Посол України у США Валерій Чалий: Javelin краще купувати, аніж отримувати як допомогу

«Україна вперше за всі роки взаємодії зі США виходить на рівень стратегічного партнерства. Принаймні у сфері безпеки і оборони». Такими словами почав прес-конференцію посол України у США Валерій Чалий, який приїхав до Києва. Підставою для таких претензійних заяв дипломата став дозвіл Вашингтона на постачання летальної зброї в Україну: наші військові вже освоюють американські ракетні комплекси Javelin. Окрім того, за словами посла, має відродитися Комісія стратегічного партнерства Україна-США. Щоправда, подібний оптимізм Чалий випромінював і раніше. У 2016-му він заявляв про плани відродити роботу Комісії у 2017-му, а у січні цього року про досягнуту домовленість поновлення такого формату заявляв президент Порошенко. У розмові з «Главкомом» пан Чалий висловив сподівання, що цього разу чекати не доведеться, і Комісія запрацює вже восени. Дипломат також визнав необхідність підняття на міжнародному рівні теми дотримання Будапештського меморандуму та блокування будівництва «Північного потоку-2».

Під час підготовки тексту  були використані також запитання журналістів інших ЗМІ, які звучали під час прес-конференції посла.

Розмови про відновлення роботи Комісії стратегічного партнерства Україна-США тривають уже два роки. Востаннє про це говорив президент Петро Порошенко цієї зими. Але віз і нині там, робота «загрузла». Чому? Де гарантія, що сьогоднішні заяви про відновлення роботи Комісії матимуть практичне втілення?

Нічого не «загрузло». Відверто скажу, що американська сторона скептично ставилася до інституціоналізації відносин. Група з експортного контролю у нас є, Українсько-Американська Рада з торгівлі та інвестицій також, є космічна робоча група, є група з енергетичних питань. Є механізми, тож все це працювало. Цього року ми провели зустрічі груп, які раніше не проводилися. Зокрема щодо військово-технічного співробітництва. Вони нам казали, умовно, «вам шашечки, чи їхати?». А ми відповідали, що все рівно інструмент Комісії стратегічного партнерства систематизує роботу, дає можливість говорити про ключові питання. Сьогодні ми маємо розуміння партнерів, що таке співробітництво слід відновити. Коли? Ми ще не знаємо. Зараз шукаємо в графіках відповідний час. Я думаю, що восени цього року це відбудеться. Наполягаю на тому, що це мав би бути цей рік. Є символізм, адже ми маємо Хартію стратегічного партнерства (19 грудня виповнюється 10 років з підписання Хартії Україна-США про стратегічне партнерство – «Главком»).

Щодо відновлення роботи Комісії, є три важливих блоки питань: енергетика, безпека, в тому числі кібербезпека, і питання верховенства права.

Минулого року напередодні візиту міністра оборони США Джейса Меттіса до України йшла мова про можливість підписання угод про військово-технічне співробітництво між Україною і США за участю «Укроборонпрому». Чи були підписані якісь угоди з того часу?

Минулого року (у США) перебувала делегація з міністерства оборони: міністр Степан Полторак приїжджав, представник «Укроборонпрому» також. Вперше відбулася виставка нашої зброї у Вашингтоні. Були підписані контракти структур «Укроборонпрому», зокрема найбільший в історії наших взаємовідносин комерційний контракт на купівлю снайперських систем на більше ніж $41 млн. За рік Україна за обсягами купівель такого виду озброєнь, малих видів летальних озброєнь, мабуть, третя для США.

І казав, і кажу, що є бажання прямих (комерційних) поставок. Американці традиційно працюють з іншими країнами за прямими поставками озброєння. Зараз ми створюємо умови для такого співробітництва: в процесі підписання ще однієї угоди з Пентагоном про спрощення нашого військово-технічного співробітництва.

Україна отримає від США два катери класу «Айленд», які підсилять спроможності в Чорноморському басейні. Якщо ми втілимо проект по катерах, якщо ми внесемо певні зміни до українського законодавства для можливості використання програми прямих продаж з боку США, тоді рухатимемося активніше. Американці багато що нам готові постачати безкоштовно. Але вони мають пояснити власним платникам податків і те, що ми у них купуємо також. Тому я пропонуватиму і президенту, і главі уряду таки бачити не тільки Францію з гелікоптерами (у травні Україна домовилася із Францією про купівлю 55 гвинтокрилів за 551 мільйон євро), а бачити і США. Якщо у нас ресурси обмежені, потрібно працювати із США щодо закупівлі озброєнь.

Ви нагадали про необхідність ставити питання виконання Будапештського меморандуму…

Я кажу про те, що у рішеннях Конгресу є посилання на виконання Будапештського меморандуму і Хартії про стратегічне партнерство.

В Україні гостро сприймають той факт, що Будапештський меморандум не зупинив агресію Росії. Часто можна почути, що Київ не проти поставити це питання перед своїми партнерами.

Коли підписували цей документ, я працював аналітиком у Центрі імені Разумкова і оцінив його негативно. Не сам факт підписання, а той текст і ті позиції, які були зазначені у документі. На мій погляд, це була здача позицій України, оскільки не було зазначено чіткі механізми виконання меморандуму. У ньому є м’які політичні гарантії, але механізмів реалізації гарантій немає. Я знаю, як це було. Тиснули американці, тиснула Росія. Але попри тиск, потрібно було відстояти механізм реалізації. Коли я був заступником міністра (закордонних справ), за дорученням міністра і президента Віктора Ющенка ми звернулися до наших країн, які надали гарантії за Будапештським меморандумом. І американці нам надіслали відповідь, що вони діють відповідно до Будапештського меморандуму. Я можу це підтвердити. Питання було не до них, а до нас. Чому ми пішли на підписання документа, у якого немає механізмів реалізації.

Як цю тему можна знову внести у порядок денний міжнародної політики?

Варто піднімати, варто привертати увагу. Ми зі свого боку, як посольство, виконуємо відповідні доручення і направляємо наші пропозиції до Конгресу, до усіх. Ми можемо запропонувати організувати форум, зробити круглий стіл хоч у Вашингтоні задля обговорення цих питань. Але не ми самі маємо це організовувати. Має бути якась ініціатива.

Леонід Кравчук в інтерв’ю «Главкому» висловив думку, що ініціатива має виходити від українського уряду. Погоджуєтесь?

Думаю, що у президентів України, і у першого, і у другого є багато можливостей для того, щоби зайняти активнішу позицію. Я знаю, що президент Леонід Кучма дуже зайнятий роботою у тристоронньому мінському переговорному процесі. Але якщо Леонід Макарович готовий проявити ініціативу, то ми підтримаємо. Він був у нас у Вашингтоні, зробив багато позитивного для роз’яснення ситуації щодо Криму. Леонід Кравчукбув свідком того, як усе відбувалося і скільки коштів було вкладено в інфраструктуру Криму з боку Києва. Тобто він пояснив, що це був не подарунок, а велика відповідальність, ноша для України.

Україна є противником будівництва «Північного потоку-2». Що робить наша держава для того, щоби зупинити цей проект?

Наші позиції із США співпадають дуже чітко. Ми проти цього проекту саме тому, що він є суто політичним. Бо хочуть обійти Україну, аби розв’язати руки для подальших агресивних кроків щодо нашої країни.

У 2017 році відбувалися переговори між Україною і США щодо посилення енергетичної незалежності України. Про які результати можна говорити зараз?

Ядерна енергетика є для нас дуже важливим стратегічним питанням, яке містить кілька компонентів: перше – заміна поставок палива з російських ТВЕЛ на паливо Westinghouse (США). Цей проект кілька років тому отримав нове дихання. Уряд, президент підтримують збільшення взаємодії в цьому напрямку.

Друге – зменшення залежності від Росії щодо відпрацьованого ядерного палива. Ми його нині відправляємо до РФ, звідти нам приходять перероблені відходи. Через все це ми несемо величезні економічні втрати і потрапляємо в залежність. Тому створення сховищ ядерного і відпрацьованого ядерного палива – дуже важливо. Це не питання наступного року, але побудова малих ядерних реакторів – це багатомільярдний проект (американська компанія Holtec виходить на український ринок з інвестуванням щодо будівництва сховищ для ядерного палива і ядерних реакторів – «Главком»). Якщо ми його зможемо потягнути, то це буде прорив не тільки у відносинах із США.

І третє – підвищення безпеки інфраструктурних об’єктів. Адже уже були кібератаки на наші інфраструктурні проекти. Є рішення Конгресу про фінансування цих проектів. На цей напрямок ми отримали $30 млн. Зараз посольство запропонувало американській стороні план дій. Ми працюємо над конкретними пунктами реалізації і використання цих коштів для підвищення енергетичної безпеки.

Нині в Україні перебуває радник президента США з національної безпеки Джон Болтон. Які подробиці його візиту вам відомі?

Ми запросили повноважного представника президента США взяти участь у параді, у якому братимуть участь і американські підрозділи. Американські воїни разом із нашими будуть іти пліч-о-пліч. Мене одразу розкритикували, що це (прибув до Києва, - «Главком») не президент США Дональд Трамп. Але повірте, президент США дуже зайнятий зараз виборчим процесом (до Конгресу), багатьма питаннями. Тому його повноважний представник – це достойний рівень. Це символ підтримки. Те, що ідуть якісь критичні заяви означає, що російські сили відчувають підтримку України з боку США…

Як США впливають на Росію задля звільнення Олега Сенцова? В чому полягають зусилля українського посольства?

Американці політично зробили практично все, що могли. Є чітка позиція. Ми робимо дві речі: просимо наших партнерів постійно тиснути на Росію, піднімати це питання на різних рівнях. Ми даємо США більше інформації про те, що відбувається зокрема через показ фільму про Сенцова у нас у посольстві. До цього була велика увага. Днями має вийти звернення Сенату з цього приводу. Тобто робиться все. Тільки тиск має дати результати.

Як США оцінюють роботу антикорупційних органів в Україні?

Кожна політична делегація, яка приїжджала (до США) з парламенту говорила про надзвичайний, найбільший у світі рівень корупції у нас. І це тепер перекочувало в оцінку України. Я вважаю, що це несправедливо. Я знаю, що для нас це велика проблема, але ми не в кінці списку країн, де є ця проблема. Ми створюємо антикорупційну систему, систему покарання за корупцію. Зараз президент фактично дав зелене світло цьому процесу, підписавши усі необхідні закони. Ми говорили про деталі набору суддів до Вищого антикорупційного суду, тепер говоримо про механізми. Це займе якийсь час і далі працюватиме. Я кажу американцям: система покарання – це важлива річ, але система створення умов, щоби не було корупції – це найскладніша робота. Я як посол працюю над тим, щоб американський інвестор прийшов і на цьому ринку не було корупції. Так, американці кажуть, що багато створюється, то давайте, щоби вже працювало. Тобто до нас є питання – щодо темпів…

Половина нашої військової допомоги залежить від виконання певних умов. Однією з них був саме закон «Про національну безпеку України». Ми домоглися ухвалення цього закону, і після саміту в Гельсінкі нам виділили $200 млн.

Про «втручання України у вибори в США»

Це все дуже брудна історія, яка підтримується на стику російських активностей і колишніх наших політиків, які до цих пір мають лобізм у США, платять за це та інколи атакують безпосередньо посольство і посла. І я знаю, чому. Я знаю, чому даються вказівки деяким українським каналам атакувати мене персонально. Ці вказівки даються з Москви. Значить, ми ефективно працюємо у Вашингтоні.

Оборонний бюджет США на 2019 рік передбачає допомогу Україні. Мова про надання летальної зброї, про яку раніше не заявлялось?

Так, він передбачає надання летальної зброї. Більше того, $50 млн тільки на це виділено спеціально. Йдеться також і про засоби контролю морського простору і протиповітряної оборони. Політичне рішення в Конгресі з цього приводу є. Вище я говорив, що є й інші можливості, і комерційні способи також.

Хто визначає перелік озброєння, яке надходить в Україну з США?

Якщо ми кажемо про рішення Конгресу і пряме постачання зі США – то це взаємодія двох країн. Є механізм, створений за участю не тільки США і України, але й інших країн, який це визначає. Якщо говоримо про закупівлю з нашого боку, то це суто наше рішення. Якщо ми отримуємо Javelin як допомогу – це одна історія. А якщо ми їх купили – це інша історія, оскільки можемо користуватися на свій розсуд. У цьому є перевага.

Під час підготовки тексту інтерв’ю були використані також запитання журналістів інших видань і телеканалів

Михайло Глуховський, «Главком»