Кримський міст чи Керченський? 10 запитань до мовознавиці
Як перекласти «уровняловка» і «обязаловка»?
«Главком» із філологинею Ольгою Васильєвою у рубриці «Мовне питання» щотижня розбирають тонкощі української лексики, стилістики, акцентуації, правопису, а також відповідають на запитання читацької аудиторії. Їх можна надсилати на електронну скриньку info@glavcom.ua з темою листа «Мовне питання».
Вивчаймо мову разом, говорімо та пишімо правильно!
У новинах цього тижня чуємо і читаємо обидві назви: Керченський міст і Кримський міст. Але чи є між назвами різниця?
Споруда перетинає Керченську протоку, з’єднуючи Керченський півострів у Криму з Таманським півостровом у Росії. Тому назва Керченський міст безпосередньо вказує на місце розташування споруди.
Натомість Кримський міст – це назва, яку використовує російська сторона. Росія акцентує на зв’язку споруди з Кримом, тож назва має виразне політичне забарвлення в контексті російської окупації півострова.
Тому перевагу треба віддавати назві «Керченський міст». А якщо бути ще точнішими, то це і не Кримський міст, і не Керченський, а незаконно збудований транспортний перехід через Керченську протоку.
Аналогічна ситуація з назвами Південно-Західна залізниця і Південна залізниця, що є кальками назв із Російської імперії, тоді як насправді так звана Південно-Західна залізниця охоплює центр і північ України, а Південнна – північний схід.
Отже, назви географічних об’єктів – це не лише питання правопису, а й питання того, чию географічну та політичну оптику ми відтворюємо.
• 1 •
Юлія Павлова: Як сказати українською мовою «уравняловка»?
Зрівнялівка. А «обязаловка» – зобовʼязалівка.
• 2 •
Сергій Осока: Чи можна казати «операції з приводу пухлин серця»? Чи доцільно тут ужито «з приводу»?
Краще сказати «хірургічне лікування пухлин серця». «З приводу» вживається здебільшого як лікарський сленг.
• 3 •
Тамара Бабійчук: Як українською буде «дуже повільно збиратися»? На Полтавщині та Київщині чула «мньохатися», а людина – «мньохалка». Може, є літературні варіанти? Дякую.
Баритися – це і мни́хатися. Тільки якщо «мньохатися» – південно-східний діалект, то «мнихатися» – південно-західний. Ще синоніми: валандатися, везькатися, возькатися, вошколупитися, гаятися, гайнуватися, мудохатися, соватися, шпортатися тощо. А от людина не тільки мньохалка, а й мньохало та мнихало.
• 4 •
Валентина Терещенко: Як правильно наголошувати слово «йогурт»? Словники різняться. Будь ласка, розʼясніть.
Два академічні словники (тлумачний СУМ-20 і орфографічний Мовно-інформаційного фонду Академії наук України) фіксують у цьому слові навіть не двоякий наголос, а один: на першому складі. З таким наголосом фіксуються і похідні: йо́гуртовий і йо́гуртниця. Не йогу́ртовий і не йогу́ртниця. Навіть якщо в тюркських мовах це йогу́рт, в українській є свій усталений слововжиток. Усі кажуть «йо́гурт», і словники це закріпили.
• 5 •
Михайло Василенко: Добрий день. Як сказати українською «неубиваемая обувь»?
Невбивне́ взуття.
• 6 •
Аліна Ручка: Тут має бути коротке тире чи дефіс? «Школа 1-3 ступенів».
Між цифрами ставимо коротке тире: 1–3 ступенів. А от там, де вже є цифра та літера (числівниково-літерне найменування будинків або шкільних класів), ставимо дефіс: будинок 10-В; 7-А клас (літера всюди велика).
• 7 •
Тетяна, Кременчук: Як правильно: нерозривний пропуск чи пробіл?
Це синоніми. Мені незрозумілі аргументи людей, які кажуть, що «пробіл» – це калька з російської. У російській і «пропуск» є.
• 8 •
Тетяна Бурдак: Будь ласка, напишіть про відокремлення «з огляду на» і «зокрема». Дякую.
Словосполука «з огляду на» комами не відокремлюється, натомість «зокрема» часто відокремлюється, а на початку речення відокремлюється завжди: «З огляду на безпекову ситуацію компанія активно працює над розширенням мережі укриттів. Зокрема, тривають роботи з облаштування мобільних споруд».
• 9 •
Дарина Панасюк: Пані Ольго, доброго здоровʼя! От є такі конструкції, як «зробити + (іменник)»: зробити замовлення (= замовити), зробити оплату (= оплатити), зробити запис (записатися) тощо. То як правильно замінювати отакі конструкції, коли є ось це «зробити + (іменник)»? Замінювати так, як я сказала – на дієслова? А як щодо інших випадків, коли може не вийти так замінити? Загалом у яких випадках вживання дієслова «зробити» може бути невдалим?
Можемо висловлюватись обома варіантами: і замовити, і зробити замовлення. Так само можемо казати «робити висновок», а можемо казати «висновувати». Але чи часто ви чуєте слово «висновувати»? Варто віддавати перевагу синтетичним (однослівним) формам, але все ж не передавати куті меду. Це нагадало мені міф про те, що «займатися» – це буцімто «спалахувати», а отже, правильно казати не «займатися бізнесом», а «бізнесувати».
• 10 •
Вадим Паливода: Прокоментуйте, будь ласка, слова «невідʼємний» і «невіддільний». Часто натрапляю на словосполучення «невідʼємна складова». Чи варто замінювати на «невіддільну»?
«Невідʼємний» у цьому значенні – калька. Варто замінювати на «невіддільний». І не «складова», а «складник».
«Главком»