Леонід Ємець: Позицію Порошенка в питанні люстрації було б цікаво почути кожному громадянину

Минулого тижня в ЗМІ з’явився скандальний проект рішення Конституційного суду щодо закону «Про очищення влади». Зокрема, в документі йшлося про скасування люстрації для тих осіб, що обіймали високі посади за часів режиму Януковича. Як зазначила перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова, рішення КС де-факто було вже ухвалено, проте на засіданні 10 червня його не оголосили через тиск громадськості. Тим не менш, це може статися вже найближчим часом. Завтра о 10 ранку Конституційний суд знову розглядатиме цей закон на відповідність нормам Конституції України.

Нагадаємо, Конституційний суд розглядає справу щодо конституційності низки положень закону про люстрацію за поданнями Верховного суду і 47 народних депутатів. Раніше два подання Верховного суду та одне подання народних обранців було об’єднано в одне конституційне провадження. Верховний суд у своїх поданнях просить КС визнати неконституційною люстрацію членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Вищої ради юстиції та керівників Державної судової адміністрації, які обіймали посади в період Євромайдану, а також – люстрацію суддів, які ухвалювали рішення проти активістів Революції гідності. Представники ВР звернулись до КС із проханням скасувати люстрацію колишніх чиновників, які обіймали свої посади в період від 25 лютого 2010 до 22 лютого 2014, і правоохоронців, які переслідували майданівців.

Історія з люстрацією триває з вересня 2014 року. Тодішній голова ВР Олександр Турчинов фактично проштовхнув закон «Про очищення влади» через парламент під акомпанемент палаючих шин на вулиці. Зрозуміло, що закон піддався нищівній критиці з боку тих, хто під нього підпадав. «Пікантності» ситуації додає той факт, що шість суддів Конституційного суду мають конфлікт інтересів, бо свого часу голосували за надання Януковичу диктаторських повноважень. За словами Єгора Соболєва, «похорону» люстрації домагалася передусім команда колишніх регіоналів Сергія Льовочкіна, Юрія Бойка (нині «Опоблок») та Андрія Деркача. Нардеп Соболєв також висловив думку, що рішення про визнання закону «Про очищення влади» таким, що не відповідає нормам Конституції, стане нічим іншим, як платою «Опоблоку» за голоси на підтримку запропонованих Порошенком змін до Конституції в частині судоустрою.

На бік «невдоволених» частково стала й Венеційська комісія, що виявила в законі низку недоліків щодо порушення прав окремих громадян і дала свої рекомендації з цього приводу. Так, нещодавно голова комісії висловив жаль, що до закону «Про очищення влади» досі не внесено відповідно змін. Щоправда, відповідний проект був поданий низкою нардепів до Верховної Ради ще рік тому, але його саботували ще  при розгляді на профільному комітеті з правової політики та правосуддя.

Розгляд конституційності «люстраційного» закону в КС декілька разів переносився, але саме наприкінці минулого тижня Єгор Соболєв та його колега Леонід Ємець ударили на сполох.

Про те, вказівки яких «хазяїв» нині виконують судді Конституційного суду, як визнання неконституційними навіть деяких норм закону «Про очищення влади» поховає саму ідею люстрації, «Главкому» розповів народний депутат від «Народного фронту», представник парламенту в Конституційному суді Леонід Ємець.

Як заявила перший заступник міністра юстиції Наталія Севостьянова, рішення про скасування люстрації Конституційним судом де-факто було ухвалено. У п’ятницю, 10 червня, його не оголосили через тиск громадськості. Засідання, на якому це може статися, відбудеться вже завтра о 10:00. Які ваші прогнози?

Та ви ж бачили, у медіа з’явилась копія проекту рішення суду з підписами. І заяв членів Конституційного суду про те, що це не їхні підписи, я щось не чув. Тобто з цього, як мінімум, можна зробити логічний висновок, що оприлюднена в медіа фотокопія проекту рішення КС є правдива. Бо якраз були нібито заяви членів Конституційного суду, що це один із проектів. Ви бачите, яким міг би бути результат.

Якщо Конституційний суд дійсно ухвалить рішення про скасування люстраційного закону, це, умовно, наступного ж дня дозволить усім звільненим за ним повернутися на свої посади?

Передусім ми маємо побачити остаточний текст. У принципі, як юрист вам кажу, що жодних порушень Конституції в цьому законі немає. Але в нас є один орган, який має право визначати ці питання – це Конституційний суд. На жаль, сподіватися на об’єктивність його рішення ми точно не можемо, бо в більшості членів Конституційного суду, включаючи його голову, є конфлікт інтересів. Вони самі проти люстрації, бо закон про люстрацію стосується і їх в тому числі. Виходячи із цих даних, кожен може зробити висновки щодо прогнозу майбутнього рішення Конституційного суду.

У скасуванні люстрації зацікавлені тільки ті судді, що мають конфлікт інтересів? Щодо інших? Чи можна говорити, що судді, які були присутніми на минулому засіданні, за скасування люстрації, а ті, хто не прийшов на нього, - проти?

Я так говорити не буду, і ніхто не буде. Бо в нас є норма закону про незалежність роботи суду, і тиск на суддів чинити не можна. Тим паче, уже є кримінальна справа проти мене, Єгора Соболєва, міністра юстиції Павла Петренка та глави люстраційного департаменту Мін'юсту Тетяни Козаченко саме через начебто тиск на суддів Конституційного суду. Судді Конституційного суду чомусь вважають, що коли ми їм вказуємо на необхідність дотримуватися закону, то ми вчиняємо на них тиск.

Загалом же нічого не змінилось. Шестеро суддів Конституційного суду мають конфлікт інтересів і підпадають під дію закону про люстрацію. Про наявність конфлікту інтересів було заявлено вже Верховною Радою за підтримки Міністерства юстиції офіційно, у вигляді клопотання Конституційному суду. І згідно з законом, який діє, це не є їхнім правом.

До речі, ця справа про тиск на суддів досі в «режимі очікування», чи у зв’язку із поновленням розгляду закону «Про очищення влади» в КС, згадали і про неї?

Ми певний час тому ходили на допити. Відтоді витоку інформації не було.

Генеральний прокурор, екс-голова фракції БПП Юрій Луценко висловив переконання, що в разі скасування Конституційним судом закону про люстрацію Верховна Рада може внести передбачені Венеційською комісією правки і ще раз ухвалити закон…

Новим законом неможливо буде повернути люстрацію. Я вже наводив приклад з останнього скандального рішення про довічні доплати суддям. Якщо Конституційний суд України зауважує, що закони, інші правові акти або їхні окремі положення визнані неконституційними, вони не можуть бути ухвалені в аналогічній редакції.

Але також він зазначив: закон потребує певних доробок, тому його автори мають не тільки бити на сполох щодо його можливого скасування, а своєчасно вносити поправки, визначені Венеційською комісією. Тетяна Козаченко ж в інтерв’ю «Главкому» розповідала: Венеційська комісія підтвердила, що держава має право на захист і висловила довіру щодо встановлення рівня посад, до яких можуть застосовуватись заборони – така практика є і в інших країнах. Про які саме правки йдеться?

По-перше, Венеційська комісія у своєму висновку визнала, що Україна як держава має право на люстрацію. По-друге, була низка ідей щодо вдосконалення закону «Про очищення влади». І ці ідеї було враховано в новому тексті законопроекту 2695. Це такі правки, як, наприклад, створення окремого від Мін'юсту органу, який опікуватиметься питаннями люстрації. Або щодо того, що судді Конституційного суду теж мають підпадати під люстрацію. Венеційська комісія прямо нам зазначила: якщо ми люструємо суддів загальних судів, то чому ж не люструємо суддів Конституційного суду? Цей законопроект був розроблений рік тому.

І його було повернуто певний час тому на доопрацювання авторам – тобто вам, Єгору Соболєву, Ігорю Алексєєву…

Навколо цього проекту відбуваються махінації. Наприклад, коли я був у Венеційській комісії, мій же комітет (з питань правової політики та правосуддя - «Главком») за моєї відсутності, без обговорення, пакетом примудрився його повернути суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання. Це найгірше, що можна зробити, оскільки в такому випадку він взагалі не потрапляє до зали Верховної Ради. Без авторів цього проекту це питання розглядалось на комітеті! Але ми терміново внесли аналогічний законопроект на заміну.

У цю середу на погоджувальній раді за моєї вимоги було озвучено, що комітет його розгляне. І наша фракція вимагає його розгляду на цьому тижні – у вівторок-четвер. Тобто, на цьому тижні може бути розглянутий проект, який був розроблений на вимоги Венеційської комісії, внесений до ВР ще рік тому. Тільки окремі представники парламенту не дали можливості вчасно це питання опрацювати.

Конкретні представники парламенту – це майже всі члени вашого комітету на чолі із його головою, нардепом від БПП Русланом Князевичем?

Я вам всю історію розказав. Комітет – орган колегіальний. Я не можу сказати, хто з них це рішення ініціював і провів. Але факт такий, що комітет за відсутності авторів проекту ухвалив рішення повернути його їм на доопрацювання, і тим самим створив умови для Конституційного суду говорити про те, що Верховна Рада не виконує взятих на себе зобов’язань у частині прийняття змін до закону. Хоча якраз народні депутати попрацювали над цим ще рік тому.

У ході суперечки з цього питання на погоджувальній раді в парламенті 13 червня Руслан Князевич звинуватив авторів закону про люстрацію в тому, що вони з нього в останній момент вилучили норму про люстрацію суддів Конституційного суду і уповноваженого з прав людини…

Ну, ви ж чули, що і Єгор Соболєв відповів на це звинувачення.

Так, чули. Він звинуватив комітет на чолі з Князевичем у саботажі та заявив, що, будучи представником президента в парламенті, Князевич просив «виключити з люстрації Сергія Льовочкіна та Миколу Азарова». Чи хтось до вас звертався із пропозиціями виключити з люстраційного списку тих чи інших осіб?

Давайте так… У нас зараз завдання – обстояти люстрацію.

Щодо того, як обстояти люстрацію. Що й кому треба завтра зробити, щоб Конституційний суд її не «поховав»?

Передусім треба всім зрозуміти, що Конституційний суд не просто скасовуватиме закон «Про очищення влади» чи окремі його норми. Оскільки його рішення потім буде обов’язковим і оскарженню не підлягатиме, то він таким чином скасує люстрацію в принципі. Бо Конституційний суд не розглядає питання тексту. Він розглядає питання правовідносин і норм закону, які їх регулюють, на відповідність Конституції. Якщо він визначить, що ті чи інші правовідносини неконстутиційно врегульовані, то так і залишиться, незалежно від того, у яких формах потім будуть прописані нові закони. Тому - зараз або ніколи. Це в нас фінальна боротьба за люстрацію в країні.

А на виконання наших домовленостей із Венеційською комісією - допоки немає рішення Конституційного суду, ми будемо ухвалювати напрацьовані до закону зміни. Сподіваюсь, це все-таки станеться цього тижня.

Ми бачили, як Конституційний суд працював на догоду всім колишнім керманичам держави. Чи не здається вам, що супротив суддів КС нині теж підкріплений схваленням нинішньої влади?

Я не берусь навіть сказати, вказівки яких своїх патронів виконують ці судді. Це ті самі судді, які порушили всі норми українського законодавства на догоду Януковичу, щоб дати йому повноваження, на які його ніхто не обирав. Проти них нині відкрита з цього приводу кримінальна справа. У них багато хазяїв, починаючи від Януковича, який тепер у Ростові, і закінчуючи будь-ким, хто може на них впливати. На жаль, там, де вони мали б керуватись законом і справедливістю, вони своїми діями довели, що це не їхні принципи.

Чи може, на вашу думку, на перебіг подій якось вплинути Петро Порошенко?

Президент – це гарант Конституції. Звісно, він не має права впливати на Конституційний суд. Але як гаранта Конституції його позицію було б цікаво почути кожному громадянину.