Петро Цигикал: За незаконний перетин кордону у Росії дають шість років. У нас – штраф в кілька тисяч

Прикордонники одними з перших прийняли на себе удар російської агресії – від початку бойових дій на Донбасі загинули майже 70 працівників служби. Тепер «головного болю» ДПС додають провокації росіян в Азовському морі. Тому на порядку денному посилення наших морських рубежів: технічне та кадрове.   

Голова Державної прикордонної служби Петро Цигикал призначає інтерв’ю на суботу, яка для багатьох його підлеглих – цілком робочий день. 25 липня головний прикордонник відзначив рік на посаді. До неї він очолював Департамент оперативної діяльності служби.

У розмові з «Главкомом» Цигикал звертає увагу на зростання потоку нелегальних мігрантів, кадровий недокомплект у службі, розповідає про досягнення у боротьбі з контрабандою, а також пояснює, як тепер нашим прикордонникам доводиться спілкуватись з російськими колегами.

«Наш корабельно-катерний склад трішки «втомився»

Минає рік після вашого призначення. Що вдалося за цей період?

Цей рік був не такий складний, як 2014-й, на який припав початок російської агресії і ми понесли серйозні втрати. До вступу на посаду я проходив службу тут і був директором департаменту оперативної діяльності. Ми провели серйозну реформу: вивели оперативно-розшукову складову з підпорядкування прикордонних підрозділів в окрему вертикаль. Це було зроблено, щоб виключити питання корупції, розділити повноваження.

Що стосується вже безпосередньо мого перебування на посаді голови Державної прикордонної служби, то ми, наприклад, підвищили щільність охорони державного кордону. Раніше відділ прикордонної служби нараховував близько 250 осіб, які охороняли ділянку завдовжки до 100 км. Виходячи з того, що відділи були не повністю укомплектовані, оскільки паливно-мастильних матеріалів не вистачало, неможливо було охороняти ділянку ефективніше. Тому ми розділили відділ на п’ять відділень, вивели на кордон і зробили ділянку для кожного відділення десь по 20 км. Водночас кількість особового складу не збільшили. Можливо, ми повертаємося до старого, коли були застави, які розміщувалися безпосередньо на кордоні і нараховували 35–40 осіб, але це підвищує ефективність: люди на кордоні, їм не треба їхати далеко для несення служби.

Плюс ми запровадили посаду дільничного інспектора прикордонної служби –   це офіцер, який працює безпосередньо з місцевим населенням. Принцип, як у поліції, де є дільничні інспектори. Він взаємодіє з органами місцевого самоврядування, з підрозділом національної поліції, з підрозділами Служби безпеки в міжрайонних відділеннях. Він бачить на кордоні тих людей, які безпосередньо займаються протиправною діяльністю, незаконним переміщенням товарів та вантажів. Ці люди також можуть організовувати переміщення нелегальних мігрантів і т. д.

Раніше наші загони, які входили до складу АТО, належали до різних регіональних управлінь і не було централізованої системи управління. Через це важко було швидко ухвалювати рішення. Сьогодні в Краматорську ми створили Донецько-Луганське регіональне управління та додатково Лисичанський загін, який входить до його складу. Східне регіональне управління сьогодні – це Сумський, Харківський загони і частина колишнього Луганського загону, який охороняє мирну ділянку. А друга частина Луганського загону увійшла до складу Лисичанського загону, та разом з Краматорським, Донецьким загонами та Маріупольським загоном морської охорони входять до складу Донецько-Луганського управління. Це дало нам можливість безболісно увійти до складу Операції об’єднаних сил.

Повноваження прикордонної служби при зміні формату АТО якось змінилися?

Повноваження органів Держприкордонслужби визначені керівними документами і не зазнали змін через запровадження ООС. Просто ми координуємося керівником цієї операції і діємо в межах єдиного задуму штабу. Нам ставлять завдання, які підпадають під нашу компетенцію, – і ми їх виконуємо. Якщо брати виконання завдань безпосередньо біля лінії розмежування, то основне наше завдання – пропуск осіб і транспортних засобів через контрольні пункти в’їзду-виїзду. Сьогодні у нас практично у всіх регіональних управліннях існують відділи боротьби з тероризмом, а безпосередньо на лінії кордону – сектори. Від трьох до п’яти оперативних співробітників виявляють осіб, причетних до незаконних збройних формувань. І у нас доволі непогані результати.

Буквально недавно я підписав наказ про створення окремого морського регіонального управління, до складу якого увійшли загони морської охорони – Маріупольський і Одеський. Також в Ізмаїлі є навчальний центр, де ми готуємо молодших фахівців морської охорони. Це не офіцери, а мічмани, матроси. Ми створили регіональне управління на базі Одеського морського загону. Річ у тім, що специфіка роботи морських підрозділів зовсім інша – це й ремонт корабельно-катерного складу, і визначення додаткових завдань з протидії загрозам на морі. Ви знаєте, що у Міністерства оборони керівництво морських сил розміщується в Одесі, тож і ми облаштували своє морське управління там. У нас вже призначений начальник цього управління – капітан першого рангу Костур Олег Іванович. Він фахівець, навчався в академії у Франції, все життя служив на флоті.

Сьогодні є багато питань. Сам корабельно-катерний склад вже трішки «втомився» – це кораблі і катери, які мають терміни використання і по 20, і по 30 років. Все це приводимо до відповідного стану.

Як ви зараз оцінюєте ситуацію в Азовському морі, де Росія створює напруження?

Це дуже складна ситуація, але на нашому боці природа і правда. Росія не може затягнути туди важчі кораблі – глибини не дозволяють. Тому вони там теж тримають переважно катерний склад. Так, в нас трошки менше катерів і кораблів, але вони десь того ж класу, що і в них. Головне завдання зараз – відремонтувати наші судна, які там розміщуються. Це корабель «Донбас», менші патрульні катери «Калкани».

Буквально кілька днів тому трапилась ситуація, коли корабель Російської Федерації «Краснодонець» вийшов у море і приблизився на вісім миль до нашого берега. Вони виходять для того, щоб затримувати наші риболовецькі судна. Ми вислали в цей район корабельно-катерну групу і попросили росіян забратися. Десь за хвилин 20 вони таки пішли до свого берега. Проблема в Азовському морі існує, тому що немає визначеної лінії розмежування. Ми в односторонньому порядку затвердили її ще у 1998-99 роках указом президента Кучми, але Росія її не визнає. Тому море вважається територією спільного використання – як наш будь-який корабель може підійти до них, так і їхній до нас. Як військовий, так і цивільний.

Зараз щороку комісія з рибальства підписує угоду на наступний рік, вона визначає порядок вилову риби і перебування суден обох країн в Азовському морі. Окрім цього там вказано, що кожна зі сторін може оглядати будь-яке судно іншої. І під час виявлення порушень притягувати їх до відповідальності. Враховуючи ситуацію, президент нещодавно дав міністру оборони доручення посилити наші позиції в Азові, і я знаю, що така робота ведеться.

Якщо брати Чорне і Азовське моря, то у нас Прикордонна служба має 70 кораблів і катерів. Ми всі кораблі з Криму вивели, нічого не залишили. Але основним питанням залишається забезпечення паливно-мастильними матеріалами. Катер – це не автомобіль, він при кожному виході забирає дуже багато палива.

«Якщо моряки «Норду» приїдуть на КПВВ з Кримом, ми їх пропустимо, як громадян України»

З чим пов’язане нинішнє загострення в Азовському морі?

Переважно росіяни не в самому Азовському морі затримують іноземні кораблі, а в районі Керченського мосту. Вони вважають, що це їхні внутрішні води, і якщо ми туди зайдемо, то це буде конфлікт. Ми повинні це розуміти. А те що рибалки заходять… Ви знаєте, що ми затримали судно «Норд», яке зареєстроване в Криму. Його ніхто не перереєстрував, воно так і залишилось кримським. Але ж Крим – Україна, тому це наше судно, а рибалки – наші громадяни. Ми це встановили за нашими базами міграційної служби, податкової. Паспорти, видані на окупованій території, ми у них вилучили, бо вони для нас є недійсними.

Комусь з цієї команди вдалося надурити прикордонників і втекти з України, хтось досі переховується на території консульства Росії…

Дві людини дійсно виїхали, але за паспортами, які їм видало консульство Росії. У базі даних для прикордонника ж не написано, чи це моряк з «Норду», чи ні. А от капітан («Норда») стоїть на контролі, бо щодо нього ведеться кримінальне провадження, слідчі дії. Інших членів команди було притягнуто до адміністративної відповідальності. Вони заплатили штрафи і все – вільні.

Ці дві людини виїхали, а інші члени екіпажу через деякий час приїхали з такими ж документами. Але ми їх зупинили, вилучили документи і попросили роз’яснення у суді, чи має людина в Україні право мати два громадянства. Суд визнав, що ні. Ми їм кажемо: «Дорогі наші, їдьте, будь-ласка, в Крим, хто вам заважає? Ми вас випустимо за постановою суду, де ви встановлені як громадяни України». Але я так розумію, що ФСБ заборонила їм таким чином повертатись до Криму – тільки як громадяни Росії.

Капітан «Норда» досі перебуває в Україні?

Так, він під слідством і знаходиться в Україні. Він не затриманий і проживає десь у родичів. Щодо інших, то я не розумію, чому вони не хочуть поїхати додому. Вони хочуть виїхати куди завгодно: в Білорусь, в Росію, а додому не хочуть. Якщо вони приїдуть на КПВВ з Кримом, ми їх пропустимо, як громадян України. Вони самі штучно створюють проблему. І мене дивує, коли пропонують їх на когось обміняти. Але ж ми не можемо обміняти наших громадян на інших наших.

Наскільки часто судна з російською юрисдикцією намагаються потрапити на територію України?

Ми отримуємо цю інформацію через адміністрацію портів. Наскільки я пам’ятаю, біля 780 судів заходили незаконно в порти Криму з 2014 року. І буквально 49 таких суден ми затримували і притягували їх до адміністративної відповідальності. Так судно Sky moon, яке перевозило соду, ми затримали. На сьогодні воно конфісковане, товар теж. Якщо брати цей рік, то затримано поки два судна. Порушники вже бояться заходити на нашу територію.

Зараз тривога навколо того, що Росія блокує роботу наших портів у Маріуполі та Бердянську.

Сьогодні, щоб пройти через Керченську протоку, потрібен дозвіл РФ. Росіяни принципово затягують терміни – то в них немає буксиру, то ще щось. Якщо раніше все займало кілька годин, то сьогодні до 70 годин тримають. За ці кілька днів компанії витрачають великі гроші. Через це іноземні партнери відмовляються заходити в Азовське море. Йде такий штучний економічний тиск, штучна блокада. Треба підіймати це питання перед міжнародними організаціями.

«Кримчани змушені отримувати паспорти інших російських регіонів»

Якщо говорити про міграцію між Кримом і Україною, яка динаміка? Зараз в розпалі курортний сезон, помітне зростання?

Нічого не міняється, людей дуже мало. Люди їдуть туди, якщо у когось там родичі, майно. Відпочивати ж, мабуть, вирушають одиниці. Наприклад, в червні 2018 року порівняно з червнем 2017-го пасажирський потік зменшився ще на 6%. Тобто, тенденція стала.

А якщо говорити про рух кримчан до України?

Звідти багато їхало тих, хто хотів отримати український біометричний паспорт. До речі, в Криму громадяни сьогодні вже не прописуються як мешканці Криму, вони отримують паспорти з пропискою в Мурманську і інших регіонах. Кримські паспорти не визнають в Європі, тож вони мусять отримувати паспорти інших російських регіонів.

На чемпіонат світу їздило 5-6 тис. українських вболівальників. Прикордонна служба могла якось виокремити цей потік?

Це практично неможливо. Через пункти пропуску за добу проходять тисячі людей. 5 тисяч – це нічого, якщо чесно.

Ця цифра була багатьма сприйнята з обуренням і дехто припускає, що насправді це - люди з Криму, які їхали у Росію на футбол.

Ви ж розумієте, якщо вони їхали з Криму, то не через нас, а через закриті пункти пропуску. Якщо вони тут з’являться, ми їх будемо притягати до адміністративної відповідальності за порушення кордону. Загалом кордон у напрямку РФ за перше півріччя перетнуло понад 1,86 млн громадян України. Це на 35% менше, ніж за аналогічний період минулого року. А от кордон до Білорусі перетнуло на 7% більше, ніж того року, – майже 644 тисячі.

Як змінюється кількість росіян, які в’їжджають в Україну?

Порівняно з 2017-м кількість подорожувальників з Росії зменшилась десь до 20%. За 2017 рік ми не пропустили 1852 громадянина РФ, за перше півріччя цього року – 1858. Найпоширеніші причини – непідтвердження мети поїздки та порушення порядку в’їзду-виїзду.

Один з мобільних операторів оприлюднив цікаву інформацію. Вперше за даними використання роумінгу було зафіксовано, що українці тепер більше їздять до Польщі, ніж до Росії. Тобто українці переорієнтовуються на Захід. Ви теж фіксуєте таку тенденцію?

Кількість наших людей, які виїжджають до країн ЄС, за цей рік збільшилася на 17%. За рік безвізу за біометричними паспортами виїхало 5,1 млн людей, з них 739 тис. – без віз. А взагалі з початку безвізу кордон до ЄС  українці перетнули більше 21 млн разів.

І скільки з них не повернулись?

За десять років, протягом яких ми ведемо спостереження, близько 400 тис. людей.

Тобто вони взагалі жодного разу не повернулись в Україну? Бо інколи люди виїжджають, працюють і потім приїжджають.

Є відповідний термін – кожні 90 днів людина має повертатись з ЄС додому. Якщо ж вона за рік не повернулась, значить вже перевищила всі терміни і якось там вже легалізувалася. Ми виходили з цієї логіки.

«Росіяни припинили ротацію контингенту в Придністров’ї нашою територією»

Система пропуску громадян Росії через наш кордон змінилась минулого року. Які її результати?

Було рішення РНБО та указ президента, і з 1 січня 2017-го ми почали проводити контроль за біометрією – стали знімати відбитки пальців в 157 пунктах пропуску. Загалом рішенням РНБО і спільним наказом МЗС, СБУ і МВС 70 країн міграційного і терористичного ризику потрапили під біометрію, враховуючи Росію. На сьогодні біометрію пройшли 385 тисяч іноземців, з них – 286 тисяч росіян.

Ви пам’ятаєте, що відразу після оголошення цього рішення, спільну комісію в зоні АТО покинули усі російські офіцери. А чому? Тому що російські розвідники не хочуть нам надавати відбитки своїх пальців, як це визначено рішенням РНБО. Їм же потім кудись їхати по світу, а якщо ми об’єднаємо наші бази з Європою, тоді відразу стане відомо, хто є хто серед них.

У Росії також тепер проблеми з ротацією своїх військових у Придністров’ї?

Росіяни припинили заміну контингенту в Придністров’ї територією України. Вони намагаються якось поодинці прориватися через Кишинів, але у них це і там погано виходить. До речі, минулого року ми затримали у пункті пропуску «Кучурган» російського полковника Валерія Гратова. Він їхав з українським паспортом, виданим у Полтаві. Але ми встановили, що цей паспорт не його і громадянин про Полтаву нічого не знає. А їхав він, аби обійняти якусь велику посаду в їхньому (Придністров’я, - «Главком») МГБ.

Так це був фальшивий паспорт чи справжній, придбаний?

Це був чужий документ, зовсім іншої, але дуже схожої на Гратова людини.

Чи загрожують Україні санкції, зокрема щодо безвізу, через те, що в нас можна за бажання банально купити?

У нас були паспорти, які лишилися в Криму, на окупованих територіях. І не одразу їх всі поставили на контроль. На першому етапі такі паспорти з’являлися. Можуть бути і зловживання в різних органах, але ж це поодинокі випадки.

Пройшов рік безвізу, які основні проблеми принесла лібералізація?

Не бачу взагалі проблем. Деякі скептики казали, що буде дуже багато повернень на кордоні, але це зовсім поодинокі випадки. Повертають переважно тільки тих, хто терміни перебування перевищив.

«До нас прилітають люди, які кажуть, що вони бізнесмени. А за тиждень ми їх ловимо на кордоні з ЄС»

Нещодавно ви налякали всіх заявою, що скоро Україну заповнять юрби мігрантів. Які у вас підстави для цих прогнозів і як ви збираєтесь діяти?

Не думаю, що сильно налякав. Ці прогнози виходять з аналізу обстановки. Європейські країни зараз витісняють мігрантів, будують величезні огородження, посилюють охорону. Сьогодні Frontex (Європейське агентство з охорони зовнішніх кордонів країн-членів Європейського союзу, - «Главком») із 600 співробітників хочуть збільшити до кількох тисяч. Я був на останньому саміті Frontex – так вони хочуть посилювати кордон на Закарпатті, на наших західних ділянках, а не по нашому східному периметру. Відповідно будуть посилювати охорону дуже серйозно і той Балканський шлях, який був доступним для нелегалів, перестане існувати. Ми зараз затримуємо дуже багато груп мігрантів в Харкові – задокументовано 11 епізодів. Організатори в Москві (як правило, це особи чеченської національності і представники діаспор), вони підтримують тісні зв’язки з особами на території України. Ми вже затримали на східній ділянці кордону декілька груп незаконних мігрантів по 13–15 чоловік. На словацькій ділянці виявлені групи по 30 осіб. Таких груп не було вже протягом багатьох років.

Який склад цих груп?

Це в’єтнамці, афганці, громадяни Шрі-Ланки, Індії…

В’єтнамці завжди в Харкові були, у них там велика діаспора.

Ми ж, насамперед, бачимо не тих, хто осів, а тих, хто іде «з коліс» – їх привезли до кордону і вони пішли далі. Ми провели дуже серйозну роботу. За минулий рік у нас понад 30 осіб засуджено за організацію незаконного переміщення мігрантів. Вони приймають групи, їх супроводжують і потім зв’язуються з такими ж організаторами у Європі. За шість місяців 2018 року органами охорони державного кордону вже затримано 1432 нелегальних мігранти, що на 22% більше, ніж у 2017-му.

Як вони переходять кордон з ЄС? Стежками через Закарпаття?

Так. Буквально на днях ми затримали вісім громадян Іраку. На сході країни вони намагаються зайти і на заході вийти. Каналами легального в’їзду прилітають до нас люди, кажуть, що вони бізнесмени і що у них є якісь контракти. А за тиждень ми їх ловимо на західному кордоні. Найбільше незаконних мігрантів за незаконне перетинання кордону затримано на кордоні зі Словаччиною (141 особа), Польщею (115 осіб), Молдовою (63 особи) та Угорщиною (52 особи).

Куди потім ви спроваджуєте затриманих? Депортуєте в країну, звідки вони до нас потрапили?

Повертаємо по реадмісії або передаємо до Міграційної служби, яка повертає їх до країни походження. На це виділяються відповідні гроші.

Що треба робити державі зараз з проблемою мігрантів?

В Україні дуже ліберальне міграційне законодавство. У нас немає кримінальної відповідальності за незаконний перетин кордону, вона була скасована в 2012 році. Це була 331 стаття ККУ, яка передбачала від 3 до 5 років позбавлення волі, а сьогодні у нас є кримінальна відповідальність тільки щодо організаторів переправлення осіб через кордон. Щоб довести таку провину, треба проводити комплекс оперативно-розшукових заходів, документування і багато іншого. Це дуже складно.

Коли росіяни викрали двох наших офіцерів на сумській ділянці, то вони їм відразу за незаконний перетин кордону «пообіцяли» до шести років позбавлення волі. Ми їх потім обміняли на двох російських прикордонників, яких затримали в Криму. А у нас за це тільки штраф в розмірі від 3400 до 8500 гривень. І це в країні, яка сьогодні воює.

Тобто це питання має вирішуватись на рівні парламенту та уряду?

Генпрокурор Юрій Віталійович Луценко зареєстрував проект про поновлення 331 статті про кримінальну відповідальність за незаконний перетин державного кордону. Сьогодні це питання регулюється 204 статтею адміністративного законодавства.

«Прикордонники ніколи не затримують черги, ми дуже швидко оформлюємо людей»

Коли буде запущено КПП «Надьгодош–Велика Паладь» на кордоні України і Угорщини? Чи планується зведення нових КПП?

Це не зовсім наша компетенція. За розбудову автомобільних КПП відповідає Державна фіскальна служба, за залізничні і авіаційні – Міністерство інфраструктури. Якщо брати «Велика Паладь – Надьгодош», то станом на вчорашній день там ще нічого не розпочалось. Єдине, що зробили, – це за рахунок цільового кредиту від уряду Угорщини в 50 млн євро провели реконструкцію 11 км дороги відрізку Петрово – Велика Паладь на території України до державного кордону. Новий пункт пропуску буде використовуватись для спільного контролю на угорській стороні угорськими і нашими прикордонниками. Зараз у нас є спільний контроль з поляками в чотирьох пунктах пропуску і в шістьох з Молдовою. Це дійсно прискорює пропуск громадян і зменшує корупційні ризики.

Чому не вдається подолати проблему черг на кордонах? У потязі, який йде з Києва до польського Перемишля, контроль на кордоні проходить непомітно під час руху. А на КПП постійне пекло.

Якщо говорити про потяги, то ми оформляємо людей в русі. Прикордонники ніколи не затримують черги, ми дуже швидко оформлюємо людей. Сьогодні ми вже в декількох пунктах пропуску зводимо з митниками спільні бази. Якщо ми внесли людину в базу, їм вже не треба вдруге це робити. Це позитивно вплине на роботу пунктів пропуску. Інша справа, якщо ми оформили максимальну кількість транспортних засобів, і вони усі чекають на в’їзді до пункту пропуску іншої країни. Нам вже немає куди запускати транспортні засоби. Так і утворюється черга. Ще є питання пропускних можливостей пунктів пропуску та розвитку інфраструктури.

Середня зарплата по вашому відомству нині складає…

Мінімальна зарплата для контрактника – 7400 грн, хоча ми починали у 2014-му з 1300 грн. Офіцери отримують більше. Середня зарплатня десь близько 15 тисяч.

Ви цікавились скільки отримують, наприклад, поляки? Адже наші прикордонники і їхні роблять однакову роботу, стоять через сотню метрів. І ось поляки страйкують, певно, хочуть собі кращих умов.

Я був в Азербайджані, вони теж мінімально отримують десь 300–400 доларів. В Польщі – то близько 500 євро. Нам потрібно до цього тягнутися. Але є проблема з молоддю, особливо в західних регіонах. Якщо на сході наші підрозділи укомплектовані десь на 85%, то на Заході є підрозділи, де й по 40%. Зараз ми заповнюємо ці прогалини завдяки строковикам –  навесні їх взяли 1200, по осені будемо ще добирати. Вони навчаються близько двох місяців в наших навчальних центрах. Але вони не будуть нести службу в пунктах пропуску, бо тут потрібна відповідна фахова підготовка.

Ви їх навчаєте два місяці, а після того, як у них закінчиться призов, вони мають змогу залишитися?

Ну от ми взяли 1200 людей і з них уже десь біля 130 виявили бажання піти на контракт. Ми їх одразу відправимо в наш Навчальний центр в Оршанці на півроку, навчимо і це будуть наші додаткові сили, які нестимуть службу вже на контрактній основі. У нас є соціальний пакет: безоплатне лікування, в кожному регіоні маємо шпиталь, санаторії. До речі, нещодавно держава передала нам в обслуговування ще санаторії у Моршині та Немирові. У нас працівники і члени їхніх сімей постійно проходять оздоровлення і лікування.

«Коли говорять, що вся контрабанда йде з України – це не зовсім так»

Уряд нещодавно запустив поліцію на митницю для посилання боротьби з контрабандою. Як ви оцінюєте ці зміни?

Стаття 201 Кримінального кодексу визначає, що контрабанда – це незаконне переміщення через кордон зброї, боєприпасів, культурних та історичних цінностей, отруйних речовин. А, наприклад, цигарки – це вже переміщення товарів та вантажів, що є адміністративним порушенням митного законодавства. Не прикордонного, а митного!

Але у нас йдуть постійні затримання. Бо цигарки ж самі не ходять, а є людина і якщо вона незаконно перетинає кордон – ми її затримуємо, притягуємо до адміністративної відповідальності за незаконний перетин кордону. А цигарки, які вилучили, передаємо фіскальній службі.

Зараз уряд і парламент дуже переймаються масштабною контрабандою лісу-кругляка. Ви залучені до цієї теми?

Так, ми включилися, але ж знову ж таки – прикордонники не оформлюють вантажі і товари. Я в цьому не фахівець. Кожен повинен займатися своєю справою.

У нас дуже багато оперативно-розшукових справ. Якщо брати цигарки, ми цьогоріч провели вже три потужні операції з Frontex, з поляками, з іспанцями. Ми виявили кілька потужних підпільних тютюнових фабрик за кордоном і вже підказали іспанцям та полякам, де вони у них розміщуються. У Польщі взагалі під час обшуку на фабриці знайшли зброю і боєприпаси.

Тому коли говорять, що вся контрабанда йде з України, – це не зовсім так. Ведеться і робота з протидії контрабанди наркотиків. Наші партнери зазначають, що ми досить системно працюємо. Так, за нашою інформацією в Молдові затримали 86 кг героїну. В Роттердамі – 150 кг кокаїну. Ми дали інформацію, де його шукати на судні з точністю до метра. Виявили кількох «ковтателів». Тобто, наш агентурний апарат працює.

«Ми не можемо взагалі не спілкуватися з російськими прикордонниками»

Щодо багатостраждального проекту «Стіна». Ви казали в квітні, що в Харківській області він практично завершений. Зараз будуватимуть у Сумській та інших областях. В якому стані проект нині?

Фінансування є. Зараз очікуємо постанову Кабміну, яка внесе актуальні зміни до плану. Зараз в Сумській області ми своїми силами посилюємо лінію державного кордону: копаємо рів, ставимо інженерні загородження.

Ми взагалі системно посилюємо ділянку російського кордону. Розгорнули в Сумах комендатуру швидкого реагування, на Чернігівській ділянці у нас також є відповідні резерви, броньована техніка, міномети та протитанкові засоби. В Шостці розгортаємо таку ж комендатуру. Основні шляхи ми фактично перекриваємо прикордонними підрозділами.

Щодо вугілля у зоні АТО. Офіційна статистика показує, що ми купляємо російське вугілля, але є усі підстави вважати, що так до нас заходить вугілля з окупованих територій.

Це не зовсім наше питання. Через КПВ взагалі нічого такого не йде. Але ж всі розуміють, що вугілля з Донбасу все вивозиться до Росії, а потім іде на Європу вже як російське. Провести аналіз цього дуже складно, бо треба брати відповідних фахівців, які знаються на цьому і можуть зробити відповідний хімічний аналіз. Якби це було наше питання, я б цим займався.

Маємо величезний кордон з росіянами. Наші застави і їхні поруч. Прикордонники між собою спілкуються?

Є таке поняття як прикордонно-представницькі зустрічі. Раніше ці зустрічі проводилися на рівні начальників відділів прикордонної служби, які могли зустрітися з колегою. З початком агресії ми обмежились рівнем начальника загону. Хоча ми не можемо взагалі не спілкуватися, тому що може виникнути якась ситуація на кордоні, наприклад, з контрабандистами чи нелегалами. Потрібно зустрітися і підписати відповідні документи. В той же час зараз у нас озброєні наряди і навіть прикордонні інспектори по одному не ходять.

Павло Вуєць, Микола Підвезяний, «Главком»