозволів «Укрнафти», вона потім звернеться до суду і скаже: «Хлопці, вибачте, от у нас із 96 з 97 була заборгованість, так. А ось, наприклад, з однієї боргів не було. А ви знаєте, що ви завдали ним збитків?» І потім буде нараховувати через суди усі витрати і неустойки.

Екс-міністр природи Ігор Шевченко звинувачував вас у тому, що ви були проти анулювання дозволів «Укрнафти».

Ні, я не був проти. Я впевнений, що не можна жити за принципом вибіркового законодавства. Правила існують для всіх. Я пояснював ситуацію, що це неможливо зробити, тому що ДФС нам не давало інформації.

Ось коли фіскальна служба минулого року надала нам інформацію про борги за трьома ліцензіями, я взяв на себе відповідальність зупинити їхню дію. «Укрнафта» тоді вивела бабусь до газових кранів, канал «1+1» (акціонером «Укрнафти» і «1+1» є мільярдер Коломойський. – «Главком») усе це показав. Вони лише забули сказати, що півроку «Держгеонадра» попереджала і намагалася знайти спільну мову з керівництвом компанії. З Марком Роулінзом (голова правління «Укрнафти». – «Главком») ми зустрічалися у Арсенія Яценюка, я озвучував реальний стан справ.

Я всіх попередив: друзі, хоч би що ви тут вирішили, хоч би як ви діяли, доки «Укрнафта» не погасить свої борги і доки мені ДФС не надасть інформацію щодо заборгованості по окремих дозволах, я буду зобов’язаний їх зупинити.

А зараз ДФС що вам дає?

Загальну заборгованість. Але зараз є рішення суду, де я взагалі не маю права чіпати «Укрнафту».

Що це за рішення суду?

Є рішення суду, де мені заборонили чинити будь-які дії, які стосуються «Укрнафти». Зупиняти, закривати і таке інше. Це після того, як зупинив дію трьох дозволів.

Ви досі виконувач обов’язків. Чому так? Пішов уже другий рік вашої роботи в держслужбі.

Коли мене призначили, міністром був Шевченко. Потім не було міністра і ніхто не міг внести кандидатуру на розгляд уряду. Потім вийшов Закон України «Про державну службу», який каже, що зараз треба призначати керівника виключно через конкурс. Ось зараз чекаємо на конкурс. Оголосять конкурс – і тоді вже…

На сайті «Держгеонадр» у розділі «Керівництво» – лише ви. У вас немає заступників, але є позаштатні радники. Чому так?

А як інакше?

А ви маєте право на позаштатних радників?

Так, я маю на це право. Це звична світова практика. Чому я не маю заступників? Тому що я не можу подати їхні кандидатури на Кабмін як виконувач обов’язків. За регламентом, це неможливо. От і доводиться працювати фактично самому і з радниками.

Віталій Єрмаков, Наталка Прудка