Газові ліцензії: приватна колекція. Як знищується державний сектор газовидобування

Газові ліцензії: приватна колекція. Як знищується державний сектор газовидобування

За останні 5 років найпотужніша державна компанія «Укргазвидобування» не отримала жодної ліцензії

Уряд обіцяє різко збільшити видобуток газу. Але чи можливо це зробити, якщо врахувати, що за останні 5 років найпотужніша державна компанія «Укргазвидобування» не отримала жодної ліцензії на освоювання нових площ? ство Найближчим часом Держгеонадра пообіцяла оголосити аукціон на затверджений 22 липня перелік ділянок надр. 

Скільки насправді має коштувати газ для українців, якщо власний видобуток «блакитного» палива  повністю покриватиме потреби України? Сьогодні це питання одне з найактуальніших - через встановлення урядом рекордно високої ціни 6879 грн за тисячу кубометрів газу для всіх споживачів, крім релігійних організацій.

Амбітна урядова програма передбачає до 2020-го року наростити власний видобуток на 35%  – до 27 млрд кубометрів на рік, тобто, збільшити на 8 мільярдів порівняно з нинішніми показниками! Це дійсно стало б можливим, якби влада терміново розв'язала ту масу проблем,  що призвели до стагнації колись потужної газовидобувної галузі – у середині 70-х Україна видобувала 75 млрд кубометрів на рік.

Паралельно обсяги споживання обіцяно скоротити приблизно до 30 мільярдів кубометрів на рік. Зокрема, вже цього року планується спожити 32 млрд кубометрів (в 2015 – 33,8 млрд). Розрив між запланованими обсягами споживання та власним видобутком незначний, але, зважаючи на реальну ситуацію, важко повірити, що розрекламована урядом програма нарощування видобутку до 27 мільярдів кубометрів газу за якихось 3,5 роки стане реальністю.

«Стрибок» у газовидобутку стане можливим лише за рахунок залучення іноземних інвесторів та новітніх технологій провідних світових лідерів. «Потрібні інвестиції та сучасні технології. Щоб виконати програму, річний обсяг інвестицій має складати $1,5 млрд», - вважає виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Роман Опімах.

Найпотужніша видобувна компанія «Укргазвидобування» запланувала наростити щорічний видобуток до 20 млрд кубометрів, хоча минулого року її обсяги впали до 14,5 млрд. Решту 7 мільярдів кубометрів до 2020-го року видобуватимуть приватні компанії – це втричі більше, ніж сьогодні. І що характерно, через високоприбуткові корупційні хитросплетіння влади та бізнесу, державна «Укргазвидобування» опинилася в надзвичайно невигідному становищі порівняно з приватними компаніями.

«Провал стався між 2007 і 2013 роками: компанія «Укргазвидобування» отримала лише 4 нові ліцензії на розробку родовищ, тоді як приватним компаніям надали 150 ліцензій», - повідомив «Главкому» керівник «Укргазвидобування» Олег Прохоренко. Основні родовища давно виснажені, водночас державна компанія не має додаткових площ для розширення своєї діяльності, тобто,  геологорозвідки та буріння нових свердловин для нарощування видобутку газу.

Отже, приватним структурам увімкнули «зелене» світло, але не всі використали  повною мірою надані їм преференції. Та більшість із них і не збиралася видобувати газ чи нафту, сподіваючись перепродати нечесно придбані ліцензії потенційним інвесторам. 

Хто більше: ДТЕК «Нафтогазвидобування» чи Burisma Holdings?

Дискримінація на ринку, непомірні податки змусили найпотужніших інвесторів піти з України, а ті, що залишилися, різко призупинили темпи нарощування видобутку. Тому й не дивно, що в першому півріччі видобуток газу в Україні зріс лише на 1,6% - за 6 місяців видобуто 10 млрд кубометрів (на 160 млн кубометрів більше порівняно з аналогічним періодом минулого року).

Це зростання забезпечили приватні видобувні компанії, тоді як «Укргазвидобування» приростила лише 0,4% видобутку - показник на рівні похибки. «Загалом на газовому ринку 50 приватних підприємств - із них шість забезпечують 90% видобутку (видобутого приватними компаніями – Главком). Із цих шести дві компанії - ДТЕК «Нафтогазвидобування» та Burisma Holdings – забезпечують 65% видобутку», - повідомив Роман Опімах. Решта тримачів ліцензій роблять малопомітний внесок.

Із першим лідером  - ДТЕК «Нафтогазвидобування» – все зрозуміло, адже структури Ахметова традиційно мали преференції з боку влади. Другий лідер також не з простачків: до складу директорів компанії входить, зокрема, президент Польщі (1995-2005) Олександр Квасневський та син віце-президента США і одночасно юрист юридичної компанії Boies, Schiller&Flexner LLP Хантер Байден. Але завданий урядом Яценюка удар у вигляді подвійного підвищення ренти, різко загальмував темпи приросту видобутку, що, звісно, не пішло на користь гравцям ринку.

«До кінця року «Нафтогазвидобування» планує видобути 1,54 млрд кубометрів газу – це буде новий рекорд компанії. Такий результат ми отримали завдяки багатомільярдним капітальним вкладенням протягом 2013-2014 років. За цей час ми пробурили 10 нових свердловин і здійснили капітальні ремонти на всіх робочих свердловинах», - повідомила керівник «Нафтогазвидобування» Наталія Гребенюк. Звісно, це добре, що отримані ліцензії не залежуються у шухлядах. Але було б значно краще для нашої держави, якби й «Укргазвидобування» не зазнавала шаленої дискримінації діяннями влади.

Тепер проблеми почалися й у ДТЕК «Нафтогазвидобування». «В 2014 році ми заклали шість нових свердловин, в 2015 – три, а цього року планується лише одна свердловина. Якщо в першому півріччі цього року приріст видобутку сягнув 40% порівняно з аналогічним періодом 2015-го року, то до кінця року приріст становитиме лише 20%. Галузь інертна, надра виснажуються. Скоро нашим завданням буде зберегти видобуток на теперішньому рівні.  Щоб не зменшити видобуток, ми чекаємо від держави запровадження заохочувального податкового режиму, рівних умов на ринку, дерегуляції галузі», - сподівається Наталія Гребенюк. 

Компанія Burisma, схоже, планує випередити «Нафтогазвидобування» -  цього року обіцяє наростити видобуток до 1,8 млрд кубометрів, а згодом довести цей показник до 2 млрд. До складу Burisma входить шість видобувних компаній, включаючи «Еско-Північ», що належить колишньому міністру екології часів Януковича Миколі Злочевському. Нині  силові структури перевіряють цю  компанію.

У коментарях Інтерфаксу-Україна керівник Burisma Тарас Бурдейний повідомив, що 2015-го року компанія наростила видобуток до 1,2 млрд кубометрів (в 2014 – 692 млн куб. м) і сплатила до бюджету держави 3 млрд грн.  

Цьогорічний ривок Burisma відзначить бурінням 16-ти свердловин глибиною понад 4000 метрів – там планують відкрити найпотужніші газові горизонти! Ще 5-7 свердловин - на глибині до  4000 м. Компанія провадить сейсмічні роботи відразу на чотирьох об’єктах, вже запущено в роботу свердловину глибиною 5620 метрів – саме на великих глибинах залягають основні поклади газу, але українські технології не дозволяють бурити так глибоко. Тому ставка робиться на іноземних інвесторів.

Чому «Укргазвидобування» не нарощує видобуток?

Видобувні компанії й досі не можуть оговтатись від завданого удару, коли з серпня 2014 року уряд Яценюка підняв ставки на користування надрами з 15-28%  від вартості добутого газу до 28-70% -  залежно від глибини залягання покладів! І хоча з 1 січня 2016 року ставки були знижені до рівня 2014-го, видобуток газу різко загальмував. Такий результат зумовлений не лише катастрофічним зростанням ренти, але й ціновим трендом на українському ринку газу: 2 роки тому тисяча кубів газу коштувала $400, а тепер – менше $200. 

На думку експертів, щоб виконати розрекламовану програму добутку до 2020-го року, середньорічний приріст видобутку «Укргазвидобування» має складати 11%, а приватних компаній –  15%.

Зниження податкового тиску, прозора видача ліцензій на користування надрами, забезпечення доступу до геологічної інформації – так загалом виглядає комплекс проблем, від розв'язання яких залежить  створення привабливих умов для тих, хто готовий вкладати кошти в розробку родовищ та пошуково-розвідувальне буріння.

Для їхнього розв'язання потрібна консолідація дій не лише уряду та парламенту, але й місцевих органів влади, які лише блокують розвиток власного газовидобутку, відмовляючись погоджувати дозволи на видачу спеціальних дозволів на розробку родовищ. Але відмовляють не всім – багатьом компаніям ліцензії видано, але користі від цього – нуль.

Здавалося б, стрімке зростання ціни на газ має сприяти нарощуванню видобутку найпотужнішому учаснику ринку -  «Укргазвидобуванню».  Але поки що компанія подає дуже слабкі надії на відродження: за 6 місяців цього року видобуток, як зазначалось вище, зріс лише на 0,4% порівняно з аналогічним періодом 2015-го року - до 7,3 млрд кубометрів. Якщо так триватиме й далі, то за підсумками року компанія може не відновити здобутки 2014-го року – 15 млрд кубометрів.

Причини стагнації не лише  у високих податках та слабкому законодавстві. Вагомим стримувальним чинником  стала відсутність спеціальних дозволів на розробку нових родовищ – за останні 5 років компанії не видали жодної ліцензії! Про це повідомив «Главкому» керівник «Укргазвидобування» Олег Прохоренко.

Хто тримає колекцію ліцензій

Натомість приватні компанії колекціонують отримані ліцензії на розробку найпривабливіших вуглеводневих родовищ, гальмуючи в такий спосіб розвиток стратегічно важливої галузі. Понад 100 компаній в Україні мають спецдозволи на користування надрами – для геологічного вивчення або видобутку вуглеводнів, але  реально видобувають газ лише 49 компаній! Тобто, 51 ліцензія лежить без діла, а державній компанії не видали жодної ліцензії за останні 5 років, з яких 2,5 роки при влада, що встановилась після революції Гідності.

Не дивно, що, починаючи з 2007-го року експлуатаційне буріння впало зі 155 тисяч метрів до 92 тисяч 2015-го року. «Причини дві: дефіцит коштів та відсутність підготовлених об’єктів», -  повідомила заступник директора Департаменту нафтогазового комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості Тетяна Довжок на круглому столі «План уряду щодо нарощення видобутку газу до 2020 року — міф чи реальність?», організованому Асоціацією газовидобувних компаній України. 

За її даними, ще «83 родовища, тобто, підготовлених площ, перебувають в нерозподіленому фонді НАК «Нафтогаз України». Виникає питання до Держгеонадра (структура, що видає спецдозволи – Главком)», - наголосила Тетяна Довжок, посилаючись на опублікований урядом перший національний звіт «Ініціатива прозорості видобувних галузей в Україні» - у всьому світі цей документ відомий як EITI.

Скандально відомий керівник Держгеонадр Микола Бояркін спробував заперечити, але жодних переконливих доказів не навів. А вже за три дні після круглого столу на сайті Держгеонадра було розміщено повідомлення про згаданий на початку затверджений перелік ділянок надр, спеціальні дозволи користування якими буде виставлено на аукціон.

Ліцензії дійсні від 3 до 50 років

Учасники ринку давно мріють про прозорий доступ до надр, адже досить довго ліцензії безконтрольно роздавалися наближеним до влади структурам. Але й тепер процес із видачею ліцензій досить утаємничений.

Дивує те, що під час військових дій, на тлі великого подорожчання газу та суцільного зубожіння населення, нині чинна влада не поспішає відбирати ліцензії та віддавати їх тим, хто буде інвестувати в розробку надр. Відповідна процедура передбачена http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/615-2011-%D0%BF/page урядовою постановою №615 від 30.05-2011, де в пункті №7 чітко визначено строк дії ліцензії від 3 до 50 років - залежно від складності робіт.

Зокрема, строк дії ліцензії на геологічне вивчення ділянок надр корисних копалин місцевого значення  – три роки. Якщо ж, крім геологорозвідки, передбачається  ще й дослідно-промислова розробка корисних копалин загальнодержавного значення – тоді на п’ять років. У разі, якщо згадані роботи провадяться на морському шельфі, строк збільшується до 10 років. Ліцензія на видобування корисних копалин видається на 20 років і т. д.

Чому облради блокують видачу ліцензій?

Крім уже виданих ліцензій, які припадають пилом в шухлядах ділків, є великі проблеми з видачею нових спецдозволів - через блокування місцевими органами влади.

«Ми розуміємо, щоб виконати програму нарощування видобутку газу до 27 млрд кубометрів, потрібно збільшувати видачу спецдозволів. Але нині видача дозволів зменшилася, тому що обласні ради в більшості випадків не розуміють, чому вони мають давати погодження на видобування або на геологічну розвідку вуглеводнів. Нещодавно з такими проблемами стикнулася компанія «Укргазвидобування» в Полтавській області», - повідомив Микола Бояркін.

Лише з однією Львівською облрадою служба Держгеонадра підписала Меморандум про співпрацю. Решта областей спільної мови з центром не знаходять.

Керівник Держгеонадр пояснює загострення конфлікту з місцевими органами влади тим, що 2015-го року запущено відкриті аукціони з продажу спецдозволів. «Попри те, що йде опір відкритій системі видачі спецдозволів, торги такого формату вже показали свою ефективність. Але відкриті аукціони залишили облради без «клієнта» – користувач надрами перестав до них звертатися «за сприянням». Ми розуміємо їхнє невдоволення і пропонуємо прозорі правила гри й для інвестора, який зобов'язується соціально підтримувати регіон. Ми готові піти на те, щоб вписати рекультивацію земель, ремонт доріг, будівництво садів до спецумов конкурсу», – заявив Бояркін.

Щоб покласти край корупції, до парламенту подано законопроект №3038, згідно з яким місцевим громадам пропонується офіційно залишати 2% рентних платежів, які підуть на розвиток регіону.

Поради владі

Щоб інвестор захотів вкладати мільярди в український газовидобуток, Асоціація газовидобувних компаній підготувала декілька блоків рекомендацій для уряду. Передусім Асоціація пропонує знизити ренту до 12% і для державних, і для приватних компаній. Це середньоєвропейський рівень податку, який дозволяє конкурувати за іноземний капітал, - вважають автори пропозицій. До державного бюджету спрямовуватиметься 10% ренти, а місцевим громадам пропонується залишати 2% платежів – це має створити фінансову мотивацію для регіонів.

З метою залучення великих іноземних інвесторів Асоціація пропонує відновити роботу Угоди про розподіл продукції, а також змінити базу нарахування ренти, тобто, перенести сплату ренти з моменту видобутку газу на момент реалізації.

Окремий блок змін пропонується для запровадження прозорого користування надрами, включаючи спрощення надання земельних ділянок, унормування статусу свердловини, он-лайн доступ  до геологічної інформації, підтримка ініціатив EITI тощо. Буде над чим попрацювати  парламенту з метою гармонізації  вторинного законодавства про ринок газу та гармонізації експортно-імпортної діяльності.  

Із метою залучення інвесторів до видобутку та геологорозвідки, планується проводити аукціони не лише в України, а й поза її межами. Держгеонадра завершує роботу над створенням Геологічного каталогу, що відкриє доступ до геологічної інформації.

Щоб справа зрушила з місця, до реформування ринку видобутку вуглеводнів активно підключилася Американська торгова палата (АСС). Спільно з Асоціацією газовидобувних компаній палата вже створила ініціативну групу для розробки нового кодексу про надра, із запровадженням якого в Україні обіцяють зробити прозорою процедуру видачі спецдозволів на розробку надр.

В 2015 році Міністерство екології і природних ресурсів відкрило доступ до інформації про власників усіх спеціальних дозволів на розробку родовищ природних копалин. Раніше отримати інформацію про родовища було практично неможливо. Часто державні нафтовидобувні компанії втрачали розвідані ними родовища, тому що їх за вказівкою зверху віддавали наближеним до них фірмам. 

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: