Олег Мусій: На моє депутатське звернення глава МОЗ відповіла, що її диплом про освіту є таємницею

Міністерство охорони здоров’я має славу діжки з порохом. За роки незалежності України відомство очолювало два десятки спеціалістів, та стан медицини, м’яко кажучи, від цього не покращився, а рівень корупції у галузі не зменшився. Гучно залишали свої посади всі постмайданні міністри. Що на адресу Олега Мусія, що на адресу Олександра Квіташвілі лунали обвинувачення у зриві закупівель життєво важливих препаратів. Ця сама доля не оминула й нинішню очільницю відомства Уляну Супрун.

Власне, остання «медична війна» розпочалася саме на Новий рік. 1 січня директор Інституту серця, відомий хірург Борис Тодуров звинуватив керівника міністерства у безвідповідальності та авантюризмі, зазначивши, що міністр не здійснила закупівлю ліків та медичних виробів за програмою серцево-судинних захворювань на суму понад 364 мільйони гривень за кошти бюджету 2016 року. «Ваша халатність забрала більше життів українців, ніж війна за останні роки», – зазначив Тодуров.

У міністерстві у відповідь на ці звинувачення нагадали, що перед новою командою, яка зайшла у відомство в серпні 2016-го, стояли два серйозних виклики: відновити процес закупівель, який було перервано ще у 2015 році, та розпочати закупівлі за бюджетом-2016. «Закупівлі за державні кошти 2016 року за напрямком «серцево-судинні захворювання» вперше здійснюватимуться через міжнародну організацію, а не міністерством», – наголосили у відомстві та додали, що 12 грудня 2016 року було підписано остаточний договір з однією з міжнародних організацій на суму 357,2 млн гривень, оголошено відповідні тендери. Затримки з поставками деяких препаратів у 2016 році пояснювали циклом виробництва (деякі ліки вробляються близько року) або діяльністю українських дистриб’юторів із сумнівною репутацією, які роками були фаворитами медичного тендерного ринку.

Та на цьому конфлікт не було вичерпано. Слідом за Тодуровим невдоволення діяльністю профільного відомства висловила ще низка медиків та діячів, далеких від медицини, зокрема такі одіозні фігури, як Віктор Медведчук. Із вимогою звільнити Супрун виступив і Опозиційний блок. Така «підтримка» створила скоріше враження масованої кампанії проти Супрун та її команди, чия прихильність до проведення закупівель МОЗ винятково через міжнародні спеціалізовані організації «поламала» схеми української фарммафії.

З іншого боку, дісталося й Тодурову, який опинився у ролі застрільника. Його звинуватили у тому, що Інститут серця закуповував ліки за цінами, які перевищують ринкові на 50%. Та хірург відкинув ці звинувачення, зазначивши, що його інститут в своїй діяльності керується виключно наказами МОЗ. І один з них, власне, і встановив оптово-відпускну ціну на «Цефопектам» на рівні 92,20 грн. «Наказ чинний: якби закупівлю зараз здійснювала міжнародна організація, вона закупала б за цими ж цінами», – зазначив він і порадив вивчати «нормативку» МОЗ.

На бік Тодурова в конфлікті став колишній міністр та заступник голови профільного комітету Ради Олег Мусій. У розмові з «Главкомом» він висловив своє бачення того, куди ж поділася вітчизняна фармацевтична мафія після початку закупівель через міжнародних посередників.

Пане Олеже, ви стали на бік Бориса Тодурова, який розкритикував діяльність Міністерства охорони здоров’я та звинуватив його очільницю в халатності. Чому ці звинувачення пролунали саме 1 січня? До цього все всіх влаштовувало?

Це Тодуров виніс цю проблему на публіку на Новий рік. Але три місяці до того наш парламентський Комітет з питань охорони здоров’я щоразу на своєму засіданні бив на сполох.

Чим було спровоковано цей скандал, мені абсолютно зрозуміло. 1 січня – це символічна дата. Бо пані Супрун офіційно і публічно в присутності народних депутатів на засіданні парламентського комітету зазначила, що вона особисто відповідає за всі державні закупівлі і зобов’язується їх провести до 1 січня. Ось настало 1 січня, і всі зрозуміли, що це черговий обман і фейк з її боку. Обіцянку не виконано. Просто першого «прорвало» Тодурова. Але аналогічна ситуація є щодо всіх 40 програм МОЗ. Запитайте будь-якого спеціаліста про те, що діється у його напрямку: коментарі не надто відрізнятимуться від того, що сказав Тодуров. У дитячих онкологів гостра ситуація з онкологічними препаратами і так далі. По всіх програмах не закуплено за 2016 рік і не поставлено нічого.

Але у відповідь на оприлюднені звинувачення у зриві закупівель МОЗ дав відповідь, що робить усе можливе, аби забезпечити роботу високоспеціалізованих закладів з надання кардіохірургічної допомоги. До того ж перед новою командою стояло два серйозних виклики: відновити процес закупівель, який було перервано ще у 2015-му, та розпочати закупівлі за бюджетом 2016-го.

Закупівлі за 2016 рік не відбулися. Взагалі. До сьогоднішнього дня. Деякі тендери оголосили, деякі тільки збираються оголосити. Але чому цього не робили протягом 2016 року? Добре, якщо така ситуація, Супрун киває на попередників, то повернімося до Квіташвілі, який розповідав усім, що міжнародні закупівлі зробить у січні-лютому 2016 року. Може, його треба до відповідальності теж притягнути разом із Супрун? Бо якась дивна у нас складається ситуація. Ніхто ні за що не відповідає, розповідають байки, кажуть, що у затримці міжнародні організації винні. А що ви робите в Міністерстві охорони здоров’я, нащо займаєте там посади? У нас є центральний орган виконавчої влади, який відповідає за це. Добре, що Тодуров порушив цю тему. Бо закупівлі – це проблема керівництва МОЗ.

Але коли ви обіймали посаду міністра охорони здоров’я, вас також звинувачували у зриві тендерів на закупівлю життєво важливих ліків. То, може, справа не в персоналіях?

Вибачте, але мене хоч і звинувачували, та станом на вересень 30% тендерів було проведено і були укладені контракти. І це було причиною для мого усунення. А зараз, станом на січень, у нас усе по нулях, а причин для усунення немає. Всі спокійно слухають байки, як міжнародні організації економлять нам кошти на закупівлях.

Ви не підтримуєте ідею закупівель через міжнародні організації? Їхня участь була одним з ключових елементів реформи системи держзакупівель. Міжнародні організації мали гарантувати відсутність корупційних схем, якими традиційно славилися медичні тендери.

Там величезний пласт проблем з тими міжнародними закупівлями. Міжнародні організації, наприклад, отримають 7% посередницьких за поставку товарів українського походження, закуповують їх у посередників. Не все так гарно, як планувалося і хотілося.

І таке риторичне питання. Найбільшою реформою, яка відбулася за уряду реформаторів Яценюка, сьогодні називають систему публічних електронних закупівель ProZorro. Але якщо вона така добра, то чому через неї не здійснюється закупівля медикаментів?

Певно, ви маєте свою відповідь на це запитання.

Брешуть і з одного, і іншого боку. Але комусь дуже вигідно не розвивати українську фармацевтичну галузь, а спрямувати всі кошти за кордон – на міжнародні закупівлі, на ліки, ефективність та доведеність ефективності яких під великим питанням. Мафія – фармацевтична чи тендерна – перекочувала із українського рівня на міжнародний. От чому Crown Agents (одна з агенцій, якій було передано закупівлі) закуповує медикаменти у українських посередників? У тих самих, які брали участь у тендерах, починаючи з 2000-х років! Є дуже багато питань щодо так званої ефективності міжнародних закупівель.

Понад те, з вересня нашому комітету і окремим народним депутатам МОЗ не може надати контракти і 2015 року, і плани на 2016 рік. Невідомі ціни закупівель, терміни поставок, зберігання і придатності медикаментів, які було закуплено. Міністерство нам, депутатам, не надає жодної інформації. На останньому засіданні (комітету. – «Главком») ми були змушені приймати спеціальне рішення та звертатися офіційним листом до прем’єра Володимира Гройсмана. Уявіть, що може знати якийсь пересічний громадянин чи підлеглий пані Супрун, коли вона не надає навіть на вимогу народних депутатів інформацію стосовно укладених контрактів. Це гарні байки: «У нас усе під контролем, ми це зробимо». Але люди помирають сьогодні-завтра-післязавтра, а не тоді, коли Уляна Супрун, яка ніколи не була управлінцем, зрозуміє, що їй час залишати цю посаду.

Уточню: МОЗ просто не відповідало на запити комітету чи відмовлялося надавати дані, які ви запитували?

МОЗ ігнорує комітет. Нам не надали жодних відповідей. Тільки один із заступників міністра, який ходить до нас на засідання, Роман Ілик, періодично озвучує «стільки-то відсотків, стільки-то медикаментів поставлено, стільки-то закуплено, стільки-то завезено в регіони, таку-то програму виконано на 90% чи на скількись-то відсотків». Але це загальні цифри. Він ігнорував звернення передати Уляні Супрун наші прохання щодо деталей і текстів контрактів. У зв’язку з цим на останньому засіданні комітету, яке відбулось у грудні, ми звернулися офіційними листами до прем’єр-міністра. Один з цих листів – про призначення легітимного міністра охорони здоров’я, другий – про відсутність співпраці Супрун із комітетом, а третій – про ігнорування вимог щодо можливості ознайомитися з деталями контрактів міжнародних закупівель. І цього листа було підтримано рішенням усього комітету. На відповідь чекаємо.

У нас є прем’єр-міністр, який узяв на себе відповідальність за Уляну Супрун, котру було призначено в незаконний спосіб. У нас же парламентсько-президентська республіка, і міністра може призначити тільки парламент.

Але Уляна Супрун – лише виконувач обов’язків.

Але виконувач обов’язків не може призначити заступника міністра через уряд без подання міністра. На час призначення Уляни Супрун у нас не було міністра. Квіташвілі ж не подавав її кандидатуру. Зараз єдиний легітимний заступник міністра – це Роман Ілик. Тому що його кандидатуру в законний спосіб подавав Квіташвілі на цю посаду. Натомість виконувач обов’язків міністра Віктар Шафранський подавав Уляну Супрун у незаконний спосіб, бо це не передбачено чинним законодавством. За законом про Кабінет міністрів і центральні органи виконавчої влади, лише міністр (не виконувач обов’язків) може пропонувати і давати подання. Тому Супрун було призначено нелегітимно. Виконання обов’язків покладає не уряд, а чинний міністр, який, припустимо, йде у відставку. Уряд не має таких повноважень. І уряд на чолі з Гройсманом перевищив свої повноваження.

Супрун і не призначають повноцінним міністром, бо через парламент її кандидатура не пройде?

Саме так. І якщо немає в парламенті підтримки такого міністра, то що робить ця людина в Міністерстві охорони здоров’я? Це узурпація влади з боку чинного уряду та президента. Бо президент рекомендував цю персону на заступника міністра. Уряд виконав це у незаконний спосіб. А вона так само в незаконний спосіб подала на призначення заступників. Тому ця команда в моїх очах є не легітимною. Хочете легітимізації? Будь ласка, через Верховну Раду. Якщо підтримають – добре, вона буде відповідати за стан охорони здоров’я в країні. Бо виконувач обов’язків не несе відповідальності за галузь. Міністр – єдина особа, яка несе цю відповідальність. А то можна ще 35 виконувачів обов’язків призначити, які потім поїдуть до США, звідки розповідатимуть байки про те, що вони не мали повноважень, аби щось зробити.

Які, окрім проблем із закупівлями, ви маєте конкретні претензії до Супрун?

Претензій маса. Наприклад, так зване реформування системи охорони здоров’я, яке здійснюється теж у нелегітимний спосіб, в обхід парламенту. Через постанови Кабінету міністрів зараз приймаються рішення, компетенція яких лежить у зміні законодавства. Сама Уляна Супрун ігнорує Комітет з питань охорони здоров’я. За три місяці ми її жодного разу не бачили на засіданнях нашого комітету. Далі – це спроба підмінити поняття страхової медицини. Це непрофесіоналізм і некомпетентність. У неї немає управлінської освіти. Медична, напевно, є, і то під великим питанням. Я так кажу, бо особисто на моє депутатське звернення вона відповіла, що її диплом про освіту є таємницею, ні вона, ні уряд не надали мені копію цього диплома, інформацію про те, що він легалізований в Україні. Тому мені незрозуміло, чому вона займає це крісло (міністра охорони здоров’я. – «Главком»). Є маса інших кандидатур.

У нас завжди маса кандидатур. Але всіх, кого призначають з дипломами і з досвідом, чомусь не показують жодного результату.

Бо призначають некомпетентних людей з метою або розкрадання, або знищення українців.

Міністерством має керувати людина, яка займатиметься поточним станом речей, а не реформами галузі. Питання реформ – це компетенція Комітету з питань охорони здоров’я і Верховної Ради. Нова команда повинна виконувати те, що приймає Верховна Рада, більшість у парламенті. Я вже рекомендував Гройсману не одну кандидатуру на цю посаду. Та коаліція і більшість мали вирішити цю проблему. Це питання до «Народного фронту» і БПП. Вони ж розказують, що у коаліції достатньо голосів. Нехай тими голосами призначать легітимного міністра, який відповідатиме разом із коаліцією за стан справ в охороні здоров’я.

Відомо, що Комітет охорони здоров’я Верховної Ради не у повному складі дотримується такої ж думки, як ви.

Є кілька народних депутатів, які підтримують діяльність Уляни Супрун. Це Ірина Сисоєнко із «Самопомочі». Коли «Самопоміч» була в коаліції, це міністерство було квотою «Самопомочі». Думаю, поки що і залишається. Але Сисоєнко – не медик, а юрист. І останнім часом діяльність Уляни Супрун почала підтримувати Оксана Корчинська. Це є дуже дивним, з одного боку. З іншого, у мене є відповідь на питання «Чому?», але говорити про це не буду. Тобто, як мінімум, двоє з тринадцяти депутатів підтримують нинішню діяльність МОЗ з тих чи інших міркувань.

Якщо діяльністю в.о. міністра, за вашими словами, незадоволений фактично весь комітет, чому роль «застрільника» взяв на себе Тодуров? Звертає увагу й те, що Медведчук на депутати Опозиційного блоку дуже оперативно його підтримали. Це свідчить не на користь тих, хто закидає обвинувачення Супрун та її команді.

Хтось щось робить, а інший намагається «примазатися». Не виключено, якщо покопатися, з’ясується, що ноги у цієї «підтримки» Медведчука та Опозиційного блоку можуть рости й від команди піарників, котрі супроводжують Уляну Супрун. Але якщо повернутися до Опозиційного блоку, то депутат Ігор Шурма, як і я, протягом останніх трьох місяців виступає з трибуни з різкою критикою діяльності МОЗ. Позиція Опозиційного блоку щодо Уляни Супрун сформована давно. Єдине, що зараз вони це взяли на озброєння. Вважаю, що до теми, яку порушив Тодуров, вони, швидше за все, «примазалися». Це їм вигідно.

Але підтримка таких абсолютно неприйнятних з моральної точки зору осіб, як Медведчук чи Льовочкін, не повинна зашкодити. Бо потрібно дістатися до істини.

Катерина Пешко, «Главком»