Перше квітня – день, коли у крані закінчиться вода

1 квітня більш як 5 мільйонів українців можуть залишитися без водопостачання та водовідведення через знеструмлення водоканалів. Відповідні попередження ці підприємства вже отримали від енергопостачальної компанії «Укрінтеренерго». Найбільше можуть постраждати мешканці Дніпропетровської, Донецької, частково Полтавської областей.

Керівники водоканалів жартують: якщо в крані не буде води, то «випили» її енергетики.  Але водночас попереджають: якщо каналізаційні насосні станції не працюватимуть протягом п’яти діб, а температура у цей період складатиме плюс 15, згадані вище регіони перетворяться на зону екологічного лиха. 

До такої тривожної ситуації призвела неготовність збиткових водоканалів до роботи за новими правилами роздрібного  енергоринку. Після запровадження нової моделі роботи тарифи для промислових підприємств відійшли у минуле, натомість вартість електроенергії формується на  ринку  – ціна відразу поповзла вгору.  Це відчутно вдарило по водоканалах, в структурі тарифу яких частка затрат на електроенергію сягає 50%. Водночас більш як 40 водоканалів змушені були скористатися послугами постачальника  останньої надії «Укрінтеренерго», якому відповідно до методології державного регулятора дозволено встановлювати ціну на 25% вищу, ніж ринкова, що різко прискорило зростання заборгованості за електроенергію.  

Невигідний вибір – постачальника останньої надії – зумовлений особливостями нової моделі ринку: починаючи з січня 2019 року припинили існування всі обленерго – на зміну прийшли нові постачальники, створені на базі тих же обленерго, а відтак, всі споживачі мали підписати нові договори. Але нові постачальники відмовлялися співпрацювати зі споживачами-боржниками, тому водоканали, яким місцеві органи влади не допомогли терміново погасити накопичені роками борги за електроенергію,  відповідно до закону про енергоринок, автоматично потрапили до постачальника останньої надії – «Укрінтеренерго». Але цей же закон зобов`язував водоканали  протягом перших 90 днів вирішити боргові проблеми, а потім  знайти собі іншого постачальника на ринку, де встановилися вільні ринкові ціни. Проте не всі водоканали справилися з цією задачею, адже в останні п’ять років працювали зі збитковими тарифами, а нові постачальники відмовляються від співпраці з потенційними неплатниками. В результаті в кінці березня завершиться термін дії договору водоканалів з «Укрінтеренерго», тому вони й були попереджені про знеструмлення з 1 квітня, але нових  постачальників вони так і не знайшли через величезний борговий шлейф.

До формування такого шлейфу причетний і уряд, адже в останні два роки він практично перестав відшкодовувати з державного бюджету різницю між тарифами на водопостачання і водовідведення та економічно обґрунтованими цінами. А відтак, загальна сума заборгованості всіх водоканалів України за електроенергію вже перевищила  6 млрд грн.

Водночас населення заборгувало водоканалам 3 млрд грн, що значно перевищує місячну вартість послуг всіх водоканалів: щомісяця водоканали  України продають послуги з водопостачання та водовідведення на суму 2 млрд.

«НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг -«Главком») блокує встановлення економічно обґрунтованих тарифів, штучно доводить водоканали до банкрутства», – пояснює віце-президент Асоціації «Укрводоканалекологія» Ольга  Бабій. Але голова НКРЕКП Оксана Кривенко відразу ж спростувала такі звинувачення. Чиновниця пояснила: «Всі ці підприємства на кінець 2018 року мали значну заборгованість за електроенергію... Наприклад, КП «Вода Донбасу» на кінець року мала борг у більш як 2,4 млрд грн і вже у постачальника останньої надії (за січень-березень – Главком) накопичено борг – ще 181 млн грн. Аналогічна ситуація з підприємством «Аульський водовід» – на кінець року був борг 96 млн грн і плюс ще 27 млн – новому постачальнику останньої надії. Звинувачення Асоціації водоканалів, що нібито НКРЕКП винна у цій ситуації і що тарифи на воду не переглядаються – безпідставні», – заявила Кривенко. Вона нагадала, що державний регулятор встановив зі січня нові тарифи для комунальних підприємств з урахуванням ринкової вартості електроенергії. «Але мова не може йти про те, щоб комісія встановлювала тарифи на воду з вартістю електроенергії від постачальника останньої надії, яка на 25%  вища від ринкової – ці витрати споживач не повинен сплачувати», – переконана Кривенко.

Намагаючись запобігти екологічній катастрофі, асоціація «Укрводоканалекологія» (входить 130 водоканалів) спрямувала звернення президенту, прем`єр-міністру, а також голові НКРЕКП з проханням втрутитись у ситуацію та не допустити відключення підприємств.

«Главком» поспілкувався з віце-президентом  Асоціації «Укрводоканалекологія» Ольгою Бабій, аби з’ясувати, наскільки реальною є загроза знеструмлення водоканалів вже наступного дня після першого туру президентських виборів.

Всі водоканали оголошували тендери, але не всі знайшли незалежних постачальників,  у результаті 41 підприємство вдалось до послуг постачальника останньої надії – «Укрінтеренерго», який вимагає 100% передоплати?

Готуючись до запуску нової моделі роздрібного енергоринку, відповідно до закону про державні закупівлі, восени 2018 року водоканали почали оголошували тендери на закупівлю електроенергії через систему ProZorro. Але понад 40 водоканалів не змогли знайти собі постачальника на вільному ринку, тому змушені скористатися дорогими послугами постачальника останньої надії. Сталося це через те, що на оголошені водоканалами тендери не прийшли незалежні постачальники, мотивуючи відмову наявною заборгованістю водоканалів. Постачальники електроенергії відверто говорили: «Ви – не надійні платники, у вас борги, вам державний регулятор не встановлює своєчасно тариф. Ми не будемо з вами працювати, тому що ви не будете нам платити». Дійсно, ціна електроенергії зросла, але в тарифах водоканалів ця вартість не була скоригована.

Проблема з тарифами є у всіх водоканалів, але деякі з них вдало провели тендери, вибрали вигідніших постачальників, а все тому, що залучилися фінансовою підтримкою з місцевих бюджетів – їм виділили кошти на покриття старих боргів, тому вони знайшли постачальників на   вільному ринку. Зокрема, Сумська міськрада виділила водоканалам з бюджету 6 млн грн, Кіровоградська облрада – 35 млн грн. Ці кошти виділяються на оплату електроенергії, тобто витрачаються з бюджетів задля порятунку водоканалів, тоді як вони могли б піти на переоснащення мереж, підвищення енергоефективності.  

Послуга постачальника останньої надії – «Укрінтеренерго» – в середньому на 25% дорожча порівняно з ринковою ціною електроенергії, але ж в тарифі водоканалів не передбачено таке зростання.  Чи зверталися водоканали до державного регулятора з проханням переглянути тариф?

Водоканали подавали заяви в комісію на коригування тарифів відразу після того, як уклали договори з «Укрінтеренерго». А взагалі пропозиції і розрахунки з проханням підняти тарифи неодноразово подавалися регулятору, але там ніколи своєчасно не реагували. Тому загальний борг всіх водоканалів за електроенергію складає 6 млрд грн, адже всі минулі роки тариф був збитковим.

Через збільшення вартості електроенергії та ще й придбання її на умовах передоплати призвело до того, що водоканали щомісяця мають додаткові збитки у 100 млн грн.

Представники галузі звинувачують попередній склад НКРЕКП у блокуванні використання субвенцій з держбюджету-2017 на суму 3,5 млрд грн. Ці кошти призначались для компенсації різниці між тарифами на водопостачання і водовідведення та економічно обґрунтованими цінами.  Як це сталося і чи передбачені субвенції в бюджетах 2018 і 2019 років?

2017 року в державному бюджеті передбачалося 3,5 млрд грн на погашення різниці між діючими тарифами та їхнім економічно обґрунтованим рівнем. Для того, щоб цей алгоритм працював, НКРЕКП мала б ухвалити постанову, яка б дозволила енергоринку прийняти кошти з державного бюджету на свої рахунки, тому що вони завжди як трансфер проходили за один день. Щороку комісія надавала такий дозвіл енергопостачальним компаніям, але, на жаль, субвенції на 2017 рік пропали, тому що комісія цей алгоритм не затвердила. А в 2018 і 2019 роках кошти на компенсацію різниці тарифів взагалі не передбачалися. Тому потрібно привести тариф до економічно обґрунтованого рівня. 

Чи ведуть водоканали переговори з НКРЕКП з приводу того, що тариф має бути скоригований через подорожчання електроенергії після запуску нової моделі роздрібного енергоринку?

Після заяви Асоціації щодо блокування регулятором встановлення економічно обґрунтованих тарифів, голова НКРЕКП опублікувала дуже цікаве спростування, зокрема, що нібито тариф вони  коригували…  Діалогу немає, але сподіваюся, що найближчим часом він розпочнеться.

До кінця місяця залишилися лічені дні і, схоже, скоригувати тарифи до 1 квітня вже не вдасться. Як виходити з цієї ситуації?

Процедура така: комісія спочатку схвалює тариф, а потім після обговорення з громадськістю вже його затверджує. Ми просимо спростити процедуру коригування тарифу, тобто не застосовувати  процедуру тривалістю в один місяць. Уявімо собі: якщо в четвер  – 28 березня – НКРЕКП схвалить тарифи для водоканалів через подорожчання електроенергії, але встановить їх тільки через місяць, то кошти  водоканали отримають лише у травні. Тому вважаємо, що НКРЕКП має рекомендувати уряду продовжити термін постачання електроенергії водоканалам компанією «Укрінтеренерго» ще на 90 днів, інакше буде біда.

На скільки потрібно підняти тарифи для водоканалів з урахуванням подорожчання електроенергії?

У середньому на 15% – це не значна сума. Одне домогосподарство в середньому платить за послуги водоканалу 200 грн на місяць, якщо ж врахувати можливе подорожчання, то стане  230 грн  – це не критична сума, але вона гарантовано забезпечила б централізоване водопостачання та водовідведення. Водоканали збиткові – деяким підприємствам тариф відшкодовує лише 60% собівартості послуг. Через низькі зарплати – 6-7 тисяч грн на місяць – працівники водоканалів цілими бригадами виїжджають працювати за кордон.

Населення заборгувало всім водоканалам 3 млрд грн. Як зростають борги з початку цього року?

Сума заборгованості за перші 3 місяці ще не відома. Проте борги населення постійно зростають, тому що не всі платять за послуги. А тарифи зростають насамперед через зростання вартості електроенергії.  Загалом дебіторська заборгованість населення за всі спожиті житлово-комунальні послуги вже сягає 27 млрд грн.  Ситуація досить загрозлива і уряд має шукати механізми, як виходити з цієї ситуації.

Ми прогнозуємо, що з квітня обсяг розрахунків з водоканалами впаде ще на 30% – через монетизацію субсидій, адже змінився механізм їхнього нарахування. Багато хто отримав субсидії разом з пенсією, і не всі люди розуміють, що це субсидія,  а тому витрачають їх на ліки, їжу…  Крім того, у січні і лютому уряд не компенсував з державного бюджету витрати водоканалів за надані  ними послуги споживачам, яким  призначені субсидії.

Ресурс підприємств водоканалів зношений на 97%, водночас в останні п’ять років практично не виконана жодна інвестиційна програма.

Водоканали штучно доводять до банкрутства, можливо, щоб потім приватизувати. Але в жодній країні майно водоканалів не може бути приватною власністю, тому що це критична інфраструктура.

Наталка Прудка, для «Главкома»